Структура та склад економічної інформаційної системи

Економічні інформаційні системи – це людино-машинні системи, які збирають, нагромаджують, зберігають, оброблюють і видають за запитом чи замовленням інформацію у вигляді даних і знань, необхідних для управління економічним об’єктом.

Сучасні економічні інформаційні системи створюються для обробки великих обсягів інформації при жорстких обмеженнях на час видачі результатів. Вони мають складну формалізацію процедур прийняття рішень для більшості задач, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, велику кількість зв’язків між елементами, характеризуються гнучкістю і можливістю модифікації.

В економіці роль нервової системи відіграють інформаційні потоки. Порушення в потоках інформації призводять до перебоїв як в роботі конкретного підприємства, так і всього господарства, а без достовірної, повної та своєчасної інформації неможливо керувати будь-яким виробництвом.

Принципи побудови і функціонування ЕІС:

– відповідність – ЕІС повинна забезпечувати функціонування об'єкту із заданою ефективністю;

– економічність – економічний виграш на об'єкті від використання ЕІС повинен перевищувати витрати на обробку інформації;

– регламентність – обробка більшої частини інформації за розкладом, із заданою періодичністю;

– самоконтроль – виявлення та виправлення помилок системою в даних і процесах їх обробки;

– інтегральність – одноразове введення даних в ЕІС та їх багаторазове (багатоцільове) використання;

– адаптивність – здатність ЕІС змінювати свою структуру і закон поведінки для досягнення оптимального результату при змінних зовнішніх умовах.

Інформаційні системи включають в себе: технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення і відповідний персонал. Чотири складові частини утворюють внутрішню інформаційну основу:

– засоби фіксації і збору інформації;

– засоби передачі відповідних даних та повідомлень;

– засоби збереження інформації;

– засоби аналізу, обробки і представлення інформації.

Система управління являє собою сукупність взаємодіючих структурних підрозділів економічної системи (наприклад, на промисловому підприємстві: дирекція, відділи фінансовий, виробничий, постачання, збуту тощо), що здійснюють наступні функції управління:

– планування – функція, яка визначає мету функціонування економічної системи на різні періоди часу (стратегічне, тактичне, оперативне планування);

– облік – функція, що відображає стан об'єкту управління в результаті виконання господарських процесів;

– контроль – функція, за допомогою якої визначається відхилення облікових даних від планових цілей і нормативів;

– оперативне управління – функція, що здійснює регулювання всіх господарських процесів з метою виключення виникаючих відхилень у планових та облікових даних;

– аналіз – функція, яка визначає тенденції в роботі економічної системи і резерви, які враховуються при плануванні на наступний часовий період.

Інформаційні потоки ЕІС

 

ЕІС пов'язує об'єкт і систему управління між собою та з зовнішнім середовищем через інформаційні потоки.

1. Інформаційний потік з зовнішнього середовища в систему представляє, з одного боку, потік нормативної інформації, який створюється державними установами в частині законодавства і, з іншого, потік інформації про кон'юнктуру ринку, який створюється конкурентами, споживачами, постачальниками.

2. Інформаційний потік з системи у зовнішнє середовище – звітна інформація, фінансова інформація в державні органи, інвесторам, кредиторам, споживачам; маркетингова інформація потенційним споживачам.

3. Інформаційний потік із системи управління на об'єкт управління – (прямий зв'язок) представляє сукупність планової нормативної та інформації розпорядника для здійснення господарських процесів.

4. Інформаційний потік від об'єкта управління до системи управління – (зворотній зв'язок) який відображає облікову інформацію про стан об'єкта управління економічною системою (сировини, матеріалів, грошових, енергетичних, трудових ресурсів, готової продукції і виконаних послуги) в результаті виконання господарських процесів