Форма договору міжнародної купівлі-продажу товарів

По законодавству ряду закордонних країн не потрібно обов'язкового письмової форми зовнішньоторговельних договорів закупівлі-продажу. Згідно (ст. 11) Віденської конвенції 1980 р. не потрібно, щоб договір купівлі-продажу укладався чи підтверджувався в писемній формі чи підкорявся іншій вимозі у відношенні форми. Допускається його доведення будь-якими засобами, включаючи показання свідків.

Згiдно вимоги ст.6 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) заключається в письмовiй формi, якщо iнше не встановлено законом чи мiжнародним договором України. Так, повиннi бути заключенi в письмовiй формi договори юридичних осiб мiж собою i з фiзичними особами, контракти фiзичних осiб мiж собою на визначену суму (бiльше 100 дол.), а також вiдчуждення житлового будинку, квартири, гаражу, садового будинку, майнового найму, займу, комiсiї, зберiгання. При цьому договори по вiдчуждення житлового будинку, будiвельних матерiалiв, при вiдсутностi на них документiв, повиннi бути нотарiально завiренi.

До письмової форми контракту відносять документ, який пiдписаний сторонами, листи, телеграмами, телефонограмами i т.п., пiдписані стороною, яка їх посилає. Важливо щоби у них мiстилися всi основнi умови контракту.

Контракти, по вiдношенню до яких закон не вимагає обов'язкової письмової форми, можуть заключатися в уснiй формi. У такому випадку особа, яка оплатила товари чи послуги, повинна отримати вiд iншої сторони документ, який пiдтверджує отримання грошей i причину їх отримання.

Ст.154 Цивiльного кодексу України передбачає, що у випадку домовленостi заключати контракт у певнiй формi, вiн рахується заключеним з моменту надання йому обумовленої форми (навiть якщо по закону дана форма не вимагалась).

Договір оформляється одним з наступних способів:

1. у вигляді документа, підписаного обома сторонами (звичайний контракт);

2. у виді твердої оферти продавця, акцептованої покупцем. У цьому випадку продавець направляє покупцю оферту, що містить всі істотні умови договору, і угода вважається укладеною шляхом обміну листами (оферта й акцепт);

3. у вигляді замовлення, зробленого покупцем (замовником) продавцю (постачальнику) і підтвердженого останнім; у цьому випадку угода оформляється двома документами: замовленням і підтвердженням постачальника.

У практиці міжнародної торгівлі широко застосовуються різні типові умови, типові форми контрактів, що стали розроблятися великими експортерами й імпортерами, а також їх об'єднаннями й асоціаціями ще наприкінці XIX в.

У практиці міжнародної торгівлі типовий контракт це:

Типовий контракт - це розроблений відповідно до встановлених правил документ, що містить формулювань умов визначеного виду договору. Однак типовий контракт не має юридичної чинності. Він виконує допоміжну роль — надання підприємцям допомоги при підготовці тексту контракту: дозволяє скористатися уже відпрацьованими, готовими формулюваннями, включити в текст контракту всі необхідні умови угоди. У цих цілях можуть бути використані, що рекомендуються в спеціальних виданнях форми типових контрактів купівлі-продажу в зовнішньоторговельному обороті.

Типовий контракт містить ряд уніфікованих умов, прийнятих у практиці міжнародної торгівлі. Звичайно в типовому контракті заповнюються статті, що містять умови про предмет контракту, ціну товару, його якість, упакування і маркування, терміни поставки, транспортні умови, умови платежу й ін. Найбільш часто на практиці зустрічається форма типового контракту, яка складається з двох частин — узгодженої й уніфікованої.

Великі фірми широко застосовують типові контракти. Наприклад, у США 47,2% асоціацій імпортерів і 59,7% асоціацій експортерів використовують їх у міжнародній торгівлі. Типові форми контрактів обов'язкові для сторін тільки по їхній угоді. Звичайний зміст таких умов засновано винятково на праві і практиці країни, де вони вироблені. Цю обставина повинні враховувати підприємці, що укладають контракт з іноземною фірмою.

