Класифікація громадських і житлових будівель на вимогу до світлового середовища

 

Група будівель	Вимоги до світлового середовища	Приклади
І	Визначаються в основному ідейними, художніми та психологічними завданнями (архітектурна надзадача)	1. Будівлі меморіальної архітектури 2. Палаци Рад 3. Палаци культури, науки і мистецтва 4. Будівлі громадсько-політичного центру міста
ІІ	Визначається в основному вимогами високої якості світлового середовища і адаптації глядачів	1. Панорами 2. Картинні галереї і музеї 3. Виставкові будівлі 4. Спортивні зали
ІІІ	Визначаються високими вимогами до якості світлового середовища, що забезпечує умови зорового комфорту у поєднанні з естетичними і психологічними, а також гігієнічними вимогами	1. Будівлі вищих навчальних закладів і технікумів 2. Школи 3. Будівлі проектних і науково-дослідницьких інститутів
IV	Визначаються в основному психологічними, естетичними і гігієнічними вимогами до світлового середовища	1. Будівлі лікувальних установ і санаторіїв 2. Будівлі дитячих установ 3. Житлові будинки, будинки відпочинку

 

В основних приміщеннях будівель II групи світло використовується як засіб створити ілюзію величезного навколишнього простору для глядача і ландшафту, на тлі якого зображуються ті чи інші події (панорами), або якнайкраще виявити художні якості картин, скульптури, експозицій. Для цього застосовується нерівномірний розподіл світла в приміщенні і використовується ефект темпової адаптації очей спостерігачів, розташованих у зоні зниженої яскравості. При проектуванні картинних галерей необхідно мати на увазі виконання наступних вимог:

а) досить інтенсивної освітленості картини, яка характеризується середнім значенням к.п.о. на площині картини в межах 1,5…2%;

б) дотримання певного співвідношення середнього к.п.о. на площині картини  до значення к.п.о. на вертикальній площині, що проходить через око спостерігача ; чисельне значення відношення  має бути більше одиниці і не перевищувати 10;

в)  дотримання певного співвідношення середнього значення к.п.о. на горизонтальній поверхні в залі  на рівні очей спостерігача до середнього значення к.п.о. на поверхні картини ; чисельне значення відношення має бути менше одиниці;

г) повне усунення інсоляції приміщення, враховуючи руйнівну дію на картини прямого сонячного світла та його ультрафіолетової складової;

д) усунення дзеркальних віддзеркалень і відблисків від захисного скла та від блискучої поверхні картин;

е) штучне освітлення картинних галерей повинне доповнювати і продовжувати природне освітлення як за рівнем освітленості, так і за розподілом світла в приміщенні, співвідношення яскравості (освітленості) і спектрального складу світла.

При верхньому освітленні картинних галерей доцільно користуватися прийомом Сіджера, при якому дотримуються викладені вище вимоги і, зокрема, усуваються дзеркальні віддзеркалення світлопрорізів, які різко погіршують сприйняття картин.

До групи громадських споруд відносяться спортивні зали, в яких висока освітленість спортивної арени повинна поєднуватися зі зниженою яскравістю (освітленістю) в зоні розташування глядачів. Нерівномірність освітлення з мінімумом у зоні розташування глядачів і максимумом на спортивній арені не має бути більше 0,3. Додатково до цього природне освітлення спортивних залів повинне відповідати наступним вимогам:

· інтенсивне освітлення спортивного майданчика (арени) повинне здійснюватися через ліхтарі і світлові шахти, зосереджені в центральній частині покриття, що надійно захищають спортсменів і глядачів від засліпленої прямими променями сонця;

· бічне освітлення трибун доцільно здійснювати через вікна, розташовані під кутом не менше 15° до лінії фіксованого спостереження, проведеної від очей глядачів, що сидять в останніх рядах амфітеатру;

· штучне освітлення спортивного залу повинне по можливості продовжувати природне освітлення по характеру розподілу світла і по співвідношенню яскравостей (освещенностей) на спортивному майданчику (арені) і в зоні розташування глядачів, а також по спектральному складу світла.

До найважливіших критеріїв якості світлового середовища в навчальних приміщеннях відносяться наступні:

а) співвідношення між яскравостями основних поверхонь інтер'єру; при визначенні співвідношень яскравостей в інтер'єрі доцільно виходити із співвідношень яскравостей, які спостерігаються в природі;

б) насиченість інтер'єрів світлом і коефіцієнт нерівномірності освітлення приміщення; цей критерій служить характеристикою сприйняття внутрішнього простору інтер'єру.

в)  спрямованість світла, яка великою мірою визначає видимість робочої поверхні (зошити, рисунки і тому подібне).

г)  зоровий дискомфорт, що виникає при попаданні у поле зору навчальних поверхонь з надмірно високою яскравістю, від прямих і відбитих променів сонця, від хмар, а також від освітлювальних приладів. Критерієм оцінки зорового дискомфорту служить показник дискомфорту; чисельне значення цього показника складає (за даними Інституту будівельної фізики) при штучному освітленні 40, при природному освітленні 24..30, при застосуванні засобів сонцезахисту (жалюзі та ін.) – 20.

До IV групи відносяться приміщення, світлове середовище в яких в основному визначається психологічними, естетичними та гігієнічними вимогами; до них відносяться палати лікарень, основні приміщення дитячих установ, житлові приміщення. Сукупність цих вимог, викладених частково в ДБН ІІ - А. 8-72, може бути забезпечена:

· при значенні мінімального к.п.о. у віддаленій від вікон точці приміщення (по середньому розрізу) в житлових приміщеннях 0,5%, в палатах лікарень і в основних приміщеннях дитячих садів і ясел 1 %;

· при забезпеченні тригодинної інсоляції приміщень в період від 22 березня до 21 вересня;

· при обов'язковому захисті від сонця в літні місяці мобільними засобами (жалюзі, маркізи та ін.) і стаціонарними пристроями (лоджіями, екранами, гратами та ін.).