Передумови вступу України до сот.

Ще на початку незалежності України стало зрозуміло, що без приєднання до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) неможливо зайняти тверді позиції на світовому ринку, вирішувати актуальні питання у сфері зовнішньої торгівлі, користуватися всіма перевагами, які мають держави-члени ГАТТ. Тому Україна 14 липня 1992р. отримала статус спостерігача при цій організації, а в грудні 1993р. до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну заявку Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ, яку Рада представників ГАТТ підтримала в кінці наступного року. Наступним кроком, відповідно до процедури приєднання, стало подання 30 листопада 1994 року Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України на розгляд Робочої комісії з питань розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ. За станом на кінець 2001 р. відбулося вісім засідань Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ (далі – Робоча група), останнє з яких – 13-14 червня 2001 р.

 Серед основних переваг членства України в СОТ, яку часто називають "торговельно-економічною ООН", можна виділити наступні:

§ зменшення тарифних і нетарифних обмежень для українських товарів практично на всіх світових ринках;

§ можливості не лише кількісно збільшити обсяги експорту, а й змінити його структуру. Україна, як відомо, високотехнологічна країна, багато підприємств якої виробляють наукомістку продукцію. Але ця продукція через аутсайдерський статус України щодо системи ГАТТ/СОТ та низку інших причин не знаходить ринків збуту. Різні політико-правові, тарифні й нетарифні обмеження не випускають її за кордон України;

§ кількісного і якісного поліпшення української торгівлі, яке відбудеться одночасно щодо 139 країн-членів СОТ, на долю яких припадає понад 90% світової торгівлі;

§ забезпечення справедливого вирішення торговельних спорів. Навіть мала країна з невеликим потенціалом у міжнародній торгівлі може розраховувати на справедливе слухання та вирішення торговельних спорів з великими торговельними партнерами;

§ застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів з метою захисту внутрішнього ринку від субсидованого експорту та як ефективного інструмента боротьби із заниженням цін на імпортовані товари;

§ введення тимчасових обмежень імпорту у випадку проблем з платіжним балансом;

§ підвищення імпортного мита та застосування кількісних обмежень з метою уникнення серйозної шкоди вітчизняним виробникам, яка може бути спричинена надмірним імпортом;

§ системної трансформації українського економічного законодавства відповідно до принципів, норм і стандартів системи ГАТТ/СОТ, апробованих протягом десятиліть у багатьох країнах світу;

§ забезпечення передбачуваного розвитку торговельно-економічних стосунків з основними торговельно-економічними партнерами, а саме:

§ Європейським Союзом, що відкриє двері для здійснення стратегічної мети - поступової інтеграції України у ЄС шляхом реалізації положень Угоди про партнерство і співробітництво, створення зони вільної торгівлі і набуття на цій основі асоційованого членства в ЄС;

§ країнами СЕFТА, які є традиційними торговельними партнерами України. Враховуючи те, що всі вони є асоційованими членами ЄС і в найближчому майбутньому можуть стати повноправними членами, важливо послідовно розширювати присутність на ринках цих країн, створюючи необхідні передумови для збільшення в подальшому присутності і на єдиному ринку ЄС;

§ Росією, іншими країнами СНД і Балтії, які знаходяться на різних етапах процесу приєднання до системи ГАТТ/СОТ;

§ країнами - членами ASEAN з метою збереження і розширення українського експорту на ринки цих країн.

Але, з іншого боку, треба відмітити, що до кандидатів у ГАТТ/СОТ, у тому числі й до України, застосовуються жорсткі вимоги щодо максимальної лібералізації внутрішнього ринку, забезпечення повного вдосконалення зовнішньоторговельного режиму відповідно до угод заключного акту Уругвайського раунду переговорів ГАТТ, тарифних поступок щодо доступу до товарного ринку та гарантованого і недискримінаційного доступу до ринку послуг. Умовами приєднання України до СОТ є реформування зовнішньоторговельного режиму та зовнішньоекономічного законодавства відповідно до норм та принципів системи ГАТТ/СОТ.

Реформування зовнішньоторговельної діяльності України відповідно до цих принципів стосуються, в першу чергу, системи митної оцінки та митних зборів, ліцензування імпорту, стандартів та сертифікації, статистичної звітності, визначення країни походження товарів, нетарифного регулювання, регулювання торгівлі послугами, торгівлі інтелектуальною власністю, системи субсидування галузей національної економіки, регулювання державних закупок, уніфікації акцизних зборів, податкових пільг відносно вітчизняних виробників та товарів українського виробництва, ліквідація системи пільг за державними торговими угодами в рамках СНД. Ці завдання є досить масштабними й Україна ще не готова до їх виконання.

