Доцільність використання посередників

Торгове посередництво — дуже важлива і невід'ємна частина ринкової економіки.

Посередники - це особи, які зводять сторони, що бажають укласти угоду. Посередники діють в сфері перевезення, збереження, страхування, збуту товарів і в інших сферах. Як посередники можуть виступати як окремі особи, так і установи. На відміну від торговців, що ведуть справи за свій рахунок і виступають самостійно в системі виробництва і споживання, посередники працюють за рахунок поручителя й одержують за це винагороду. До посередників відносяться брокери, дилери, комісіонери, консигнатори, маклери, оптові покупці, торгові і промислові агенти. Більше половини міжнародного товарного обміну здійснюється при сприянні таких не залежних від виробників і споживачів товарів осіб, організацій, торгових фірм.

Посередницька фірма — це комерційне підприємство чи організація, що знаходиться між виробниками і споживачами товарів і сприяє реалізації товарів. У юриспруденції до посередницьких фірм часто відносять тільки ті фірми й організації, які сприяють продавцям і покупцям у заключенні контрактів і виконанні на їхній основі посередницьких операцій.

Торгове посередництво в зовнішніх економічних зв'язках --це досить широке поняття.

Посередницькі операції здійснювані по дорученню експортера чи імпортера незалежними фірмами-посередниками на основі окремих доручень чи спеціальних угод, охоплюють пошук іноземних партнерів, підготовку документації для виконання угод, транспортно-експедиторські операції, кредитно-фінансове обслуговування, страхування товарів, рекламування товарів, післяпродажне обслуговування, вивчення й аналіз ринків збуту, виконання митних формальностей і ін.

Ціль залучення посередників — підвищення економічності зовнішньоторговельних операцій. Наприклад, при експорті торговий посередник звільняє виробника товару від багатьох обов'язків, зв'язаних з реалізацією цього товару. Він доставляє товар у країну імпортера, сортує, упаковує, підбирає товар по асортименту, прагне пристосувати його до запитів ринку. Таким чином, експортер (виробник) використовує досвід і знання посередника, щоб закріпитися на іноземному ринку, і в той же час він заощаджує засоби, що потрібні були б йому для розгортання власної збутової мережі в країні-імпортері. Заощаджує тому, що торгово-посередницькі фірми часто створюють свою матеріально-технічну базу: складські приміщення, демонстраційні зали, ремонтні майстерні, роздрібні магазини й ін.

Участь посередників підвищує економічність операцій (незважаючи на виплату посередникам винагороди):

· зростає оперативність у збуті товарів, у результаті та за рахунок прискорення обороту капіталу збільшується прибуток;

· оперативна й активна реакція посередників на зміну ринкової кон'юнктури дає їм можливість успішніше працювати в інтересах експортера, реалізуючи товар на більш вигідних умовах. Контактуючи зі споживачами, посередники є джерелом цінної первинної інформації про рівень якості і конкурентноздатності товарів;

· технічне обслуговування, передпродажний сервіс, здійснювані посередниками, і скорочення термінів постачань із проміжних складів сприяють підвищенню конкурентноздатності;

· створення і розвиток збутової мережі процвітаючими посередниками заощаджує засоби експортерів;

· спеціалізація посередників звичайно на масовому збуті визначених товарів дозволяє знизити витрати обігу на одиницю реалізованого товару і дає додаткову комерційну вигоду.

Звичайно, залучення посередників вимагає попереднього економічного обґрунтування, і якщо виявиться, що посередники не забезпечують одержання додаткового прибутку в порівнянні із самостійним збутом товарів експортерами, то їх залучати нераціонально.

У цілому ж у практиці світової торгівлі посередники залучаються досить широко, тому що це дає покупцям ті ж переваги, що і продавцям.