Молоко як продукт лікувально-профілактичного призначення

Молоко містить не тільки усі необхідні організму людини харчові речовини, а й значну кількість біологічно активних та оздоровчих факторів. Білки молока містять усі амінокислоти, а жири — біологічно активний білковолецитиновий комплекс та дефіцитну арахідонову кислоту, що забезпечує його оздоров­чий вплив на печінку. Жир у молоці знаходиться у вигляді емульсії і високого ступеня дисперсності, легко засвоюється, не потребує жовчі для свого засвоєння. Молоко містить багато солей калію і, особливо, кальцію, що забезпечує його лужні властивості. Вживання молока спрямовує обмін речовин в лужний бік, запобігає порушенню кислотно-лужної рівноваги в організмі. Виходячи з цих властивостей, молоко широко використовується як продукт лікувально-профілактичного призначення.

Молоко — найбільш давній вид лікувально-профілактичного харчування. В нашій країні ще в 20-х роках XX ст. було введено видавання молока працівникам шкідливих виробництв. Нині визнано, що молоко має універсальні профілактичні властивості. На шкідливих виробництвах хімічних сполук, де не видаються лікувально-профілактичні раціони, введено видавання щоденно (у дні фактичної зайнятості) по 0,5 л пастеризованого незбира­ного молока за зміну незалежно від її тривалості. Працівникам хімічних виробництв, які одержують один з п'яти лікувально-профілактичних раціонів, молоко не видається.

Синтетичні вітаміни як продукт лікувально-профілактичного харчування

В Україні існує ряд виробництв, де праця пов'язана із значними втратами вологи з потом (до 10 л за зміну). Доведено, що разом з потом організм людини втрачає значну кількість вітамінів. Забезпечення організму вітамінами тільки за рахунок їжі неможливе. Виходячи з цього, працівники гарячих цехів у чорній металургії, а також у хлібопекарному виробництві отри­мують щоденно препарати вітамінів як лікувально-профілактич­ний засіб (працівники гарячих цехів — вітаміна А — 2мг, В — З мг, В₂ — 3 мг; опарники і пекарі — вітаміна С — 150 мг, РР — 20 мг; тютюнове виробництво — вітаміна С — 150 мг, В, — 2 мг). Крім того, препарати вітамінів одержують працівники, зайняті в тютюновому виробництві. Вітаміни додають безпо­середньо до їжі (у кристалічному вигляді або у вигляді масляного розчину) або видають 1—2 драже полівітамінного препарату «Ундевіт». Для того, щоб виключити можливе псування вітамінів від дії високої температури, не дозволяється їх закладати у гарячі страви. Вітамінізацію страв здійснюють, коли страва стоїть на роздачі.

Останнім часом під терміном «лікувально-профілактичне харчування» розуміють широкий комплекс харчових заходів, які використовують для оздоровлення і лікування населення.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Фізіологія та гігієна харчування / Столяр В.

 

РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

 

Згідно з оцінками експертів ВООЗ, здоров’я громадян на 8-12% залежить від системи охорони здоров’я в країні, на 18-20% від генетичної схильності людини, на 68-74% - від способу життя, однією з найважливіших складових якого є харчування.

Проблеми “харчування і здоров’я” та “харчування і хвороби” тісно взаємопов’язані. Науково обґрунтовані та доведені взаємозв’язки між харчуванням та найважливішими хронічними неінфекційними хворобами. Нераціональне харчування є визначальним у виникненні та розвитку таких факторів ризику, як надлишкова маса тіла, артеріальна гіпертензія тощо. Харчування має численні складові, пов’язані з ризиком для здоров’я. Їжа – не лише необхідність, але й одне з найбільших задоволень у житті. Люди їдять, щоб отримати насолоду та втамувати голод. В той же час їжа - носій та джерело величезної кількості біологічно та фармакологічно активних речовин, потужний лікувальний та оздоровчий фактор.

Проблема пошуку закономірностей, на підставі яких було б можливим розробити принципи харчування, яке запобігало б виникненню захворювань, пришвидшувало одужання, нормалізувало життєдіяльність людини в цілому, здавна цікавила лікарів. Проте власне наукові розробки в цій галузі розпочались у ХІХ ст. Основи класичної теорії збалансованого харчування були закладені в середині позаминулого століття хіміком Лібіхом, а найповніше вона була розроблена в 60-ті роки ХХ ст. фізіологом О.О.Покровським. Згідно з цією теорією, нормальна життєдіяльність організму людини можлива не тільки за умови забезпечення організму необхідною кількістю енергії, але і за умов дотримання достатньо жорстких взаємовідношень між численними незамінними чинниками харчування. Ця теорія покладена в основу запровадження норм фізіологічної потреби в енергії, білках, жирах, вуглеводах, вітамінах та мінеральних речовинах для різних груп населення. Основні положення класичної теорії збалансованого харчування:

Ідеальним вважається харчування, яке забезпечує надходження поживних речовин до організму, що відповідає їх витратам.

