Раунди багатосторонніх торговельних переговорів ГАТТ

 

Час проведення, роки	Місце проведення та назва	Зміст переговорів	Кількість учасників
1947	Женева	Тарифи	23
1949	Аннесі	Тарифи	31
1951	Торквей	Тарифи	38
1956	Женева	Тарифи	26
1960-1961	Женева, раунд Діллона	Тарифи	26
1964-1967	Женева, раунд Кеннеді	Тарифи, антидемпінгові заходи	62
1973-1979	Токіо, Женева, Токійський раунд	Тарифи, нетарифні заходи	102
1986-1994	Пунта-дель-Есте, Женева, Уругвайський раунд	Тарифи, нетарифні заходи, сільське господарство, текстиль, послуги, інтелектуальна власність, врегулювання суперечок, створення СОТ	123

 

Із 30 жовтня 1947 року у Женеві розпочалися переговори про усунення протекціоністських заходів, що були введені у 30-ті роки. Результатом першого раунду стали 45000 тарифних поступок, які зумовили загальний приріст обсягів світової торгівлі на суму 10 млрд. дол., або близько п’ятої частини загального світового товарообігу.

Під час другого раунду в Аннесі (Франція) був здійснений обмін майже 5000 тарифних поступок, а чисельність учасників зросла до 31 країни.

Третій раунд в м. Торквеї (вересень 1950 – квітень 1951р.) забезпечив домовленості щодо 8700 тарифних поступок, зниження тарифів майже на 25 % до рівня 1948 року і приєднання ще семи країн.

Четвертий раунд переговорів (Женева, травень 1956р.) призвів до зниження тарифів, які стосувалися 2,5 млрд. дол товарообміну. У жовтні 1958 р. були опубліковані напрями міжнародної торгівлі (“Звіт Хаберлера”) і створені при організації організаційні структури: Комітет І — для організації та проведення конференцій з обговорення тарифів; Комітет ІІ — для перегляду сільськогосподарської політики урядів; Комітет ІІІ — для розв’язання проблем торгівлі країн, що розвиваються.

У результаті цих раундів була досягнута значна стабілізація тарифної політики країн-членів ГАТТ. Проте ефективність досягнутих на переговорах результатів з точки зору забезпечення зниження мит поступово зменшувалась. Необхідністю ставала система багатосторонніх переговорів щодо однакового зниження митних тарифів усіх країн-членів відповідно до певних принципів.

П’ятий раунд переговорів у рамках ГАТТ — раунд Діллона — розпочався у Женеві за ініціативою США у вересні 1960 року і тривав до липня 1962 року. Він проводився у двох фазах:

 1) переговори з країнами Європейського економічного співробітництва (ЄЕС) про створення єдиного переліку поступок для країн-членів ЄЕС;

 2) подальші тарифні поступки: забезпечив 4,4 тис. поступок щодо світової торгівлі в обсязі 4,9 млрд. дол.

Під час даного раунду була прийнята короткострокова угода щодо бавовняного текстилю, як виняток з ГАТТ (діяла до 1974р.).

 Шостий раунд багатосторонніх переговорів, відомий як раунд Кеннеді, тривав з травня 1964 року по червень 1967 року. Порівняно з попередніми раундами, було досягнуто значного успіху в зниженні митних тарифів на промислові товари. Так, рівень імпортних мит знижувався на 36 %, і під це зниження підпадало більш ніж 60000 товарних позицій промислових товарів.

Однак, стосовно лібералізації торгівлі в сільськогосподарському секторі спостерігався значно менший прогрес. Одним з основних гальмуючих факторів стало небажання Європейського Союзу в процесі здійснення своєї спільної сільськогосподарської політики зменшувати рівень захисту в даному секторі.

Важливим кроком стало прийняття Антидемпінгового кодексу.

У середині 60-х років був створений Комітет з торгівлі і розвитку для спостереження за виконанням Частини VІ ГАТТ про торгівлю і розвиток угоди, щодо країн, що розвиваються. З 1968 року розпочала свою діяльність Міжнародна торгова комісія (ІТС).

У сьомому Токійському раунді (вересень 1973 р., Токіо — листопад 1979 р., Женева) прийняли участь 102 країни. Держави обмінялися тарифними поступками на тисячі тарифів, які охоплювали торгівлю на суму близько      300 млрд. дол. США. Протягом восьми років середньорічний тариф на дев’яти найбільших світових промислових ринках знизився з 7 до 4,7 %, або на 34 % (для порівняння у кінці 40-х років — на 40 %). Був досягнутий прогрес стосовно гармонізації тарифів. Підписана низка угод про субсидії та компенсаційні заходи, технічні бар’єри в торгівлі, процедури ліцензування імпорту, державні закупівлі, митну оцінку, проведений перегляд антидемпінгового кодексу. Укладені угоди про торгівлю яловичиною та молочними продуктами, тропічними продуктами, літаками цивільної авіації. Прийнято рішення про збільшення імпортних квот на деякі види сільськогосподарської продукції, а також узгоджені незначні тарифні поступки в сільськогосподарського секторі.

З січня 1974 року набула чинності Багатостороння домовленість           про волокна (БДВ), яка стосувалася обсягів торгівлі текстилем та одягом на суму 128 млрд. дол. США.