Поради щодо написання тексту основної частини  роботи

Спочатку виконують «чорновий» варіант основної частини курсової роботи, відповідно до попереднього плану. Його написання починають із упорядкування і перегляду бібліографічних карток і виписок. У залежності від наявного матеріалу, коректують план роботи. Далі послідовно пишуть тексти розділів і підрозділів.

Часто перший розділ роботи починається із викладення основних теоретичних положень дослідження (теорій, гіпотез, концепцій, провідних ідей, методики дослідження тощо), характеристики основних етапів розвитку наукової думки за викладеною проблемою, розкриття методів, що застосовувалися при дослідженні.

Кожен розділ висвітлює самостійне завдання роботи, а підрозділ – окремі складові цього завдання. У кінці кожного розділу бажано сформулювати висновки зі стислим (на абзац) викладенням результатів дослідження.

Звернемо вашу увагу на правила цитування та посилання на використані джерела в «чорновому» і кінцевому варіантах курсової роботи.

При написанні «чорнового» варіанту основного тексту роботи радимо після посилань або цитат у квадратних дужках писати [прізвище автора або назву роботи та рік її видання; при цитуванні – сторінки з якої взята цитата]. В остаточному варіанті виконаної роботи замість цих даних вказують цифру, під якою використана праця подається у списку джерел (наприклад [15], а якщо йдеться про посилання на ряд праць, то [15, 22, 45].). При прямому цитуванні, запозиченні рисунків, формул, таблиць після номера джерела вказується і точна сторінка, з якої взяте запозичення: [15, с. 132]. У випадку прямого цитування, текст цитати без скорочень і будь-яких змін починається і закінчується лапками «…» і вказівкою на сторінку і номер джерела  [  ] після цитати.

Цитати в роботі не повинні траплятися занадто часто.

Слід намагатися викласти думки інших авторів своїми словами. При непрямому цитуванні чи згадці роботи або її автора сторінки не вказують, а записують у квадратних дужках тільки номер джерела. При цьому потрібно бути гранично точним у викладенні думок автора цитованої праці, коректним щодо оцінювання результатів досліджень попередників.

Існують певні традиції у писемній науковій мові (як загальні, так і прийняті в географічній науці). Ви збагнете їх, уважно вчитуючись не тільки у зміст джерел, але й звертаючи увагу на стиль і етикет писемної наукової мови.

Найхарактернішою ознакою писемної наукової мови є формально-логічний спосіб викладення матеріалу. Емоційні мовні елементи в наукових роботах застосовувати не прийнято. Як не прийнято висловлювати різкі судження щодо наукових позицій інших осіб. Якщо в тексті згадуються персоналії, то їх ініціали ставляться перед прізвищем (наприклад: І. П. Сидоренко).

 Викладення матеріалу слід вести переважно від третьої особи («на нашу думку…», «ми вважаємо …», «автор вважає за доцільне …», «звернімо увагу на …», «перейдемо до розгляду …», «усе зазначене вище дає підставу зробити висновок про …»). Речення повинні бути короткими але логічно завершеними. Складнопідрядних речень слід уникати. У межах кожного абзацу одне речення повинно витікати із попереднього і бути логічно пов’язаним із наступним.

У тексті застосовують тільки загальновизнані скорочення (г, кг, т, м² тощо).

«Чорновий» варіант роботи не прийнято подавати науковому керівникові не вичитаним або неохайно написаним від руки (за згодою керівника, можна подавати йому попередній варіант роботи в електронному вигляді).

Як правило, виконаний «чорновий» варіант курсової роботи має більший за рекомендований обсяг. Не треба боятися скорочувати написане, ще раз переосмислюючи зміст роботи – від цього її текст тільки виграє. Корисно відкласти текст курсової роботи на певний час, і критично перечитати її пізніше. Після повторного перечитування з’явиться потреба ще раз уточнити деталі роботи, а то й переробити частину її тексту. Складні за конструкцією фрази слід переробити на простіші й зрозуміліші, які точно відображають сутність проблеми.

Після перевірки науковим керівником «чорнового» варіанту основної частини роботи студент вдруге переписує «Вступ» та пише «Висновки» курсової роботи.