Центральна спілка споживчих товариств України

ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ

(УКООПСПІЛКА)

МИКОЛАЇВСЬКИЙ КОЛЕДЖ БІЗНЕСУ І ПРАВА

 

Розглянуто та затверджено

на засіданні циклової  комісії

фінансово-економічних дисциплін

Протокол № 1 від " 30 " серпня 20 13 р.

Голова циклової комісії

__________С.Г.Рибалка

 

Спеціальність 5.03050801 «Фінанси і кредит» Курс ІІІ

Дисципліна «Податкова система»

Лекція № 1/1

Лекція-презентація

Тема. Суть та функції податків.

Навчальна мета: розкрити поняття суті, функцій та елементів податків, видів процентних ставок.

Виховна мета: формувати якості особистості студентів та пізнавальний інтерес, показати значення теми при вивченні даної дисципліни.

Розвивальна мета: розвивати вміння в розпізнаванні функцій податків та видів податкових ставок.

Методична мета: використання презентації на занятті як засобу активізації процесу навчання.

Технічні засоби навчання:

- інтерактивна дошка;

- мультимедійний проектор;

- персональний комп’ютер.

 

Наочність:

- тематична презентація;

- опорний конспект до лекції.

Міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечувані дисципліни: «Фінанси» тема № 5 «Податки», «Фінанси підприємств» тема № 4 «Оподаткування підприємств».

Забезпечуючі дисципліни: «Бюджетна система» тема № 3 «Склад і структура доходів ДБУ», «Казначейська справа» тема № 5 «Казначейське обслуговування бюджеті за доходами», «Практика зі спеціальності» тема № 2 «Податки».

Література  

Базова

1. Закон України «Про державний бюджет України на поточний рік»

2. Золотько І.А. Податкова система: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2005.

3. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2006.

4. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2013.

 

Допоміжна

1. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів / Укладач: Рибалка С.Г.

 

 

Хід заняття

І. Організаційний момент:

- організація роботи старости щодо присутності студентів;

- записи в журналі.

   

ІІ. Вступ.

 

1. Мотивація навчальної діяльності:

    - пояснення значення матеріалу;

    - зв’язок теорії з практикою.

 

2. Актуалізація опорних знань і навичок:

    - місце теми, що розглядається у структурі курсу.

 

3. Повідомлення теми та постановка завдання.

 

ІІІ. Викладання лекційного матеріалу.

 

 

План

 

1. Економічна сутність податків, їх роль у забезпеченні держави фінансовими ресурсами.

2. Функції податків: фіскальна і регулююча.

3. Податки як основа фінансової бази держави.

4. Елементи податку: суб’єкт, об’єкт і база оподаткування; джерело сплати, податкова ставка та квота.

5. Види податкових ставок: тверді та процентні. Види процентних ставок: пропорційні, прогресивні та регресивні.

 

Економічна сутність податків, їх роль у забезпеченні держави

Фінансовими ресурсами

Вихідним положенням для розуміння сутності податків є усвідомлення того, що останні є найважливішою і найдавнішою формою фінансових відносин між державою та членами суспільства. Поява податків зумовлена виникненням держави і виконанням нею суспільно необхідних функцій.

Централізований фонд грошових коштів держави може бути сформований за рахунок як податків, так і інших надходжень, зборів, платежів.

Податки і збори - це основне джерело доходів держави, а значить - одна з найважливіших фінансових категорій. Історично - це найдавніша форма фінансових відносин між державою та членами суспільства. Податкові платежі одночасно використовуються як джерело одержання доходів бюджету, так і фінансовий інструмент регулювання економіки.

Податковими платежами вважаються - податок, збір, плата, внески і відрахування.

ІІодаток - це обов'язковий платіж, який стягується до бюджетів усіх рівнів з фізичних та юридичних осіб у безспірному порядку (податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток, ПДВ).

Збір - це платіж, який стягується в основному до державних цільових фондів та місцевих бюджетів (пенсійний збір, ринковий збір, курортний збір).

Плата - це сума коштів, яка повертається державі (в основному) за тимчасове або постійне користування ресурсами (плата за воду, рентна плата, орендна плата).

Сукупність податків, зборів та інших обов'язкових платежів утворює податкову систему держави. Встановлення і скасування податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а також пільги їх платникам надаються Вер­ховною Радою України, ВР АРК і місцевими радами народних депутатів.

 

Лекція № 2 / 2

Лекція-презентація

Базова

1. Закон України «Про державний бюджет України на поточний рік»

2. Золотько І.А. Податкова система: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2005.

3. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2006.

4. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2013.

