Генеральна Угода з тарифів і торгівлі (гатт). Причини підписання. Раунди багатосторонніх торговельних переговорів гатт.

Тема 2. Генеральна угода з тарифів і торгівлі. Світова організація торгівлі.

 

1. Генеральна Угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Причини підписання. Раунди багатосторонніх торговельних переговорів ГАТТ.

2. Уругвайський раунд багатосторонніх торговельних переговорів та його головні наслідки.

3. Проблеми міжнародного регулювання торговельно-економічних відносин і перспективи зміцнення.

4. Зміст правил і принципи ГАТТ.

5. Світова організація торгівлі (СОТ).

6. Передумови вступу України до СОТ.

 

 

Тема 2. Генеральна угода з тарифів і торгівлі. Світова організація торгівлі.

 

1. Генеральна Угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Причини підписання. Раунди багатосторонніх торговельних переговорів ГАТТ.

2. Уругвайський раунд багатосторонніх торговельних переговорів та його головні наслідки.

3. Проблеми міжнародного регулювання торговельно-економічних відносин і перспективи зміцнення.

4. Зміст правил і принципи ГАТТ.

5. Світова організація торгівлі (СОТ).

6. Передумови вступу України до СОТ.

 

 

Генеральна Угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Причини підписання. Раунди багатосторонніх торговельних переговорів ГАТТ.

 

Світова організація торгівлі (СОТ) — об’єднання держав, спрямоване на створення і підтримку системи юридичних норм, які стосуються міжнародної торгівлі. Ці норми містяться в групі багатосторонніх угод, яких є біля тридцяти. Предметом угод є загальні принципи державного регулювання міжнародної торгівлі і цілий ряд спеціальних правил, які стосуються певних етапів у процесі міжнародної торгівлі.

Дана група угод укладена для того, щоб забезпечити функціонування системи правил державного регулювання міжнародної торгівлі. Відповідно, можна вважати, що СОТ створена для того, щоб за допомогою норм міжнародного права сприяти виконанню цих угод. Крім того, СОТ — це форум, місце для проведення переговорів з конкретних проблем міжнародної торгівлі між країнами-членами СОТ.

Процес лібералізації міжнародної торгівлі, який розпочався після Другої світової війни, привів до підписання в Женеві 30 жовтня 1947 року Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ), яка набула чинності з 1 січня 1948 року і забезпечила не тільки розроблення правил міжнародної торгівлі, а й дотримання цих правил країнами-учасницями.

Генеральна угода з тарифів та торгівлі — це багатостороння угода, яка закріпила принципи, правові норми, правила ведення та державного регулювання взаємної торгівлі країн-учасниць.

Генеральна угода з тарифів і торгівлі стала основним засобом у процесі лібералізації торгівлі між США та їх головними торговельними партнерами після Другої світової війни. Спочатку ГАТТ створювалася на тимчасовій основі 23 країнами-засновниками за участю загалом 50 країн для підготовки проекту Статуту Міжнародної торговельної організації (МТО) у статусі спеціалізованої установи ООН. Правила, закладені у проекті Статуту –– Гаванській хартії, яка, крім торгівлі, охоплювала і політику зайнятості, економічного розвитку і реконструкції господарської діяльності фірм, обмежувальної ділової практики, а також міжурядові товарні домовленості, –– хоча й були узгоджені на Конвенції з торгівлі і зайнятості у Гавані (березень 1948 р.), проте ратифікація їх після відмови уряду США подати їх на розгляд Конгресу, була ускладнена, і МТО фактично ніколи не діяла. На практиці Гаванська Хартія стала недійсною і єдиним механізмом регулювання міжнародної торгівлі протягом майже півстоліття залишалася ГАТТ.

Країнами-засновниками ГАТТ були: Австралія, Бельгія, Бірма, Бразилія, Великобританія, Індія, Канада, Куба, Ліван, Люксембург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, США, Південна Африка, Південна Родезія, Сирія, Франція, Цейлон, Чехословаччина, Чилі.

Цілі ГАТТ викладені у вступній частині угоди. Загальні завдання й цілі ГАТТ полягають у підвищенні рівня життя, забезпеченні повної зайнятості, постійного зростання прибутків та ефективного попиту, повному використанні світових ресурсів, збільшенні виробництва і розвитку міжнародної торгівлі.

Специфічне завдання ГАТТ полягає у сприянні досягненню цих цілей шляхом домовленостей, направлених на значне зниження тарифів та інших бар’єрів у торгівлі та скасування дискримінації.

Досягнення основних цілей є особливо невідкладним для найменш розвинутих країн. Тому в їх інтересах повинно також докладатись зусилля для забезпечення стабілізації цін на товари, кращого доступу на ринки розвинутих країн для промислових товарів та товарів з високим ступенем обробки з найменш розвинутих країн, та полегшення виконання зобов’язань, які ці країни взяли на себе в інтересах свого економічного розвитку.

Правовий механізм ГАТТ базується на низці принципів та норм:

— недискримінація в торгівлі, що забезпечувалося взаємним наданням, з одного боку, режиму найбільшого сприяння відносно експортних, імпортних та транзитних операцій і пов’язаних з ними митних зборів, а з іншого боку — національного режиму, який прирівнює в правах товари імпортного і вітчизняного виробництва щодо внутрішніх податків та зборів, а також правил, які регулюють внутрішню торгівлю;

— взаємне надання сторонами, що договорюються, тих прав, переваг та пільг, якими користується (чи буде користуватися) у них будь-яка третя держава. — тобто надання режиму найбільшого сприяння. Цей принцип поширювався на ввіз та вивіз товарів, митні збори, промисловість, мореплавство. Правове становище юридичних та фізичних осіб;

— використання переважно митних засобів захисту національного ринку, усунення імпортних квот та інших нетарифних обмежень;

— прогресивне зниження митних тарифів шляхом проведення багатосторонніх переговорів;

— надання преференційного режиму в торгівлі з країнами, що розвиваються;

— розв’язання торговельних спорів, що виникають, шляхом переговорів;

— взаємність у наданні торговельно-політичних поступок.

ГАТТ вела свою діяльність за допомогою багатосторонніх переговорів. Які об’єднувались у раунди. Від початку ГАТТ було проведено 8 раундів переговорів (табл. 1).

 

 

Таблиця 1.