Економічна природа бюджетного дефіциту і його причини

 

Відомо, що бюджетний дефіцитяк економічна категорія відображає співвідношення між доходами і видатками бюджету з перевищен­ням видатків. Бюджетний дефіцит – наслідок певного стану еко­номічних відносин, які виникають між учасниками суспільного ви­робництва в процесі використання фінансових ресурсів у більших обсягах, ніж має держава. З метою покриття витрат понад наявні фінансові ресурси застосовують грошову емісію, внутрішні й зовнішні позики.

Він зростає в період спаду, оскільки державні доходи від податкових надходжень знижуються, а обсяг трансфертних платежів збільшується.

Дефіцит бюджету, як такий, не може бути надзвичайно негативним для розвитку економіки і динаміки життєвого рівня населення. У сучасному світі немає держави, яка б у ті чи інші періоди своєї історії не мала справи з бюджетним дефіцитом. Навіть економічно розвинуті країни, як правило, мають дефіцитний бюджет. Усе залежить від причин його виникнення і напрямів витрачання державних коштів. 

В економічній літературі визначають декілька видів бюджетного дефіциту (табл. 3.1) 

Таблиця 3.1. Класифікація дефіциту державного бюджету

Класифікаційна ознака	Види дефіциту бюджету
Форма прояву	- відкритий - прихований
Причини виникнення	- вимушений - свідомий
Вплив на економіку	- активний - пасивний
Визначення складових бюджетного дефіциту	- фактичний - структурний - циклічний
Термін дії	- тимчасовий - стійкий
Зв’язок з державним боргом	- первинний - операційний

За формою вияву розрізняють відкритий і прихований дефіцит бюджету. Відкритий бюджетний дефіцит – сума бюджетного дефіциту, яка офіційно зазначена у Законі "Про Державний бюджет" на відповідний рік. Прихований бюджетний дефіцит держава офіційно не визначає, він проявляється в завищенні планових обсягів доходів держави.

За причинами виникнення бюджетного дефіциту його поділяють на вимушений і свідомий. Свідомий бюджетний дефіцит виникає в умовах достатності ресурсів у суспільстві та досить високого рівня доходів юридичних та фізичних осіб; пов'язаний з політикою помірного оподаткування з метою зміцнення фінансової бази підприємницьких структур. За таких умов досить активною є політика позикових фінансів. Вимушений бюджетний дефіцит пов'язаний з низьким рівнем виробленого ВВП, коли навіть високий рівень оподаткування не може забезпечити бюджет держави достатніми доходами.

За критерієм впливу на економіку вирізняють активний і пасивний бюджетний дефіцит. Активний бюджетний дефіцит характеризується витрачанням коштів на інвестування економіки, що, в свою чергу, веде до зростання ВВП. Пасивний бюджетний дефіцит – спрямування коштів на покриття поточних витрат: соціальні трансферти, виплату заробітної плати в бюджетній сфері тощо.

За критерієм визначення складових бюджетного дефіциту виокремлюють:

-   фактичний дефіцит бюджету – зовнішній прояв незбалансованості дохідної і видаткової частин бюджету, який відображає реальні доходи, видатки бюджету і його дефіцит за певний період часу;

-   структурний – різниця між видатками й доходами бюджету в умовах повної зайнятості;

-   циклічний – оцінюється як різниця між фактичною величиною бюджетного дефіциту й структурним дефіцитом, виникає у результаті циклічного падіння виробництва внаслідок кон’юнктурних коливань, що призводить до дії вбудованих стабілізаторів: прогресивної системи оподатковування, системи державних трансфертів, системи участі в прибутках.

За терміном дії бюджетний дефіцит поділяють на тимчасовий і стійкий. Тимчасовий дефіцит зумовлений касовими розривами у виконанні бюджету або непередбачуваними обставинами і подіями. Тимчасовий касовий розрив – незбігання у часі фінан­сування видатків та надходження доходів бюджету. Стійкий дефіцит бюджету є в довготерміновому періоді, і, як правило, це наслідок спаду економіки або результат проведення відповідної фінансової політики.

Бюджетний дефіцит класифікують залежно від його зв'язку з державним боргом:

1) первинний дефіцит – це різниця між величиною дефіциту бюджету й усією сумою виплат за державним боргом. Інакше кажучи, цей дефіцит прирівнюється до різниці між сумою трансфертів і державних закупівель товарів і послуг і податкових надходжень до бюджету;

2) операційний – загальний дефіцит державного бюджету за винятком інфляційної частини відсоткових платежів з обслуговування державного боргу.

Причинами дефіциту бюджету в Україні є:

1) зменшення приросту національного доходу;

2) збільшення бюджетних витрат;

3) скорочення надходжень до бюджетів усіх рівнів, порівняно з видатками;

4) брак чіткої фінансової стратегії;

5) інфляційні процеси;

6) циклічні спади й автоматичні стабілізатори;

7) скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування державних видатків;

8) наявність тіньового сектору економіки тощо.

З метою зниження рівня бюджетного дефіциту відповідні державні структури передусім мають використовувати додаткові неемісійні кошти.

У програму конкретних дій щодо скорочення бюджетного дефіциту слід включити і послідовно втілювати у життя такі заходи, що, з одного боку, стимулювали б надходження грошових коштів до бюджетного фонду країни, а з іншого, – сприяли зменшенню державних видатків. До них належать:

- випуск державних цінних паперів;

- зміна напрямів інвестування бюджетних коштів у галузі економіки з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривні;

- більш широке використання фінансових пільг і санкцій, які дозволяють враховувати специфічні умови господарювання і стимулюють зростання суспільного виробництва;