По-перше, в умовах лібералізації торгівлі та вільного імпорту Україна створить несприятливі умови для вітчизняного виробника, який потребує протекціоністських заходів з боку уряду. Вітчизняні підприємства працюють на фізично та морально застарілому обладнанні, не мають коштів на закупівлю сучасного устаткування, на їх роботі відбивається глибока економічна криза в країні. Внаслідок цього вони не витримають конкуренції, що може привести до остаточної зруйнованості національного виробництва. Конкурентноздатність національної економіки – це вирішальний критерій, на який необхідно зважати при вирішенні проблем лібералізації зовнішньоекономічних зв’язків і рівня відкритості економіки.

По-друге, згідно з нормами ГАТТ/СОТ пряме державне субсидування експорту та державна підтримка імпортозамінної продукції заборонені. Недопустимим є  й офіційне визначення обсягів та переліків товарної номенклатури критичного імпорту, а також переліків імпортозамінної продукції. В умовах глибокої структурної деформації національної економіки України відмова від державної підтримки, в тому числі й субсидування, унеможливить як структурну перебудову взагалі, так і вдосконалення структури експорту.

По-третє, однією з умов вступу України до СОТ є гарантований доступ до ринку послуг. Сфера послуг в Україні є відсталою, оскільки традиційні послуги ніколи належним чином не розвивалися через їх недостатнє фінансування, а нові (фінансові, банківські) почали існувати на ринку України зовсім недавно. Тому вітчизняний ринок послуг не витримає шаленої конкуренції з боку розвинених країн.

Процес органічної взаємодії економіки України із світовим господарством через підписання угоди з СОТ вимагає всебічного врахування сучасного рівня економічного і науково-технологічного розвитку нашої країни, конкурентноздатності економіки в цілому та окремих її сфер і товарних позицій з тим, щоб зменшити можливі негативні наслідки та максимально реалізувати власні економічні інтереси. Тому, на нашу думку, по-перше, потрібно визначити межі лібералізації зовнішньоекономічної діяльності України шляхом оптимального співвідношення вигод та втрат від вільної торгівлі та протекціонізму, дотримуватися твердої непротекціоністської політики держави. Реформування зовнішньоекономічного режиму слід проводити відповідно до норм і принципів системи ГАТТ/СОТ. При цьому основна увага повинна приділятися створенню сприятливих умов для розвитку національного виробництва, підвищенню його ефективності та якості.

По-друге, необхідно визначити межі (в кількісних показниках) доступу на вітчизняний ринок іноземних товарів та послуг, вихід за які може нанести шкоду національним економічним інтересам України, її економічній безпеці. У зв’язку з цим позиція України повинна включати чіткі принципи захисту вітчизняних виробників та споживачів, а також зустрічні вимоги з відкриття зовнішніх ринків для експортних галузей національної економіки.

По-третє, слід створити і вдосконалити вже існуючі механізми регулювання структури і ефективності експортно-імпортних операцій, розглянути можливості застосування нетарифних бар’єрів, які визнаються допустимими угодами ГАТТ/СОТ або ще не підпадають під регулювання.

 

Контрольні запитання.

1. Для чого було укладено ГАТТ? Які її головні цілі й завдання?

2. Скільки раундів багатосторонніх торговельних переговорів ГАТТ було проведено? Які їх основні наслідки?

3. Чому Уругвайський раунд багатосторонніх переговорів вважають найвагомішим за всю історію існування ГАТТ?

4. Чому Конференція Міністрів СОТ в м. Сіетлі зазнала невдачі? Які суперечності виникають між країнами-членами СОТ?

5. Які головні положення ГАТТ?

6. Що таке режим найбільшого сприяння (РНС)?

7. Що таке “зв’язані” тарифні ставки?

8. У яких випадках положеннями ГАТТ дозволяється застосовувати кількісні обмеження?

9. Які заходи передбачені правилами ГАТТ для боротьби з недобросовісною конкуренцією?

10. Яким чином високорозвинені країни можуть сприяти торгівлі та розвитку найменш розвиненим країнам?

11. Що таке СОТ? Які угоди вона об’єднала? Які її цілі та завдання?

12. Якими умовами супроводжується приєднання України до системи ГАТТ/СОТ? У чому полягає суперечливість цього процесу?

 

* Наведені тарифи відносяться до режиму найбільшого сприяння

** Уругвайський раунд переговорів у рамках ГАТТ