 

Допоміжна

1. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів / Укладач: Рибалка С.Г.

 

 

Хід заняття

І. Організаційний момент:

- організація роботи старости щодо присутності студентів;

- записи в журналі.

   

ІІ. Вступ.

 

1. Мотивація навчальної діяльності:

    - пояснення значення матеріалу;

    - зв’язок теорії з практикою.

 

2. Актуалізація опорних знань і навичок:

    - місце теми, що розглядається у структурі курсу.

 

3. Повідомлення теми та постановка завдання.

 

План

 

1. Класифікація податків, її ознаки.

2. Прямі і непрямі податки; податки на доходи.

3. Види прямих податків. Переваги і недоліки прямих податків, проблеми їх справляння.

4. Види непрямих податків. Переваги та недоліки непрямих податків, їх місце в податковій системі.

5. Податки в системі державних доходів. Методи формування державних доходів. Податки на формування бюджету.

Види прямих податків.

Види непрямих податків.

Лекція № 3 / 3

Лекція-презентація

Базова

1. Закон України «Про державний бюджет України на поточний рік»

2. Золотько І.А. Податкова система: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2005.

3. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2006.

4. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2013.

 

Допоміжна

1. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів / Укладач: Рибалка С.Г.

 

 

Хід заняття

І. Організаційний момент:

- організація роботи старости щодо присутності студентів;

- записи в журналі.

   

ІІ. Вступ.

 

 1. Мотивація навчальної діяльності:

    - пояснення значення матеріалу;

    - зв’язок теорії з практикою.

 

2. Актуалізація опорних знань і навичок:

    - місце теми, що розглядається у структурі курсу.

 

3. Повідомлення теми та постановка завдання.

 

План

 

1. Податкова система: її суть, склад і структура.

2. Принципи побудови податкової системи України.

3. Податкова політика: поняття на її напрями.

4. Фактори, які визначають напрями і характер податкової політики.

5. Основні принципи податкової політики: фіскальна достатність, економічна ефективність, соціальна справедливість, стабільність, гнучкість.

 

 

Лекція № 4 / 4

Лекція-презентація

Базова

1. Закон України «Про державний бюджет України на поточний рік»

2. Золотько І.А. Податкова система: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2005.

3. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2006.

4. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2013.

 

Допоміжна

1. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів / Укладач: Рибалка С.Г.

 

 

Хід заняття

І. Організаційний момент:

- організація роботи старости щодо присутності студентів;

- записи в журналі.

   

ІІ. Вступ.

 

1. Мотивація навчальної діяльності:

    - пояснення значення матеріалу;

    - зв’язок теорії з практикою.

 

2. Актуалізація опорних знань і навичок:

    - місце теми, що розглядається у структурі курсу.

 

3. Повідомлення теми та постановка завдання.

 

План

 

1. Історія формування податкової служби в Україні.

2. Податкова служба України, її склад.

3. Організаційна структура та функції Державної податкової адміністрації України.

4. Права і обов’язки посадових осіб державних податкових служб.

5. Основи та організація податкової роботи.

6. Контроль за своєчасним надходженням податків. Види перевірок.

7. Правове регулювання встановлення податків.

Лекція № 5 / 5

Лекція-презентація

Базова

1. Закон України «Про державний бюджет України на поточний рік»

2. Золотько І.А. Податкова система: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2005.

3. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2006.

 

Допоміжна

1. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів / Укладач: Рибалка С.Г.

 

 

Хід заняття

І. Організаційний момент:

- організація роботи старости щодо присутності студентів;

- записи в журналі.

   

ІІ. Вступ.

 

1. Мотивація навчальної діяльності:

    - пояснення значення матеріалу;

    - зв’язок теорії з практикою.

 

2. Актуалізація опорних знань і навичок:

    - місце теми, що розглядається у структурі курсу.

 

3. Повідомлення теми та постановка завдання.

 

План

1. Облік платників податків.

2. Державна реєстрація фізичних та юридичних осіб – платників податків.

3. Особливості обліку фізичних осіб – субєктів підприємницької діяьності та фізичних осіб, які не є субєктами підприємницької діяльності й отримують доходи не за місцем основної роботи.

4. Облік податків і неподаткових платежів.

5. Особові рахунки, порядок їх відкриття і ведення.

6. Комп’ютеризація обліку та контролю.

Облік платників податків

Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків.

Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган державної податкової служби може прийняти рішення про зміну основного місця обліку платника податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом  Кодексу.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об’єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Взяття на облік платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими актами України, крім випадків, визначених цим Кодексом, коли органами реєстрації є органи державної податкової служби або коли проведення державної реєстрації платника податків у відповідному статусі законодавством не передбачається.

Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

Облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами.

Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, патентах, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.

Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Особливості обліку платників податків за окремими податками, а також окремих категорій платників податків установлюються відповідними розділами Кодексу.

Документи, що подаються платниками податків для взяття на облік в органах державної податкової служби, перевіряються у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, і в разі виявлення помилок або подання недостовірних відомостей повертаються для виправлення. Платники податків, які не подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлених документів для взяття на облік в органах державної податкової служби або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до закону.

Центральним органом державної податкової служби визначаються:

- порядок обліку платників податків і зборів;

- перелік документів, які подаються для взяття на облік платників податків, а також порядок подання таких документів;

- форми заяв, свідоцтв та документів з питань реєстрації та обліку платників податків.

Органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв’язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Лекція № 6 / 6

Лекція-презентація

Базова

1. Закон України «Про державний бюджет України на поточний рік»

2. Золотько І.А. Податкова система: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2005.

3. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2006.

4. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2013.

 

Допоміжна

1. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів / Укладач: Рибалка С.Г.

 

 

Хід заняття

І. Організаційний момент:

- організація роботи старости щодо присутності студентів;

- записи в журналі.

   

ІІ. Вступ.

 

1. Мотивація навчальної діяльності:

    - пояснення значення матеріалу;

    - зв’язок теорії з практикою.

 

2. Актуалізація опорних знань і навичок:

    - місце теми, що розглядається у структурі курсу.

 

3. Повідомлення теми та постановка завдання.

 

План

1. Сутність, платник та ставки податку на додану вартість.

2. Об’єкт оподаткування та податкова база для операцій різних видів.

3. Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету чи відшкодування з бюджету.

4. Поняття «податкове зобов’язання» та «податковий кредит», порядок їх визначення.

5. Податкова накладна як основний звітний документ.

Порядок їх визначення

Податкове зобов’язання (стаття 14 ПК)  - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді в складі ціни, робіт і послуг.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту (стаття 198 ПК) виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операцiях, якi не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування  чи основнi фонди переводяться до складу невиробничих фондiв або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому перiодi, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами.

Датою використання товарiв/послуг вважається дата визнання витрат.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Лекція № 7/8

Лекція-презентація

Базова

1. Закон України «Про державний бюджет України на поточний рік»

2. Золотько І.А. Податкова система: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2005.

3. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2006.

4. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2013.

 

Допоміжна

1. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів / Укладач: Рибалка С.Г.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент:

- організація роботи старости щодо присутності студентів;

- записи в журналі.

   

ІІ. Вступ.

1. Мотивація навчальної діяльності:

    - пояснення значення матеріалу;

    - зв’язок теорії з практикою.

2. Актуалізація опорних знань і навичок:

    - місце теми, що розглядається у структурі курсу.

3. Повідомлення теми та постановка завдання.

 

План

1. Декларації з податку на додану варість, їх зміст.

2. Порядок складання і подання до податкової інспекції.

3. Строки подання декларацій та сплати податку на додану вартість.

 

Лекція № 8 / 11

Лекція-презентація

Базова

1. Закон України «Про державний бюджет України на поточний рік»

2. Золотько І.А. Податкова система: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2005.

3. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2006.

4. Онисько С.М. Податкова система. – Львів: «Магнолія Плюс», 2013.

 

Допоміжна

1. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів / Укладач: Рибалка С.Г.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент:

- організація роботи старости щодо присутності студентів;

- записи в журналі.

   

ІІ. Вступ.

1. Мотивація навчальної діяльності:

    - пояснення значення матеріалу;

    - зв’язок теорії з практикою.

2. Актуалізація опорних знань і навичок:

    - місце теми, що розглядається у структурі курсу.

3. Повідомлення теми та постановка завдання.

 

План

1. Акцизний податок як форма специфічних акцизів.

2. Платники акцизного податку.

3. Об'єкт оподаткування, ставки акцизного податку.

4. Порядок визначення сум акцизного податку для вітчизняних та імпортованих товарів.

5. Акцизні марки: порядок їх отримання і використання вітчизняними виробниками та імпортерами.

6. Пільги щодо акцизного податку. Строки сплати  та подання розрахунку до податкової інспекції.

 

Платники акцизного податку

Платниками податку (стаття 212 ПК) є:

1) Особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

2) Особа - суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.

3) Фізична особа - резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства.

4) Особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку.

5) Особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 цього Кодексу.

6) Особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог.

7) Особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за    1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов.

8) Особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов.

Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

Реєстрація в органах державної податкової служби як платника податку суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати органу державної податкової служби за місцезнаходженням суб’єкта господарювання інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анулювані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку органами державної податкової служби за місцем державної реєстрації таких суб’єктів у місячний строк із дня початку господарської діяльності.

 

Імпортованих товарів

Існують два види ставок за акцизним податком (далі - АЗ): тверді (у фіксованому виразі на одиницю товарів у кількісному виразі, наприклад, в євро за 1 тис. кг за бензином, у гривнях - за алкогольними і тютюновими виробами) та процентні.

Відповідно до існування різних видів ставок за АП є і два не­однакових порядки визначення суми акцизного податку.

Для обчислення акцизного податку за товарами, ставки яких встановлено у відсотках, необхідно виявити базу оподаткування. Для вітчизняних товарів база оподаткування обчислюється, ви­ходячи з їхньої вартості, за встановленими виробником максима­льними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без по­датку на додану вартість та акцизного податку. У разі імпорту пі­дакцизних товарів база оподаткування визначається, виходячи з їхньої вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, котрі він імпортує, без податку на додану вартість і акцизного податку (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум увізного мита без податку на додану вартість та акцизного податку).

Сума акцизного податку, якщо ставка встановлена у відсотках, обчислюється для вітчизняних товарів за формулою

А = СО: 100,

де А - сума акцизного податку; С - ставка акцизного податку; О - обсяг реалізації за максимальними роздрібними цінами, що не включає АП і ПДВ.

Для імпортних товарів дана величина розраховується за наве­деною вище формулою для вітчизняних товарів, якщо встановле­ні максимальні роздрібні ціни вище митної вартості з урахуван­ням суми мита. Коли ж дані ціни нижче митної вартості з урахуванням суми мита, застосовується така формула:

А = С(МВ + М): 100,

де А - сума акцизного податку; С - ставка акцизного податку; МВ - митна вартість товару; М - сума мита.

Установлення максимальних роздрібних цін на підакцизні то­вари здійснюється виробниками або імпортерами цих товарів че­рез декларування таких цін у центральному органі Державної по­даткової служби України або центральному органі Державної митної служби України. Декларація повинна бути подана вироб­ником чи імпортером підакцизних товарів відповідно до централь­ного органу Державної податкової служби України або центра­льного органу Державної митної служби України не пізніше ніж за п'ять календарних днів до моменту запровадження встановле­них у декларації максимальних роздрібних цін.

Сума АП, підрахована за процентною став­кою не може бути меншою за 1/3 суми АП на відповідний товар, обчисленою за твердими ставками.

У суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздріб­ну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного податку у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видноті повинні бути розміщені засвідчені виробни­ком або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробни­ком або імпортером до центрального органу Державної податко­вої служби України або центрального органу Державної митної служби України.

Акцизний податок з товарів, ставки за якими визначені у фіксова­них сумах (в євро, або в гривнях), обчислюється, виходячи з на­туральних показників відповідного товару в кількісному виразі.

У разі застосування ставки акцизного податку в гривнях сума податку обчислюється за формулою

А = С х К,

де А - сума акцизного податку; С - ставка акцизного податку; К - кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, встановлених відповідним законом.

У разі застосування ставки акцизного податку в євро сума пода­тку обчислюється за формулою

А = С х Є х К,

де А - сума акцизного податку; С - ставка акцизного податку; Є - курс гривні до євро; К - кількість товару, визначена у фізич­них одиницях виміру, встановлених відповідним законом.

При цьому за вітчизняними товарами для визначення акцизно­го податку сума в євро перераховується у валюту України за курсом Національного банку України на перший день кварталу, який за­лишається незмінним протягом кварталу, а за товарами, що вво­зяться в Україну, - на день митного оформлення товарів.

Датою виникнення податкових зобов'язань із продажу під­акцизних товарів (продукції) уважається дата події, що настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів, що реалі­зуються, а в разі продажу товарів (продукції) за готівкові кош­ти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного податку, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківсь­кій установі, яка обслуговує платника акцизного податку; або дата відвантаження товарів.

Лекція № 9 / 12

Лекція-презентація

Тема. Суть мита.

Навчальна мета: розкрити поняття мита, об’єктів та суб’єктів оподаткування, порядок визначення суми податку пільг нарахування податку.

Виховна мета: формувати якості особистості студентів та пізнавальний інтерес, показати значення теми при вивченні даної дисципліни.

Розвивальна мета: розвивати вміння в розпізнаванні розпізнаванні строків сплати.

Методична мета: використання презентації на занятті як засобу активізації процесу навчання.

Технічні засоби навчання: