Види посередницької діяльності 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Види посередницької діяльності



При виділенні видів посередницької діяльності визначальними факторами є:

1) особа, від імені якого діє посередник (він сам чи виробник), тобто для кого в результаті операцій посередника виникають юридичні наслідки — для нього самого чи для виробника, що обслуговується ним,;

2) за чий рахунок діє посередник (за свій чи за рахунок виробника), тобто на чий рахунок відносяться витрати чи доходи, що виникли в результаті операцій посередника, — на рахунок самого посередника чи на рахунок виробника, що обслуговується ним.

У практиці іноземних держав виділяються наступні види посередницьких операцій:

· дилерські операції посередник діє від свого імені і за свій рахунок;

· комісійні операції — посередник діє від свого імені, але за чужий рахунок;

· операції по договорах доручення, агентські доручення посередник діє від чужого імені і за чужий рахунок.

Виходячи з запропонованої класифікації й у залежності від характеру виконуваної функції торговими посередниками у світовій практиці розрізняють наступні види торгово-посередницьких фірм:

A. торгові фірми, чи дилери;

B. комісійні фірми;

C. торгові агенти. Особливий вид агентів — брокери.

Торгові фірми

здійснюють дилерські операції по перепродажі товарів. Вони ведуться посередниками від свого імені і за свій рахунок; юридично це оформляється договорами купівлі-продажу. При цьому торговий посередник виступає стороною як договору на покупку товару, так і договору на його наступний продаж (перепродаж), а під час між покупкою і продажем він стає власником товару. Придбання права власності на товар у результаті угоди купівлі-продажу означає, що посередник, чи дилер, несе всі позови при можливій чи втраті загибелі товару.

В області зовнішньої торгівлі торгові фірми в закордонних країнах підрозділяються на торгові доми, експортні фірми, імпортні фірми, оптові фірми, роздрібні фірми, дистриб’юторів, стокістів. Ця класифікація прийнята з метою уточнення і розмежування функцій і є чисто умовної, тому що на практиці багато фірм займаються двома чи більш, а найчастіше і усіма видами дилерської діяльності.

Торгові дома: (merchant houses, merchants, trading merchants)

· закупають товари у виробників чи оптовиків своєї країни і перепродують їх за кордоном;

· закуповують товари за кордоном і перепродують їх місцевим оптовикам чи роздрібним торговцям, промисловим споживачам;

· надають послуги місцевим виробникам-експортерам та зарубіжним покупцям;

· працюють з широкою номенклатурою товарів або спеціалізуються на одному чи групі товарів.

Експортні фірми: (export merchants, export firms)

· торгові підприємства, які закупають за свій рахунок товар на внутрішньому ринку і перепродують його від власного імені на зовнішньому;

· в окремих випадках виконують комісійні доручення (виступаючи при цьому як комісіонер зарубіжної фірми);

· діляться на спеціалізовані, універсальні та фірми, які закупають сільськогосподарські товари країн, які розвиваються;

· спеціалізовані експортні фірми торгують певним товаром чи товарами, які подібні по номенклатурі (до спеціалізованих відносять ті фірми, у яких на оборудки по одній групі товарів приходиться понад 50% продаж); вони закупають товар у кількох підприємств одного регіону і вивозять за кордон (текстиль, галантерея, шкіряні вироби, іграшки, деревообробна промисловість і т.п.);

· універсальні експортні фірми торгують широким асортиментом (в основному масових споживчих товарів) і вивозять продукцію кількох галузей; закуповують товари у багатьох підприємств і продають в кілька країн; в своїй роботі орієнтуються на запити зарубіжних покупців;

· фірми, які експортують сільськогосподарські товари (бавовну, шерсть, чай, каучук, каву, шовк, індіго і др.), використовують мереду посередників-заготівників, які зв’язують їх з безпосередніми виробниками (фермерами та дрібними плантаторами).

Імпортні фірми: (import merchants)

· закуповують за свій рахунок товар за кордоном і перепродують на внутрішньому ринку промисловим споживачам, оптовим і роздрібним торговцям;

· товар закуповують у іноземних експортерів, на товарних біржах, аукціонах чи через закупочні контори імпортних фірм за кордоном;

· формують певний запас товарів на складах, що дозволяє виконувати термінові поставки на внутрішній ринок;

· як правило мають широку мережу ділерів (дрібних торговців, які продають машини і обладнання безпосереднім покупцям і здійснюють післяпродажне технічне обслуговування.

Оптові фірми: (wholesaler, wholesale merchants)

· виступають посередникаим між промисловими підприємствами чи заготівельними підприємствами і роздрібними торговими фірмами;

· закуповують за кордоном товар крупними партіями і перепродують його дрібними партіями, отримуючи прибуток за рахунок різниці в ціні;

· найчастіше оптові фірми купують іноземні товари на ринках сусідніх країн; не виключені закупки товарів вітчизняного виробництва.

Роздрібні фірми: (retailers)

· часто самостійно здійснюють операції по імпорту та експорту товарів (не використовуючи послуги імпортних і оптових фірм);

· мають широку мережу своїх філій, дочірніх компаній і закупівельних контор за кордоном;

· посилочні роздрібні фірми приймають замовлення від іноземців і громадян, які проживають за межами своєї країни.

Дистриб’ютори: (distributors)

· виконують в основному імпортні операції і виступають як торговці по договору;

· переважно отримують виключне право на продаж і закупку визначеного кола товарів чи послуг на певних ринках.

