Художнє оформлення повно кольорового журналу.

На відміну від газет та книжок, в яких переважає текст, а малюнки та фотографії становлять лише ілюстративний матеріал до текстів, у журналах візуальні та вербальні компоненти співіснують як рівні частини цілого. Відповідно до концепції журналу та його типу, часописи бувають однокольорові та повнокольорові. Однокольоровими, як правило, є журнали літератур-но-художні, тобто такі, більшу частину яких займають тексти.

Зображення в журналі є не лише естетичною прикрасою й доповненням до тексту, вони наділені самодостатніми функціями: є документальним свідченням, що беззастережно підтверджує правдивість наведеної інформації. Фотографія на сторінках більшості журналів виконує зазвичай дві функції: самостійного, оригінального твору та допоміжного елементу, який виконує ілюстративні завдання. Журнальні фотографії неупереджено відображають події як міжнародного, так і місцевого життя. Такі фотографії у сукупності становлять зріз суспільства, його інтересів і потреб у конкретний час. Сучасні по -

ліграфічні і фотографічні технології дозволяють розширити та збагатити не тільки форми, а й

функції будь-якої ілюстрації. Ілюстрація взагалі й фотографія зокрема може бути унікальним підтвердженням друкованого слова.

Існує два аспекти, які визначають зображальні функції журналів, — жанри фотографій та ком позиція зображального ряду.  Історично склалися три канонічні жанри: фотоінформація

(фотозамітка), фотопортрет і фоторепортаж [2,147]. До них він долучає публіцистичні жанри: фотоплакат (портрет, етюд, жанр та ін.), монтаж, колаж, реклама.

Фотоінформація, фотопортрет, фотоплакат здебільшого містять якості ре портажу, тому їх нерідко називають фоторепортажем із властивими йому динамічністю кадру, оперативністю приводу. У журналах використовують також фоторубрику, фотозаставку та фотоанонс. З часом змінюються не лише структу-

ра й пріоритетність жанрів фотожурналістикиа й якісне наповнення кожного жанру.

В основу фотоінформації покладено одиничний факт, повідомлення про те, де, коли, і з якими наслідками він стався.Фоторепортаж — фотографія конкретної події у конкретному місці, її мета — повідомити про

подію, тому будь-яке інсценування неможливе.

Документальна фотографія, по суті, є тим самим репортажем, але без чітких часових і редакторських рамок, об’єктивним свідченням дійсності. якій було з десяток осіб).

Останні кілька років все частіше в журналах з’являються секвенції (від лат. sequentia — послідовність) — кілька кадрів, що розповідають про подію з кінематографічною динамікою Із фоторепортажу та жанрової фотографії ви членовуються художньо-публіцистичні жан ри: фотозамальовка, фотонарис, фотопортрет, фотоплакат, фотосеріал, фотомонтаж, фотокореспонденція, фотозамітка, фотозвіт, фотообвинувачен-

ня, репортаж в одному кадрі, фотоколаж.

Важливою складовою журналістської фотографії є інформативність. Зображальний ряд журналу може поліпшити чи погіршити оформлення журналу. Якісні фотографії опрацьовуються задля поліпшення яко-

сті, а невдалі (якщо без них неможливо обійтися) — обрізаються по контуру чи до меж потрібного об’єкта (наголошуючи на очах, руках, предметах). У зображенні знаходять найважливішу ділянку й прибирають усе непотрібне, особлив«порожні» простори.

При великій кількості зображень і відносно невеликому обсязтексту буває доцільним формувати так звані зображальні сторінки, тобто сторінки, цілко зайняті кількома ілюстраціями.

Художнє оформлення реклами

Ілюстрації використовуються для збільшення психологічного ефекту рекламного звернення. Ілюстрування передбачає також рішення стосовно того, які "розпізнавальні знаки" включати в рекламне звернення, їх три: назва фірми (компанії, організації, установи), назва торгової марки і торгові знаки. Коли стратегія передбачає використання марки виробника виробу, значну роль відіграє назва фірми. В інших випадках назву фірми можна й не згадувати. Рішення щодо використання торгової марки необхідно прийняти до створення рекламного тексту, оскільки вибір назви торгової марки може забрати багато часу й зусиль. Треба розглянути також питання про включення до ілюстративного матеріалу сертифікатів якості, символів виробу або інших матеріалів. Від змісту ілюстративного матеріалу, кольорів, загального творчого стилю розпізнавальних знаків багато в чому залежить ефективність впливу друкованої реклами.

