Проблеми міжнародного регулювання торговельно-економічних відносин і перспективи зміцнення.

У травні 1998 року в Женеві на Конференції Міністрів СОТ постала проблема торгівлі інформацією на електронних носіях. За даними Секретаріату СОТ, до 2000 року обсяг торгівлі через Інтернет різноманітними послугами (музичні фонограми, фільми, які близькі до таких аналогів, як компакт-диски, відеофільми, касетні записи тощо) досягнув 200 млрд. дол. Однак, на відміну від речових аналогів, торгівля електронною інформацією не обкладається митами і не враховується зовнішньоторговельною статистикою, що створює певні проблеми.

У листопаді-грудні 1999 р. в м. Сіетлі (США) відбулася чергова Конференція Міністрів СОТ, на якій планувалося прийняти рішення про організацію та формат нового раунду багатосторонніх торговельних переговорів (типу Уругвайського). Дана Конференція виявила істотні проблеми у подальшому розвитку системи багатостороннього регулювання у межах ГАТТ/СОТ, викликані суперечностями економічних лідерів світу. Країни ЄС пропонували для обговорення питання сільського господарства, індустріальних митних тарифів, охорони довкілля, послуг, мінімальних стандартів праці, правил інвестування та конкуренції, безпеки продуктів харчування і утримання тварин. США відкинули цей перелік як надмірно розширений.

Японія та Республіка Корея пропонували внести на порядок денний питання реформування Антидемпінгового кодексу, як такого, що використовується США та ЄС для захисту робочих місць у найвразливіших секторах.

Країни, що розвиваються, вважали подальше просування на шляху тарифних поступок загрозливим для національних економік.

Подальшій лібералізації тарифного регулювання протидіяли й американські профспілки, особливо сталеливарної та інших галузей важкої промисловості, які добивалися єдиних стандартів праці для всіх членів СОТ (через зниження ролі факторних переваг вартості робочої сили в інших країнах у конкурентній боротьбі); активно протестували і представники неурядових організацій –– захисників довкілля, прав людини, борців за заборону дитячої праці.

Як наслідок на Конференції Міністрів СОТ не було підписано жодного документу, крім внесення загальних стандартів праці в торговельні угоди (за ініціативою Президента США Б. Клінтона) та прийнята Міжнародною організацією праці (МОП) заборона на використання дитячої праці.

У результаті було прийнято рішення розпочати новий раунд багатосторонніх переговорів у листопаді 2001 р. в м. Доха (Катар). Переговори стосуються перш за все торгівлі сільськогосподарською продукцією, послугами, а також на порядок денний виноситься розгляд проблем взаємозв’язку торгівлі та навколишнього середовища, регулювання інвестицій і конкурентної політики, трудових стандартів, регіональних торговельних угод тощо.

Досягненню домовленостей перешкоджають суперечності національних інтересів країн. Широко використовується можливість застосування права вето до блокування нових домовленостей. Так, Мексика заблокувала у червні 2000 року прийняття нового режиму іноземного інвестування через надмірно жорсткі стандарти праці та довкілля.

Бразилія, сільське господарство якої базується на генетично модельованих зернових культурах, виступає за укладення відповідної угоди.

Індія в обмін на прийняття міжнародних стандартів, як і інші країни, що розвиваються, вимагає від США і ЄС відміни експортних субсидій на зернові, причому для США вже встановлені і терміни такої відміни.

Посилюється вплив Єгипту, Південної Африки, а також так званої “зернової групи” (Канади та експортерів зерна з Південної Африки).

Окремою проблемою є зміцнення регіональних угруповань, особливо НАФТА і ЄС, які розширюють торгівлю не лише всередині, але й ззовні блоків, порушуючи рівновагу світової торгівлі.

Конфліктним залишаються протиріччя ЄС та США щодо імпортного режиму ЄС для бананів і яловичини, вирощеної на гормонах, а також щодо податкового режиму для американських збутових корпорацій FSC. США щорічно накладають штрафні (“карусельні”) санкції на європейські товари через невирішеність питань експорту яловичини, а санкції на товари з країн ЄС через дискримінацію у ЄС експортерів бананів сягають 131 млн. дол. У свою чергу ЄС виграв процес у СОТ щодо системи податкових субсидій експортерам США через FSC, що передбачає відміну субсидій або відшкодування збитків європейським компаніям.

Здійснення угоди щодо безперешкодного доступу товарів, за винятком зброї, із 48 найбідніших країн у ЄС, США, Канаду, Японію наштовхуються на небажання окремих країн зробити виняток для цукру. Невирішеним питанням залишається встановлення стандартів СОТ на генетично модифіковані продукти, усунення експортних субсидій ЄС і США.

Потрібно зазначити, що країни-лідери (ЄС, США, Канада, Японія) ідуть на незначні поступки, вимагаючи від партнерів найбільшого, а інші країни не бажають з цим миритися.