Фізіологічна потреба дітей в незамінних амінокислотах

Незамінна	Потреба,	Незамінна	Потреба,
амінокислота	мг/кг	амінокислота	мг/кг
Триптофан	—	Метіонін
Фенілаланін		Лейцин
Лізин		Ізолейцин
Треонін		Гістидин
Валін

Фізіологічні потреби дітей в жирах становлять 26,5 % загаль­ної потреби в енергії. Залежно від віку потреби дітей в жирах коливаються від 53 до 104 г на добу. Оскільки жири викорис­товуються для пластичних цілей, а також є розчинниками жиророзчинних вітамінів А і D, джерелом фосфоліпідів та ненасичених жирних кислот, то вони повинні бути в щоденному раціоні. Задоволення фізіологічних потреб дітей у вітамінах А та D, фосфоліпідах здійснюється за рахунок вершкового масла, молока, вершків та інших молочних продуктів, а також яєць.

Процес засвоєння та використання глюкози у дітей прохо­дить з більшою інтенсивністю, ніж у дорослих, тому їх фізіоло­гічні потреби у вуглеводах становлять понад 55 % загальної потреби в енергії. В кількісному відношенні потреби у вугле­водах з віком зростають від 212 г до 485 г на добу.

У харчуванні дітей важливе значення мають легкозасвоювані вуглеводи, джерелами яких є фрукти, ягоди та їх соки. Вони постачають глюкозу та фруктозу для потреб організму (зокрема для утворення глікогену). Важливим джерелом легкозасвою­ваних вуглеводів у дитячому харчуванні є молоко, яке містить лактозу (молочний цукор). У дитячому харчуванні прості вуглеводи повинні становити не більш як 20 % загальної кіль­кості вуглеводів і надходити до дитячого організму не в складі рафінованих продуктів (цукор), а в складі натуральних про­дуктів, тобто за рахунок фруктів, ягід, овочів.

У дітей в зв'язку з інтенсивними процесами росту фізіоло­гічні потреби у вітамінах підвищені. Особливе значення в дитячому харчуванні мають вітаміни А і D, які впливають на процеси росту. Фізіологічні потреби у вітаміні А покриваються як за рахунок каротину, так і за рахунок самого вітаміну А. Фізіологічна потреба дітей у вітаміні А становить 1 мг, у вітаміні D — 100—400 МО. Однак повне задоволення фізіологічних потреб дитячого організму у вітаміні D не можливе лише за рахунок його надходження з їжею. Перебування дітей влітку і весною на відкритому повітрі сприяє його синтезу. Найбільшу кількість вітаміну D і А містять продукти тваринного походження, зокрема риб'ячий жир, печінка, яйця, молоко, сир; попередник вітаміну А — каротин — морква, помідори, абрикоси, капуста та листкові овочі.

У дитячому харчуванні важливе значення має також вітамін Е, який істотно впливає на статевий розвиток організму. Крім того, вітамін Е сприяє накопиченню вітамінів А і D у внут­рішніх органах і тканинах, а також стимулює процес перетво­рення каротину на вітамін А. Фізіологічні потреби дітей різного віку у вітаміні Е коливаються від 5 до 15 мг на добу. Значну кількість вітаміну Е містять зародки зернових продуктів, а також жовтки яєць та інші продукти.

Важливе значення для організму дітей має вітамін С, оскільки він впливає на процес синтезу колагену в судинах та кістках скелета. Потреба дітей у вітаміні С залежно від їх віку коливається від 40 до 80 мг на добу. Джерелом вітаміну С є свіжі фрукти та овочі. Найбільшу кількість його містять плоди шипшини, чорна смородина, цитрусові, хрін та інші свіжі продукти рослинного походження.

Задоволення фізіологічних потреб дитячого організму у вітамі­нах групи В дуже важливе, адже кожен з них має свої специфічні функції. Більшість з них входить до складу багатьох ферментів як обов'язкова їх складова частина, без якої неможливий їх син­тез і обмін речовин в цілому. Потреба дітей у вітаміні В стано­вить 0,8—1,5 мг, В₂— 0,9—1,8, В₆ — 0,9—2,0, РР — 10—20, В₁₂ — 0,6—2 мкг, фолієвій кислоті — 80—200 мкг. Багато вітамінів групи В містять зернові продукти, дріжджі, печінка та інші продукти.

Для дитячого організму велике значення мають мінеральні речовини. Вони використовуються не тільки для пластичних цілей, а й сприяють нормальному процесу кровотворення, формуванню скелета, м'язів та інших тканин організму, забез­печують діяльність залоз внутрішньої секреції, продукування гормонів, побудову клітин нервової системи, зокрема клітин головного мозку.

Діти потребують підвищеної кількості кальцію для процесів мінералізації кісток скелета, тому необхідно систематично включати до харчового раціону молоко та молочні продукти, які містять легкозасвоюваний кальцій в оптимальному співвід­ношенні з фосфором та магнієм. Фізіологічна потреба дітей в кальції становить у віці 1—6 років — 800 мг, в 7—10 — 1000 мг, в11—17 — 1200 мг на добу. На засвоєння кальцію в організмі впливає його співвідношення з фосфором та магнієм. Найспри­ятливішим є співвідношення кальцію з фосфором та магнієм 1:1:0,5.

Серйозною проблемою є забезпечення дитячого організму достатньою кількістю кровотворних мікроелементів — залізом, міддю, марганцем, кобальтом. Основний продукт дитячого хар­чування — молоко і молочні продукти — містять мало заліза і міді. Джерелами заліза у ранньому віці є яєчний жовток, м'який сир, каші з подрібнених вівсяних круп, фруктові соки, дещо пізніше — м'ясо, овочі, картопля, зернові продукти. Фізіологічна потреба дітей у залізі становить: у віці 1—5 років — 10 мг, в 6—10 років — 12 мг, для хлопчиків 11 —13 та 14—17 років — 12 мг, для дівчаток 11 —13 та 14—17 років — 15 мг на добу; в міді — 1,5—2,5 мг на добу; в марганці — 5—7 мг, в кобальті — 0,2—0,3 мг на добу. Найбільше легкозасвоюваної міді містять продукти тваринного походження — печінка, м'ясо, жовтки яєць, марганцю — зернові продукти, овочі, печінка, риба.

Для нормального росту та статевого розвитку дітей необхід­ний цинк. Фізіологічна потреба дітей різного віку у цинку становить 8—15 мг на добу. Цинк міститься в багатьох про­дуктах тваринного і рослинного походження.

Діти потребують суворого додержання режиму харчування. Чим молодша дитина, тим частіше вона повинна приймати їжу. В дошкільному віці діти повинні приймати їжу через кожні З—4 години і не менш як 5 разів протягом дня. Школярам рекомендується 4-разове харчування.

Важливим оздоровчим заходом для дітей шкільного віку є правильна організація харчування у школі. Енергетична цінність шкільного харчування повинна становити не менше 20—25 % добової потреби в енергії, тобто 600—700 ккал (2,5—2,9 МДж). При цьому на частку білків повинно припадати 13 % загальної кількості енергії, жирів — 26, вуглеводів — 64 %. Шкільне харчування повинне містити оптимальну кількість вітамінів та мінеральних речовин. Взимку необхідно вітамінізувати треті страви препаратами вітаміну С.

Штучне годування дітей

Штучне годування дітей — це одна з надзвичайно актуальних проблем. Постійно збільшується кількість молодих матерів, які не можуть годувати своїх дітей через відсутність або недостатню кількість материнського молока. У зв'язку з цим виникла необ­хідність розробки та виробництва науково обґрунтованих пов­ноцінних замінників материнського молока. Внаслідок дослід­жень, проведених у багатьох країнах, розроблені адаптовані дитячі молочні суміші, які використовують для повної або часткової заміни материнського молока.

Основою для виробництва сухих дитячих молочних сумішей є коров'яче молоко.

Дитячі молочні продукти поділяють на 4 групи:

1) рідкі стерилізовані («Віталакт-ДМ», «Малютка», стерилі­зоване вітамінізоване молоко);

2) кисломолочні та пастоподібні (дитячий кефір, дитячий сир та ін.);

3) сухі продукти (сухі молочні суміші «Малютка», «Малюк», сухе молоко «Віталакт», «Ладушка», «Детолакт»);

4) сухі дієтичні та лікувальні продукти (сухі ацидофільні сумі­ші «Малюк», «Малютка», сухі молочні суміші «Енпіти», «Низьколактозне молоко»).

Розробка та виробництво нових дитячих молочних сумішей ґрунтується на сучасних наукових досягненнях науки про харчування, але усі вони мають на меті максимально наблизити ці суміші за харчовими та біологічними властивостями до материнського молока.

При створенні нових дитячих молочних сумішей додержу­ються таких принципів:

1. Вміст білка в дитячих молочних сумішах має бути таким самим, як і в материнському молоці (1,5—2 %).

2. Забезпечення «ніжного» згортання білка в дитячій молоч­ній суміші. Такий згорток легко перетравлюється в шлунку соками невисокої активності, які має дитина. Для забезпечення «ніжного» згортання білків коров'ячого молока з нього видаля­ють солі кальцію, обробляють протеолітичними ферментами, підкислюють і гомогенізують. Крім того, вирівнюють співвід­ношення між білками сироватки і казеїном, адже в материн­ському молоці білки сироватки і казеїн знаходяться в рівних співвідношеннях. Для вирівнювання цього співвідношення додають молочну сироватку, використовуючи такі сироваткові білкові концентрати: суху гуманізовану добавку (СГД-2), демінералізовану суху сироватку, одержану методом електродіалізу (СД-ЕД), концентрат сироваткових білків, одержаний методами ультрафільтрації та електродіалізу (КСБ-УФ,ЕД), концентрати, виготовлені концентруванням сироваткових білків методом діафільтрації (РСБ) та ін.

3. Наближення амінокислотного складу білків у дитячих молочних сумішах до амінокислотного складу материнського молока. Адже білок у замінниках материнського молока повинен використовуватися переважно на анаболічні цілі, тобто для забезпечення процесів росту дитини. З цією метою вирівнюють амінокислотний склад дитячих молочних сумішей.

4. Використання тільки якісних жирів. Жир материнського молока відрізняється високим вмістом поліненасичених жирних кислот, що забезпечує його достатню засвоюваність (90 %). Для того, щоб наблизити склад дитячих молочних сумішей до материнського молока, до них додають рослинні жири, багаті на поліненасичені жирні кислоти. Ненасичені жирні кислоти створюють оптимальні умови для розвитку грампозитивної мікрофлори в товстій кишці, зокрема біфідобактерій та ацидо­фільної палички. В материнському молоці міститься 13,4 % лінолевої кислоти, 0,7 % ліноленової та 0,25 % арахідонової кислот від загальної кількості жирних кислот. Наближене спів­відношення між ненасиченими жирними кислотами мають сумі­ші «Віталакт», «Малютка», «Малюк» та ін. До складу дитячих молочних сумішей включають дезодоровані кукурудзяну, коко­сову, соняшникову, бавовняну олії.

5. Коригування вуглеводної частини дитячих молочних сумі­шей з допомогою вуглеводних добавок — молочного рафіно­ваного цукру (лактози), солодового екстракту, кукурудзяного сиропу, глюкозо-фруктозного сиропу та інших. Переваги лак­този в складі замінників материнського молока порівняно із іншими простими цукрами загальновизнані. Лактоза відіграє важливу роль в стимуляції розмноження біфідобактерій, необ­хідних для підтримання нормальної кислотності калових мас та для попередження небезпеки розвитку запалення шкіри навколо анального отвору у немовлят. Значення лактози полягає також у тому, що вона стимулює всмоктування кальцію в тонкій кишці.

6. Додержання оптимального співвідношення між кальцієм і фосфором. Для дітей молодшого віку оптимальним співвідно­шенням між кальцієм і фосфором є 1:0,5 (як у материнському молоці).

7. Збагачення замінників материнського молока препаратами заліза. При штучному годуванні дітей серйозною проблемою є попередження анемії, викликаної дефіцитом заліза. Справа в тому, що в материнському молоці заліза втричі більше, ніж у коров'ячому.

8. Зниження буферної ємності дитячих молочних сумішей. 3 цією метою їх виготовляють на безсольовому знежиреному молоці та сироватці методом електродіалізу з корекцією білко­вого складу.

9. Для одержання стійких емульсій жирів у дитячих молочних сумішах використовують стабілізатори та емульгатори (лецитин, харчові фосфатиди, моногліцериди та ін.).

10. Підвищення біологічної цінності дитячих молочних сумішей. Для цього використовують вітаміни A, D₂, Е, С, РР, В₁, В₂, В₆, В₁₂, Р, холін. Для збагачення сумішей захисними фак­торами використовують біфідобактерії, ацидофільну паличку, лізоцим.

11. Введення в адаптовані дитячі суміші біологічно активних речовин. Останнім часом доведено, що амінокислота таурин відіграє важливу роль у розвитку тканини мозку та сітківки очей, в передачі нервових імпульсів, у підтриманні структури клітинних та субклітинних мембран, бере активну участь в бага­тьох інших процесах. Вміст таурину в материнському молоці в 4 рази перевищує його рівень в коров'ячому молоці.

За рубежем розроблені дитячі адаптовані суміші без добавки пшеничного борошна, яке викликає алергію у немовлят, і на основі молочної сироватки, а не коров'ячого молока.