Партнери, що укладають контракт, звичайно домовляються лише про предмет, ціну, кількість, якості товару і термінах його постачання. Інші умови відомі — встановлені в типовому контракті. Вони розробляються об'єднаннями промисловців і підприємців, асоціаціями, федераціями, союзами, торговельними палатами, біржовими комітетами, як правило, для визначених видів товарів (зерно, бавовна, кольорові метали ін.). Для членів цих об'єднань вони обов'язкові й у залежності від моці даної групи більш-менш поширені в міжнародній торгівлі (наприклад, типові контракти Лондонської асоціації хліботорговців і ін.). Типові контракти, уніфіковані умови продажу і покупки значно спрощують укладення угод. Нерідко тексти підготовляються у формі трафаретних формулярів, виготовлених типографським способом. На їхньому зворотному боці фіксуються індивідуальні умови угоди: кількість, ціна, термін і постачання, а також якість товару й умови платежу. Всі інші умови приймаються в готовому виді. Можуть також укладати контракти, у яких сторони посилаються на типові умови, хоча б і не надруковані на звороті такого документа (наприклад, на типовому контракті, розробленому тією чи іншою асоціацією, біржею). У практиці міжнародної торгівлі застосовується більше трьох десятків розроблених під керівництвом Європейської економічної комісії ООН загальних умов і типових контрактів для різних видів торгових угод (для експорту постачань машинного устаткування, для купівлі-продажу споживчих товарів тривалого користування й ін.).

 

3. Укладання договору міжнародної купівлі-продажу товарів

Укладання договору міжнародної купівлі-продажу товарів як визначений процес являє собою систему дій сторін (партнерів) у ході узгодження умов договору.

1. Початковим етапом є попередні переговори, що іноді називаються трактацією угоди. Переговори ведуться поштовим чи телеграфним переписуванням, по чи телефону, під час особистих зустрічей представників обох сторін. Ініціатива вступу в переговори може бути виявлена як продавцем, так і покупцем. Покупець або відгукується на чи оголошення, інший вид реклами продавця, або звертається до відомої йому фірмі з запитом надіслати пропозицію партії товару чи оферту. Продавець може сам направити таку оферту фірмі як можливому покупцю.

2. Договір укладається шляхом направлення оферти (пропозиції укласти договір) однієї зі сторін і її акцепту (прийняття пропозиції) іншою стороною. Офертою визнається адресоване одному чи декільком конкретним особам пропозиція, що досить чітко виражає намір сторони, що зробила пропозицію, вважати себе як такою, що уклала договір з адресатом, який прийняв пропозицію.

Оферта повинна містити всю необхідну інформацію щодо істотних умов договору. Істотними є умови про предмет договору, умови, що названі в законі чи інших правових актах як істотні чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди. Сторона, що зробила оферту, іменується оферентом. Прийняття такої пропозиції називається акцептом, а сторона, що прийняла пропозицію, іменується акцептантом.

У комерційній практиці оферта (commercial offer) являє собою письмове, усне чи таке, що випливає з поводження сторони, яка пропонує - оферента (offerer) - повідомлення про бажання (пропозиції) вступити в юридично зобов'язуючий договір (контракт). З умов даного повідомлення випливає, що воно буде зв'язувати оферента, як тільки сторона - акцептант (acceptor), якому оферта адресована, прийме її шляхом дії, стримуванням від чи дії зустрічним зобов'язанням. Акцепт (acceptance) у даному випадку свідчить про прийняття такої пропозиції (оферти). Безумовно, згода з офертою визнається акцептом, якщо вона отримана оферентом в обумовлений термін. Відповідь про згоду укласти договір на інших умовах розглядається як нова — зустрічна оферта. Оферта покупця за договором купівлі-продажу направляється у формі замовлення.

За загальним правилом комерційна пропозиція (оферта) повинне містити: точне і скорочене найменування продавця; його торгову марку, фірмовий знак (якщо такий є); найменування товару; коротку і достатню характеристику товару; пропонований обсяг постачання; мінімальна кількість товару, що поставляється, у партії; відомості про упакування; умови постачання по Інкотермс; ціну на умовах постачання за штуку і за партію; терміни постачання, порядок оплати; оптову знижку, реквізити продавця. У комерційній практиці під офертою звичайно розуміється пропозиція товару.

Тверда оферта (firm offer) — письмова пропозиція про продаж визначеної партії товару, спрямована конкретному покупцю. Це пропозиція, на підставі якого в оферента виникають визначені зобов'язання, котрі випливають з оферти. У ній продавець обумовлює термін, протягом якого вважає себе зв'язаним запропонованими умовами (тобто він не вправі скасувати чи змінити їх). Отримана адресатом оферта не може бути відкликана протягом терміну, установленого для її акцепту, якщо інше не обговорено в самій оферті або не випливає із суті пропозиції чи обстановки, у якій воно було зроблено. Протягом даного терміну продавець не може звернутися з подібною пропозицією до іншого партнеру. Відповідь, не отримана в термін, зазначений в оферті, означає відмову покупця від контракту; продавець звільняється від зробленої ним пропозиції і має право звернутися до іншого партнеру.