У художньому оформленні рекламного звернення застосовують:

• штрихові малюнки — скажімо, художник використовує тільки чорний колір на тлі білого; потім технічними засобами (наприклад, із використанням системи комп'ютерної анімації) цю ілюстрацію можна перетворити на протилежне зображення, тобто білі штрихи на чорному тлі;

• фотографії— підкреслюють реальність реклами або ситуації;

• малюнки в стилі ліногравюри — виготовляються художнім способом на основі фотовідбитку; вони мають чітке зображення і сприймаються як справжня ліногравюра (особливо при тонуванні зображення коричневим кольором);

• тонові малюнки — використовуються для створення відповідної атмосфери або декоративного ефекту;

• технічні або фотографічні ефекти підсилюють привабливість звернення (створюються сучасними комп'ютерними засобами, наприклад, програмою Photoshop};

• кольорові ілюстрації — можуть складатися з простих комбінацій

кольорів повного друку (друк чотирма кольорами — жовтим,

червоним, блакитним і чорним).

При розробці рекламних звернень враховуються основи психології кольорових асоціацій людини. Так, зелений колір, заспокоює нервову систему, зменшує біль, нормалізує кров'яний тиск; блакитний — знімає біль при невралгіях і запаленнях; помаранчевий — стимулює почуття й прискорює серцебиття, створює атмосферу благополуччя і веселого настрою; жовтий — допомагає зосередитися, загострює сприйняття і сприяє розв'язанню складних завдань і проблем; червоний колір — теплий, але дратівливий, стимулює мозок, поліпшує настрій; фіолетовий — діє на серце та кровоносні судини.

Зарубіжні спеціалісти рекомендують такі кольорові поєднання, які можна використовувати при виборі кольору елементів звернення з урахуванням поступового погіршення сприйняття (чим нижче в переліку — тим гірше):

• синій на білому, чорний на жовтому;

• зелений на білому;

• чорний на білому;

• зелений на червоному;

• червоний на білому;

• помаранчевий на чорному;

• помаранчевий на білому;

• червоний на зеленому.

Згідно з дослідженнями, червоний колір коробки сигарет свідчить про їх міцність; блакитна та біла коробка — легкі сигарети; зелений колір — це сигарети з ментолом. Позолота на коробці свідчить про високу якість сигарет і відповідно високу ціну.

14.Порівняльна характеристика оформлення наукового та науково-популярного видання.

научно -популярны е издани я. Анализ текста поможет художнику составить список ведущих тем, которые должны быть проиллюстрированы как главные; найти побочные темы, которые могут быть «развиты», дополнены наглядными иллюстративными средствами и т.д.; определиться в выборе сюжетов и в известной степени в выборе «методов» их трактовки. <…>

Общую логически-смысловую структуру произведения, как правило, передают оглавлением, реже - составлением к каждой главе краткого перечня тем. Художник-оформитель поддерживает эту функционально-тематическую линию автора уже простым введением иллюстрированных шмуцтитулов, тематических заставок

В структуре научно-популярных текстов следует выделять части, несущие, передающие научную информацию (так называемые информанты), и отличать их сопутствующих им частей-распространителей. Части-информанты реализуют функцию научного сообщения. Сопутствующие части выполняют функции эмоционального воздействия, привлечения, удержания внимания и дополняющего разъяснения и пр. <…>

Наглядный материал как система иллюстрирования. <…> Назначение научно-познавательных иллюстраций - давать определенные, конкретные сведения из области науки и техники, создавать необходимые условия для раскрытия научного содержания изданий, создавать условия, благоприятные для целенаправленной, организованной, познавательной деятельности читателя в процессе общения с книгой.

Конкретная задача иллюстрирования - показать нечто, о чем рассказывается. Показ может вестись с разной степенью активности. В одних случаях задача ограничивается простой, нейтральной фиксацией объекта; в других - предъявляемый изобразительный материал должен быть для читателя объектом довольно напряженного осмысления; в третьих - средством формирования эмоционального отношения к воспринимаемому. Поэтому конкретная задача иллюстрирования научно-популярных изданий не исчерпывается вопросом, что должно быть изображено. Необходимы уточнения функционального плана: для чего помещается иллюстрация, т.е. способ ее воздействия. <…>

Размер кегля должен устанавливаться в зависимости от: формата (общих габаритов) издания; формата (строки) набора и его выключки; структурных особенностей текста (литературного произведения); композиционно-конструктивных решений издания и пр. Он должен отвечать требованиям удобочитаемости.

Нежелательно делать мелким кегль набора и уменьшать поля при значительных массах сплошного текста, добиваясь таким образом экономичности за счет удобства пользования и чтения. Характеристики оформления, особенно такие, как доходчивость, привлекательность, проявляются для читателей научно-популярной литературы как фактор психологический - подсознательное желание читать либо не читать данную книгу. Приятность связана с комфортностью чтения.

Выбирая между двухколонником и одноколонником, т.е. сплошным заполнением текстом всего поля полосы набора, следует учитывать, что решение о числе колонок на странице должно диктоваться не только длиной строки, определяющей скорость чтения (быстрое или замедленное), но и структурными особенностями текста:

Одним из способов активного представления информации можно считать способ перекомпоновки текстов или замены их таблицами

Акцентированность текста. <…> Акцентировка словесного текста научно-технического издания отмечена противоречием. С одной стороны, строгий, научный характер изложения требует, чтобы графико-композиционная картина текста была максимально простой и «спокойной». С другой стороны, многим научно-техническим изданиям (в первую очередь научным изданиям) свойственно активное авторское начало, делающее текст самоценным. Авторские пожелания по поводу акцентов, служащих для лучшей передачи сложных и оригинальных мыслей, отражающих полемическую и критическую интонацию изложения, должны быть осмыслены и реализованы оформителем в соответствующей типографике. Кроме того, в научно-техническом издании часто встречаются имена собственные, термины, иностранные слова, предрасположенные к выделению. <…>

Совместное действие указанных противоречивых факторов диктует сдержанность и ограниченность в применении средств акцентировки. С учетом опыта читателей научно-технических изданий оптимальным шрифтовым средством для выделения небольших фрагментов текста (отдельных слов и фраз в одну-две строки) является курсив. Разрядка не рекомендуется не только для крупных фрагментов текста, но и для отдельных слов. Она неэкономична, деструктивна, визуально аморфна и нецелесообразна ввиду многообразия. Полужирный шрифт - слишком сильное средство, нарушающее ритм связного последовательного чтения и потому нежелательное для акцентировок. <…>

Из графических нешрифтовых и композиционных средств для небольших фрагментов рекомендуется подчеркивание (если позволяет интерлиньяж), для более крупных (в две строки и более) - отчеркивающая линейка слева (на поле или в пределах полосы набора), отбивка пробелами или горизонтальными линейками, втяжка. <…> В целом все графические нешрифтовые и композиционные средства акцентирования выгоднее шрифтовых по соображениям сохранения визуальной цельности авторского текста и равноценности всех его составляющих.

Иллюстрирование научно-технической литературы имеет ярко выраженную специфику по сравнению с иллюстрированием других видов литературы. Иллюстрации являются составной частью содержания научно-технических изданий и наравне с текстом участвуют в передаче определенной информации способ расположения надписей на корешке - поперечный. Но он достижим и оправдан лишь при достаточной толщине книги, поэтому чаще всего приходится использовать продольное (снизу вверх) расположение. Надписи на корешке должны быть ясными как по шрифтовому оформлению, так и композиции отдельных групп текста (имя автора, название книги, № тома и др.). По той же причине не рекомендуется отягощать композицию корешка декоративными элементами, не несущими прямой информационной нагрузки, хотя в отдельных случаях специальный знак, цветовой сигнал и тому подобное могут служить как вспомогательным, так и основным средством отыскания книги на полке.

Суперобложка для научно-технического издания может быть дана только в случаях необходимости рекламировать книгу или подчеркнуть исключительность факта ее выпуска в свет.

Особенностью оформления научно-технического издания является часто встречающееся совмещение в одной книге разных типов иллюстраций (фотографии, рисунка, условной графики), что вызывает на практике необходимость привлечь к оформлению нескольких художников разной специальности.