Організаційні основи інформації та інформаційних технологій в економіці

За способом реалізації в ІС

Традиційні

Нові інформаційні технології

За способом побудови мережі

Питання для перевірки

1. Дайте визначення категорії «інформація».

2. Охарактеризуйте основні властивості інформації.

3. Дайте визначення категорії «економічна інформація».

4. Наведіть особливості економічної інформації.

5. Охарактеризуйте різновиди економічної інформації.

6. Дайте визначення категорії «інформаційна технологія».

7. Охарактеризуйте основні види ІТ.

ЛЕКЦІЯ 2

Поняття систем

В загальному розумінні інформаційна система –  це сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Інформаційні системи здавна знаходять (в тому чи іншому вигляді) досить широке застосування в життєдіяльності людства. Це пов'язано з тим, що для існування цивілізації необхідний обмін інформацією – передача знань, як між окремими членами і колективами суспільства, так і між різними поколіннями.

Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, потрібної для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю.

У 50-і роки минулого століття на ЕОМ в основному вирішувалися окремі економічні завдання, пов'язані з необхідністю переробки великих інформаційних масивів, наприклад, такі, як нарахування заробітної плати, складання статистичних звітів і т. п., або завдання, які виконують оптимізаційні розрахунки, наприклад, розв’язок транспортної задачі.

У 60-і роки виникає ідея комплексної автоматизації управління підприємствами та інтеграції інформаційного забезпечення на основі баз даних. Реальністю автоматизовані системи управління стали в 70-і роки на базі ЕОМ 3-го покоління, які дозволили створювати обчислювальні системи з розподіленою термінальної мережею. Однак недостатня швидкодія і надійність обчислювальних машин не змогли перетворити ЕІС на інструмент докорінного підвищення ефективності управління підприємствами.

80-роки позначені впровадженням персональних ЕОМ в практику роботи управлінських працівників, створенням широкого набору автоматизованих робочих місць (АРМів) на базі мов 4-го покоління, що дозволяють за допомогою генераторів запитів, звітів, екранних форм, діалогу швидко розробляти зручні для користувачів додатки.

Для 90-х років характерний розвиток телекомунікаційних засобів, що призвело до створення гнучких локальних і глобальних обчислювальних мереж, що визначили можливість розробки та впровадження корпоративних ЕІС (КЕІС). КЕІС об'єднують можливості систем комплексної автоматизації управління 70-х років і локальної автоматизації 80 – років.

Інформаційна система може існувати і без застосування комп’ютерної техніки – це питання економічної необхідності.

Найдавнішими і найпоширенішими ІС слід вважають бібліотеки. Здавна в бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись певних правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі.

Найстаріші (у моральному і у фізичному розумінні) ІС повністю базувалися на ручній праці. Пізніше їм на зміну прийшли різні механічні пристрої для обробки даних (наприклад, для сортування, копіювання, асоціативного пошуку, тощо). Наступним кроком стало впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС), тобто систем, де для забезпечення інформаційних потреб користувачів використовується ЕОМ зі своїми носіями інформації. В наш час – епоху інформаційної революції – розробляється і впроваджується велика кількість самих різноманітних АІСів з дуже широким спектром використання.

Нову економічну думку та новітні механізми управління неможливо втілити в життя без комп’ютеризації, без нових інформаційних технологій, бо вони мають базуватися на точній, достовірній та своєчасній інформації, потік якої на сьогодні набув глобальних грандіозних розмірів. Отже, поява сучасних економічних інформаційних систем зумовлена необхідністю обробки великих масивів інформації за жорстких обмежень щодо часу видачі результатів. Вони мають складну формалізацію процедур прий­няття рішень для переважної кількості задач, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, значне число зв’язків між елементами, характеризуються гнучкістю і можливістю модифікації.

В будь-якій інформаційній системі вирішуються задачі трьох типів:

– задачі оцінки ситуації (деколи їх називають задачами розпізнавання образів);

– задачі перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання);

– задачі прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні).

За ступенем автоматизації

В залежності від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні, автоматизовані й автоматичні інформаційні системи.

– ручні ІС – характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації виконуються людиною.

– автоматизовані ІС – частина функції (підсистем) управління або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина – людиною.

Автоматизована інформаційна система – це взаємозв’язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації згідно з вимогами, які випливають з цілей організації.

– автоматичні ІС – усі функції управління й опрацювання даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне управління технологічними процесами).

За сферою призначення

Оскільки ІС утворюються для задоволення інформаційних потреб в межах конкретної предметної галузі, то кожній предметній галузі (в сфері призначення) відповідає свій тип ІС.

Типи ІС:

– економічна ІС – інформаційна система призначена для виконання функцій управління на підприємстві;

– медична ІС – інформаційна система призначена для використання в лікувальному або лікувально-профілактичному закладі;

– географічна ІС – інформаційна система, що забезпечує збір, збереження, обробку, доступ, відображення і розповсюдження даних;

– адміністративні;

– виробничі;

– навчальні;

– екологічні;

– криміналістичні;

– військові та інші.

За місцем діяльності ІС

– наукові ІС – призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, управління експериментом.

