Систематичне положення досліджуваних об єктів

Гриби — Mycota (Fungi)

Клас Хітридіоміети Chytridioimycetes

Ольпідіум капустяний (чорна ніжка) - Olpidium brassicae

Сінхитріум, або рак картоплі - Synchytirium endobioticuin

Клас Ооміцети Oomycetes

Порядок Пероноспоральні — Peronosporales

Картопляний гриб (фітофтора) - Phytophthora infestans

Клас Зигоміцети Zygomicetes

Порядок Мукоральні Mycorales

Мукор — Mucor mucedo

       2.2. Вивчіть за допомогою запропонованих гербарних зразків, фотографій, рисунків пошкоджені чорною ніжкою стебла і корені капустяної розсади, раку картоплі.

       2.3. Розгляньте пошкоджені фітофторою стебла і бульби картоплі (або листя і плоди томатів). Виготовіть тимчасовий водний препарат (зіскоб з пошкоджених органів). На препараті знайдіть, вивчіть і зарисуйте конідієносці (споранпєносці) та конідії (спорангії) збудника фітофтори (рис. 1)

       2.4. Розгляньте міцелій і спорангієносці мукора. Виготовіть тимчасовий водний препарат міцелію зі спорангіями та споранпоспорами. Вивчіть при малому та великому збільшенні мікроскопа і зарисуйте найважливіші морфолого-анатомічні особливості мукора. На рис.2. позначте несептований міцелій, спорангієносець, спорангії, споранпоспори.

 

III. Контрольні питання

1. Наведіть особливості хітридієвих грибів.

2. Охарактеризуйте цикл розвитку "чорної ніжки" капусти і рака картоплі.

3. Наведіть найважливіші характерні особливості ооміцетів.

4. Розгляньте цикл розвитку фітофтори.

5. Наведіть найважливіші особливості зигоміцетів.

6. Які особливості будови органів нестатевого розмноження у мукора?

7. Розгляньте цикл розвитку мукора.

8. Яку роль мають "нижчі" гриби у природі і господарській діяльності людини?

 

Рис.1 Фітофтора картоплі: 1 – 2 – 3 – 4 – 5 –

Рис.2. Мукор з органами статевого і нестатевого розмноження: 1 – 2 – 3 – 4 –

 

IV. Зробіть висновки до роботи 4.

Відмітка про зарахування __________________ Викладач ________________

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5. Клас Ascomycetes

Мета роботи: розглянути і вивчити різні роди і види сумчастих грибів на прикладі запропонованих колекцій, гербаріїв та фотоматеріалів.

Матеріали і обладнання: мікроскопи, чашки Петрі, предметні і накривні скельця, піпетки, препарувальні голки, пінцети; живі і фіксовані культури хлібних дріжджів, пеніцила, аспергила, гербарні і фіксовані зразки злаків, уражених борошнистою росою уражені колоски жита з ріжками (склероціями) клавіцепса пурпурового, фіксовані плодові тіла пециці фіолетово-чорної, зморшка їстівного, строчка звичайного.

Хід роботи

 

 І. Теоретичні відомості

       Аскоміцети – це вищі гриби з добре розвиненим септованим багатоядерним, рідше одноядерним, міцелієм. Клас нараховує біля 30 тис. видів, що складає 30% всього видового складу грибів. Іноді утворюються спеціалізовані форми міцелію (видозміни). Аскоміцети дуже різноманітні, серед них є одноклітинні (дріжджі) та великі, до 20 сантиметрів види (зморшки, строчки). Найхарактернішою рисою грибів цього класу є статеве сумчасте спороношення, завдяки чому вони і отримали свою назву. Клітинна оболонка аскоміцетів містить до 25% хітину і глюкани. Розмножуються аскоміцети безстатеве (за допомогою конідій), вегетативно (частинами міцелію, поділом клітин та брунькуванням, склероціями) та статево (за допомогою аскоспор). Конідії утворюються на гаплоїдному міцелію екзогенне. Статевий процес проходить у вигляді гаметангіогамії і полягає в злитті вмісту багатоядерних антеридіїв та архикарпа. Антеридій має вигляд довгої циліндричної клітини, жіночий архикарп складається з розширеної частини аскогона та звуженої трихогіни. При злитті вмісту статевих органів відбувається лише цитогамія, а ядра тільки зближуються, утворюючи дикаріони. На аскогоні утворюється велика кількість аскогенних гіфів, ядра дикаріонів синхронно діляться і переходять в аскогенні гіфи. В них утворюються перегородки, верхівкові клітини розгалужуються, Із кінцевих клітин утворюються сумки. Кінцеві клітини ростуть, загинаються, ядра зливаються, зигота редукційне ділиться з утворенням чотирьох гаплоїдних ядер. В верхівковій клітині утворюються дві перегородки, розділяючи її на три. Верхівкова клітина несе два ядра, а апікальна та базальна по одному. Ядра верхівкової клітини зливаються, сама клітина витягується в аск, а зигота двічі редукційне ділиться з утворенням восьми гаплоїдних аскоспор. Апікальна та базальна клітини зливаються і також утворюють сумку з вісьмома аскоспорами. Таким чином, в циклі розвитку грибів чергуються тривала гаплоїдна, короткотривала дикаріотична та дуже коротка диплоїдна стадії. Серед аскоміцетів є гомо- та гетероталічні види. Сумки у аскоміцетів можуть утворюватись, безпосередньо, на поверхні міцелію (так звані голосумчасті види) або ж в спеціальних виростах — плодових тілах (так звані плодосумчасті). Між сумками часто утворюються безплідні вирости парафізм, які виконують механічну функцію. У сумчастих грибів плодові тіла бувають трьох типів: клейстотеції, перитеції та апотеції. Клейстотеції — зовсім закриті плодові тіла, перитеції — напіввідкриті плодові тіла глечикоподібної форми та апотеції — зовсім відкриті блюдцеподібні плодові тіла. Ці типи плодових тіл відносяться до справжніх. Проте, є аскоміцети, у яких утворюються аскостроми, розвиток яких проходить по асколокулярному типу. Спочатку закладається строма з переплетених гіфів, в ній закладаються аскогони і відбувається статевий процес. Аскогенні гіфи і сумки, що утворюються на них розсовують або розчиняють плектенхіму строми, утворюючи локулу. Кожна локула містить одну або кілька сумок. Тканина строми під локулою руйнується і створює отвір, через який звільняються аскоспори. Зовні аскоспори нагадують перитеції і відрізняються від них відсутністю справжнього перидія, оболонкою їм служить плектенхіма строми.

