Дослідницька та інноваційна діяльність викладача у вищій школі.

Передусім, варто відмітити, що за своєю природою педагогічна діяльність є складною та багатогранною. Основною метою діяльності педагога згідно принципів Болонського процесу є формування конкурентоспроможної мобільної високопрофесійної особистості. Він повинен керувати цією діяльністю, аналізувати, надавати їй бажаного напрямку та оцінювати її, разом з тим, він повинен аналізувати і свою діяльність – від змісту й способів постановки завдань залежить характер діяльності студентів, а це визначає процес і зміст формування особистості. У своїй роботі педагогу багато доводиться досягати, покладаючись на власний досвід, поєднувати знання з інтуїцією, аналізувати результати проб, виправляючи допущені помилки. Педагогічний процес є активним і динамічним, він постійно збагачується новими досягненнями суспільного життя, як духовними так і матеріальними, тому неможливо раз і назавжди осягнути всі таємниці педагогіки, – їх треба постійно «перевідкривати». Педагогічний процес і в теорії, і в її практичному дійсному втіленні – результат діяльності педагога. Основою навчально- виховної роботи є насамперед досягнення педагогічної науки. Однак наука вказує для педагога лише загальний напрямок до мети. Справа викладача – використати рекомендації науки в конкретних, неповторних педагогічних ситуаціях, творчо поєднуючи відомі педагогічні засоби, видозмінюючи ці засоби стосовно до конкретних ситуацій. Дослідницькі вміння викладача формуються відповідно основним рівням системи навчання (праксіологічний, технологічний, методичній, методологічний) [5]. Праксіологічний рівень є базовим для формування дослідницьких вмінь, які формуються при засвоєнні фундаментального рівня фахової підготовки у ВНЗ. Технологічний рівень забезпечує формування технічних, організаційних і комунікативних дослідницьких умінь. Методичний рівень забезпечує: формування визначення цілей і завдань методики; аналіз навчального матеріалу відповідно до мети навчання; аналіз літератури; вибір змісту, методів, засобів і форм навчання, адекватних цілям методики; реалізацію розробленої методики на практиці; здійснення контролю і самоконтролю; аналіз результатів своєї діяльності; внесення змін до розробленої методики; оформлення результатів у вигляді ідеї, реферату, доповіді. Ці вміння формуються при вивченні педагогічних та методичних дисциплін. Методологічний рівень має на увазі формування дослідницьких вмінь усіх типів на більш високому, якісному рівні. До них відносимо такі дослідницькі вміння: аналіз педагогічної ситуації; виділення проблем у професійній діяльності; постановка мети і діагностичних завдань педтехнології; вибір змісту, форм, методів, засобів індивідуальної траєкторії навчання; прогнозування результату використання педтехнології; координація індивідуальних творчих зусиль із роботою педагогічного колективу; здобуття нового, соціально значимого результату; оформлення результатів у вигляді тез, статті, магістерської роботи. На думку О. Онуфрієвої, для забезпечення високого теоретичного й методичного рівня науково-дослідної роботи викладачі також повинні засвоїти такі вміння: 1) виявлення прихованих зв’язків та закономірностей; 2) знаходження нового у явищах, що спостерігаються; 3) правильне вживання існуючих наукових понять, використання загальноприйнятої термінології, чіткий опис фактів та явищ; 4) групування споріднених факторів за їх суттєвими ознаками згідно із загальнонауковими правилами; 5) ведення Педагогічні науки системного аналізу факторів і явищ; 6) передбачення можливих змін досліджуваних процесів, тенденцій розвитку [4]. Досліднику важливо чітко з’ясувати, якого типу та рівня експеримент він збирається проводити, оскільки від цього значною мірою залежить його підготовка й організація. Так, науково-дослідний експеримент передбачає отримання дослідником нових наукових знань, підтвердження (чи заперечення) істинності певного положення чи ефективності методичного прийому тощо. Науково-практичний експеримент має на меті на основі вже отриманих викладачем знань з проблеми дослідження забезпечити їх практичне застосування.

36. Організація науково-дослідницької роботи студентів ВНЗ

Науково-дослідна робота студентів (НДРС) - важливий засіб підвищення якості підготовки спеціалістів для народного господарства, здатних творчо застосовувати у практичній діяльності новітні досягнення науково-технічного прогресу. Основними завданнями НДРС є: оволодіння студентами науковими методами пізнання; поглиблене і творче засвоєння навчального матеріалу; оволодіння методикою самостійної постановки і вирішення наукових та технічних задач; виховання навичок роботи у науковому колективі; сприяння науково-технічному прогресові шляхом участі у розробці актуальних наукових і технічних задач лісового господарства, лісової і деревообробної промисловості. Науково-дослідна робота студентів поділяється на НДР, що є складовою частиною навчального процесу і на НДР, яка виконується у вільний від занять час. НДРС, що є складовою частиною навчального процесу, передбачає: вивчення теоретичних основ методики, постановки і виконання наукових досліджень, планування і організації наукового експерименту, обробки наукових та інших даних з курсу "Основи наукових досліджень"; засвоєння методології досліджень з певних наукових напрямків у процесі вивчення лекційних курсів спеціальних дисциплін; участь у роботі наукових семінарів при кафедрах, що здійснюють випуск; виконання лабораторних робіт з елементами НДР; виконання конкретних нетипових завдань науково-дослідницького характеру під час виробничих та навчальних практик; виконання курсових і дипломних проектів (робіт) з елементами наукових досліджень. Для забезпечення максимальної ефективності виконання завдань науково-дослідного характеру керівник практики від кафедри до від'їзду студентів на навчально-виробничу практику повинен розробити для кожного студента науково-дослідне завдання, обговорити зі студентом план виконання завдання і список літературних джерел, аналіз яких необхідно провести до проходження практики. У період проходження практики керівник від кафедри повинен допомагати студентам у складанні плану проведення наукових досліджень із врахуванням реальних умов і програми практики, здійснювати контроль за виконанням ними науково-дослідних завдань, узгоджувати з керівництвом підприємства, лісництва порядок передачі підприємству, лісництву успішно виконаних студентами науково-дослідних робіт у вигляді рацпропозицій та удосконалень і допомагати студентам-практикантам оформляти матеріали наукових пошуків практики у вигляді доповідей на наукову студентську конференцію університету або статей.

Ефективність виконання цього виду робіт залежить від: досвіду, майстерності керівників курсових і дипломних проектів; зацікавленості у співробітництві з університетом керівників підприємств і лісництв шляхом виявлення найбільш актуальних проблем удосконалення виробництва і спільного проведення наукових досліджень; забезпечення доступності баз практики для технологічної та переддипломної практик студента з видачею студентам тем дипломного проекту з тематики, що відповідає потребам підприємства.