Основні поняття рентабельності

Прибутковість виробництва характеризує не тільки маса прибутку, але й відносний показник - рівень рентабельності.

Рентабельність (profitability) характеризуєкінцевий фінансово-господарський результат діяльності за певний період і визначається величиною отриманого прибутку порівняно з розмірами вкладень в основні виробничі фонди й оборотні кошти. Рентабельність комплексно відображає ступінь використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів, а також ефективність застосування авансованих коштів.

Рентабельність - це узагальнюючий показник, на який впливають як екстенсивні, так і інтенсивні фактори. До екстенсивних факторів відносяться ріст маси прибутку за рахунок збільшення об'ємів робіт, вплив інфляції на рівень цін. Найбільш важливі інтенсивні фактори: удосконалення організації праці та виробництва, технічний прогрес, збільшення якості продукції.

Із кількісної точки зору рентабельність характеризує інтенсивність окупності авансованих витрат, уречевлених в основних виробничих фондах і нормованих оборотних коштах, це – величина прибутку, що отримується у розрахунку на одну гривню авансованих витрат.

Якісна сторона рентабельності відображає ефект використання авансованих і поточних витрат. До часткових показників ефективності відносяться ті показники, які характеризують ступінь використання окремих елементів капітальних вкладень і поточних витрат (фондовіддача, фондомісткість, оборотність оборотних коштів, матеріалоємність та ін.)

Види рентабельності

Рентабельність виробництва,  яка може бути загальною (Рзаг) і розрахунковою (Рроз) обчислюється за формулами:

           Рзаг = Пб× 100: (В_ОФ+ В_ОЗ),                                   (4.9)

 

            Рроз = Пч× 100: (В_ОФ+ В_ОЗ),                               (4.10)

де В_ОФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів,               В_ОЗ - розмір нормованих власних оборотних засобів.

 

 

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут і обчислюється:

            Рп = П: Ср × 100 %,                                                   (4.11)

де Ср – повна собівартість реалізованої продукції.

Границі рентабельності не встановлюються, а основними факторами підвищення рентабельності можуть бути:

- ріст прибутку;

- зменшення вартості основних виробничих фондів та залишків нормованих оборотних засобів;

- зниження собівартості продукції.

 

  Показники ефективності використання активів  характеризують оборотність фіксованих активів – фондовіддача, фондоємкість, показники оборотності оборотних засобів та інші (див. тему 3).

Підсумок

Студент повинен знати види собівартості будівельної продукції, шляхи її зниження, види, функції, джерела формування прибутку, напрямки розподілу прибутку, показники оцінювання фінансового стану підприємства та показники платоспроможності, кількісну та якісну сторону рентабельності.

 

1. Види інвестицій.

2. Основні елементи капітальних вкладень.

3. Джерела фінансування капітальних затрат.

4. Основні напрямки науково-технічного прогресу.

5. Види економічної ефективності науково-технічного прогресу.

Економічна діяльність підприємства характеризується обсягом здійснюваних інвестицій.

Інвестиції (investments) -  це довгострокові вкладення грошових коштів у підприємницьку діяльність6 створення, розширення, реконструкцію й технічне переобладнання основного капіталу, з метою одержання певного прибутку.

Види інвестицій

Ø Зовнішні чи іноземні.

Ø Внутрішні чи вітчизняні:

Ø Реальні (виробничі);

Ø Фінансові.

Реальні інвестиції (real investments) – це вкладення капіталу у різні сфери діяльності і галузі народного господарства з метою створення нових та оновлення існуючих основних фондів. Реальні інвестиції називають виробничими, оскільки вони спрямовані у виробництво, але частіше їх називають капітальними вкладеннями.

Фінансові інвестиції (financial investments) – це використання капіталу для придбання облігацій, акцій, інших цінних паперів, що випускаються державою або підприємством.

Капітальні вкладення – це кошти, що направляються на розширене відтворення основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури підприємства. Вони складаються із затрат на реконструкцію, розширення, технічне переоснащення діючих та спорудження нових підприємств, заміну основних фондів, що вибули, новими.

Основні елементи капітальних вкладень:

вартість будівельно-монтажних робіт: підготовка території під забудову, саме будівництво будівель, споруд, монтаж обладнання;

вартість технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного устаткування, інструментів, інвентарю строком служби не менше як один рік і які включаються до складу основних фондів;

витрати на проектно-дослідні роботи, вартість земельних ділянок, витрати на технічний нагляд, підготовку експлуатаційних кадрів, вартість придбання ліцензії і патентів, інші витрати, пов’язані із підготовкою до будівництва та експлуатації об’єкта.

Джерела фінансування капітальних затрат: