Види міжнародних товарообмінних операцій

1. Товарообмінні і компенсаційні угоди на безвалютній основі:

· угоди з одноразовою поставкою (бартерні операції; пряма компенсація);

· угоди з тривалими термінами виконання (базові угоди; угоди про товарообмін на основі листів-зобов’язань; протоколи).

2. Компенсаційні угоди на комерційній основі:

· короткотермінові компенсаційні угоди (часткова компенсація; повна компенсація; трьохстороння компенсація; короткострокові зв’язані угоди);

· зустрічні закупки (паралельні закупки; джентельменські угоди; угоди з передачею фінансових зобов’язань);

· дострокові авансові закупки.

3. Компенсаційні угоди на основі договорів про виробниче співробітництво:

· крупномасштабні довгострокові компенсаційні угоди із зворотньою закупкою товарів (угоди, в яких зобов’язання по компенсаційним закупкам вищі вартості поставленого обладнання; угоди, в яких зобов’язання по компенсаційним закупкам аналогічні чи нижчі вартості поставленого обладнання);

· угоди про «розподіл продукції»;

· угоди «розвиток-імпорт».

 

Товарообмінні та компенсаційні угоди на безвалютній основі передбачають оплату поставок в товарній формі, при чому продаж одного чи кількох товарів одночасно узгоджується з покупкою іншого товару і розрахунки в іноземній валюті не виконуються.

    В залежності від характеру та термінів поставок розрізняють угоди з одноразовими поставками та угоди з тривалими термінами поставок.

    Угоди з одноразовими поставками бувають двох типів: бартерні і з прямою компенсацією.

    Бартерні угоди передбачають обмін узгодженої кількості одного товару на інший. Відмінні ознаки:

· сторони або узгоджують кількість взаємопоставляємих товарів, або обумовлюється сума, на яку сторони зобов’язані поставити товари.

· при визначенні вартості взаємопоставляємих товарів оцінка проводиться на основі світових цін з врахуванням витрат на переміщення товарів.

· передбачають практично одночасну поставку узгоджених товарів у визначені сторонами пункти.

    Прямі компенсаційні угоди передбачають взаємну поставку товарів на рівну вартість без розрахунків у валюті. Такого типу угоди переважно заключаються між універсальними торговими фірмами, експортно-імпортними фірмами, оптовими та роздрібними фірмами різних країн, які виступають на ринку з широкою номенклатурою пропонованих товарів. Відмінні риси:

· передбачають узгодження між сторонами цін взаємопоставляємих товарів.

· в таких угодах переважно фігурують не два товари, а значна кількість пропонованих для обміну товарів. Партнери направляють однин одному два списки: один з переліком товарів, вказанням їх кількості і цін, які одна сторона хотіла б отримати, і інший список- з переліком пропонованих для компенсації товарів. В результаті переговорів партнери розробляють два списки взаємопоставляємих товарів і додають їх до компенсаційної угоди у вигляді додатку (як невід’ємної частини).

· в угоді може передбачатись неконвертоване грошове сальдо, яке повинно бути використане у країні-кредитора.

 

Товарообмінні угоди з тривалими термінами виконання заключаються на безвалютній основі на рівні фірм. Отримали назву загальних (глобальних) угод. Такі угоди переважно заключаються крупними ТНК, з однієї сторони, і державними організаціями, міністерствами, зовнішньоторговими організаціями, які мають право виходу на зовнішні ринки, - з іншої. Глобальні угоди найбільш широко використовуються при товарообміні продукцією хімічної, гірничодобувної, автомобільної галузей, у деяких галузях машинобудування, а також в харчовій, фармацевтичній і текстильній промисловостях.

Відмінні ознаки глобальних угод:

· угоди можуть підписуватись у формі загальних протоколів, які містять списки взаємопосталяємих товарів, технології, послуг. В подальшому на основі цих протоколів заключаються серії окремих контрактів.

· весь товарообмін може визначатись в «загальному вигляді», тобто поставки і зустрічні поставки не пов’язуються з конкретними угодами.

· експортери отримують можливість стабільного збуту своєї продукції на конкретному ринку, причому не виникає потреби проводити переговори про узгодження зустрічних поставок чи компенсаційні закупки на індивідуальній основі.

· в глобальних угодах визначають категорії товарів для обміну, їх загальний об’єм чи мінове співвідношення по вартості.

Глобальні угоди можуть набувати форми базових угод чи угод про товарообмін на основі листів-зобов’язань.

Базові угоди використовуються ТНК, виробничі підрозділи яких самостійно здійснюють експортні операції на певному ринку. Укладаючи базові угоди ТНК забезпечує централізовані закупки з врахуванням потреб її виробничих підрозділів на протязі відносно тривалого періоду (від 1 до 5 років) з використанням спеціально розробленого банківського механізму, який забезпечує виконання безвалютних розрахунків по взаємним зобов’язанням. Таким чином базові угоди охоплюють всю сферу діяльності ТНК в конкретній країні.

Угоди про товарообмін на основі листів-зобов’язань передбачають обін спискаим експортних і імпортних товарів, у обміні яких на протязі певного періоду (3-5 років) зацікавлені обидва партнери.

Відмінні риси:

· в листах-зобов’язаннях встановлюється загальна кількість товарів, які підлягають обміну на протязі узгодженого періоду. Перелік та кількість взаємопоставляємих товарів визначається в ході переговорів, які проводяться в кінці кожного року, який передує року поставки.

· лист-зобов’язання не включає умов про ціни на окремі товари і прав та зобов’язань сторін. Ціни, умови кредиту та терміни поставок можуть узгоджуватись щоквартально щи щорічно.

· товарообмін здійснюється на основі офіційної довгострокової домовленості, яка юридично не є обов’язковою, оскільки не передбачає конкретних санкцій.

· листи-зобов’язання не вимагають від експортера обов’язкової увязки своїх поставок з окремими зустрічними закупками на протязі обумовленого періоду. Продаж і закупка товарів здійснюється обидвома сторонами не залежно одна від одної, але з умовою, що загальний річний об’єм товарних поставок у кожному напрямку повинен залишатися в рамках передбачених домовленостей щодо загального об’єму товарообороту.

    В сучасних умовах стали використовуватися і інші аналогічні види домовленостей, які забезпечують взаємний товарообмін на протязі 5 і більше років. Вони можуть набувати форми протоколів про торгівлю конкретними товарами.

    Протокол про товарообмін використовують як основу для досягнення збалансованого рівня взаємного товаробоміну на протязі визначеного періоду, передбачаючи можливість поступового розширення асормименту продаж і закупок.

 

Компенсаційні угоди на комерційній основі - угоди, в яких поставка і відповідна зустрічна поставка товарів здійснюється на протязі встановленого періоду на основі контракту купівлі-продажу або на основі контракту купівлі-продажу і доданих до нього угод про зустрічні закупки чи авансові закупки.

Відмінні риси:

· такі угоди мають узгоджений механізм фінансових розрахунків, який передбачає наявність товарних і фінансових потоків у кожному з напрямків.

· фінансові розрахунки між учасниками можуть здійснюватись шляхом переводу іноземної валюти або шляхом врегулювання взаємних клірингових претензій. (На практиці основним стимулом заключення більшості компенсаційних угод є бажання уникнути переказів іноземної валюти. Для цього використовується клірингова форма розрахунку, при якій після відправки товару експортером його платіжні вимоги вносяться на кліринговий рахунок в країні імпортера, а потім задовольняються шляхом зустрічної поставки).

· оскільки сторони використовують стандартну форму зовнішньоторгового конракту, експортерможе отримати забезпечені державою експортні кредити і гарантії.

    Компенсаційні угоди на комерційній основі поділяють на коротко- чи середньострокові і поділяються на три види:

1. короткострокові компесаціні угоди;

2. зустрічні закупки;

3. авансові закупки.

Короткострокові компенсаційні угоди включають угоди з частковою компенсацією; угоди з повною компенсацією; трьохсторонні компенсаційні угоди.

    Угоди з часковою компенсацією передбачають, що певна доля експорту повинна компенсуватися закупкою товарів у країні імпортера, а залишок оплачуватись готівковими коштами.

    Угоди з повною компенсацією передбачають узгодження компенсаційної закупки, яка по вартості аналогічна першій поставці або перевищує її.

    Трьохстороння компенсаційна угода передбачає наявність посередника і третьої сторони. Відмінні риси:

· зустрічна поставка здійснюється в третю країну, а експортеру платить отримувач товару (якщо це обумовлено сторонами, то в конвертованій валюті).

· платіжні операції переважно виконуються шляхом переказу платежів за участю посередника, який має необхідні ділові контакти та досвід. При цьому використовуються двухсторонні платіжні угоди між партнерами, в яких кліринговою валютою є дол.США.

Коли партнер закупає товари в ТНК, він оплачує їх поставками товарів третій країні через певного посередника, який виконує переказ коштів з третьої країни ТНК. Хоч такий посередник отримує засоби платежу в кліринговій валюті, він виконує платіж на користь ТНК у конвертованій валюті за мінусом своїх комісійних, які називають «дізажіо».

    Вирішальною умовою таких угод є можливість посередника використовувати клірингові платежі та кредити для власних закупок в третіх країнах чи можливість продати клірингові валюти.

Угоди про зустрічні закупки.

Під зустрічними закупками розуміють комерційні оборудки, які заключаються у вигляді кількох пов’язаних між собою контрактів. У відповідності з ними експортер бере на себе зобов’язання купувати товари та послуги імпортера у межах узгодженої долі поставок. Основною рисою цих операцій є те, що вони грунтуються на двох чи більше контрактах, які містять зобов’язання кожного з партнерів заплатити готівкою за отримані поставки. Переважно ці зобов’язання включаються в три взаємопов’язаних контракти:

1. контракт куплі-продажу, який підписаний експортером та імпортером і охоплює всі умови експортної операції, включаючи умови оплати;

2. базовий або парасольковий контракт, який є додатком до контракту куплі-продажу, у відповідності до якого експортер зобов’язується закупити товари чи послуги у імпортера на суму, яка повністю чи частково еквівалентна вартості експортованих товарів;

3. контракти індивідуальної закупки, які підписані експортером як виконання зобов’язань по зустрічній закупці, що включені в базовий контракт.

    Можна виділити два типи угод про зустрічні закупки: паралельна угода і джентельментська угода.

Паралельна угода передбачає підписання двох окремих конрактів: одного - на першочерговий експорт, вругого - на зустрічну закупку. Іноді два окремих конракти можуть бути об‘єднані базовим контрактом, який лише підтверджує зобов’язання експортера виконати у межах визначеного періоду (2-5 років) зустрічну закупку у імпортера та не містить переліку і кількості товарів зустрічної поставки, а фіксує лише вартість і терміни закупок.

    Джентельментська угода не містить обов’язкового до виконання зобов’язання експортера стосовно зустрічної закупки. Передбачається, що він погоджується закупити товари у імпортера. Такі угоди зустрічаються в практиці між фірмами розвинутих країн і пов’язані з урядовими програмами закупок військової техніки, літаків, обладнання для атомних станцій.

    Угоди з передачею фінансових зобов’язань передбачають передачу експортером своїх зобов’язань по зустрічній закупці третій стороні (переважно крупній торговій фірмі). Вони дозволяють експортеру уникнути проблем по перепродажі не потрібного їм товару. Також використовуються з метою збалансування торгівлі між двома країнами, які мають двосторонні клірингові угоди.

    Дострокові авансові закупки, які також називають «попередня компенсація», «зв’язані попередні закупки», угоди «ЮНКТІМ». Даний тип угод являє собою паралельну зустрічну угоду, але у зворотньому порядку. Експортер зобов’язується купити товари у фірми-імпортера в обмін на її зобов’язання закупити в подальшому еквівалентний об’єм товарів експортера. Сторони підписують контракт,який містить умову про те, що експортний контракт буде заключено пізніше, або про те, що угода розглядається як «компенсаційний кредит» стосовно майбутнього експортного контракту.

Експортер може включити полодення про надання йому права передачі зв’язаної експортної поставки будь-якому експортеру своєї країни. У такому випадку експортер, виступаючи в ролі посередника, має право на отримання комісійної винагороди від фірми, яка приймає це право.

ТНК використовують авансові закупки в якості одного з елементів загальної стратегії розширення ринків збуту. ТНК, здійснивши закупку товарів по зв’язаній угоді, може отримати у імпортера право на передачу імпортованих товарів третій стороні (торговій фірмі, кінцевому споживачу). Передача товару передбачає надання скидки з ціни, яка виплачується торговою компанією чи споживачем експортеру. Ця скидка складає «премію зустрічної торгівлі».

Виконуючи авансові закупки, експортер оплачує поставки через внутрішню клірингову систему, видаючи імпортеру банківські гарантійні зобов’язання, які забезпечують пізнішу поставку товару експортером. Але експортер може купити товари, а потім отримати згоду свого партнера на звільнення від зобов’язань по зустрічному експорту.

Найчастіше авансові закупки використовуються в галузях машинобудування.

 

Компенсаційні угоди на основі договорів про промислове співробітництво передбачають, що поставки промислового обладнання будуть оплачуватись зустрічними поставками товарів, які були вироблені з допомогою закупленого обладнання.

    Такі угоди можна поділити на:

1. крупномасштабні довгострокові компенсаційні угоди зі зворотньою закупкою;

2. угоди про «розподіл продукції»;

3. угоди «розвиток - імпорт».

Крупномасштабні довгострокові компенсаційні угоди зі зворотньоюзакупкою передбачають поставки на основі договорів про промислове співробітництво з надання довгострокових позик і кредитів комплектного обладнання виробничих комплексів, промислового обладнання, технологічних установок. Погашення наданих кредитів здійснюється шляхом виконання пізніших компенсаційних зустрічних поставок чи зворотніх закупок кінцевої чи зв’язаної продукції, сировини, матеріалів, готової продукції чи інших товарів, які виробляються на побудованому і введеному в експлуатацію підприємстві.

Можна виділити два типи крупномасштабних довгострокових компенсаційних угод в залежності від рівня та розмірів компенсаційних поставок:

1. угоди, в яких зобов’язання по компенсаційним закупкам вищі вартості поставленого обладнання;

2. угоди, в яких зобов’язання по компенсаційним закупкам аналогічні або нижчі вартості поставленого обладнання.

Угоди, в яких зобов’язання по компенсаційним закупкам вищі вартості поставленого обладнання мають такі характерні особливості:

· заключають мінімум три групи взаємопов’язаних контрактів: на поставку обладнання і надання пов’язаних з ним послуг; на поставку кінцевої продукції на основі довгострокових конратків; банківська угода (чи кілька угод), на основі здійснюється фінансування поставок обладнання та технології;

· надаються урядові кредити в межах міждержавного кредитування, а також комерційні банківські кредити;

· зобов’язання по компенсаційним закупкам охоплюють тривалий період часу (до 20-25 років) в залежності від характеру поставляємих товарів;

· ціни на зустрічні поставки встановлюються на базі цін світового ринку, причому передбачається їх регулярний перегляд;

· після поставки обладнання експортер отримує ьанківську гарантію, яка містить зобов’язання банку виплатити експортеру відшкодування в іноземній валюті у випадку, якщо імпортер не зможе поставити обумовлений товар.

Угоди, в яких зобов’язання по компенсаційним закупкам аналогічні або нижчі вартості поставленого обладнання мають специфічні особливості в залежності від галузей, до яких вони відносяться, і продукції, яка поступає у формі компенсації за поставлене обладнання та технології.

Так, в галузях добувної промисловості і тих, які випускають проміжну продукцію (лісна, целюлозно-паперова, чорна та кольорова металургія, виробництво хімікатів), можна виділити такі особливості компенсаціних угод:

· більша частина кредитів надається на закупку обладнання комплектних підприємтсв, поставку відповідних технічних послуг та будівництво об’єктів інфраструктури;

· зустрічні поставки можуть включати і кінцеву, і проміжну продукцію. Особливо це часто зустрічається в угодах, які відносяться до підприємств хімічної промисловості;

· з метою швидшого освоєння кінцевої продукції допускається передача зобов’язань по компенсаціним закупкам третім сторонам (для цього в контракт купівлі-продажу вноситься відповідна оговорка).

У тих випадках, коли комплектне обладнання поставляє ТНК, зобов’язання по зустрічним поставкам включаютьсч в загальні (глобальні) угоди, в яких весь об’єм операцій по куплі-продажу встановлюється на 5-10 і більше років.

    В галузях обробної промисловості можна виділити такі особливості:

· переважаюче значення мають угоди, які передбачають часткову компенсацію (обумовлене виникненням труднощів у фірми-постачальника з використанням чи збутом продукції, яку вона отримує у вигляді компенсації);

· в багатьох угодах замість поставки кінцевого виробу передбачаються поставки проміжної продукції або їх поєднання.

    Зустрічні поставки в межах договорів про виробничу кооперацію передбачають поставку комплектуючих виробів, вузлів і деталей, які переважно виробляються по специфікаціям експортера на основі передаваємої ним технології. Іноді договори про виробничу кооперацію встановлюють долеву участь експортера у виробництві кінцевого виробу і визначають об’єми його зустрічних закупок та умови, на основі яких вони відбуваються.

Угоди про «розподіл продукції» заключаються на основі угод про будівництво промислових об’єктів (переважно «під ключ»). Ці угоди передбачають оплату будівництва підприємства поставками виробленої на ньому продукції (сторони узгоджують, яка доля випускаємої продукції поставлятиметься як компенсація; вона, як правило складає від 20% до 40%).

Угоди про «розділ продукції» стали найпоширенішою формою угод на зустрічні поставки сировини, що добувається на підприємствах, які побудовані на основі договорів про співробітництво. Такі угоди заключаються між державними органами та організаціями країн, які розвиваються, з однієї сторони, і іноземною фірмою чи об’єднанням фірм - з іншої. Оплата витрат іноземної фірми на розвідування та розробку природних ресурсів, поставку обладнання, надання інженерно-будівельних послуг здійснюється шляхом поставок сировини (в початковому вигляді чи після її збагачення, переробки). В угоді вказуються об’єми зустрічних поставок і способи визначення та зміни цін поставляємої продукції. Отримання сировини є головною метою таких угод.

На практиці часто зустрічаються угоди, в яких обумовлюється право сторони, яка передає технологію, обладнання, самостійного вибору стосовно продовження поставок.

Угоди «розвиток-імпорт» (інакше - проекти розвитку для імпорту) передбачають, що зустрічні поставки продукції введених в експлуатацію підприємств будуть покривати затрати іноземної фірми-постачальника. Країни, які розвиваються, часто використовують угоди такого типу і пропонують для зустрічних закупок товари їх традиційного експорту, які не пов’язані з продукцією побудованих підприємств. У таких випадках заключаються двосторонні міжурядові договори, в яких встановлюються об’єми і ціни на продукцію, яка поставлятиметься в рамках угод «розвиток-імпорт».

Досить часто пуск імпортованих комплектних підприємтсв приводить до того, що експортуємий товар починає конкурувати з продукцією постачальника обладнання. Так, японські фірми, у свій час поставили комплектне обладнання для багатьох текстильних підприємтсв в країнах Південно-Східної Азії. Зараз вони у випадку реалізації продукції, яку отримують у вигляді зустрічних поставок, часто зустрічаються з випадками гострої конкуренції з боку побудованих підприємств.

    Аналогічна ситуація складається на ринку чорних металів. Серйозними конкурентами японських фірм-експортерів чорних металів стали фірми Південної Кореї, Бразилії, Індії, Мексики, які у свій час були основними покупцями японського металургійного обладнання.

    В сучасних умовах, коли зустрічні закупки часто стають необхідною умовою зовнішньоторгових операцій, в умови договору про зустрічні закупки включають оговорку про передачу експортером третій стороні зобов’язань по зустрічній закупці (якщо остання погоджується виступити покупцем товарів, які поставлятимуться по компенсації), Така переуступка називається цессією, а сторона, яка приймає на себе зобов’язання по зустрічній закупці,- цессіонарієм. Експортер може переуступити свої зобов’язання повністю або частково, може самостійно вибрати цессіонарія. Експортер заключає з цессіонарієм договір цессії, у якому узгоджуються зобов’язання, які приймає на себе цессіонарій. В свою чергу цессіонарій заключає індивідуальний договір на закупку товарів з відповідним покупцем і забезпечує своєчасну прийомку товару.

    Все частіше експортери, які зацікавлені в збуті власних товарів, приймають зобов’язання по зустрічній закупці товарів, розраховуючи на їх подальший перепродаж на внутрішньому ринку чи перепродаж торгово-посередницьким фірмам. Тому експортери часто, приймаючи зобов’язання по зустрічній закупці товарів, не обумовлюють їх перелік та об’єми. Особливо це стосується компенсаційних угод, які заключаються з державними торговими організаціями країн, які розвиваються, котрі пропонують в компенсацію за імпортовані машини та обладнання будь-які товари їх традиційного експорту.