Аванси пiд забезпечення у виглядi торгових векселiв.

Наприклад, тримач страхового полiсу може попросити свiй банк представити аванс пiд забезпечення у виглядi перевiдного векселя, акцептованого зарубiжним покупцем (або просто векселя покупця). Iншими словами. клiєнт просить банк надати фiнансування оборотного капiталу, взявши його забезпечення безпосередньо iз експортної угоди. Зi згоди страхувальника експортер може передати банку свої права по полiсу страхування кредиту, надавши тим самим банку забезпечення пiд цей аванс.

 

Аванс пiд інкасо.

Коли експортер просить банк провести інкасо вiд його iменi, то банк може надати йому аванс пiд інкасо, тобто пiд забезпечення у формi самого неакцептованого векселя або чеку в нацiо- нальнiй валютi. Сума авансу може складати 80%-90% вiд вартостi інкасо, тобто номiнальної вартостi векселiв i чекiв. Банки надають такi аванси тiльки надiйним iноземним покупцям, наприклад, постiйним клiєнтам експортера. Банк вимагає заставний лист вiд експортера, якщо ж експортний кредит застрахований, банк може попросити продавця передати йому права по цьому полiсу, так що у випадку вiдмови покупця вiд платежу по ризиках, покритих цим полісом, страхувальник повинен заплатити цей платiж банку. Якщо ж експортний кредит незастрахований, то, отримавши заставний лист вiд експортера, банк, хоча й не ставши власником векселя, має право регресу до експортера, якщо покупець не виконав зобов'язань по векселю i вiдмовиться платити.

 

Облiк або покупка векселів/ чеків банком.

Облiк може визначатися як:

- надання фiнансування експортерам за чеки, виписанi iноземними покупцями i пiдлягаючими оплатi за кордоном;

- покупка зовнiшнього інкасо, тобто покупка векселiв, виписаних експортером на покупця за кордоном i пiдлягаючих оплатi за кордоном.

     Векселi будуть переданi банку, який потiм повинен:

     а) заплатити експортеровi по цих векселях, тобто купити їх у експортера;

     б) переслати векселi для iнкасування на свою користь.

             Переваги облiкового джерела кредитування:

     1. Експортер отримує негайний кредит i бiльше не очiкує оплати чекiв або виконання інкасування.

     2. Банкiвськi комiсiйнi за облiк будуть низькими, так як банки обробляють облiковi документи масово.

     3. Облiковуючий банк пропонує експортерам розумнi обмiннi курси за суми, якi будуть отриманi в iноземнiй валютi. Бiльше того, експортер може домовитися про курси "форвард".

                Недолiки даного виду фiнансування:

     1. Банк має право регресу до експортера.

     2. Експортер не буде знати, чи заплатив йому покупець до того, як банк прийме мiри по регресу.

     3. Коли експортер виставляє рахунок-фактуру зарубiжним клiєнтам на велику суму, послуга по експортному факторингу може бути бiльш вдалим методом отримання фiнансування.

4. Як для авансiв пiд інкасо, так i для облiку векселiв чи чекiв залишається актуальною проблема, полягаюча в тому, що аванс або облiкове джерело фiнансування робить неможливим для клiєнта отримання позики iншими шляхами. А це дуже важливо для клiєнта, коли в нього виникають фiнансовi труднощi.

 

Позики на Євроринку.

Євровалюта - це депозити у вiльноконвертованiй валютi даної країни, помiщенi в банку за межами цiєї країни. Позики у євровалютi здiйснюють банки, в яких знаходяться євровалютнi депозити. Євровалюта, не покидаючи своєї країни знаходиться на рахунках "ностро" в банках iнших країн. Наприклад, долари США зберiгаються в банках США на рахунках "ностро" банкiв Великобританiї, Францiї, Нiмеччини i т.д. Тому позика у євровалютi повинна надаватись iз грошових ресурсiв, що зберiгаються на рахунках "ностро" банку, який надає позику, i платежi по погашенню цiєї позики повиннi поступати на цей рахунок.

           Iснує 4 типи позик у євровалютi:

     а) позика з фiксованою процентною ставкою.може надаватись на строк до двох рокiв, але частiше на короткий час. Процентна ставка при цьому вища вiд Лондонської мiжбанкiвської ставки LIBOR на момент отримання кредиту, i клiєнт знає наперед, якими будуть його процентнi платежi.

     б) ролловернi кредити - ними є бiльшiсть позик в євровалютi. Це є позики, що надаються клiєнтовi на певний строк (можливо на 5 рокiв), але процентна ставка при цьому пiдлягає перегляду через кожнi 3-6 мiсяцiв.

     в) резервнi кредити - послуги по овердрафту в євровалютi, що надаються банками клiєнтам.

     г) синдикативнi кредити або позики - це крупнi позики у євровалютi, якi збираються для конкретного клiєнта синдикатом банкiв i даються, звичайно, на довший строк, нiж iншi позики в євровалютi. Клiєнт звертається в банк за позикою, i, якщо банк не може або не хоче сам надавати клiєнтовi всю позику, вiн може звернутися до iнших банкiв, щоб вони внесли свою частину в позику як члени синдикату.

 

Документарний акредитив.

Крiм функцiї методу платежу документарний акредитив виконує функцiю методу фiнансування для експортер та iмпортера шляхом акцепту або облiку перевiдного векселя. Оскiльки експортер не повинен розраховуватись з банком-емiтентом негайно, то таке фiнансування, надане експортеровi, є також кредитом для покупця, так як банки перекривають "часовий зазор" мiж платежем експортеровi i оплатою зi сторони покупця.

Акцептнi кредитнi лiнiї.

Торговий вiддiл банку, акцептний дiм або iноземний банк можуть запропонувати експортеровi або iмпортеровi акцептну кредитну лiнiю як засiб надання фiнансування. Акцептна кредитна лiнiя - це угода про те, що банк згоден акцептувати векселi, виписанi на нього його клiєнтом, пiд забезпечення у формi торгового векселя. Строк оплати торгового векселя повинен бути ранiшим, або, по меншiй мiрi, спiвпадати зi строком погашення векселя, акцептованого банком.

         Переваги акцептних кредитiв для клiєнта:

     а) вексель, акцептований банком, отримає кращу ставку при облiку, нiж торговий вексель.

     б) це значить, що акцептнi кредити можуть бути дешевим джерелом короткострокового фiнансування для клiєнта, навiть якщо банк братиме платiж за акцепт.

 Експортний факторинг.

Експортний факторинг - це послуга, яка дає можливiсть проводити експортну торгiвлю на умовах вiдкритого кредиту з повним покриттям кредитного та валютного ризикiв. Основною його метою є викуп боргових зобов'язань i при цьому продавцевi виплачується 75% їх вартостi, а решту суми продавець отримує пiсля погашення боргу покупцем.

   Бiльшiсть факторингових компанiй пропонує три основнi види послуг:

а) послуги по бухгалтерському облiку, перевiрцi кредиту та iнкасуванню боргiв;

б) страхування кредиту вiд "поганих" (безнадiйних) боргiв, для "одобрених" богiв;

в) термiнове надання грошей пiд рахунок-фактуру, аж до 75-85 проц. вiд номiнальної вартостi рахунку-фактури, у зв’язку iз страхуванням кредиту та з гарантiєю виплати залишку на протязi узгодженого перiоду часу. Аванси можуть бути у вітчизняній чи iноземнiй валютах.

Послуга по експортному факторингу важлива для пiдприємств:

- якi здiйснюють експортну торгiвлю на умовах вiдкритого рахунку;

- якi мають проблеми з потоком готiвки.

Звичайно експортер продає споживчi товари на умовах короткострокового кредиту чи вiдкритого рахунку.

Послуги по бухгалтерському облiку.

Факторингова компанiя, по сутi, стає бухгалтерським вiддiлом експортера. Вона обробляє копії всiх рахункiв-фактур, якi вiдправляються iноземним клiєнтам, веде повний комплект

торгових книг для кожного замовника та слiдкує за борговими платежами. Замовник має лише одного торгового дебiтора - факторингову компанiю, яка платить своєчасно та регулярно. Факторингова компанiя дає розпорядження про iнкасування платежiв, проводить у своїй країнi юридичнi операцiї проти неплатежу. Комiсiйнi за цю послугу складають вiд 1 до 2,25 чи навiть

3 проц. вiд торгового обороту, хоч при деяких обставинах комiсiйнi за факторинг можуть знижуватися до 0,5 проц.

Послуга по бухгалтерському облiку надається експортною факторинговою компанiєю за допомогою кореспондента чи представника у країнi боржника (iмпортна факторингова компанiя):

а) послуги факторингової компанiї по контролю за кредитом та по перевiрцi кредиту передбачають одобрення пропонованих боргiв. Закордонний представник (iмпортна факторингова компанiя) повинен визначити, чи слiд одобрити цей борг.

б) борги iнкасуються зарубiжними представниками вiд iменнi експортної факторингової компанiї. Перевага цієї угоди полягає в тому, що представник працює у країнi боржника та говорить з ним на однiй мовi;

в) неплатiж боржником переслiдується шляхом юридичної дiї у країнi покупця, при чому представник факторингової компанiї надає помiч цiй компанiї.

Завдяки широкiй мережi представникiв, британська експортна факторингова компанiя має можливiсть надавати послуги експортеру у процесi експортної торгiвлi.