Надходження харчових речовин забезпечується внаслідок розщеплювання харчових структур і всмоктування корисних речовин— нутрієнтів, необхідних для здійснення обміну речовин (метаболізму), задоволення пластичних та енергетичних потреб організму.

Утилізація їжі здійснюється самим організмом.

Їжа складається з компонентів, різних за своїм фізіологічним значенням: нутрієнтів, баластних речовин, шкідливих, токсичних сполучень.

Метаболізм організму визначається необхідним рівнем амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, вітамінів та солей.

Багато нутрієнтів, здатних всмоктуватися та засвоюватися (асимілюватися), звільняються внаслідок ферментативного гідролізу органічних продуктів за рахунок позаклітинного (порожнинного) і внутрішньоклітинного травлення. В цьому разі харчові речовини засвоюються в 2 етапи: порожнинне травлення та всмоктування.

 

Експериментальна перевірка положень класичної теорії з врахуванням механізму мембранного (пристінкового) травлення та інших досягнень у вивченні фізіологічних закономірностей харчування дозволила сформулювати нову систему поглядів на харчування, яка одержала відображення у розробленій Уголєвим теорії адекватного харчування. Згідно з цією теорією, харчовий раціон має бути не лише оптимально збалансований, відповідно до особливостей обміну речовин, але і відповідати механізмам травлення, що вироблені еволюцією. Практичні її висновки полягають в тому, що добір продуктів у раціоні харчування має не лише задовольняти потреби організму в енергії та поживних речовинах, але і відповідати природнім механізмам асиміляції їжі. Таким чином, теорія адекватного харчування включає теорію збалансованого харчування, як необхідну частину.

Основні положення теорії адекватного харчування:

Харчування підтримує молекулярний склад, відшкодовує енергетичні та пластичні витрати організму на основний обмін, зовнішню роботу, ріст. (Цей постулат є спільним для обох теорій).

Необхідними компонентами їжі є не лише нутрієнти, але й баластні речовини (харчові волокна).

Нормальне харчування зумовлене не одним потоком нутрієнтів із травного каналу, а кількома потоками нутрітивних та регуляторних речовин, які мають життєво важливе значення.

У метаболічному та особливо трофічному відношенні асимілюючий організм розглядається як надорганізм.

Існує ендоекологія організма-хазяїна, що утворюється мікрофлорою його кишок.

Баланс харчових речовин досягається внаслідок звільнення нутрієнтів із структур їжі під час ферментативного розщеплення її мікромолекул за рахунок порожнинного і мембранного травлення (у ряді випадків внутрішньоклітинного), а також внаслідок синтезу нових речовин, в тому числі незамінних.

 

Наведені теорії харчування не дають вичерпної відповіді на запитання: яким вимогам повинні відповідати їжа (харчовий раціон), режим харчування, умови приймання їжі, тобто харчування людини в цілому? На основі вчення про функції їжі та її біологічну дію на організм була сформульована функціонально-гомеостатична теорія харчування (В.В.Ванханен, В.Д.Ванханен).

Функціонально-гомеостатична теорія харчування включає всі основні постулати теорії збалансованого та адекватного харчування. На її підставах створене сучасне поняття про раціональне харчування.

Раціональним називається таке харчування здорових груп населення, яке забезпечує постійність внутрішнього середовища (гомеостаз) і підтримує життєві прояви організму людини на високому рівні за різних умов праці та побуту, Поряд з цим терміном використовуються й такі, як “правильне харчування”, “науково обґрунтоване”, “оптимальне”, “збалансоване”, “адекватне харчування” тощо. Всі ці терміни рівнозначні, проте термін “раціональне харчування” є більш вдалим, адже повністю відповідає вкладеному в ньому змісту. Для характеристики принципів раціонального харчування використовується ряд понять. Харчовий раціон – склад та кількість харчових продуктів, використаних протягом доби. Їжа – суміш приготовлених для вживання продуктів. Харчові продукти – природні або штучні поєднання харчових речовин, які є найрізноманітнішими органічними та неорганічними сполуками.

У сучасних умовах диспропорція в хімічному складі раціонів (нестача одних та надмірна кількість інших компонентів) складає основний фактор ризику розвитку “хвороб цивілізації” (хронічних неінфекційних хвороб). Їжа в раціоні сучасної людини є постачальником надлишкової кількості енергії на противагу недостатності біорегуляторних та захисно-реабілітаційних компонентів. Тому особливого значення набуває необхідність забезпечення збалансованості та повноцінності харчування при мінімальній його енергетичній цінності.

Збалансованим зветься харчування, при якому в раціоні міститься оптимальне в кількісному та якісному плані співвідношення харчових та біологічно активних речовин, здатних проявити в організмі максимум своєї корисної дії. Особливе значення надається збалансованості незамінних, есенціальних речовин, які не синтезуються в організмі або синтезуються в недостатній кількості чи з недостатньою швидкістю. Загальна кількість незамінних компонентів їжі перевищує 50. До основних есенціальних речовин відносяться 8-10 амінокислот, 3-5 поліненасичених жирних кислот, всі вітаміни, більшість мінеральних елементів.

У сучасних раціонах харчування збалансованість харчових компонентів встановлюється в зв’язку з енергетичною цінністю. Таким чином співвідношення основних харчових речовин має відповідати формулі:

 

 

БІЛКИ: ЖИРИ: ВУГЛЕВОДИ = 1: 2,3: 5,8.

 

 

Потреба у вітамінах розраховується на мегакалорію (на 1000 ккал). В сучасних умовах перспективним вважається добовий харчовий раціон, який включає 2,5 мегакалорій. Саме він, напевне, і стане одним з найбільш поширених у харчуванні людей розумової та автоматизованої праці, яка не потребує значних фізичних зусиль.

Зрозуміло, що харчування має бути повноцінним та збалансованим при мінімальній його енергетичній цінності. В зв’язку з цим виник новий підхід щодо оцінки харчових продуктів, який ґрунтується на визначенні вмісту харчових речовин на 100 ккал; зрозуміло, що продукти мають містити достатній рівень біологічно активних нутрієнтів при невисокому вмісті жирів та вуглеводів.

У сучасних умовах відмічаються достатньо великі витрати білка, що обумовлені його розпадом та виведенням з організму. Тому білок – це той компонент харчування, який в найменшій мірі потребує обмеження в сучасних умовах життєдіяльності людини. Зрозуміло, що особливу цінність в сучасному харчуванні становлять такі джерела білка, які не зумовлюють збільшення калорійно-жировуглеводної цінності раціону. Загальна кількість білка при збалансованому харчуванні має становити в середньому 11% від добової потреби в енергії. Варто відмітити, що харчові продукти, в яких на 100 ккал міститься найвища кількість білка, водночас є постачальниками найбільш цінного в біологічному відношенні білка: це, зокрема, яєчний білок (23,6 г на 100 ккал), нежирна телятина (23 г на 100 ккал), судак (22 г на 100 ккал), куряче м’ясо (14 г на 100 ккал), сир нежирний тощо. Найбільш сприятливим співвідношенням амінокислот, з притаманною їм здатністю забезпечувати високий рівень ресинтезу (відновлення) тканинних білків в організмі характеризуються білки м’яса, риби, молока, тобто тваринні білки. Їх вміст в добовому раціоні має складати 55% від загальної кількості білка. В той же час рослинні білки в поєднанні з тваринними створюють біологічно активні амінокислотні комплекси, які здатні забезпечувати фізіологічну повноцінність та високе використання амінокислот для процесів внутрішньотканинного синтезу. Наприклад соя є першим продуктом з підтвердженими профілактичними та лікувальними властивостями, соєвий білок та фітостероїди, які входять до його складу, зменшують ризик захворіти на атеросклероз та остеопороз.

Щодо збалансованості жирового компоненту в останній час погляди дещо змінилися. Стало відомим, що в процесі просування до споживача в рослинних оліях утворюється значна кількість перекисів та інших агресивних речовин, чому сприяє високий вміст поліненасичених жирних кислот в рослинних оліях. Тому за сучасними даними збалансованість жирів в раціоні має бути такою: 50% тваринного жиру, 30% рослинної олії, 20% маргарину та кулінарної олії. На жир припадає близько 25% добової енергетичної цінності раціону усіх груп дорослого населення.

У сучасному харчуванні, крім вимог загального обмеження кількості вуглеводів, принципи їх збалансованості поки що не розроблені. Можна вважати, що в сучасних умовах питома вага вуглеводів має складати 64% добової потреби в енергії. Збалансованість окремих речовин може бути такою: 75% крохмалю, 20% цукру, 3% пектинових речовин, 2% клітковини.

Проте, в повсякденному житті не завжди можливо точно розраховувати питому вагу кожного компоненту. Та навряд чи це є потрібним. Найчастіше достатнім є дотримання невеликої кількості простих рекомендацій, які є науково обґрунтованими та адаптованими до традицій харчування в даному регіоні, адже важко визначити більш консервативні погляди в житті, ніж пов’язані з культурою харчування.

Робоча група ВООЗ з проблем харчування міжнародної програми профілактики хронічних неінфекційних захворювань (the WHO Countrywide Integrated Noncommunicable Disease Intervention (CINDI) programme) розробила та затвердила 12 принципів здорового харчування, які мають бути донесені до населення медичними працівниками. Отже,

 

принципи раціонального харчування, рекомендовані ВООЗ:

Раціони харчування мають складатися з різноманітних продуктів переважно рослинного, а не тваринного походження.

Споживайте хліб, зернові продукти, макаронні вироби, рис або картоплю кілька разів на день.

Вживайте не менше 400 г на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано свіжих та вирощених в місцевих умовах екологічно чистих зон.

Підтримуйте масу тіла в рекомендованих межах за допомогою нормокалорійної дієти і щоденних помірних фізичних навантажень. Індекс маси тіла – відношення ваги людини (в кілограмах) до квадрату зросту (в метрах):

ІМТ =

вага в кг

 

(зріст в м)2

 

 

Ідеальна маса тіла дорослої людини коливається в межах індексу маси тіла від 20 до 25 кг/м2.

Контролюйте вживання жирів, питома вага яких не повинна перевищувати 30% добової калорійності; заміняйте більшість насичених жирів ненасиченими рослинними оліями або м’якими маргаринами.

Заміняйте жирне м’ясо та м’ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею.

Вживайте молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) з низьким вмістом жиру і солі.

Вибирайте продукти з низьким вмістом цукру, обмежуйте вживання рафінованого цукру, солодких напоїв, солодощів.

Віддавайте перевагу продуктам з низьким вмістом солі, загальна кількість якої не повинна перевищувати однієї чайної ложки на добу, включаючи сіль, яка міститься в готових продуктах.

Обмежуйте вживання алкоголю до еквіваленту 20 мл чистого етанолу на добу.

Приготування їжі на пару, її варка, тушкування, випікання або обробка в мікрохвильовій печі допомагає зменшити кількість доданого жиру.

Пропагуйте годування дітей перших 6 місяців життя виключно материнським молоком.

 

Цілком зрозуміло, що ці правила повністю відбивають принципи раціонального збалансованого харчування.

Необхідно зазначити, що будь-яке відхилення від формули збалансованого харчування призводить до порушень в роботі організму, особливо, якщо ці відхилення достатньо виражені і тривають багато часу. На жаль, харчування населення нашої країни дуже рідко повністю відповідає вищенаведеним рекомендаціям.

В останні роки в Україні відмічається різка зміна структури вживання харчових продуктів. Результати динамічних досліджень фактичного харчування дорослого та дитячого населення країни за останні 10 років свідчать про зниження вживання продуктів тваринного походження, зокрема м’яса та м’ясопродуктів на 37%, молочних продуктів на 34%, риби на 81%. Наприклад, в раціоні дошкільнят (вік 3-7 років), які відвідують дитячі дошкільні установи м. Києва, відмічається дефіцит м’яса, риби, молока, овочів та фруктів, вживання тваринного білка знижено на 17%, вітаміну А – на 70%, вітамінів групи В – на 40% (за результатами дослідження, проведеного в 2000 р. лабораторією гігієни харчування Інституту гігієни та медичної екології ім.Марзєєва АМН України).

Відмічається, що населення віддає перевагу більш дешевим продуктам з меншою біологічною цінністю, проте більш енергомістким, які забезпечують енергетичну цінність раціону. Основним постачальником енергії є вуглеводний компонент, доля якого в раціоні складає від 50% до 80% (в основному це хлібобулочні вироби, вироби з борошна, картопля, 17% калорійності раціону забезпечується за рахунок цукру).

У структурі харчування спостерігається збільшення долі жирового компоненту на 38-40%, переважно за рахунок жирів тваринного походження (в першу чергу за рахунок сала).

Наведені дані дозволяють зробити висновок, що харчовий статус населення України характеризується такими важливими порушеннями: надлишкове вживання тваринного жиру та цукру, дефіцит тваринних білків, поліненасичених жирних кислот, харчових волокон.

Окрім того, у населення України спостерігається так званий “прихований голод” за рахунок дефіциту в раціоні вітамінів, особливо антиоксидантного ряду (А, Е, С), макро- та мікроелементів (йод, залізо, кальцій, фтор, селен). Дослідження показали, що до 90% населення мають недостатність вітаміну С, ступінь дефіциту якого досягає 50-80%; у 40-80% виявлена недостатня забезпеченість вітамінами групи В та фолієвою кислотою. Особливу тривогу викликає виявлений у дітей та дорослих (зокрема, у тих, що мешкають на екологічно неблагополучних територіях) дефіцит вітамінів антиоксидантного ряду (С, Е, А та бета-каротину). Серед макро- та мікроелементів найбільший вплив на здоров’я населення справляє недостатня забезпеченість кальцієм, залізом, йодом, фтором, селеном. Зараз існує термін “мінорні нехарчові біологічно активні компоненти їжі”, саме їх дефіцит призводить до того, що 40% населення знаходиться в стані недостатньої адаптації. Науково доведено зв’язок недостатньої адаптації з дефіцитом мікронутрієнтів.

Більшість вчених-нутріціологів вказують на появу наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. кризи харчування, що в першу чергу пов’язане із зниженням рівня фізичної активності. Отже, відповідно необхідним є адекватне зниження вживання їжі відповідно до зниження енерговитрат. Проте, на відміну від потреби в енергії, яка зменшилась на 30%, потреба в мікроелементах та вітамінах знизилась лише на 10%, тому раціон з натуральних продуктів, адекватний нашим енерговитратам буде принаймні на 20% дефіцитним за вмістом мікронутрієнтів. Окрім того постійний психоемоційний стрес та несприятлива екологічна ситуація підвищують потребу організму в вітамінах та мікроелементах та поглиблюють їх дефіцит.

Інша проблема - надмірна маса тіла, розповсюдженість якої в Україні складає 30% серед жінок, та 15% серед чоловіків за даними 2001 року, а серед населення старше 30 років ця цифра наближується до 50%. Нераціональне, розбалансоване, полідефіцитне харчування сприяє росту і розвитку захворювань обміну речовин, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, онкологічних та інших захворювань. Згідно з даними статистики, відмічається щорічне неухильне скорочення термінів життя населення України, особливо чоловіків. Перше місце в структурі смертності посідають серцево-судинні захворювання (57%). Є всі підстави вважати, що в розвитку такої складної демографічної ситуації важливу роль грають порушення в харчовому статусі.

Нутріціологія пропонує наступні шляхи розв’язання даної проблеми:

Підвищити фізичну активність (одне зайве тістечко або одна сарделька - це 2,5 години ходи пішки, тому лише за допомогою 10-15 хвилинної гімнастики становище не виправити).

Створити спеціальні продукти та сировину, які містять підвищену кількість поживних речовин, за допомогою технологій харчової промисловості (змінювати склад продуктів шляхом видалення надлишкової кількості жиру та додаванням білку, вітамінів, харчових волокон). Зокрема, в Америці в кожний напій додається вітамін С. Проте в даному випадку складно підрахувати точне дозування, відповідне до потреб організму. Окрім того, не кожний продукт можна вітамінізувати, а подібні впровадження піднімуть ціни на продукцію.

Шлях, який залежить лише від вибору самої людини - це вживання біологічно активних добавок до їжі (БАД). Це натуральні вітаміни та мінеральні речовини в науково обґрунтованих композиціях, які задовольняють індивідуальні потреби. Хоча в медицині БАД використовуються порівняно недавно, вони знайшли широке застосування в багатьох країнах як засіб оздоровлення населення. Проблема ця актуальна і для нашої країни.

 

Як показали статистичні дослідження, тільки 6% українців не лише знають, що таке біологічні добавки, але й регулярно вживають їх. В Законі України “Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" зазначено, що до біологічно активних добавок до їжі відносяться речовини та їх суміші, які застосовуються для надання раціону лікувальних або лікувально-профілактичних властивостей.

Нерідко БАД називають харчовими добавками, проте це не вірно. До харчових добавок відносяться ароматизатори, барвники, емульгатори та деякі інші речовини, що не мають харчової цінності. Вони є необхідними для виготовлення та збереження продуктів, надають продуктам привабливий вигляд та приємний смак. В той час як БАД є натуральними комплексами, які задовольняють потребу людини в есенціальних речовинах, таких як мікроелементи, вітаміни, харчові волокна, есенціальні жирні кислоти тощо.

Регулярний та цілеспрямований прийом БАД дозволяє вирішити багато проблем. З їх допомогою можна досить швидко та легко ліквідувати дефіцит життєво важливих речовин. Вони дають можливість пристосувати харчування до потреб конкретної людини. За рахунок підсилення ферментного захисту клітини при вживанні відповідних БАД відбувається підвищення неспецифічної резистентності організму до впливів несприятливих факторів, посилення та прискорення процесів зв’язування та виведення шкідливих речовин з організму. Таким чином, використання БАД є ефективним засобом первинної та вторинної профілактики, а також і лікування найбільш розповсюджених захворювань (таких як серцево-судинні, ендокринні захворювання, захворювання травної системи, імунодефіцитні стани тощо). При цьому необхідно пам’ятати, що БАД не можуть замінити ліки, але є прекрасним допоміжним засобом дієтотерапії.

Біологічно активні добавки можна розділити на декілька груп:

Нутріцевтики – засоби, які поповнюють дефіцит необхідних речовин в організмі. Це вітамінні комплекси, амінокислоти, поліненасичені жирні кислоти, ферменти тощо.

Парафармацевтики – речовини, основним діючим компонентом яких є екстракти та трав’яні формули (фітопрепарати).

Пробіотики – живі корисні бактерії, які відновлюють природну мікрофлору організму.

 

Щоб визначити, чи є БАД якісними та збалансованими, необхідно звернути увагу на те, хто є виробником, чи є рекомендація Міністерства охорони здоров’я України, який склад, скільки коштує. Окрім того, не будуть зайвими рекомендації лікаря, адже зараз чимало лікарів знають про БАД, як про новий напрямок в галузі зміцнення здоров’я. Варто наголосити, що сьогодні чимало спеціалістів в галузі харчування вважають шлях широкого використання БАД найбільш швидким, економічним та науково обґрунтованим способом покращення харчування населення.

Безумовно необхідними є знання щодо особливостей раціонального харчування населення, яке мешкає на територіях радіоекологічного контролю. Адже шляхом організації відповідного харчування можна прискорити виведення радіонуклідів з організму людини та знизити їх біологічно шкідливий вплив. Надзвичайно велике значення має забезпечення організму повноцінними білками, які сприяють підвищенню знешкоджуючої функції печінки, беруть участь у кровотворенні, підвищують імунітет, сприяють більш повному засвоєнню вітамінів та знижують накопичення радіонуклідів в організмі. Високу радіозахисну дію мають продукти, багаті на харчові волокна та пектин. Харчові волокна та пектин зв’язують у травному каналі іони металів, посилюють моторну функцію кишківника та сприяють виведенню радіонуклідів з організму. Джерелами таких речовин є фрукти, ягоди, овочі, особливо буряк, морква, яблука, абрикоси, сливи, вишні, цитрусові, соки з м’якіттю, киселі, желе, мармелад. Активну радіозахисну дію мають вітаміни через їх виражені антиоксидантні властивості. В першу чергу це вітамін С, джерелом якого є багато ягід, овочів та фруктів (особливо шипшина, чорна смородина, цитрусові, а також кисла капуста, джеми з чорної смородини, відвар шипшини), також радіопротекторні властивості мають біофлавоноїди (вітамін Р), які в великих кількостях містяться в чаї, винограді. Вітаміни групи В є в чорному хлібі, молоці, яйцях, печінці, молодій зелені. Вітамін А містить яловича печінка, вершкове масло, сир, яйця. Морква, томати, зелень вміщують багато каротину – провітаміну А, тому, зокрема, дуже важливим є щоденне вживання моркви – не менше 50-100 г. Підвищений вміст вітаміну Е – в зародках хлібних злаків, хлібі з цільного зерна. В раціоні харчування слід використовувати продукти, багаті солями кальцію (сир, простокваша та інші молочні продукти) та калію (картопля, гарбуз, ізюм та інші овочі і фрукти), які перешкоджають накопиченню в організмі радіонуклідів цезію та стронцію.

Відомо, що зараз в Україні багато людей дотримуються інших рекомендацій щодо харчування, тобто вони є прихильниками різних концепцій харчування. Критичний аналіз цих концепцій дає змогу виявити в кожній з них сильні та слабкі сторони. Найактивніше поширюються та пропагуються концепції вегетаріанського, редукованого та роздільного харчування.

Вегетаріанське харчування має багатовікову історію. Розрізняють три основні види вегетаріанського харчування: вегетаріанство - веганство (суворе), лактовегетаріанство (в раціоні передбачені рослинні та молочні продукти) та лактоововегетаріанство (рослинні, молочні продукти та яйця).

В раціонах харчування веганців визначається дефіцит окремих незамінних амінокислот, вітамінів В2, В12 та D. Суворе вегетаріанство не можна рекомендувати дітям, підліткам, вагітним та годуючим матерям. Лакто- та лактоововегетаріанство суттєво не протирічать основним вимогам раціонального харчування. Позитивним є велика кількість аскорбінової кислоти в їжі, солей калію та магнію, харчових волокон, в вегетаріанському раціоні мало жирів та холестерину. Вегетаріанці рідше хворіють на ІХС, гіпертонічну хворобу та рак товстої кишки.

Вегетаріанську спрямованість харчування рекомендують у разі ожиріння, захворювань серцево-судинної системи (атеросклероз, ІХС, гіпертонічна хвороба), а також захворювань кишок, які супроводжуються закрепами.

Редуковане харчування ґрунтується на постійному різкому обмеженні споживання їжі (в середньому у 2-3 рази менше норми). Прихильники цього виду харчування вважають, що:

існує особлива “жива” енергія, яка поповнює енергетичні витрати людини;

організм здатний акумулювати енергію сонячних променів та тепла навколишнього середовища;

в харчових продуктах є енергія, що не враховується, у вигляді макроергічних зв’язків.

 

Прихильники концепції “живої енергії” вважають, що енергетична цінність раціону здорової дорослої людини повинна бути 4184 кДж (1000 ккал) на добу та менше. Такі уявлення про харчування здорової людини з точки зору сучасної нутріціології є необґрунтованими. Можна говорити лише про здатність організму деякою мірою адаптуватися до таких умов шляхом зниження рівня енерговитрат. Таким чином, редуковане харчування не можна вважати рекомендованим для здорових людей з нормальним обміном речовин. Проте цей вид харчування широко застосовується в дієтотерапії в разі надлишкової ваги для її оздоровчої регуляції.

Роздільне харчування - це роздільне споживання різних за хімічним складом продуктів. Засновником вчення про роздільне харчування є Шелтон, який вважав, що в разі незмішування різних за природою харчових продуктів вони повніше перетравлюються, чим попереджується кишкова аутоінтоксикація та перенапруження діяльності травних органів. Зокрема недоцільним є поєднання продуктів з високим вмістом білку (м’ясо) та продуктів з високим вмістом вуглеводів (хліб), бо воно пригнічує перетравлювання крохмалю та справляє навантаження на підшлункову залозу. Дотримування принципів роздільного харчування певною мірою використовується в дієтотерапії гастроентерологічних захворювань.

Проте в будь-якому випадку кожна людина самостійно обирає що, скільки, коли і як їсти. Головне – постійно пам’ятати, що від цього залежить стан нашого здоров’я, а отже, і якість життя.

 

ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ

 

Здоров'я — безцінний дар, який підносить людині природа. Хіба може без здоров'я життя людини бути цікавим і щасливим? Але як часто ми марнуємо цей дарунок, забуваючи, що втратити здоров'я легко, а от відновити його дуже важко.

 

Скільки людей, втративши здоров'я і набувши «комплект» усіляких хвороб, накидаються на модні ліки і чекають миттєвого зцілення. А полегшення не настає. Вони продовжують ковтати порошки, таблетки, мікстури і не хочуть замислитись, у чому ж причина хвороби, чому втрачено бадьорість, спритність, силу. Відповідь на ці питання найчастіше дуже проста. Причиною є неправильний спосіб життя, який вони вели раніше й ведуть дотепер.

 

Згадайте, у який час ви лягаєте спати, скільки ви рухаєтеся і буваєте на повітрі, як харчуєтеся, як відпочиваєте і, нарешті, які засоби вживаєте для боротьби із застудами, легким нездужанням, перевтомою, безсонням, що підстерігають будь-яку практично здорову людину. І ви відразу зрозумієте, що багато чого робите не так, як слід було б, що ви нехтуєте простими істинами — добре відомими усім правилами здорового способу життя.

 

Їжа сучасної людини зовсім не відповідає біологічним вимогам її організму. Основні вади сучасного харчування — споживання зайвої кількості м'яса, жирів, цукру, солі, пряних приправ, алкогольних напоїв. Високотемпературна обробка харчових продуктів позбавляє їх вітамінів та інших біологічно цінних речовин. Проблемою сучасної людини стало переїдання, внаслідок чого багато людей мають надлишкову масу тіла.

 

Правильно збалансоване харчування є одним із факторів збереження і зміцнення здоров'я.

 

Нині існують два погляди на проблему харчування: натуропатів і представників офіційної науки. Те, до чого прийшли натуропати емпіричним шляхом, частково доведено наукою; водночас наукові дослідження дають можливість підійти до проблеми харчування озброєними теорією.

 

«Ми суть те, що ми їмо» — проголошує давня мудрість.

 

Відомому натуропату і пропагандисту здорового способу життя Полю Бреггу належить таке висловлювання: «Людина через свою нерозсудливість у їжі, питті і нестриманість умирає, не проживши й половини того життя, яке б могла прожити. Вона споживає важко перетравлювану їжу, запиваючи її отруйними напоями, і після цього дивується, чому не живе до 100 років». Основу довголіття Поль Брегг, Герберт Шелтон, Арнольд де Вріз та інші вбачають у необхідності вживання їжі в сирому вигляді, у відмові від м'яса, цукру, хліба та ін.

 

На цих принципах базуються численні дієти. Науковий підхід пропонує трохи іншу точку зору, представляючи концепцію збалансованого харчування, що ґрунтується на серйозних наукових дослідженнях.

 

Суть цієї концепції полягає ось у чому: нормальна діяльність організму можлива не тільки за умови забезпечення його необхідною енергією та «будівельним матеріалом», а й дотримання складних взаємовідносин між численними компонентами їжі, кожному з яких відведено певну роль в обміні речовин.

 

Основним матеріалом для побудови людського організму є білки, що являють собою сукупність різних амінокислот, вісім серед яких не синтезуються організмом, їх називають незамінними амінокислотами. Ці вісім амінокислот повинні входити до складу їжі. Тому людина повинна споживати їжу, яка постачала б її організм речовинами, необхідними для нормального існування.

 

Нормальна життєдіяльність організму можлива тільки в результаті точної і злагодженої роботи ферментних систем. Ферменти — це речовини білкової природи, що регулюють біохімічні процеси в організмі. Харчові речовини проходять ряд «ферментних воріт», достатня пропускна здатність яких досягається за умови відповідності структури їжі цим ферментам. Якщо якийсь фермент відсутній або наявний, але діє недостатньо активно, перетравлювання певних інгредієнтів їжі може сповільнюватися. Внаслідок цього розвиваються різні відхилення в життєдіяльності організму.

 

Скільки ж треба їсти? Це питання хвилює всіх, хто цікавиться проблемою харчування. Переїдання шкідливе для здоров'я — одностайно стверджують медики всіх шкіл і напрямків від Гіппократа до наших днів.

 

Результати різних досліджень і дані статистики встановлюють прямий зв'язок між повнотою й передчасною смертю. Вимога знизити кількість споживаної їжі проходить червоною ниткою в більшості книжок сучасних лікарів і дієтологів.

 

«Багато», «мало» — це поняття відносні. Кількість необхідної людині їжі підраховується залежно від енергетичних витрат організму, які становлять приблизно 1 ккал/год на кожен кілограм маси (при середній масі 70 кг — приблизно 1700 ккал у день).

 

Інше важливе питання, яке постає при розгляді проблеми харчування, — що треба їсти?

 

На основі даних про хімічний склад харчових продуктів і концепції збалансованого харчування фахівцями були введені поняття:

 

— загальна харчова цінність продукту (відображає повноту його корисних якостей),

 

— енергетична цінність (калорійність);

 

— біологічна цінність.

 

Ці поняття дають можливість виявити всі переваги і недоліки продукту. Так, були визначені продукти — носії «порожніх калорій». Вони мають значну калорійність, але зовсім не мають цінних складників (цукор, кондитерські вироби — у них нульові показники вмісту вітамінів і мікроелементів). Горілчані вироби не тільки є носіями «порожніх» калорій, а й токсичні.

 

Роль основних інгредієнтів їжі в життєдіяльності організму.

 

Білки. При розгляді проблеми раціонального харчування найбільше суперечностей викликає питання про м'ясний білок. Відомо, як завзято нападають на м'ясну їжу натуроп