Основні види системної діяльності

Сис-ма пізнання:

Ціль – отримання знань

Засоби – знання та пізнання

Зміст – вивч об’єкта та його предмета

СА:

Ціль – розуміння проблем

Засоби – інфа та методи її аналізу

Зміст – розгляд проблеми за доп методів її аналізу

Сис-ми моделювання:

Ціль – створ моделі с-ми

Засоби – методи моделювання

Зміст – побудова формальної або натурал моделі

Сис-ми конструювання:

Ціль – створ с-ми

Засоби – методи конструювання

Зміст – проектування і опредметнення сис-м

Сис-ми діагностики:

Ціль – діагноз с-ми

Засоби – методи діагностики

Зміст – виявл відхилень від норми і структурі в ф-ціях с-ми

Сис-ми оцінки:

Ціль – оцінка с-ми

Засоби – теорія і методи оцінки

Зміст – отримання оцінки с-ми та її ефективності

 

Основні напрямки СА за концепцією Кривошиїна

Системно-компонентний – відображає стан складу сис-ми, при цьому відокремл такі компоненти, взаємодія яких забезпеч …………………………………….

Системно-структурний – передбач дослідж вн. зв’язків та взаємодії елементів с-ми. Взаємозв’язок як правило створ на декількох рівнях, що забезпеч. стійкість сис-м.

Сист–функціональний – передбач вивч інф-функціональних залежностей між компонентами даної с-ми, між компонентами та с-мою вцілому, між с-мою та надсис-мою.

Функціональний опис – побудований за принципом доцільності та ієрархічності (координація та субординація).

Системно-інтегративний напрямок передбачає дослідж цілісних властивостей с-ми, які не притамання ні одному з її компонентів(емерджентність).

Сист-комунікативний – відображу вивч с-ми у взаємодії з навколишнім середовищем.

Сист-історичний спрямований на вивч ретроспективи і перспективи розвитку с-ми, потребує розгляду с-ми як процесу в єдності її генези, функц-ня та розвитку

2) Принципи, підходи та методи СА

Принцип – це основне вихідне твердження, заг правило пізнавальної діяльності, яке вказує на напрям наукового пізнання, але не надає вказівок на конкретний результат.

Принципи СА:

Принцип елементаризму – с-ма є сукупністю взаємопов’язаних елементів.

Пр. всезагального зв’язку – с-ма є проявом універсальної взаємодії предметів і явищ.

Пр. розвитку – дослідж етапів розвитку сис-ми

Пр. цілісності – с-ма як внутрішня єдність, відокремлена від зовн середовища

Пр. оптимальності – с-ма може бути приведена в стан найкращого функ-ння за певним критерієм

Пр. ієрархії – с-ма – це побудова підпорядкованостей

Пр. формалізації – б-яка с-ма може бути представлена формал моделями: формал-логічними, математичними та кібернетичними

Пр. нормативності – с-ма може бути зрозуміла лише тоді, коли вона буде порівняна з деякою нормативню с-мою

Пр. цілеспрямованості – с-ма прагне до того, що є метою системи.

Якщо принципи є базою для методології СА, то підходи здійснюють об’єднання сукупносте прийомів і способів реалізації системної діяльності.

 

Черняк класифікує методи СА:

- Неформальні           - Графічні

- Кількісні        - Моделювання

-

Ігнатів та Максімов поділили на:

- Методи, що засновані на викор. знань та інтуїції спеціалістів;

- Методи формалізованого представлення сис-м

- Комплексні методи

 

Сурмін класифікує наступним чином:

Основи класифікації	Методи СА
Тип знання	- Філософські - Загальнонаукові - Частково наукові - Дистиплінарні
Спосіб реалізації	- Інтуїтивні (мозковий штурм, метод сценаріїв, метод експертних оцінок) - Наукові (аналіз, моделювання)
Виконувальні функіції	- Методи отрим інфи (спостереж, опис, ігрові методи) - Методи представл інфи (групування, класифікація) - Методи аналізу інф (узагальненн)
Рівень знань	- Теоретичні - Емпіричні
Форма представлення знань	- Якісні - Кількісні

 

3) Види СА

Основна класифікація	Види СА	Характеристика

Призначення СА