Систематичне положення досліджуваних об єктів

ВІДДІЛ ПАПОРОТЕПОДІБНІ — POLYPODIOPHYTA

 Клас Поліподіопсіди — Polypodiopsida

Підклас Поліподіїди — Polypodiidae

Види з гербарної колекції:

Підклас Сальвініїди — Salviniidae

Види з гербарної колекції:

           

2.2. Розгляньте зовнішній вигляд чоловічої папороті (рис.1). Вивчіть особливості його будови та життєвого циклу (рис.2.) Зробіть відповідні позначення.

       2.3. За допомогою колекцій, гербарію ознайомтесь з видовим різноманіттям папоротеподібних (рис.3). Зробіть відповідні позначення в п.2.1. Зарисуйте 2 представників з запропонованого гербарію.

 

ІІІ. Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте спорофіт чоловічої папороті.

2. Чому листки папоротеподібних називають вайями? Що таке сорус? Яка його будова?

3. Охарактеризуйте гаметофіт папоротеподібних. Чим відрізняється гаметофіт рівноспорових папоротеподібних від гаметофіта різноспорових?

4. Які особливості будови спорофіта сальвінії?

5. Назвіть папоротеподібні, поширені на території Чернігівської області. Які з них занесено до Червоної книги України?

	Рис.1. Зовнішній вигляд чоловічої папороті: 1 – 2 – 3 – 4 –		Рис.2. Життєвий цикл чоловічої папороті: 1- 2- 3 – 4 – 5 – 6 – 7 – 8 – 9 – 10 – 11 – 12 – 13 – 14 – 15 –
Рис.3. Видове різноманіття папоротеподібних (А-Е)
А – чоловіча папороть		Б – пухирник ламкий		В – жіноча папороть
Г – орляк звичайний		Д – багатоніжка звичайна		Е – голокучник дубовий

IV. Зробіть висновки до роботи 9.

Відмітка про зарахування __________________ Викладач ________________

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10. Відділ Pinophyta (Gymnospermae)

Мета роботи: розглянути і вивчити різні роди і види відділу Pinophyta на прикладі запропонованих колекцій шишок, гербаріїв та фотоматеріалів та з’ясувати риси організації даного відділу

Матеріали і обладнання: мікроскопи, набори для препарування, мікропрепарати пилку сосни, гербарій видової різноманітності голонасінних, колекція шишок, роздатковий матеріал різних видів голонасінних (сосна— Pinus L, ялина — Рісеа Dietr., ялиця — Abies Mill, модрина — Larix Mill, яловець — Juniperus L, туя — Thuja L, кедр — Cedrus L, тис — Taxus L  

Хід роботи

І. Теоретичні відомості

Відділ Pinophyta (Cосноподібні або Голонасінні) - це дерева, кущі, рідше ліани, трав'янистих рослин серед них немає Поширені по всій земній кулі, але переважають в місцевостях з помірним і холодним кліматом Всього на Землі відомо близько 800 видів сосноподібних, в Україні близько 20, проте в Україні є багато інтродукованих видів(наприклад в дендропарку “Тростянець, що на Чернігівщині зростає ялин і ялиць 51 вид та форма, модрин – 6, сосен –27, туй – 32, ялівців - 25). У циклі відтворення переважає спорофіт. Процес запліднення і початкові стадії розвитку зародка (спорофіта) відбуваються у середині насінного зачатка, що є ароморфозом цієї групи рослин. За синанпальною гіпотезою він виникає з групи спорангіїв, з яких лише центральний залишається фертильним, а всі інші стерилізуються Фертильний мегаспорангій — це нуцелус насінного зачатка, а спорангії, що стерилізувалися, його покрови (інтегументи) У середині насінного зачатка розвивається мегагаметофіт, що, безумовно, значно краще захищений від несприятливих умов зовнішнього середовища порівняно з вищими споровими рослинами Він складається з вегетативного тіла, яке називають первинним ендоспермом, і двох архегоніїв Насінні зачатки розташовані на насінних лусках (мегаспорофілах) відкрито і зібрані у шишку Крім насінних лусок на осі шишки є ще покривні луски, природа яких не з'ясована Мікрогаметофіт дуже редукований (немає антеридіїв) і повного розвитку досягає, як правило, на мегаспорангіі Мікроспори і пилок (мікрогаметофіт) формуються в пилкових мішках (мікроспорангіях), розташованих на лусках (мікроспорофілах), зібраних в мікростробіли Статеві клітини (спермії) досягають яйцеклітини по пилковій трубці, це також є перевагою перед вищими споровими рослинами. Характерними ознаками для даної групи рослин є моноподільне галуження, наявність камбію, відсутність у переважної більшості судин. Деревина у них утворена трахеїдами, з яких весняні виконують провідну функцію, а осінні – механічну.

 

II. Практична частина

2.1. Ознайомтесь з систематичним положенням запропонованих видів голонасінних.

Наведіть систематичну характеристику