Лекція № 13. конструктивні заходи боротьби з шумом

Навчальна мета: розглянути звукоізоляційні конструкції та їх розрахунок.

Час: 70 хвилин.

Метод: лекція.

Місце: навчальна аудиторія.

Навчальні питання:

1. 30 хв.

2. 30 хв.

3. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).

Матеріально-технічне забезпечення: схеми, рисунки, збірники задач та матеріалів.

Джерела та література:

Л – 2, 3, 6.

План

13.1. Звукоізоляція захисних конструкцій.

13.2. Розрахунки звукоізоляції захисних конструкцій.

13.1. Звукоізоляція огороджувальних конструкцій

Звукоізоляція будівельних конструкцій є областю акустики, що займається явищами, пов'язаними з поширенням звукових хвиль через будівельні конструкції та елементи. Розрізняють три види звуків, з якими доводиться мати справу при вирішенні завдань звукоізоляції:

· повітряний звук – звукові коливання, що поширюються в повітрі;

· наголошений звук – звукові коливання, що виникають при механічній дії на підлогу або перекриття;

· структурний звук – звукові коливання, що поширюються в матеріалі конструкції.

Комплекс конструктивних заходів зниження рівня звукового тиску в приміщеннях до допустимого (нормованого) представляє одне з важливих завдань звукоізоляції.

Передача повітряного звуку через захисні конструкції відбувається:

· безпосередньо через пори і нещільність у сполученнях різних огороджувань (наприклад, у місцях сполучення перегородки або дверей із стіною, стулкових глухих палітурок, стекла з палітуркою);

· через коливання, що виникають в перегородках, стеклах та інших деталях під впливом звукових хвиль;

· опосередковано через так звані звукові мости, тобто найбільш слабкі в звуковому відношенні ділянки огороджувань.

Роль непрямої передачі шуму зростає в тих випадках, коли основне огороджування в приміщенні (наприклад, перекриття) важче і жорсткіше в порівнянні з іншими огороджуваннями, прилеглими до основного огороджування (перегородками, склінням) або коли основна конструкція огороджування досконаліша в звукоізоляційному відношенні. Нерідко передача шуму непрямим шляхом може різко зменшувати звукоізолювальний ефект основних огороджувань.

Звукоізоляція захисних конструкцій визначається зазвичай експериментально у камерах звукоізоляції, які складаються з:

· камери високого рівня, в ній розташовується потужне джерело звуку - гучномовець;

· камери низького рівня (КНР), де поміщається мікрофон;

· випробовуваній конструкції огороджування, яка заповнює отвір у стіні, що відділяє одну камеру від іншої.

Розрахунок звукоізоляції захисних конструкцій ведеться в діапазоні звукових частот від 100 до 3200 Гц в 7 октавних смугах на середніх частотах: 100; 125; 160; 200; 250; 320; 400; 500; 640; 800; 1000; 1250; 1600; 2000; 2500; 3200 Гц. Мірою оцінки ізоляції повітряного звуку (шуму) внутрішньої будівельної конструкції (перегородки, перекриття) служить показник ізоляції повітряного звуку (шуму) E _п. Мірою оцінки ізоляції ударного звуку (шуму) внутрішньої будівельної конструкції (міжповерхового покриття) є показник ізоляції ударного звуку (шуму) E _у.

Показники звукоізоляції огороджування залежать від частоти звуку. Для звуків різної частоти вони оформляються у вигляді частотної характеристики звукоізоляції. Нормативні частотні характеристики (криві) звукоізоляції захисних конструкцій від повітря і ударних звуків та нормовані значення  і  приведені в таблиці 13.1.

Таблиця 13.1