Невідривність від мови носія.

Дискретність – одиницями інформації як засобами висловлювання є слова, речення, уривки тексту, а у плані змісту – поняття, висловлювання, описання фактів, гіпотези, теорії, закони тощо.

Незалежність від творців

Своєчасність.

Старіння – головною причиною старіння інформації є не сам час, а поява нової інформації, з надходженням якої попередня інформація виявляється невірною, перестає адекватно передавати явища та закономірності матеріального світу, людського спілкування та мислення.

Розсіювання – існування у багатьох джерелах.

Повнота. Ця властивість характеризує якість інформації і визначає достатність даних для ухвалення рішення. Ніж повніше дані, тим ширше діапазон методів, що можна використовувати в ході інформаційного процесу.

Адекватність – це ступінь відповідності реальному об'єктивному стану справи. Неадекватна інформація утворюється звичайно при створенні нової інформації на основі неповних або недостовірних даних. До створення неадекватної інформації може привести і застосування неадекватних методів до повних і достовірних даних.

Зрозумілість – це міра можливості одержати ту або іншу інформацію. На ступінь доступності інформації впливають одночасно як доступність даних, так і доступність адекватних методів для їхньої інтерпретації;

Нематеріальність – є нематеріальню категорією;

Об'єктивність. Це поняття є відносним. Елемент суб'єктивності вносять методи. Наприклад, ті самі події, які зафіксовані в історичних документах різних країн, виглядають цілком по-різному. Інформація про об'єкти, отримана за допомогою фотознімків, більш об'єктивна, чим отримана за допомогою рисунків.

Види інформації

Інформацію можна поділити на види за кількома ознаками:

За способом сприйняття

Для людини інформація поділяється на види залежно від типу рецепторів, що сприймають її.

– візуальна

– аудіальна

– тактильна

– нюхова

– смакова

За формою подання формація поділяється на такі види:

– текстова – що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови;

– числова – у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії;

– графічна – у вигляді зображень, подій, предметів, графіків;

– звукова – усна або у вигляді запису передачі лексем мови аудіальним шляхом.

За призначенням

– масова – містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму;

– спеціальна – містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація;

– особиста – набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.

Способи подання інформації:

аналоговий – за допомогою неперервних сигналів. Прикладами аналогових   способів передачі сигналу є людська мова, радіо, звукозапис на магнітні стрічки тощо;

цифровий – за допомогою дискретних сигналів. Найяскравішим прикладом дискретного способу зображення інформації є обчислювальні процеси у комп'ютерах.

Формування уявлень про інформаційні процеси.

На шляху від джерела до користувача інформація зазнає ряд перетворень, в яких змістові аспекти повідомлень відходять на другий план. Тому на проміжних стадіях перетворень замість поняття „інформація" використовується поняття „дані". Дані є складовою частиною інформації, що являють собою зареєстровані сигнали. Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою методів. Обробка даних містить в собі множину різних операцій. І саме завдяки інформаційним системам дані перетворюються на інформацію.

Основними операціями є:

– збір даних – накопичення інформації з метою забезпечення достатньої повноти для прийняття рішення;

– формалізація даних – приведення даних, що надходять із різних джерел до однакової форми;

– фільтрація даних – усунення зайвих даних, які не потрібні для прийняття рішень;

– сортування даних – впорядкування даних за заданою ознакою з метою зручності використання;

– архівація даних – збереження даних у зручній та доступній формі;

– захист даних – комплекс дій, що скеровані на запобігання втрат, відтворення та модифікації даних;

– транспортування даних – прийом та передача даних між віддаленими користувачами інформаційного процесу (джерело даних прийнято називати сервером, а споживача – клієнтом);

– перетворення даних – перетворення даних з однієї форми в іншу, або з однієї структури в іншу, або зміна типу носія.