– ІС автоматизованого управління – призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розроблювачів нової техніки (технології). Такі ІС допомагають здійснювати:

· розробку нових виробів і технологій їхнього виробництва;

· різноманітні інженерні розрахунки (визначення технічних параметрів виробів, видаткових норм – трудових, матеріальних і т. д.);

· створення графічної документації (креслень, схем, планувань);

· моделювання проектованих об'єктів;

· створення керуючих програм для верстатів із числовим програмним управлінням.

– ІС організаційного управління – призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу. До цього класу відносяться ІС управління як виробничими, так і невиробничими об'єктами і окремими офісами (офісні системи).

– ІС управління технологічними процесами – призначені для автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика тощо).

Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління. Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію.

Інформаційні потоки ЕІС

ЕІС пов'язує об'єкт і систему управління між собою та з зовнішнім середовищем через інформаційні потоки.

1. Інформаційний потік з зовнішнього середовища в систему представляє, з одного боку, потік нормативної інформації, який створюється державними установами в частині законодавства і, з іншого, потік інформації про кон'юнктуру ринку, який створюється конкурентами, споживачами, постачальниками.

2. Інформаційний потік з системи у зовнішнє середовище – звітна інформація, фінансова інформація в державні органи, інвесторам, кредиторам, споживачам; маркетингова інформація потенційним споживачам.

3. Інформаційний потік із системи управління на об'єкт управління – (прямий зв'язок) представляє сукупність планової нормативної та інформації розпорядника для здійснення господарських процесів.

4. Інформаційний потік від об'єкта управління до системи управління – (зворотній зв'язок) який відображає облікову інформацію про стан об'єкта управління економічною системою (сировини, матеріалів, грошових, енергетичних, трудових ресурсів, готової продукції і виконаних послуги) в результаті виконання господарських процесів

Питання для перевірки

1. Дайте визначення категорії «інформаційна система».

2. Розкажіть історію розвитку інформаційних систем.

3. Обґрунтуйте задачі, що вирішуються в інформаційних системах.

4. Перечисліть класифікаційні ознаки та основні види інформаційних систем.

5. Обґрунтуйте принципи побудови і функціонування ЕІС.

6. Опишіть інформаційні потоки ЕІС.

7. Назвіть типи взаємодії інформаційних систем.

ЛЕКЦІЯ 4

Питання для перевірки

1. Дайте визначення категорії «стратегічна інформаційна система».

2. Обґрунтуйте переваги дворівневого підходу до побудови механізму підвищення конкурентоспроможності підприємства.

3. Наведіть основні етапи алгоритму організації інформаційної системи підвищення конкурентоспроможності підприємства

4. Охарактеризуйте нові види продукції (послуг) та ІТ, що лежать в їх основі.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕКОНОМІЦІ

Мета: ознайомиться з основними категоріями курсу

1.1. Поняття інформації

1.2. Економічна інформація як складова інформаційного ресурсу суспільства

1.3. Інформаційні технології, їхній розвиток та класифікація

Література: [2, с.8-21], [3, с. 7-39 ], [ 4, с. 7-51 ], [ 6, с. 10-24] 

Поняття інформації

У загальному розумінні інформація – це незвичайний ресурс, споживання якого не зменшує його кількості і якості.

Інформація являє собою сукупність відомостей про факти, об'єкти, події та ідеї, які в даному контексті мають цілком певне значення, її можна створювати, передавати, зберігати, шукати, приймати, розмножувати, обробляти, знищувати.

Обов'язковою вимогою до інформації є наявність її носія, джерела і приймача, а також каналів зв'язку між ними.

Інформація невіддільна від процесу інформування користувачів, тому відомості стають інформативними, тобто перетворюються на інформацію, лише в разі їх новизни й достовірності, коли вони зменшують невизначеність з того чи іншого питання.

Інформація має ряд специфічних властивостей. Найважливішими, з практичної точки зору, властивостями інформації є цінність, достовірність та актуальність.

Цінність інформації – визначається користю та здатністю її забезпечити суб’єкта необхідними умовами для досягнення ним поставленої мети.

Достовірність – здатність інформації об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світу. Як правило достовірною вважається насамперед інформація яка несе у собі безпомилкові та істинні дані. Під безпомилковістю слід розуміти дані які не мають, прихованих або випадкових помилок. Випадкові помилки в даних обумовлені, як правило, неумисними спотвореннями змісту людиною чи збоями технічних засобів при переробці даних в інформаційній системі. Тоді як під істинними слід розуміти дані, зміст яких неможливо оскаржити або заперечити.

Актуальність – здатність інформації відповідати вимогам сьогодення (поточного часу або певного часового періоду).

Інші властивості інформації

Властивість недоступності. При розгляді захищеності даних можна виділити технічні аспекти захисту даних від несанкціонованого доступу та соціально-психологічні аспекти класифікації даних за мірою їхньої конфіденційності та секретності (властивість конфіденційності).

Суспільна природа – джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, суспільства.

Мовна природа – інформація виражається за допомогою мови – знакової системи будь-якої природи, яка служить засобом спілкування, мислення, висловлювання думки. Мова може бути природною, що використовується у повсякденному житті та служить формою висловлення думок і засобом спілкування між людьми а також штучною, створеною людьми з певною метою (наприклад, мова математичної символіки, інформаційно-пошукова, алгоритмічна та ін. мови).

Читайте также:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров