Уругвайський раунд багатосторонніх торговельних переговорів та його головні наслідки.

 

Восьмий раунд переговорів в рамках ГАТТ — Уругвайський раунд — розпочався 20 вересня 1986 року зустріччю міністрів торгівлі країн-учасниць у Пунта-дель-Есте (Уругвай) і формально закінчився 15 грудня 1993 року. На думку всіх 117 країн-учасниць, цей раунд був найамбіційнішим і найважчим за всю історію існування ГАТТ і найвагомішим з точки зору досягнення результатів. Протягом даного раунду переговорів розглядалися такі питання: нетарифні заходи; тропічні продукти; продукти на натуральній основі; текстиль, одяг; сільське господарство; субсидії; охоронні заходи; торгівля правами інтелектуальної власності; інвестиційні заходи щодо торгівлі. Переглянуті низка статей ГАТТ, процедури розв’язання суперечок; угод Токійського раунду, а також функціонування ГАТТ.

Доповнена Угода отримала назву “ГАТТ, 1994”, яка стала складовою Світової організації торгівлі, створеної 1 січня 1995 року.

Важливу роль у завершенні раунду відіграла Токійська зустріч країн “Великої сімки” у 1994 році. Були досягнуті домовленості щодо зниження тарифів на більшість промислових товарів на третину, на окремі чутливі товари (вироби зі скла, текстиль) — на половину. Запропоновано не застосовувати тарифи на продукцію сталеварної, фармацевтичної та інших галузей і прийнято рішення по завершенню до 15 грудня 1993 року Уругвайського раунду.

11-16 квітня 1994 року у м. Марракеші (Марокко) за участю представників 140 країн (міністрів закордонних справ, економіки, торгівлі), 30 провідних організацій (ООН, МВФ, Світовий банк, ОБСР, ФАО, МОП та ін.) пройшла коніеренція з підсумків Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, в якій Україна прийняла участь, як асоційований член Уругвайського раунду і як країна, що приєднується до ГАТТ.

Результатом Уругвайського раунду став 550-сторінковий документ, який містить 45 угод і протоколів, регулюючих різноманітні напрямки торгівлі. середнє зниження тарифів на промислові товари склало 40 %.

Вперше у сферу багатостороннього регулювання була включена сфера послуг (банківські, страхові, туризм) на яку припадає близько 20 % світової торгівлі.

Вперше багатосторонньою угодою був охоплений сільськогосподарський сектор. Згідно із досягненою угодою були різко скорочені усі митні тарифи — в середньому на 36 %. Передбачалося скоротити (протягом 6 років для розвинених країн і 10 років для країн, що розвиваються) субсидування експорту сільськогосподарської продукції на 21 % (за обсягом) і на 36 % (у вартісному виразі).

Була досягнута угода відносно авторських прав, винаходів, відкриттів. Введені міжнародні стандарти захисту права інтелектуальної власності та вимоги їх дотримання. Вперше країни, що розвиваються, і нові індустріальні країни, такі як Малайзія, Сингапур, Південна Корея, Тайвань та деякі інші держави, зобов’язались захистити торгові марки, патенти та авторське право.

Намічена на наступні 10 років послідовна відміна зафіксованих у міжнародній угоді “Мультифібр” квот на імпорт текстилю. Запропоновано не застосовувати тарифи на продукцію сталеварної, фармацевтичної та інших галузей.

Були укладені нові угоди щодо застосування санітарних та фітосанітарних заходів, правил походження і процедур ліцензування імпорту. А також про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи.

Отже, наслідком цього раунду є насамперед формування глобального правового порядку у торговельних, митних, тарифних, інвестиційних та інших сферах міжнародних відносин за участю 125 країн з часткою світової торгівлі більше 90 %. У процесі приєднання знаходяться ще 18 країн, у тому числі Росія, Україна (серед європейських країн – усі члени СОТ, за винятком Болгарії).

По-друге, створено організаційно-інституційний механізм забезпечення комплексу договорів ГАТТ.

Головною угодою Уругвайського раунду стала Марракеська угода про створення Світової організації торгівлі.

В адміністративному відношенні СОТ з 1 січня 1995 року об’єднала ГАТТ та ще низку угод. До основних багатосторонніх угод СОТ відносяться наступні:

I. Багатосторонні угоди з торгівлі товарами, серед яких головними є:

· Генеральна угода з тарифів і торгівлі (в редакції 1994 р.);

· Угода про сільське господарство;

· Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів;

· Угода про текстильні вироби і одяг;

· Угода про технічні бар'єри в торгівлі;

· Угода про інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею (ТРІМс);

· Угода про застосування статті VI ГАТТ-94 (Антидемпінгове мито);

· Угода про застосування статті VII ГАТТ-94 (Оцінка товарів в митних цілях);

· Угода про передвідвантажувальну інспекцію;

· Угода про правила походження;

· Угода про процедури імпортного ліцензування;

· Угода про субсидії та компенсаційні заходи;

· Угода про (надзвичайні) захисні заходи.

II. Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС).

III. Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС).

IV. Угода про правила і процедури, які регулюють вирішення спорів.

V. Плюрилатеральні угоди (торговельні угоди з обмеженим колом учасників, тобто не обов’язкові для всіх членів СОТ): Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою та Угода про урядові закупівлі.

На даний час правилами СОТ регулюється майже 95% вартісного обсягу світової торгівлі.

Внаслідок переговорів у рамках Уругвайського раунду ГАТТ середній рівень митного обкладення товарів у світовій торгівлі зменшився:

— для промислово розвинутих країн з 6,3 до 3,8%;

— для країн з перехідною економікою з 8,6 до 6,0%;

— для країн, що розвиваються з 15,3 до 12,3%.

Розвинуті країни здебільшого запровадили тарифні знижки поетапно –– з 1 січня 1995 року протягом п’ятирічного періоду. Їх результатом стало сумарне 40-відсоткове зниження тарифів по 99% тарифних позицій. Обсяг імпортованої промислової продукції, яка одержує в розвинутих країнах “безмитний режим”, збільшився з 20 до 44%.

Крім того, зменшилась кількість товарів, на які накладаються високі митні тарифи. Частка імпорту до розвинутих країн з усіх джерел, на які поширюються тарифи понад 15%, зменшилася з 7 до 5%. Частка експорту з країн, що розвиваються, на який в індустріальних країнах поширюється тариф понад 15%, зменшилася з 9 до 5%.

 

Таблиця 2.

 

Зміна середніх рівнів митних тарифів в результаті угод Уругвайського раунду переговорів

(у процентах до вартості товарів)*

Ринок країни-імпортера	Середній незважений рівень тарифу		Максимальний рівень тарифу
	До УР**	Після УР	До УР	Після УР
1	2	3	4	5
Сільськогосподарські товари (крім тропічних продуктів)
ЄС	32,2	21,4	438,0	280,4
Канада	13,4	8,6	266,6	170,6
США	10,3	7,2	999,8	449,9
Японія	31,4	23,1	650,0	552,5
Тропічні сільськогосподарські продукти
ЄС	17,3	11,1	162,4	104,0
Канада	4,9	2,5	30,1	19,3
США	9,5	6,5	536,9	429,5
Японія	14,2	9,0	589,0	500,7
Інші тропічні продукти
ЄС	4,3	1,9	25,0	12,0
Канада	8,0	4,8	25,0	15,7
США	3,7	1,7	25,0	18,0
Японія	5,4	1,7	23,4	10,0
Продукти видобутку і переробки природних ресурсів
ЄС	8,1	6,3	30,0	26,0
Канада	5,5	2,7	17,5	11,3
США	3,5	2,3	35,0	35,0
Японія	5,8	3,4	20,0	15,0
Текстиль і одяг
ЄС	10,5	8,2	17,0	12,0
Канада	19,6	12,7	30,0	18,0
США	12,8	9,1	42,4	32,0
Японія	10,7	6,9	22,4	16,0
Шкіряні вироби та взуття
ЄС	8,3	6,9	20,0	17,0
Канада	13,3	9,6	25,0	20,0
США	14,0	11,8	61,8	61,8
Японія	29,8	23,4	84,0	75,2
Інші промислові товари (крім палива)
ЄС	5,7	2,8	98,2	78,6
Канада	8,1	3,9	30,3	25,0
США	5,2	2,6	151,2	121,4
Японія	4,1	1,2	43,5	43,5
Усі види товарів (крім палива)
ЄС	10,4	6,6	438,0	280,4
Канада	9,9	5,5	266,6	170,6
США	7,0	4,3	999,8	449,9
Японія	9,7	5,9	650,0	552,5

 

Аналіз рівнів імпортного тарифу, які застосовуються у промислово розвинутих країнах (табл.2 і табл.3), показує, що досить помітна диференціація рівнів лібералізації торгівлі як стосовно окремих галузей, так і за країнами дає достатньо великий простір для альтернативних рішень у процесі зв’язування тарифів. При цьому можлива орієнтація на рівень тарифів у тих країнах, де імпортний протекціонізм в цілому вищий –– Країни ЄС та Японію, а не на США.

Таблиця 3.

Зміна середніх тарифів на промислові товари в розвинутих країнах за результатами Уругвайського раунду ГАТТ

(у процентах до вартості товарів)

Категорія товару	Середній рівень тарифу
	До УР	Після УР	Зниження в %%
Усі промислові товари (за винятком нафти)	6,3	3,9	38
Текстиль і одяг	15,5	12,1	22
Метали	3,7	1,5	59
Мінеральні продукти, дорогоцінне каміння та метали	2,3	1,1	52
Електротехніка	6,6	3,5	47
Шкіряні, гумові вироби, взуття	8,9	7,3	18
Деревина, папір і меблі	3,5	1,1	69
Риба і рибопродукти	6,1	4,5	26
Неелектрична техніка	4,8	2,0	58
Хімічні товари і фотографічні матеріали	6,7	3,9	42
Транспортні засоби	7,5	5,8	23
Інші готові вироби	5,5	2,4	56

 

Значно лібералізується торгівля сільськогосподарською продукцією, послугами, вдосконалюються заходи із захисту інтелектуальної власності.