Коефіцієнт природного освітлення

Критерієм оцінки змінного природного освітлення служить коефіцієнт природної освітленості (к.п.о), який є відношенням природної освітленості, що створюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом неба (безпосередньо або після віддзеркалення) E _м, до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості під відкритим повністю небозводом E _н. К.п.о. виражається у відсотках. Участь прямого сонячного світла у створенні E _м і E _н виключається. Значення к.п.о. знаходиться з виразу:

Разом з к.п.о. в розрахунках природного освітлення застосовується геометричний коефіцієнт природної освітленості ε, який є відношенням освітленості, що створюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом, що пройшло через незасклений світловий отвір, від рівномірно яскравого неба Е_м до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості під відкритим повністю небозводом E _н. Участь прямого сонячного світла у створенні E _м і E _н виключається. Значення геометричного к.п.о. знаходиться з виразу:

ε_м = E _м / E _н ·100.

Сумарне значення к.п.о. в тій чи іншій точці приміщення визначається:

· часткою природного освітлення, обумовленою світлом неба; для неба рівномірної яскравості при незасклених світлопрорізах к.п.о., обумовлений світлом неба, тотожний геометричному к.п.о;

· часткою к.п.о., обумовленою віддзеркаленням світла зовнішніми поверхнями стін і землею; при цьому участь прямого сонячного світла у створенні яскравості відзеркалювальних поверхонь виключається:

 

Рис. 14. 3. Схема до визначення геометричного коефіцієнта природної освітленості

 

· часткою к.п.о., обумовленою віддзеркаленням світла від внутрішніх поверхонь приміщення; при цьому участь прямого сонячного світла в створенні яскравості внутрішніх відзеркалювальних поверхонь виключається.

Для оцінки розподілу освітленості в приміщенні застосовується коефіцієнт нерівномірності освітлення (на заданій поверхні), який є або відношенням мінімальної до середньої освітленості поверхні, або відношенням мінімальної до максимальної освітленості поверхні.

При оцінці якісної сторони освітлення застосовуються наступні поняття:

пряма засліпленість, що проявляється за наявності поверхонь (вікон, світильників та ін.), що світять, в напрямах, близьких до напряму зору.

периферійна засліпленість, що проявляється за наявності поверхонь (вікон, світильників та ін.), що світять, в напрямах, не співпадаючих з напрямом зору;

відбита засліпленість, що проявляється за наявності у полі зору елементів дзеркального віддзеркалення поверхонь, що світять, зокрема за наявності відбитих зображень, видимих у напрямах, близьких до напряму зору.

Розрізняють два види засліпленості:

а) дискомфортну, яка пов'язана з неприємним відчуттям, але не завжди погіршує видимість;

б) сліпучу, таку, що супроводжується різким порушенням видимості.

 

Лекція № 15. Природне освітлення будівель

Навчальна мета: ознайомитися з природним освітленням, його основними законами; розглянути розрахунок методи розрахунку природного освітлення.

Час: 160 хвилин.

Метод: лекція.

Місце: навчальна аудиторія.

Навчальні питання:

1. 15 хв.

2. 15 хв.

3. 15 хв.

4. 15 хв.

5. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).

Матеріально-технічне забезпечення: схеми, рисунки, збірники задач та матеріалів.