Страхування кредиту. Гарантiя вiд "поганих" боргів по боргах "одобрених" факторинговою компанiєю. Бiльшiсть факторингових компанiй надає цю послугу, якщо клiєнт вимагає її. Страхування може бути надаватись лише до певного лiмiту для конкретного iноземного покупця. Страхування експортного кредиту може бути отримане вiд компанiї чи вiд iнших страхових компаній, тому страхування кредиту факторинговими компанiями в основному використовуються у вiтчизнянiй торгiвлi. При експортному факторингу компанiя

дозволяє експортерам отримати iндосамент контракту факторингової компанiї на стандартному полiсi страхового кредиту.

Фiнансування. Коли факторингова компанiя отримує пачку рахунок-фактур вiд свого замовника, вона термiново виплачує долю (75-85 проц.) вiд їх вартостi готiвкою, знiмаючи процентну ставку, небагато перевищуючу (як правило, вiд 1,5 до 3 проц.) ставку клiрингових

банкiв за запропоноване фiнансування. Багато факторингових фiрм контролюються клiринговими банками, тому таке фiнансування бiльш дороговартiсне, нiж процентнi витрати по банкiвському авансу. Експортер, який передає своє борги факторинговій компанії, зобов’язаний проiнформувати банк, оскiльки банкiвське забезпечення фiнансування, яке надається експортеру, може бути зменшене, i банк може переглянути джерела кредитування, якi надаються експортеру (наприклад, зменшити джерело кредитування по овердрафту).

Експортна факторингова компанiя може покривати валютнi ризики, запропонувавши покриття змiн валютного курсу, якщо рахунок-фактура на продаж оформленi у iноземнiй валютi. (Якщо факторингова компанiя не може повнiстю покрити валютнi ризики, замовник повинен сам заключити форварднi валютнi контракти на суми, якi не покриваються факторинговою компанiєю).

Переваги експортного факторингу.

У вiдповiдностi з визначенням, експортний факторинг - це послуга, яка надає можливiсть "проводити експортну торгiвлю по умовам вiдкритого кредиту iз 100 проц. покриттям ризику, коли iнкасування здiйснюється через рiзнi мiжнароднi мережi факторингових компанiй. Валютнi ризики також покриваються". Факторинг дозволяє уникнути чи зменшити багато витрат. Завдяки факторингу можна:

- уникнути втрат по "поганим" боргам для боргiв, прийнятих факторинговою компанiєю;

- не витрачати кошти на послуги агентств по кредитам, звiти про кредити i т.п.;

- зменшити витрати на заробiтну плату, оскiльки ведення бухгалтерських книг i т.п. здiйснюється факторинговою компанiєю;

- уникнути витрат на утримання бухгалтерського вiддiлу замовника (наприклад, конторськi витрати);

- уникнути валютних ризикiв;

- зменшити перiод кредиту та кiлькiсть "поганих" боргiв внаслiдок пiдвищення ефективностi роботи спецiалiзованого персоналу;

- зекономити час, щоб зосередитися на виробництвi та торгiвлi;

- крiм того, завдяки факторингу, значно розширюються можливостi отримання скидок готiвкою вiд постачальникiв, а потiк коштiв бiльш гарантований.

Таким чином, результатом факторингу може бути економiя на управлiнських витратах, а також забезпечення додаткового джерела фiнансування, якщо джерело кредитування по банкiвському овердрафту вже повнiстю вичерпано. Факторинг особливо корисний для експортера, який торгує по вiдкритому рахунку, або бажаючих розширити об’єм торгових угод, продаючи бiльше по вiдкритому рахунку.

Оскiльки факторинговi компанiї часто належать банкам або контролюються ними та є членами мiжнародних груп, вони можуть надавати достовiрну iнформацiю про кредити iноземним покупцям. Це може бути як перевагою, так i недолiком для експортера,

оскiльки факторингова компанiя буде вибірково вiдноситися до боргiв, якi вона вiзьме на себе. "Пiдозрiлим" клiєнтам факторингова компанiя буде вiдмовляти в обробцi їх боргiв. Бiльшiсть факторингових компанiй у Великобританiї вважає, що є смисл надавати послуги лише компанiям з щорiчним оборотом, який перевищує 100 000 ф.ст., та з досить високими сумами

рахункiв-фактур.

Перепони для розвитку факторингу полягають у слiдуючому:

а) у експортерiв можуть виникнути сумнiви, що втручання факторингової компанiї погано вплине на вiдносини мiж експортером та його клiєнтами та на думку погано iнформованих

клiєнтiв про фiнансову стабiльнiсть компанiї. Скритий факторинг дозволяє уникнути цiєї проблеми, оскiльки експортна компанiя iнкасує платiж у якостi агента факторингової компанiї. Усi три факторинговi послуги (включаючи роботу по торговим бухгалтерським книгам) у випадку необхiдностi можуть бути виконанi факторинговою компанiєю.

б) iснує "конкуренцiя" зi сторони банкiв, якi надають бiльш традицiйнi методи фiнансування експорту.

Облiк рахунок-фактур.

Облiк рахунок-фактур аналогiчний факторингу за виключенням того, що:

     - використовується лише послуга по інкасуванню;

     - здiйснюється покупка боргiв на разовiй основi, а не всього товарообороту, як при факторингу.

Облiк рахункiв-фактур аналогічний факторингу, за виключенням того, що використовуються лише послуги по фiнансуванню; копiї рахункiв-фактур, посланi клiєнтом, облiковуються у

фiнансових органiзацiях (як i векселі, які пiдлягають оплатi). Торгова компанiя iнкасує борги у якостi агента цiєї фiнансової органiзацiї та пересилає кошти пiсля їх поступлення. Тодi як

факторингові фiрми переважно працюють з крупними органiзацiями з значним товарооборотом, облiк рахункiв-фактур є послугою для невеликих пiдприємств.

Друга вiдмiннiсть полягає у тому, що при факторингу здiйснюється покупка всього товарообороту замовника (виключаючи продаж за готiвку), а при облiку рахункiв-фактур - покупка боргiв на "разовiй" основi.

 

Форфейтинг.

Форфейтинг - метод забезпечення середньострокового фiнансування експорту. Форфейтинг представляє собою операцiю облiку(покупки) середньострокових тратт або векселiв.

Iснують рiзнi методи визначення термiну "форфейтинг":

а) "Ф" - це швидкий спосiб отримання середньострокового кредиту для закордонних покупцiв. Швидкiсть має немаловажне значення для тих, хто вiдчуває затримки (можливо, по об’єктивним причинам).

б)по сутi, форфейтинг являє собою угоду по середньостроковому експортному факторингу,  за виключенням того, що факторинг iнодi буває з регресом до експортера. У даному визначеннi

форфейтинг подiбний до експортного факторингу, але банк, який виконує роль "форфейтера", не являється експортною факторинговою компанiєю, крiм того, вiдрiзняються процедури надання фiнансування експортеру.

2. Форфейтинг здiйснюється слiдуючим чином:

а) експортер товарiв виробничого призначення находить зарубiжного покупця, який хоче отримати середньостроковий кредит для фiнансування цiєї покупки. Покупець може побажати:

- оплатити певну частину вартостi (можливо 15 проц.) зразу;

- регулярно виплачувати залишок (можливо, через кожнi 6 мiсяцiв) на протязi 5 рокiв; регулярнi платежi є звичайною умовою при здiйсненнi форфейтингу.

б) покупець повинен або:

- оформити серiю простих векселiв;

- акцептувати серiю тратт з кiнцевою датою погашення приблизно через 5 рокiв, але з наданням регулярних платежiв на протязi цього часу (можливо через кожнi 6 мiсяцiв). Iншими словами, простий вексель може погашатися кожнi 6 мiсяцiв на протязi 5-рiчного перiоду. Простi векселя використовуються частiше, нiж перевiднi.

в) якщо покупець має добру кредитоспроможнiсть, то експортер може не настоювати, щоб перевіднi векселі (чи тратти) були гарантованi. У бiльшостi випадкiв у покупця вимагають знайти банк, який гарантує цi векселі (чи тратти). /. Платiж перевiдного чи простого векселя може бути гарантований пiдписом третьої особи на векселi. Це називається авалем. Надання аваля - загальноприйнята практика при форфейтингу /.

г) у той же час експортер повинен найти банк, який погодився би бути форфейтером. Деякi банки спецiалiзуються на такому типi фiнансування. Банку необхiдно представити iнформацiю

про суму кредиту, перiод часу, кредитоспроможнiсть покупця, наявнiсть банку, який надає аваль на його простих векселях i т.п. Потiм вiн або:

- вiдмовиться бути форфейтером;

- побажає у принципi бути форфейтером (без оплати);

- погодиться бути форфейтером (за комiсiйнi вiд експортера).

д) форфейтинг являє собою операцiю облiку (покупки) середньострокових простих тратт чи векселiв. Облiк звичайно здiйснюється по фіксованій ставцi з повiдомленням зi сторони

банку (форфейтера) експортеру пiсля заключення фінансової угоди. Якщо експортер заключив угоду по форфейтингу з банком до пiдписання контракту з покупцем, вiн буде мати можливiсть включити вартiсть облiку у вартiсть контракту.

е) експортер вiдправить товари та отримає простi векселі з авалем чи акцептованi векселі. Потiм вiн продасть їх форфейтеру, який купить їх без регресу до експортера. У результатi

форфейтер буде пiдданий таким ризикам:

- ризику неплатежу. Iснує подвiйна перевага для експортера. Вiн не лише отримає потiк коштiв по кредиту, але i не повинен турбуватися про наявнiсть потенцiйних пасивiв на своїх

рахунках, якщо покупець не виконає зобов’язань через три чи п’ять рокiв по простим векселям. Форфейтерний банк захистить себе вiд цього ризику,  вимагаючи, щоб простi чи перевiднi векселя отримали аваль вiд авалюючого банку.

- полiтичному ризику у країнi покупця.

- ризику переказу, який полягає у тому, що країна покупця не зможе виконати свої зобов’язання по iноземнiй валютi.

- валютному ризику. Форфейтер зберiгає простi векселі та платить експортеру, тому саме вiн бере на себе валютний ризик. Бiльшiсть форфейтингових фiрм захищає себе, погоджуючись купити простi векселя (чи перевiднi) лише за валюту, яку можна швидко рефінансувати на узгодженiй основi (наприклад, долари США, марки, швейцарськi франки).

Плата за послугу по форфейтингу дiлиться мiж експортером та покупцем i повинна покривати:

- вартiсть надаваємих грошових коштiв;

- страхове покриття вiд змiни процентних ставок;

- страхове покриття вiд комерцiйного та полiтичного ризикiв;

- вартiсть хеджування по валютi, яка має високий валютний ризик, що робить вартiсть форфейтингу досить значною;

- прибуток форфейтера;

 

2.4. Схема описаного процесу:

 

 

Завдяки цим угодам:

- банк, який здiйснює форфейтинг, втрачає право регресу до експортеру;

- покупець отримує кредит до 5 рокiв;

- експортер термiново отримує кошти вiд облiку простих чи перевiдних векселiв;

- форфейтер отримує вiдшкодування по мiрi погашення простих чи перевiдних векселiв.

У деяких випадках банк, який здiйснює форфейтинг, може погодитися (за комiсiйнi) на покупку простих векселiв покупця до завершення експортного торгового контракту.

 Форфейтинг має такi переваги:

а)експортер звiльняється вiд:

- вiдповiдальностi по боргам покупця на найближчий перiод (на протязi 1 року);

- потенцiйних пасивiв у виглядi боргiв, якi повиннi бути виплаченi iноземним покупцем на протязi середньостроковго перiоду (до 5 рокiв).

б) позицiя експортера по лiквiдностi покращується;

в) якщо експортер не має потенцiйних пасивiв та має кращу лiквiднiсть, його шанси отримати позику збiльшуються. Форфейтинг не впливає на лiмiти експортера по овердрафту чи на iнший кредит, який надає банк.

г) валютнi ризики переходять на форфейтера.

д) експортер не повинен захищати себе вiд ризику неплатежу шляхом страхування експортного кредиту.

е) немає ризику процентних ставок, оскiльки облiкова ставка вiдома з самого початку.

ж) експортер звiльняється вiд адмiнiстративних проблем та витрат по iнкасуванню боргiв.

з) послуга по форфейтингу бiльш "гнучка", оскiльки експортер може домовитися про форфейтинг навiть коли у експортному контрактi пропонується значна сума за товари, виготовленi за кордоном, i мiсцевi витрати у країнi покупця.

и) договiр про форфейтинг заключається досить швидко.

Недоліки форфейтингу:

- значна вартiсть форфейтингу.

- експортер може не найти банк-форфейтер, оскiльки: а) вiн не задоволений кредитоспроможнiстю покупця; б) банк, надаючий аваль, не є престижним, тому банк,

здiйснюючий форфейтинг, не надiється на його гарантiю.

- країна покупця вiдчуває нехватку резервiв іноземної валюти

- покупець може вiдмовитися виконати авансовий платiж за товари.

 

Лізинг.

Лізингові операцiї дозволяють покупцевi використовувати актив, не сплативши його, а продавцевi - негайно отримати платiж, оскiльки лізингове фiнансування надається лізинговою компанiєю. Цим фiнансовий лізинг i вигiдний для постачальника.

Цей метод дозволяє покупцю використовувати обладнання, не сплативши його, та виконувати платiж на протязi корисного строку служби обладнання. Крiм цього, лізинг дозволяє експортеру швидко отримати платiж, оскiльки лізингове фiнансування надається лізинговою компанiєю, яка може бути фiлiєю банку.

Лізинг доступний для iноземного покупця шляхом домовленостi:

а) про фiнансування iз країни експортера у країну орендатора;

б) про лізинг у країнi покупця за допомогою мiжнародного контракту з лізинговою компанiєю у країнi експортера.

Перший метод бiльш придатний для крупних угод, а другий - для угод по придбанню недорогого обладнання.

Переваги другого методу слiдуючi:

- лізинг може бути узгоджений по цiнi доставленого обладнання (а не по продажнiй цiнi експортера);

- строки лізингу можуть бути бiльш тривалiшими;

- орендатор не буде знаходитися у експозицiї до будь-яких валютних ризикiв, оскiльки платежi по лімінгу будуть виконуватися у його вiтчизнянiй валютi.

При такiй домовленостi може використовуватися фiнансовий лізинг (на противагу до оперативного), коли орендодавач (лізингова компанiя) старається вiдшкодувати повнi капiталовкладення у активи разом з задовiльним прибутком вiд єдиного орендатора. Тому перiод лімінгу покриває основну частину строку корисної служби цього активу та орендар несе вiдповiдальнiсть за технiчне обслуговування та ремонт. Цей лізинг не може бути вiдмiнений.

Особливiстю фiнансової лізингової угоди є те, що одна компанiя (орендатор) на певний перiод отримує у своє користування актив, тодi як юридичне право власностi на цей актив за-

лишається у орендодавача. (Цим лізинг вiдрiзняється вiд угоди на покупку у розстрочку, де право власностi у кінцевому пiдсумку переходить вiд продавця до покупця).

В кiнцi перiоду лімінгу орендодавач все ще залишається власником цього активу та може продати його для отримання доходу по його залишковiй вартостi. Але при довгостроковому

лімінгу загально прийнято надавати можливiсть орендатору ввiйти у "повторний" лізинг, коли "перший" перiод лімінгу пiдiйде до кiнця. Лізингові платежi при "повторному" лімінгу можуть бути дуже низькими (їх iнодi називають "номiнальною орендною платою"), так що орендатор:

- продовжує використовувати цей актив;

- платить невелику суму за його використання та є майже його власником, незважаючи на те, що юридичним власником все ще залишається орендодавач.

Фiнансовий лізинг вигiдний для постачальника обладнання, орендатора та орендодавача по таких причинах:

- постачальник обладнання отримує оплату зразу та повнiстю. Обладнання продається орендодавачу, та постачальник звiльняється вiд усiх фiнансових проблем, пов’язаних з цим ак-

тивом, за виключенням зобов’язань по гарантiям та гарантiйним термiнам;

- орендодавач вкладає фiнансовi кошти у покупку активiв у постачальника та отримує дохід у виглядi лізингових платежiв вiд орендатора. Якщо орендодавач найде орендаторiв, якi будуть

платити потрiбну суму, вiн отримає певний прибуток вiд своїх угод;

- лізинг вигiдний для орендатора, якщо вiн не має достатньо коштiв, щоб оплатити цей актив, i тому повинен орендувати його тим чи iншим способом; лізинг дешевший, нiж придбання. Одним iз способiв покупки активу є отримання позики для його оплати, а платежi по позикам можуть перевищувати виплати при лімінгу.

 

Iншi методи фiнансування експорту.

 Конфірмацiйнi доми спецiалiзуються на окремому видi продукцiї або ринку i виконують наступнi функцiї:

- отримують замовлення або контракти вiд зарубiжних фiрм, бажаючих купити певнi види товарiв в країнi експортера;

- передають контракти вибраному виробниковi (можливо, вказаному зарубiжним покупцем);

- отримують товари вiд виробника i органiзують вiдвантаження за кордон;

- платять експортеровi, позбавляючи його вiд необхiдностi на давати кредит покупцевi, а також беруть на себе кредитнi i валютнi ризики;

- надають кредит зарубiжному покупцеві у випадку необхiдностi.

 Головна функцiя конфiрмацiйного дому полягає в доданнi пiдтвердження до замовлення, тобто прийняття вiдповiдальностi за виплату боргу. Вiн бере зобов'язання виконати платіж за товари на основi свiдоцтва про вiдвантаження, так що експортер отримує повну оплату негайно, без регресу. Корфiрмацiйний дiм може оплатити експортеровi до 100% вартостi контракту при представленнi документiв, що свiдчать про вiдвантаження, i виписати перевiдний вексель на зарубiжного покупця, що включає узгодженi умови кредиту i проценти. Конфiрмацiйнi доми також представляють середньострокове фiнансування зарубiжним покупцям. Якщо контракти крупнi, конфiрмацiйний дiм може виплатити експортеровi готiвку пiсля вiдвантаження (до 85% вiд вартостi контракту) i представити зарубiжному покупцевi кредит на 2-5 рокiв.

   Експортна фiнансова компанiя - спецiалiст по отриманню фiнансування для експортерiв на безрегреснiй основi, як правило, для покупки товарiв виробничого призначення. Такi компанiї вирiшують адмiнiстративнi завдання по органiзацiї експортного фiнансування та страхування кредитiв. (Експортеровi не потрiбен власний страховий полiс, оскiльки експортна фiнансова компанiя сама зберiгає кредит, по якому вона представляє фiнансування).