У випадку, якщо пропозиція про укладення контракту повністю прийнятна для покупця, віна направляє продавцю у встановлений в оферті термін акцепт, що повинен бути повним і беззастережним. Договір вважається укладеним, якщо акцепт отриманий стороною, що направила оферту, у межах зазначеного в ній терміну.

Вільна оферта (free offer), чи публічна оферта, — це пропозиція про продаж визначеної партії товару, спрямована невизначеному колу сторін, що не породжує для оферента яких-небудь зобов'язань. Реклама й інші пропозиції, адресовані невизначеному колу сторін, розглядаються як запрошення робити оферти (якщо інше прямо не зазначено в пропозиції). Вільну оферту продавець робить одночасно декільком покупцям, що забезпечує йому ознайомлення з товарним ринком. Одержання вільної оферти потенційним покупцем означає, що така ж пропозиція отримана і його конкурентами, отже, стосовно даного покупця продавець не зв'язаний твердими зобов'язаннями.

Коли в письмової оферті не визначено термін для акцепту, договір вважається укладеним, якщо акцепт отриманий стороною, що направило оферту, до закінчення терміну, установленого законом чи іншими правовими актами, а якщо такий термін не встановлений, — протягом нормально необхідного для цього часу. Коли оферта зроблена усно без указівки терміну для акцепту, договір вважається укаденим, якщо інша сторона негайно заявила про свою згоду (акцепт).

Отже, згода покупця на умови, викладені у вільній оферті, не означає ще укладення договору. Якщо покупець згодний з такою пропозицією, то він повинний підтвердити свою згоду твердою контрофертою. І якщо фірма-продавець акцептує цю контроферту, то контракт вважається укладеним на запропонованих умовах.

 

Тема 4. Зміст зовнішньоторгівельного контракту.

План:

1. Поняття та види зовнішньоторгівельних контрактів. Форми конракту.

2. Структура зовнішньоторгівельного контракту.

3. Умови зовнішньоторгівельного контракту.

 

1. Поняття та види зовнішньоторгівельних контрактів.

У міжнародній комерційній практиці зовнішньоторгівельним контрактом називають міжнародний договір купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі. Цей документ містить письмову домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього необхідну грошову суму чи зобов'язання сторін виконати умови товаробомінної операції(у відповідності з ст.24 Цивільного Кодексу України). Необхідною умовою договору є перехід права власності на товар від продавця до покупця. Цим договір купівлі-продажу відрізняється від інших видів договорів - орендного, ліцензійного, страхування, т.п., які не містять умови про перехід права власності на товар, а предметом угоди є або право користування товаром або надання послуг.

Роздiлом III Цивiльного кодексу України у якостi окремих видiв контрактiв передбаченi: купля-продажа, обмiн, подарунок, поставка, майновий найм, безкоштовне користування майном, пiдряд, пiдряд на капiтальне будiвництво, перевозка, страхування, позичка, розрахунковi i кредитнi вiдносини, доручення, зберiгання, спiльна дiяльнiсть i iншi. У тих випадках, коли сторони не вкладаються у рамки визначених законодавстовом контрактiв, можуть бути заключенi iншi контракти, які не суперечать йому (ст.4 Цивiльного кодексу України).

Окремi види контрактiв визначенi в Житловому кодексi України, Кодексi законiв про працю України. Змiст, форма контрактiв можуть регулюватися iншими нормативними актами. Наприклад, договiр (контракт) суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi i використовуване до них право регулюються ст.4,6 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть". Вiдповiдно можуть заключатися контракти на:

1. експорт i iмпорт товарiв, капiталiв i робочої сили;

2. надання суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi України послуг iноземним суб'єктам господарської дiяльностi, в тому числi виробничих, транспортно-експедицiйних, страхових, консультацiйних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, консигнацiйних, управлiнських, облiкових, аудиторських, юридичних, туристичних, iнших, а також надання вище вказаних послуг iноземними суб'єктами господарювання на території України;

3. наукову, науково-технiчну, науково-виробничу, виробничу, учбову та iншу кооперацiю з iноземними суб'єктами господарської дiяльностi, навчання i пiдготовку спецiалiстiв на комерцiйнiй основi;

