Використання інформаційного ресурсу для підвищення ефективності засобів оцінки технічного стану

План лекції

1. Методика формування інформаційного ресурсу.

2. Методика розподілу блоків електронної апаратури між експлуатаційним і ремонтним підприємствами.

3. Аналітичні залежності критеріїв оцінки рівня ефективності автоматизованих засобів контролю.

 

Інформація перетворюється в інформаційний ресурс в результаті застосування визначеного алгоритму обробки інформації, призначеної для вирішення поставленої виробничої задачі. Застосування інформаційного ресурсу, наприклад, забезпечує необхідний рівень ефективності засобів ОТС. Засоби оцінки технічного стану, як відомо, використовуються в технологічних процесах обслуговування і ремонту блоків електронної апаратури. В процесі експлуатації, роботи з обслуговування і ремонту ЕА виконуються, принаймні, на двох рівнях. Перший рівень характеризується проведенням зазначених робіт на експлуатаційному підприємстві. Якщо рівень складності робіт не дозволяє їх виконати на першому рівні, електронна апаратура транспортується на ремонтне підприємство, яке класифікується як другий рівень обслуговування і ремонту. Зрозуміло, що рівень ефективності процесу виконання робіт з обслуговування і ремонту суттєво залежить від оптимізації обсягу ремонтних робіт (Vpp) як на першому, так і на другому рівнях. Таким чином, для побудови ефективних процесів обслуговування і ремонту необхідно, забезпечити оптимальний розподіл блоків ЕА між першим і другим рівнями.

Для вирішення поставленої задачі, в якості критерію оптимізації вводиться коефіцієнт розподілу  блоків ЕА між експлуатаційними і ремонтними підприємствами. Коефіцієнт розподілу розраховується на основі використання інформаційного ресурсу стосовно визначених техніко-економічних параметрів, які характеризують експлуатаційні властивості блоків ЕА. Як правило, базова інформація при цьому формується за рахунок використання відповідних засобів оцінки технічного стану ЕА. Враховуючи викладене, представимо:

,        (1)

де  - час, який визначає гарантійний строк працездатності; - інтенсивність відмов блоку ЕА, який не проходив жодного ремонту; - інтенсивність відмов блоку, який проходив, хоча б один ремонт; - час простою ЕА через наявність відмов; - час, який характеризує максимально можливе напрацювання ЕА; - час міжремонтного ресурсу; - час транспортування ЕА із експлуатаційної організації до ремонтного підприємства; - час, який витрачається на відновлення ЕА; - кількість здійснених ремонтів конкретного ЕА; - вартість виконання робіт з ремонту; - початкова вартість нової ЕА.

Представлений коефіцієнт  може бути використаний в якості критерію оптимізації обсягів ремонтних робіт (Vpp) відносно першого і другого рівнів процесу експлуатації ЕА. Теоретично і на практиці доведено, що при значенні К_Р<1 доцільно з економічної точки зору як обслуговування, так і ремонт ЕА здійснювати в умовах експлуатаційної організації. Якщо значення К_Р>1, доцільно з економічної точки зору роботи з обслуговування і ремонту виконувати в умовах ремонтного підприємства.

Із викладеного очевидно, що рівень ефективності зазначеного процесу оптимізації суттєво залежить від ступеня вірогідності інформації, яка поступає від засобів оцінки технічного стану ЕА. Тому, на сучасних підприємствах біомедикотехнічної галузі широко застосовуються засоби автоматизації процесів обслуговування і ремонту ЕА.

У зв’язку з викладеним, в якості характеристики рівня автоматизації зазначених процесів вибраний коефіцієнт К_А, значення якого розраховується за формулою:

,                        (2)

де  - час, який необхідний для оцінки технічного стану без засобів автоматизації;  - час, який необхідний для оцінки технічного стану із використанням засобів автоматизації.

З урахуванням використання в технологічному процесі ремонту ефективних засобів оцінки технологічного стану ЕА, отриманий аналітичний вираз для розрахунку оптимального значення параметру Vpp.

, (3)

де і  - середнє значення часу проведення операцій оцінки технічного стану на вхідному і вихідному етапах ТПР;  - нормовані значення працевтрат на наступні технологічні операції: при заміні j-го елемента блоку ЕА за результатами діагностування (ЗД); за результатами обов’язкових замін елементів (ЗР); за результатами прогнозування (ЗП); за результатами проведення робіт з регулювання і налагодження (РН); - кількість елементів блоку ЕА, які підлягають відновленню або заміні;  - значення умовних імовірностей безпомилкового проведення ремонтних робіт для відповідних станів [(ЗД);(ЗП);(РН)].

Значення рівня ефективності ТПР за умови використання автоматизованих засобів оцінки технічного стану мають імовірнісний характер. Тому, для оцінки рівня якості процесу виконання ремонтних робіт розраховується імовірнісний показник {Р_К}.

,       (4)

де  - імовірність якісної оцінки ТС на етапі вхідного контролю;  - умовна імовірність якісного проведення відновлювальних операцій з урахуванням результатів вхідного контролю;  - імовірність якісного проведення робіт з регулювання і налагодження;  - імовірність якісного виконання робіт на вихідному контролі;  - імовірність якісного виконання робіт на етапі відділу технічного контролю.

Значення параметру Р_К змінюється в межах [0-1]. Чим ближче значення Р_К до одиниці, тим більш високий рівень якості процесу проведення ремонтних робіт з урахуванням використання автоматизованих засобів оцінки технічного стану ЕА.

Кожний із наведених параметрів, які розраховуються за співвідношеннями (1) (4), може бути використаний в якості критерію оцінки ефективності засобів оцінки технічного стану ЕА.

Контрольні питання

1. В чому полягає сутність процесу автоматизації засобів оцінки технічного стану?

2. Як класифікуються критерії ефективності засобів оцінки технічного стану?

3. Які етапи вбирає методика розподілу блоків ЕА між експлуатаційними і ремонтними підприємствами?

 

Рекомендована література [6].