Правила  оформлення  тексту  роботи, рисунків і таблиць

Остаточний варіант курсової роботи, як і кваліфікаційні роботи, готують в електронному варіанті й друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210Í297 мм). Текст друкують через півтора міжрядкові інтервали, з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 (як правило, Times New Roman), відступом для абзацу 1 см, вирівнюванням за шириною рамки, без включення автоматичних переносів. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору (при написанні формул і для графічних рисунків використовують чорнила або пасту тільки чорного кольору). Приймаються також курсові роботи, надруковані на друкарській машинці (через два міжрядкові інтервали, по 30 строчок на сторінку), або написані від руки (виконані чорною пастою, чітким розбірливим почерком, без виправлень і помарок).

Текст кваліфікаційних робіт готують тільки шляхом комп’ютерного набору.

Текст роботи слід друкувати, залишаючи поля таких розмірів: верхнє, нижнє і ліве – не менше 2 см; праве – не менше 1 см.

Текст роботи повинен бути вичитаним (не містити граматичних, орфографічних і друкарських помилок). Редагування тексту, узгодженого з науковим керівником за змістом, проводить сам автор (або спеціаліст-філолог).

Допускається виправлення не більше двох помилок на сторінці (шляхом підчищення або зафарбування білою фарбою), інакше її слід передрукувати.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи й підрозділи (а за потребою — на пункти і підпункти).

Назви заголовків у змісті й тексті роботи повинні повністю співпадати. Заголовки основних структурних частин курсової роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ …, ВИСНОВКИ, ДОДАТКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ)  у тексті друкують великими літерами, симетрично до центру сторінки (а в змісті — за зразком, див. додаток Б).

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої заголовної – великої), з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовків не ставлять (якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою). Відстань між заголовками основних структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ …, ВИСНОВКИ, ДОДАТКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ) та текстом повинна становити 3—4 інтервали. Заголовки пунктів у тексті роботи друкують маленькими літерами (крім першої заголовної) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту, без відступів, з крапкою у кінці.

Усі заголовки в тексті роботи рекомендуємо виділяти напівжирним шрифтом.

Кожну велику структурну частину роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ …, ВИСНОВКИ, ДОДАТКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ) треба починати з нової сторінки. Підрозділи починають після 3—4 інтервалів пропуску на тій же сторінці — за логікою викладення тексту, після попереднього підрозділу.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації. На титульному аркуші та другій сторінці, на якій друкується зміст роботи, номер сторінки не ставлять. Усі інші аркуші роботи послідовно нумерують (номер ставиться у верхньому правому куті, без крапки у кінці).

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул, списку джерел здійснюють за допомогою арабських цифр, без знака №.

Звертаємо увагу на правила нумерації розділів, підрозділів, пунктів основної частини роботи. Їх нумерація у текстовій частині роботи повинна бути такою ж, як і в змісті роботи. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ». Після номера крапку не ставлять, а потім з нового рядка симетрично до країв сторінки (по центру) дають великими буквами назву розділу. Наприклад:

РОЗДІЛ 1

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕМЕНІВСЬКОГО РАЙОНУ

 

Підрозділи роботи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядку підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу теж ставлять крапку, а потім у тому ж рядку дають заголовок підрозділу (слово «підрозділ» не пишуть). Наприклад:

1.1. Географічне положення

1.2. Геологічна будова і рельєф

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Наприклад:

1.1.2. Основні риси геологічної будови. (І далі – текст без абзацу).

Підпункти (їх виділяють не часто) нумерують за тими ж правилами, як пункти (1.1.2.1.). Пункти, а тим більше – підпункти у тексті можуть не мати заголовка. Наприклад: 1.1.2. (І далі – текст без абзацу).

Таблиці та ілюстрації (карти, графіки, схеми, оригінали фотографій) в науково-дослідницькій роботі необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих аркушах включають до загальної нумерації сторінок (ставлять номер у їх верхньому правому куті). Якщо розмір таблиці або ілюстрації більше формату А4, то їх слід розмістити в додатку. Ілюстрації і таблиці на окремому аркушеві слід розміщувати таким чином, щоб їх можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи. Нумерацію ілюстрацій і таблиць можна виділяти курсивом, а їх назви – напівжирним шрифтом (не курсивом).

Усі ілюстрації позначають словом «Рис. …» і нумерують послідовно в межах кожного розділу (виняток становлять ілюстрації додатків, які нумеруються особливим чином). У «Вступі» ілюстрації не розміщують. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації. Номер ілюстрації, її назва (при необхідності − пояснювальні підписи) розміщують безпосередньо під ілюстрацією, посередині відносно неї і країв аркуша (а якщо ілюстрація невелика – то поруч з нею). Наприклад:

Рис. 1.1. Семенівський район на адміністративній карті Полтавської області

(що означає: перший рисунок першого розділу)

Слід пам’ятати, що кожна ілюстрація повинна відповідати тексту роботи, а текст – відповідати ілюстрації. На ілюстрацію необхідно робити посилання у круглих дужках в кінці речення, у якому вона вперше згадується: (рис. 1.1), або використовувати зворот типу: «…як це показано на рис. 1.1». Рисунки ілюструють найбільш важливі положення тексту роботи; вони не повинні бути випадковими, пов’язаними з другорядними деталями тексту. Наукова культура зобов’язує давати в кінці назви ілюстрації у квадратних дужках посилання на джерело, якщо дана ілюстрація є запозиченою: [14, с. 231]. На авторські ілюстрації посилання можна не давати (якщо вони раніше не були опубліковані). Нагадуємо, що креслення виконуються чорною тушшю або пастою, а фотографії повинні бути оригінальними, наклеєними на стандартний аркуш паперу (а не сканованими фотокопіями). Якщо в розділі є тільки одна ілюстрація або таблиця, то їх нумерують за загальними правилами.

Цифровий матеріал і порівняння, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблиця подається після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи, або з поворотом за стрілкою годинника.

Таблиці, як і рисунки, нумерують послідовно в межах кожного розділу (за винятком таблиць, поданих у додатках, які нумеруються особливим чином). Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці. Їх друкують вище самої таблиці і вирівнюють по правому краю аркуша. Нижче номера, посередині відносно таблиці і країв аркуша жирним шрифтом (не курсивом) дають назву таблиці. Слово «Таблиця» і її назва починаються із великої літери.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця 2.4