4. мiжнароднi фiнансовi операцiї з цiнними паперами;

5. кредитнi i розрахунковi опрерацiї;

6. створення суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi банкiвських, кредитних i страхових закладiв за межами України, а також створення їх на територiї Укра•ни з участю iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi;

7. спiльну пiдприємницьку дiяльнiсть мiж суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi та iноземними суб'єктами господарської дiяльностi, включаючи створення спiльних пiдприємств рiзних видiв i форм, проведення спiльних господарських операцiй i спiльне володiння майном як на територiї України, так i за її межами;

8. пiдприємницьку дiяльнiсть на територiї України i за її межами, пов'язану з наданням лiцензiй, патентiв, ноу-хау, торгових марок i iнших нематерiальних об'єктiв власностi;

9. органiзацiю i здiйснення дiяльностi по проведенню виставок, аукцiонiв, торгiв, конференцiй, симпозiумiв, семiнарiв та iнших подiбних мiроприємств на комерцiйнiй основi;

10.здiйснення оптової, консигнацiйної i роздрiбної торгiвлi на територiї України за iноземну валюту, у передбачених законодавством випадках;

11.товарообмiннi (бартернi) операцiї та iншу зустрiчну торгiвлю;

12.оренднi, в тому числi лiзинговi, операцiї мiж суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi i iноземними суб'єктами господарької дiяльностi.

Заборонений експорт з териорiї України предметiв, якi складають нацiональне, iсторичне чи культурне багатство українського народу, iмпорт чи транзит будь-яких товарiв, якi можуть нанести шкоду здоров'ю, становлять загрозу для життя населення i тваринного свiту, екологічно небезпечні, а також iмпорт продукцiї i послуг, якi пропагують iдеї вiйни, расизму, расової дискримiнацiї, геноциду i т.п., не вiдповiдаючи вiдповiдним нормам Конституцiї України (ст.17 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть").

Згiдно вимоги ст.6 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) заключається в письмовiй формi, якщо iнше не встановлено законом чи мiжнародним договором України. Так, повиннi бути заключенi в письмовiй формi договори юридичних осiб мiж собою i з фiзичними особами, контракти фiзичних осiб мiж собою на визначену суму (бiльше 100 дол.), а також вiдчуждення житлового будинку, квартири, гаражу, садового будинку, майнового найму, займу, комiсiї, зберiгання. При цьому договори по вiдчуждення житлового будинку, будiвельних матерiалiв, при вiдсутностi на них документiв, повиннi бути нотарiально завiренi.

До письмової форми контракту відносять документ, який пiдписаний сторонами, листи, телеграмами, телефонограмами i т.п., пiдписані стороною, яка їх посилає. Важливо щоби у них мiстилися всi основнi умови контракту.

Контракти, по вiдношенню до яких закон не вимагає обов'язкової письмової форми, можуть заключатися в уснiй формi. У такому випадку особа, яка оплатила товари чи послуги, повинна отримати вiд iншої сторони документ, який пiдтверджує отримання грошей i причину їх отримання.

Ст.154 Цивiльного кодексу України передбачає, що у випадку домовленостi заключати контракт у певнiй формi, вiн рахується заключеним з моменту надання йому обумовленої форми (навiть якщо по закону дана форма не вимагалась).

    В залежності від принципів, які лежать в основі класифікації контракти купівлі-продажі можна поділити на такі види:

1. разові і з періодичною поставкою;

2. з оплатою в грошовій і в товарній формі (повністю чи частково).

    Контракти з разовою поставкою називають разовими угодами і передбачають поставку однією стороною іншій узгодженої кількості товару на певну дату. Поставки по таким угодам виконуються одни чи кілька разів на протязі узгодженого періоду. Разові угоди бувають двох типів: з короткими термінами поставок (на сировину) і з тривалими термінами поставок (на комплектне і складне обладнання, літаки, судна...).

    Контракти з періодичною поставкою передбачають регулярну, періодичну поставку певної кількості товарів на протязі визначеного періоду. Цей термін може бути коротким (до року) і тривалим (5-10-15-20 років). Довготривалі контракти переважно заключаються на поставку промислової сировини, напівфабрикатів, нафту, нафтопродукти, природний газ, руди, целюлоза, газетний папір і т.п.

    В залежності від форми оплати за товар розрізняють контракти з оплатоюв грошовій формі і конракти з оплатою в товарній формі. Контракти з оплатою в грошовій формі передбачають розрахунки у певній валюті з використанням визначеного сторонами способу оплати і форми розрахунку. Контракти з оплатою в товарній формі включають товарообмінні (бартерні) угоди, прості компенсаційні угоди та контракти з оплатою в змішаній формі (контракти "про розподіл продукції", "про промислову компенсацію", "угоди на компенсаційній основі", "угоди розвиток-імпорт"). Останній вид контрактів фактично включає три довгострокові угоди на одну і ту ж суму без виплати процентів по кредиту: конракт купівлі-продажі технічних засобів та послуг по будівництву; угоду про довгостроковий кредит; довгостроковий конракт на поствку сировини.

Розрізняють три форми контракту: повна, скорочена, типова. При використанні повної форми контракту сторони повинні узгодити та викласти в письмовій формі всі можливі умови договору купівлі-продажу. При використанні скороченої форми контракту сторони повинні узгодити та викласти в письмовій формі частину умов; стосовно решти умов сторони мають раніше досягнуті домовленості або використовують торгові правила та звичаї країн-партнерів. При використанні типової форми контракту сторони повинні додатково узгодити кілька статей договору (мінімум чотири - найменування товару, кількість, термін поставки, ціна); решта статей заздалегідь узгоджені та уніфіковані.

 

2.Структура зовнішньоторгівельного контракту.

Найпростiший контракт купiвлi-продажу включає такi основнi умови:

предмет та об'єм поставки (найменування та кiлькiсть товару);

способи визначення якостi товару;

термiн та мiсце поставки;

базовi умови поставки;

цiна та загальна вартiсть поставки;

умови платежу;

порядок здачi-прийомки товару;

умови про гарантiї та санкцiї;

про арбiтраж;

про обставини нездоланної сили;

транспортнi умови;

юридичнi адреси сторiн;

пiдписи продавця та покупця.

В контракт звичайно вносяться:

· поняття та порядок визначення збиткiв, вiдшкодування яких може вимагатись при порушеннi зобовязань однiєю iз сторiн;

· право на отримання процентiв при просрочцi платежу;

· принцип звiльнення вiд вiдповiдальностi;

· наслiдки вiд розiрвання договору;

· право на призупинення виконання договору;

· зобов'язання по збереженню товару, який належить iншiй сторонi.

Сформулювати всi умови договору з достатньою повнотою та чiткiстю буває досить важко. Варто мати на увазi, що нацiональнi закони вiдрiзняються рiзноманiтнiстю та мають по одним i тим же питанням протилежнi вказiвки.

    Умови контракту ділять на обов'язкові та додаткові. Обов'язковими називають умови, при не виконанні однією із сторін яких інша сторона має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків. До них відносять:

1. найменування сторін-учасниць;

2. предмет контракту;

3. якість і кількість товару;

4. базисні умови поставки;

5. ціна;

6. умови платежу;

7. санкції та рекламації;

8. юридичні адреси та підписи сторін.

Додаткові умови передбачають, що при порушенні їх однією із сторін інша не має права розірвати угоду зате може вимагати виконання контрактних зобов'язань і застосувати штрафні санкції. До цих умов звичайно відносять:

1. пакування та маркування;

2. порядок відвантаження;

3. здача-прийомка товару;

4. гарантії;

5. страхування;

6. форсмажорні обставини;

7. арбітраж;

8. інші умови.

Учасники угоди самі вирішують, які з умов будуть суттєвими, а які ні.

    З погляду універсальності умови контракту можна поділити на універсальні і індивідуальні. До універсальних (типових) умов належать:

1. формулювання преамбули;

2. базисні умови поставки;

3. умови платежу;

4. санкції та рекламації;

5. пакування та маркування;

6. здача-прийомка товару;

7. гарантії;

8. форсмажорні обставини;

9. арбітраж.

До індивідуальних умов міжнародного контракту відносять:

1. найменування сторін-учасниць;

2. предмет контракту;

3. якість товару;

4. кількість товару;

5. строки поставки;

6. ціна;

7. юридичні адреси та підписи сторін.

    Окремі умови мають свою специфіку, яку необхідно знати і враховувати при складанні контракту. До таких умов належать місце виконання контракту, ціна, фінансові умови, комерційні документи.

 

 

3.Умови зовнішньоторгівельного контракту.

Стосовно до вимоги ст.153, 154 Цивiльного кодексу України контракт рахується заключеним, коли мiж сторонами досягнута домовленiсть по всiм основним умовам.

ВВIДНА ЧАСТИНА.

Передує тексту договору i має звичайно слiдуючий змiст: найменування та номер контратку, мiсце та дата заключення, визначення сторiн, здiйснюючих угоду. Деколи робиться зсилка на передуючi пiдписанню контракту переговори з вказанням мiсця та терміну проведення.

ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Вказуються найменування товару, його характеристика, асортимент. Якщо передбачається поставка товарів різних якiсних характеристик або рiзного асортименту, звичайно вони перечисляються в специфiкацiї, що додається до контракту, i складає його невiд'ємну частину, про що в контрактi робиться вiдповiдна оговорка.

КIЛЬКIСТЬ.

Встановлюється одиниця вимiру кiлькостi товару, порядок встановлення кiлькостi товару, система мiри i ваги. Одиниця вимiру кiлькостi.

Кiлькiсть товару i контрактi можна виразити мiрами ваги, об'єму, довжини, площi i в штуках. Вибiр тої чи iншої одиницi вимiру кiлькостi товару залежить вiд характеру самого товару i вiд практики,що склалася в мiжнароднiй торгiвлi. Наприклад, при торгiвлi де-якими товарами (ртуть, сiрники, кава, кишки) одиницею вимiру кiлькостi товару служить кiлькiсть товару, що знаходиться в певнiй упаковцi (бутель, коробка, мiшок, пачка).

Порядок встановлення кiлькостi товару. Кiлькiсть товару, який належить до поставки, може бути визначена твердо фiксованою цифрою або у встановлених межах. Деколи твердо фiксована кiлькiсть супроводжується оговоркою, що дає право продавцю або покупцю закупити на тих або iнших умовах в той чи iнший срок додаткову кiлькiсть товару з вказанням перiоду, на протязi якого вiн може скористатись своїм правом. Це право виражається словами "по опцiону" або "по вибору".

В контрактах на товари, що поставляються насипом, навалом або наливом, визначення кiлькостi доповнюється оговоркою, що допускає вiдхилення фактично поставляємого продавцем товару вiд кiлькостi, обумовленої в контрактi. Ця оговорка називається оговоркою "бiля" i може бути виражена одним iз слiдуючих способiв:

· перед цифрою, яка визначає кiлькiсть товару, ставиться слово "бiля".

· пiсля цiфри, що визначає кiлькiсть, ставиться слова "бiльше (менше) на..." або "більше (менше) на...%".

Звичайно в контрактi встановлюється цiна зверх контрактного товару.

ЯКIСТЬ.

Визначення якості товару в контракту передбачає встановлення якісних характеристик товару (сукупності властивостей, які визначають придатність товару для використання по призначенню).

    Проблема забезпечення належної якості поставляємого товару повинна розглядатись в двої площинах: зобов ' язання продавця по поставці товару відповідної якості і способи оцінки якості поставленого товару при прийомці уповноваженими представниками покупця.

    Звичайно продавець повинен підтвердити відповідність якості товару шляхом представлення сертифікату походження чи сертифікату якості.

Сертифікати якості, які не слід путати із сертифікатами походження час від часу застосовуються в міжнародній торгівлі. Сторони, наприклад, можуть домовитись про видання сертифікату якості "експертами", урядового сертифікату про те, що товар (фрукти) забезпечений "фітопатологічним сертифікатом про відсутність хвороб, або сертифікату, який підтверджує, що якість товару відповідає якості "стандартного взірця" торгової асоціації. Сторони можуть також домовитись про те, що сертифікат про склад або якість товару видає сам продавець. Сертифікати якості можуть бути двох типів:

* адресований будь-якій особі сертифікат стандартної якості (відомий як сертифікат in rem)

* адресований сторонам договору сертифікат про вимоги договору (названий сертифікатом in personam).

Від намірів сторін, що домовляються, залежить, який буде застосовано сертифікат. Сертифікати in rem - це сертифікати офіційної лабораторії або визнаної інжінірінгової, суднобудвної чи контролюючої організації, наприклад, сертифікат Ллойда. Іноді вимагається сертифікат in rem, який видає інспектуюча організація, такий як сертифікат SGS.

Сертифікат in personam вказують іноді, що вони є "відносно якості остаточними". В цьому випадку сертифікат обов'язковий для продавця і покупця, навіть якщо він містить неточності або інспектор діяв необережно. Однак сертифікат перестає бути зобов'язуючим, якщо судячий арбітраж не визнає його.