Стокісти: (stockists)

· виконують експортно-імпортні операції на основі договору про консигнаційний склад, який заключається в додаток до основної угоди про надання права на продаж, агентської угоди, договору комісії; функція стокіста може бути однією з додаткових функцій оптової фірми;

· стокісти, звичайно, мають власні склади, купують і перепродують товари за свій рахунок і від власного імені.

Комісійні фірми

виконують разові доручення комітентів і діють від власного імені, але за рахунок комітента. В залежності від виду виконуваних операцій і характеру взаємовідносин з комітентом розрізняють експортні і імпортні комісійні фірми.

Комісійні експортні фірми: (export commission houses)

· можуть виступати представником продавця або покупця;

· представник продавця (selling merchant) виконує доручення вітчизняного виробника-експортера про продажі його товарів на зарубіжному ринку і отримує від нього комісійну винагороду; фірма бере на себе відповідальність за своєчасність поставки, перевозку, документальне оформлення оборудки, виконання всіх формальностей в країні покупця, фінансування угоди, організацію зберігання товару;

· представник покупця (buying indent housе) виконує доручення іноземного покупця по закупці товарів на ринку своєї країни; комісійна фірма розміщує інденти (замовлення), забезпечує транспортування і страхування вантажів, підписання контракту і виконання розрахунків від імені покупця; не бере на себе ризик неоплати товару покупцем; комісійна винагорода виплачується покупцем;

· різновидністю експортних фірм-представників покупця є конфірмаційні дома (confirming houses); приймають на себе ризики по кредитам, які вони від імені виробника-експортера надають покупцям; конфірмаційні дома переважно приймають на себе ризик на повну вартість поставки і всю суму експортних кредитів, одночасно не вимагаючи від покупців гарантій їх платіжездатності; забезпечують фрахтування, страхування і кредитують імпортера, коли він цього потребує, виконуючи платіж готівкою супроти поставлених товарів.

Комісійні імпортні фірми: (import confirming houses)

· виступають представниками покупців своєї країни; вони розміщують замовлення у іноземних виробників від власного імені і за рахунок вітчизняних комітентів;

· можуть додатково надавати різні послуги (обзори товарних ринків, контроль за відвантаженням товарів); іноді отримує товари від іноземних виробників на консигнацію (реалізація машин і обладнання);

· мають за кордоном своїх представників, які підтримують безпосередній контакт з постачальниками і інформують головну контору про зміни на ринку.

С. Агентські фірми

Виступають від імені і за рахунок принципала. Для них характерне представництво на тривалий період і тісний контакт з принципалом. Завжди зберігають юридичну незалежність.

По місцю розташування агентські фірми поділять на агентів в країні принципала (експортний агент, агент-резидент) і агентів в іноземній державі (зарубіжний збутовий агент, зарубіжний закупочний агент).

Експортний агент: (export agent, manufactures export agent)

· торгова фірма, яка виступає по дорученню однієї чи кількох фірм своєї країни на основі агентської угоди;

· крупні агентські фірми для отримання іноземних замовлень організовують власні відділення та збутові агентва за кордоном.

Імпортний агент чи агент-резидент: (resident agent)

· це фірма, яка знаходиться у країні принципала і виконує імпортні операції за його рахунок;

· крім агентських послуг може надавати послуги по зберіганню товарів іноземних постачальників поки поступить замовлення, по просуванню товарів на ринку, зокрема рекламі.

Зарубіжний збутовий агент: (sales agent)

· фірма, яка виступає від імені і за рахунок іноземної компанії на певній території іноземної держави;

· беруть на себе широке коло зобов’язань по організації збуту товарів принципала, здійсненню технічного обслуговування, організації демонстрацій, показу товарів, організації реклами, складських приміщень і т.п.;

· можуть мати широку мережу власних відділів, філій і контор на всій території країни.

Зарубіжна закупочна агентська фірма: (buying agent)

· виконує операції по закупці товарів за кордоном для своїх принципалів; її послугами користуються ті імпортери, які не мають за кордоном власних філій чи представників.

Представник фірми (firms representative)

це особа чи компанія, яка призначається експортером для пошуку агентів, дистриб’юторів і стокістів на певних ринках і спостереження за їх діяльністю. Представник фірми не приймає участі в переговорах і не заключає угод, він не є службовцем експортуючої компанії і за послуги отримує комісійну винагороду чи гонорар. Представник фірми може бути постійно перебувати в іноземній державі або регулярно відвідувати цю країну.

Брокерські фірми (brokers)

· особливий вид посередницьких фірм, основним завданням яких є зведення покупця та продавця товару;

· по законам деяких країн брокери не можуть виступати покупцями чи продавцями товару, які їм доручено купити чи продати;

· дані фірми особливо поширені у Великобританії при торгівлі біржовими товарами;

· біржові фірми підтримують регулярні і надійні зв’язки з крупними банками, що дозволяє їм інколи фінансувати оборудки і виступати гарантами платіжездатності покупців (делькредере);

· можуть надавати кваліфіковану інформацію про ринок, попит, ціни на біржові товари.

Фектори: (factors)

· торгові посередники, які виступають від імені експортера і виконують значне коло послуг (експорт продукції, фінансування операції - надання делькредере, виплата авансу виробнику, надання кредитів покупцям,- страхування еспортних кредитів, інкасація платежів в країні збуту, підбір закордонних агентів;

· найбільше поширення мають при торгівлі текстильними товарами, шкірою, деревиною; використовуються дрібними і середніми виробниками.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 49; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.226.28.197 (0.029 с.)