   Мiжнароднi кредитнi союзи - асоцiацiя фiнансових компанiй або банкiв в рiзних країнах Європи. Фiнансовi компанiї або банки заключають двобiчнi угоди про надання фiнансування частковими платежами. Коли iноземний покупець хоче оплатити iмпортованi товари шляхом виконання роздрiбних платежiв, експортер може звернутися до члена кредитного союзу в своїй країнi, який дасть розпорядження про надання фiнансування через члена кредитного союзу в країнi експортера. Експортер отримає негайну оплату без регресу до нього. Покупець отримає фiнансування частковими платежами. Якщо б не iснували мiжнароднi кооперації мiж членами кредитного союзу, iмпортери мали б бiльше труднощiв при отриманні фiнансування частковими платежами.

Експортнi посередники /експортні фiрми.

 Експортний посередник є особою, яка:

     а) купляє товари в однiй країнi i продає їх в iншiй за свiй рахунок;

     б) дiє як агент виробника, який шукає ринки збуту своїх товарiв за кордоном.

Так як експортнi посередники платять за товари швидше, нiж зарубiжнi покупцi, вони є свого роду джерелом фiнансування для майбутнiх експортерiв, а також зручними "посередниками", якщо експортер не має досвiду в мiжнароднiй торгiвлi. Якщо посередник дiє як агент виробника, вiн розпоряджається про упаковку, вiдвантаження, страхування i т.д. i може погодитися взяти на себе ризик неплатежу за комiсiйнi. Експортний торговець може стимулювати продаж товарiв за рубежем i перевозити товарнi запаси. Чим бiльше послуг виконується від iменi довiрителя, тим вищi збори посередника. Експортним посередником може бути експортний дiм. Бiльшiсть

експортних домiв спецiалiзується на визначеному типi продукцiї або на окремих ринках.                       

Випуск акцiй.

Якщо експортер хоче отримати довгострокове фiнансування, вiн може взяти позику на довгий перiод в нацiональнiй чи iноземнiй валютi. Компанiя, яка вже має велику суму позиченого

капiталу i нацiлена на подальший розвиток, може виявити бажання збiльшити свiй капiтал, випустивши додаткову кiлькiсть акцiй. Акцiї можуть бути випущенi:

     - материнською компанiєю в країнi з випуском, оцiненим у вiтчизнянiй валютi;

     - через зарубiжну фiлiю компанiї, яка буде пропонувати акцiї для продажу на вiтчизняному ринку цiнних паперiв. Внаслiдок такого випуску збiльшаться об’єми iноземної валюти, необхiдної для дiяльностi фiлiї. Проблемою випуску акцiй фiлiї є проблема контролю над компанiєю. Продаючи акцiї "чужакам", материнська компанiя може втратити 100% власної фiлiї, крiм того, необхiдно враховувати iнтереси iнших акцiонерiв.

 

 

                          ВАЛЮТНИЙ РИЗИК.

  Валютний ризик, який полягає в тому, що вартiсть iноземної валюти, яку застосовують  в своїх торгових оборотах експортер чи iмпортер, буде вiдрiзнятися вiд тiєї вартостi, на яку вiн розраховував, - є основним наслiдком коливання валютних курсiв.

Валютнi курси* коливаються постiйно, якщо їм надана можливiсть реагувати на попит та пропозицію на зовнiшнiх валютних ринках. /*Валютнi курси - ставка, по якiй банки продають або купляють одну валюту в обмiн на iншу./ Iснує багато факторiв, впливаючих на коливання валютних курсiв, а, отже, i спричиняючих валютнi ризики:

  1. Рiвень цiн i темпи iнфляцiї.

Якщо темп iнфляцiї в країнi А перевищує темп iнфляцiї в країнi Б, то валюта країни А буде обезцiнюватись по вiдношенню до валюти в країнi Б. Тому, експортер в країнi Б ризикує, надавши кредит iмпортеру у валютi країни А.

  2. Платiжний баланс країни.

Якщо країна експортує у вартiсному виразі бiльше товарiв i послуг, нiж iмпортує, то вона отримує бiльше iноземної валюти, нiж тратить. Тому, вiтчизнянi експортери продаватимуть зайву iноземну валюту, щоб отримати нацiональну. Це приведе до пiдвищення курсу нацiональної валюти по вiдношенню до iноземної.

  Цi принципи застосовуються i до iнвестицiй. Чим бiльше iнвестицiй вкладається в країнi, тим бiльше нацiональної валюти купляють iнвестори i тим вищий курс даної валюти i навпаки. В даному випадку валютнi ризики несуть тi iмпортери чи експортери, якi ведуть розрахунки iз зарубiжними партнерами в iноземнiй валютi.

3. Процентнi ставки.

Процентнi ставки - це ставки процентiв, якi iнвестор отримуватиме, вклавши грошi або в своїй країнi, або за рубежем. Високi процентнi ставки приваблюють iнвесторiв, що спричиняє пiдвищення курсу валюти даної країни. Пониження процентних ставок означає зниження валютних курсiв i валютний ризик для тих, хто знаходиться в експозицiї до даної валюти.

Перебувати в / мати експозицiю до даної валюти значить:

- мати "вiдкриту"* позицiю до даної валюти;

- дати закриття "коротких"** i "довгих"*** позицiй рiзнi.

*Вiдкрита позицiя до валюти - активи i пасиви даної валюти не рiвнi. **Коротка позицiя - продано зайву кiлькiсть валюти, пасив перевищує актив. ***Довга позицiя - куплено зайву кiлькiсть валюти, актив перевищує пасив.

Компанiя, яка має експозицiю до даної валюти:

- ризикує понести збитки через несприятливi змiни валютних курсiв;

- розраховує на отримання прибутку за рахунок їх сприятливої змiни.

4. Спекуляцiя валютою.

 Якщо така спекуляція направлена проти даної валюти, то приймає форму її продажу. Це спричиняє зниження валютного курсу.

  5. Iнтервенцiя центрального банку.

Iнтервенцiя центрального банку з цiллю попередження девальвацiї або ревальвацiї даної валюти також приводить до змiни валютних курсiв. Непередбачена iнтервенцiя може спричинити валютний ризик для суб'єктiв мiжнародної торгiвлi, якi в даний момент мають експозицiю до валюти даної країни.

 

ШЛЯХИ МІНІМІЗАЦІЇ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ:

  - форварднi валютнi контракти;

  - рахунок-фактура в нацiональнiй валютi;

  - узгодження надходжень i платежiв;

  - отримання позики в iноземнiй валютi, в якiй дохiд буде отриманий пiзнiше;

  - валютний опцiон;

  - фiнансовi ф'ючерснi контракти;

  - методи фiнансування торгiвлi;

  - методи платежiв.

Розглянемо детальнiше кожен з цих методiв.

Форварднi валютнi контракти.

Валютний ризик можна лiквiдувати з допомогою форвардного валютного контракту, який є негайним, нерозривним i обов'язковим контрактом мiж банком i його клiєнтом на купiвлю чи продаж визначеної кiлькостi валюти, вказаної в контрактi, по курсу обмiну, зафiксованому пiд час заключення контракту для виконання в майбутньому часi, вказаному в контрактi. Такi контракти дозволяють покупцевi, який знає, що в майбутньому йому треба буде купити або продати валюту, виконати купiвлю або продаж по визначеному наперед обмiнному курсi.

Форвардний валютний контракт може бути:

- фiксованим - у випадку, коли вiн має бути виконаний в конкретну дату в майбутньому;

- опцiонним - коли по вибору клiєнта вiн може бути виконаний в будь-який момент, починаючи з дати заключення до конкретної дати виконання, або протягом перiоду мiж двома конкретними датами.

Рахунок-фактура.

Одним iз шляхiв попередження валютного ризику для експортера є виставлення ним рахунку-фактури своєму iноземному партнеровi на величину поставки в своїй нацiональнiй валютi. Для iмпортера ж шляхом попередження даного ризику є аналогiчний договiр з його iноземним постачальником про виставлення рахунку-фактури в своїй нацiональнiй валютi. Тiльки той iз партнерiв, хто буде працювати iз своєю нацiональною валютою, зможе уникнути валютного ризику. В протилежному випадку цей ризик неминучий, якщо буде iснувати тимчасова затримка мiж заключенням контракту i виконанням платежу.

Узгодження надходжень i платежiв.

Якщо компанiя має витрати i отримує дохiд в однiй i тiй самiй iноземнiй валютi, вона може використати цей дохiд для оплати витрат. Тобто, якщо активи i пасиви будуть узгодженi, то експозицiя не буде виникати. Оскiльки компанiя буде узгоджувати надходження i платежi в iноземнiй валютi, то не важливо, чи стане ця валюта сильнiшою чи слабшою по вiдношенню до нацiональної так як компанiї вже не буде потреби продавати iноземну валюту.

Отримання позики в iноземнiй валютi, дохiд в якiй буде отриманий пiзнiше.

Експортер, який виставляє рахунок-фактуру iноземним клiєнтам в iноземнiй валютi, може здiйснювати хеджування вiд валютного ризику шляхом отримання позики в iноземнiй валютi в даний момент, конвертування її в нацiональну по курсу "спот" i погашення позики з процентами iз надходжень в iноземнiй валютi пiсля її отримання. Так як iноземна валюта конвертується по курсу "спот", то експортер уникає експозицiї до неї, а значить i валютного ризику.

Валютний опцiон.

Валютний опцiон - це угода, у вiдповiдностi з якою компанiя, купляючи опцiон, отримує право на покупку або продаж валюти по встановленому валютному курсу на якийсь момент в майбутньому. Перевагою валютного опцiону перед форвардним валютним контрактом є