Далі,сторони повинні провести межу між якістю товару і його станом. В цьому випадку сертифікат, хоча і сформульований як остаточний, повинен бути складений так, щоб він відносився лише до якості товару, і не повинен позбавляти покупця можливості звернутися із скаргою про стан товару у суд. Якщо ж сторони не провели такої межі, то поняття "якість товару" включає в себе і його стан.

Сертифікат інспектування не ідентичний сертифікату якості, хоча він може бути виданий контрольною організацією, якщо це обумовлено договором. Мінімальним для такого сертифікату є вимога візуальної перевірки інспектором товару і констатації, що товар по зовнішніх даних є в хорошому стані. Якщо застосовувався спеціальний метод інспектування або при інспектуванні отримана якась спеціальна інформація, покупець повинен в зрозумілій формі це вказати. Із чисельних інспектуючих організацій, що займаються різними товари, слід назвати чотири з них. Оскільки вони мають представництва в багатьох центрах міжнародної торгівлі: Sociate Generale de Surveillance (SGS), яка має штаб-квартиру в Женеві (вона вважеється найкрупнішою і найнезалежнішою організацією); Cargo Superindents Ltd., Лондон; Superintendence Co. Inc., Нью Йорк; Bureay Veritas of France, Париж.

У сучасній експортній торгівлі росте значення такого типу інспектування, як інспектування перед відвантаженням (DSI). Якщо інспектор належним чином проінформований, то інспектування перед відвантаженням досить корисне. Це дозволяє надалі уникнути суперечок між продавцем і покупцем відносно відповідності товару умовам договору, а також між страховиком і страхувальником з питання про те, коли - до чи після переходу ризику - сталась втрата чи пошкодження товару.

Загальноприйнято перевіряти якість товару на момент його передання перевозчикові. Контроль, як правило, полягає в перевірці якості товару і його стану, однак спосіб перевірки залежить від умов договору на інспектування товару. Ряд контрольних організацій мають лабораторії, інші підрозділи здатні здійснювати, у випадку необхідності, ряд складних тестів. Іноді контрольним органам, в придачу до перевірки якості, доручається контроль цін. В цьому випадку вони зобов'язані повідомити покупця, чи співставні ціни на товар з цінами на аналогічні товари, що пропонуються іншими постачальниками. Деякі країни, що розвиваються, не надають імпортної ліцензії до тих пір, поки контрольною організацією не видається чистий сертифікат, включаючий перевірку ціни.

(Іноді експортери жаліються, що контрольні організації наполягають на необумовленому зниженні ціни, тведоузгодженої з іноземним покупцем, або на розшифровці калькуляції ціни, яка визнається конфіденційною.Таке втручання в договірні відносини продавця і покупця третьої особи може породити правові проблеми, якщо це не обумовлено наперед в чіткій формі в договорі купівлі-продажу).

Тенденції експортерів щодо вмішання контролюючих організацій і у вільно обумовлені договори купівлі-продажу не залишаються безрезультатними. В ряді країн, зокрема в Німеччині, жорстко регулюється інспектування перед відвантаженням, включаючи складання цін. Однак, щодо експортерів з багатьох країн, включаючи США, вирішення таких проблем повинно бути на міжнародному рівні (ГАТТ, МТП, ЄС, ООН). SGS опублікувала брошюру, в якій експортерам пояс нюється процедура інспектування перед відвантаженням, включаючи співставлення цін.

Для цього можуть використовувати рiзнi методи оцiнки поставляємого товару:

1. по мiжнародним, державним, фiрмовим i т.п. стандартам;

2. по технiчним умовам;

3. по специфiкацiям. Специфiкацiя звичайно мiстить необхiднi технiчнi параметри товару. Специфiкацiї можуть складатися експортерами, iмпортерами, рiзними асоцiацiями та iншими нацiональними i мiжнародними органiзацiями. В контрактi потрiбно вказати органiзацiю, яка склала специфiкацiю та привести основнi показники специфiкацiї.

4. по зразку. Даний метод передбачає встановлення якостi товару у вiдповiдностi з певним зразком, який узгоджується та пiдтверджується сторонами i є еталоном. В контракт вноситься вказiвка про кiлькiсть вiдiбраних зразкiв та порядок порiвняння поставленого товару зi зразком. Передбачається зберiгання сторонами (як правило трьома) зразкiв на протязi певного термiну з дати поступлення останньої патртiї товару.

5. по попередньому огляду. Цей спосiб iнакше називається "оглянуто - одобрено". Покупцю надається право оглянути всю партiю товару у встановлений термiн. Продавець гарантує якiсть товару таким, яким його оглянув та одобрив покупець; вiн несе вiдповiдальнiсть лише за скритi недолiки, якi покупець при оглядi не змiг встановити. Найчастiше даний метод використовується при тогiвлi зi складiв та аукцiонних торгах.

6. по вмiсту окремих речовин в товарi. При цьому у контрактi встановлюється мiнiмально допустимий процент вмiсту корисних речовин та максимально допустимого вмiсту небажаних елементiв чи домiшкiв.

7. по виходу готового продукту. Використовуючи його, в контрактi визначається показник, по якому оцiнюють кiлькiсть кiнцевого продукту, який повинен бути отриманий з сировини в процентах чи абсолютнiй величинi.

8. по справедливiй середнiй якостi (ФАК). В контрактах робиться вказiвка, що якiсть товару повинна вiдповiдати справедливiй середнiй якостi (наприклад, зерна) в певний перiод та у встановленому мiсцi вiдвантаження.

9. по натуральнiй вазi. При цьому натуральна вага - це вага одиницi вимiру об'єму товару (наприклад, вага, виражена в кiлограмах, одного гектометра зерна). Вважається, що така вага вiдображає фiзичнi валстивостi товару (форму, величину, наповненiсть, питому вагу) та дає уяву про кiлькiсний вихiд продуктiв переробки iз нього (наприклад, муки та крупи).

10.спосiб "тель-кель". Цей спосiб означає поставку та прийом товару "таким, яким вiн є". Продавець не несе вiдповiдальностi за якiсть поставляємого товару. Використовується при продажу врожаю "на корню", при морських перевезеннях вантажiв.

Крiм перечеслених способiв можуть використовуватися i iншi (наприклад, розмiр окремих частин товару, колiр товару i т.п.). Часто використовують два чи кiлька способiв. При вiдсутностi вказiвок вiдносно якостi, рахується, що якiсть поставляємого товару повинна вiдповiдати середнiй якостi, прийнятiй у країнi продавця чи виробника.

ТЕРМIН ТА ДАТА ПОСТАВКИ. 

Пiд термiном поставки розумiють момен або перiод, коли продавець зобов ' язаний передати товар у власнiсть покупцю чи особi, яка дiє вiд його iменi.

Термiн поставки в умовах контракту може бути визначено слiдуючими способами:

1. календарним днем поставки;

2. шляхом визначення перiоду, на протязi якого повинна бути здiйснена поставка ("на протязi", "не пiзнiше"). При перiодичних поставках можуть використовуватись термiни "щомiсячна", "щоквартальна".

3. за допомогою використання загальноприйнятих термiнiв: "термiнова поставка", "швидка поставка", "без затримки","товар на мiсцi", "зi складу". Данi термiни можуть використовуватись, якщо в момент заключення контракту товар знаходиться у розпорядженнi продавця у мiсцi виконання чи доступний для придбання перепродавцем.

4. шляхом вказання числа днiв, тижнiв i т.п., вiдрахунок яких починається з моменту виконання однiєю iз сторiн передбаченої у контрактi дiї.

Iнодi не встановлюють точно термiн поставки. У такому випадку вiн визначається умовами типу "на протязi лiта", "пiсля вiдкриття навiгацiї" i т.п.

Дата поставки - дата передачi товару у розпорядження покупця. В умовах контракту її визначення не є обов"язковим. Звичайно, датою поставки рахується:

· дата документу, який видається транспортною органiзацiєю;

· дата розписки транспортно-експедицiйної фiрми про прийом вантажу для подальшої вiдправки;

· дата складського свiдоцтва (у випадку, якщо покупець не своєчасно надає тонаж i продавець скористається своїм правом передати товар на зберiгання на склад за рахунок та ризик покупця);

· дата пiдписання прийомоздаточного акту комiсiєю замовника та представником постачальника (в контрактах на судна постачальником передається замовнику сертифiкат на право власностi);

· дата пiдписання прийомоздаточного акту комiсiєю замовника та представником постачальника пiсля поставки останньої партiї вантажу, без якої не можливе використання ранiше поставленого (наприклад,обладнання в контрактах на комплектне обладнання).