За наявністю або відсутністю плодових тіл та способом їх утворення клас розділяється на З підкласи: Голосумчасті або Геміаскоміцети, Єуаскоміцети, Локулоаскоміцети. Аскоміцети досить поширені на всій Земній кулі в різних географічних широтах та кліматичних зонах, серед них є як сапрофіти, мікоризоутворювачі, так і паразити. Багато з них мають велике народногосподарське значення як продуценти антибіотиків, алкалоїдів, фітонцидів, вітамінів (рибофлавіну), ферментів, кормового білка, збудника спиртового бродіння. Багато використовуються як об'єкти біохімічних та генетичних досліджень.

 

II. Практична частина

       2.1. Ознайомтесь з систематичним положенням запропонованих видів сучмчастих грибів.

Систематичне положення досліджуваних об'єктів

Клас Аскоміцети Ascomycetes

Підклас Геміаскоміцети - Hemiascomycetidae

Порядок Ендоміцетові — Endomycetales

1. Хлібні дріжджі — Saccharomyces cerevisiae

2. Підклас Еуаскоміцети — Euascomycetidae

Група порядків Плектоміцети — Plectomycetiidae

Порядок Евроцієві Eurotiales

2. Пеніцил золотистий Penicillium chrysogenum

3. Аспергіл чорний — Aspergillus niger

Підклас Плодосумчасті E uascomycetidae

Група порядків Пірепоміцети Pyrenomycetiidae

Порядок Борошнисторосяні або еризифові Erysiphales

1. Борошниста роса злаків - Erysiphe graminis

2. Американська борошниста роса аґрусу Sphaerotheca iuors-uvae

Порядок Клавіципітальні - Clavicipitales

3. Клавіценс пурпуровий Claviceps purpurea.

Підклас Плодосумчасті — Enascomycetidae

Група порядків Дискоміцети -- Discomycetiidae

Порядок Пецицієві - Pezizales

1. Пециця фіолетово-чорна - Peziza violaceo-nigra

2. Зморшок їстівний -- Morchella escnlenta

3. Строчок звичайний Gyromitra esculenta

Порядок Трюфельні Tuberales

4. Трюфель білий - Choiromyces meandritormis

       2.2. Виготовіть тимчасовий водний препарат з культури клітин хлібних дріжджів. При малому і великому збільшенні мікроскопа розгляньте клітини гриба, зарисувати ті з них, що діляться шляхом брунькування (рис.1).

       2.3 Виготовіть тимчасовий водний препарат міцелію пеніцила (зіскоб зеленуватого кольору на шкірці цитрусових). Вивчіть при малому та великому збільшенні мікроскопа і зарисувати конідієносці та конідії (рис. А).

       2.4. Виготовіть тимчасовий водний препарат міцелію аспергіла (зіскоб зеленуватого нальоту на скоринці хліба чи інших рослинних продуктах). Вивчіть при малому і великому збільшенні мікроскопу і зробіть позначення на рис. Б., позначивши конідієносці і конідій аспергіла.

       2.5. Виготовіть тимчасовий водний препарат з міцелію борошнистої роси злаків і сферотеки агруса. При малому збільшенні мікроскопа вивчіть будову міцелію і плодових тіл (клейстотеціїв) борошнистої роси. Розгляньте рис.3.

       2.6. Вивчіть зовнішні ознаки хвороби злаків — клавіцепсу пурпурового. Зарисуйте уражені клавіцепсом колоски жита. Зарисуйте плодове тіло - перитецій.

       2.7. Розгляньте і зробіть відповідні позначення на рисунку “Зовнішній вигляд зморшка і строчка (рис.5).

Рис.1. Хлібні дріжджі (Saccharomyces cerevisiae)

1 –

2 –