Розділ 4. Практика на робочому місці зав. Секцією

Тема 4.2. Зберігання, списування майна на поверхах готелю. Інвентаризація

Робочі місця: готель «Академія», готель „Star”, готель „Перлина АРС”, готель „Магніт”, мотель „Мисливський”

Тривалість заняття: 6 години

Мета: ознайомити студентів з правилами зберігання та списування майна на поверхах готелю.

Матеріально-технічне оснащення робочого місця: договір про матеріальну відповідальність, акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Зміст і послідовність виконання завдань:

1. Ознайомитись з договором про матеріальну відповідальність та матеріально-відповідальними особамии на поверсі;

2. Ознайомитись із структурою акту на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Методичні рекомендації щодо виконання:

Збереження майна на поверхах готелю здійснюється матеріально відповідальними особами на основі договору про матеріальну відповідальність та внутрішніх правил готелю. Все наявне майно в готелі обліковується бухгалтерією шляхом занесення на баланс підприємства під час надходження на підприємство (див. інструкційну карту № 34). Матеріально відповідальні особи на поверсі - кастелянша (веде облік та видачу прибирального інвентарю, засобів, механізмів), зав.поверхом, старша покоївка, покоївка ведуть контроль за збереженістю майна на поверсі шляхом перевірки стану майна після виїзду гостя, акуратним та обережним поводженням з майном під час виконання різних видів робіт на поверсі. Відповідальність за втрату або пошкодження майна несуть матеріально відповідальні особи на поверсі згідно договору про матеріальну відповідальність.

Типовим договором про матеріальну відповідальність є укладення між працівником і власником письмового договору про повну матеріальну відповідальність.

За таким договором працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність у доповнення до трудового договору конкретизує обов'язки власника або уповноваженого ним органу і працівника щодо забезпечення збереження матеріальних цінностей.

Договори про повну матеріальну відповідальність укладаються при умові, що працівник досяг 18 років, тобто є повнолітнім і займає посаду (або виконує роботу), передбачену спеціальним переліком, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 p. "Про затвердження переліку посад і робіт, що заміщуються або що виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва", а також Типовим договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (див. Кодекс законів про працю України). У переліку за основу притягнення працівників до матеріальної відповідальності покладений зміст їх трудових обов'язків, виконання функцій, пов'язаних з обслуговуванням матеріальних цінностей. Цей перелік не підлягає розширювальному тлумаченню. У зв'язку з цим треба відмітити, що на практиці керівники підприємств відчувають потребу укладати договори про повну матеріальну відповідальність з працівниками, чиї посади (виконувана робота) в зазначеному переліку не вказані. Так, наприклад, такі договори укладаються з лаборантами кафедр вищих навчальних закладів, з майстрами дільниць у будівельних організаціях тощо, хоча правових наслідків такий договір не має.

Працівник не може бути притягнений до повної матеріальної відповідальності на підставі укладеного договору про повну матеріальну відповідальність, якщо його посада не міститься у переліку. Такий договір має не більш ніж моральне значення. Таким чином, назріла необхідність у розробці та прийнятті нового переліку посад (виконуваних робіт), зайняття (виконування) яких передбачає укладання договору про повну матеріальну відповідальність.

Недійсними є договори про повну матеріальну відповідальність, укладені з особами, котрі не досягли 18-літнього віку.

Укладення договору про повну матеріальну відповідальність є обов'язковим, якщо працівник виконує обов'язки щодо обслуговування матеріальних цінностей і це складає його основну трудову функцію. Відмова від укладення такого договору є перешкодою до прийому громадянина на роботу, що передбачає обов'язкове укладення письмового договору про повну матеріальну відповідальність. Така відмова без поважної причини вже прийнятого на роботу працівника є порушенням трудової дисципліни з усіма витікаючими звідси наслідками. При відмові від укладення договору про повну матеріальну відповідальність внаслідок поважних причин, власник зобов'язаний надати працівнику іншу роботу, а при її відсутності або відмові працівника від переведення останній може бути звільнений.

Також матеріальна відповідальність може наставати внаслідок одержання майна та інших цінностей працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами. Майно та інші цінності за разовими документами можуть отримувати працівники, для яких обслуговування матеріальних цінностей не складає основної трудової функції і їх посади не містяться в названому вище переліку. У таких випадках власник повинен ознайомити працівника, якому видана разова довіреність, з порядком приймання, транспортування, збереження цінностей. Разове доручення на отримання майна та інших цінностей не може видаватися головному бухгалтеру підприємства; особам, яким за вироком суду заборонено займати матеріально-відповідальні посади протягом певного часу; особам, що мають судимість за розкрадання, хабарництво та інші корисливі злочини, якщо судимість не знята і не погашена.

Поряд з договорами про повну індивідуальну матеріальну відповідальність працівників чинне трудове законодавство передбачає можливість укладення письмового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність. При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника, укладаються договори про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність. Вводиться колективна (бригадна) матеріальна відповідальність власником або уповноваженим ним органом за узгодженням з профспілковим комітетом. Письмовий договір про колективну матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади). Оскільки колективна (бригадна) матеріальна відповідальність встановлюється за згодою всіх членів колективу (бригади), при включенні до складу бригади нових членів, а також при призначенні її керівника враховується думка колективу бригади. Відповідно до Типового договору в договорі про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність визначаються взаємні права й обов'язки власника (уповноваженого ним органу) і бригади. Так, кожний член бригади має право брати участь у прийманні матеріальних цінностей, здійснювати взаємний контроль за роботою по зберіганню, обробці (відпуску), перевезенню або застосуванню в процесі виробництва цінностей, брати участь в інвентаризації цінностей, що передаються колективу, в необхідних випадках вимагати проведення інвентаризації, заявляти про відведення окремих членів бригади, якщо вони, на його думку, не можуть забезпечити збереження ввірених бригаді цінностей тощо.

У Перелік робіт, при виконанні яких може вводитись колективна відповідальність включені такі роботи як виконання касових операцій, прийом від населення платежів, прийом і відпуск матеріальних цінностей на складах, базах, автозаправних станціях, продаж товарів тощо.

Укладення договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність на посадах і роботах, не передбачених Переліком, позбавляє його юридичної сили.

Шкода, що підлягає відшкодуванню, розподіляється між членами колективу (бригади) пропорційно місячній тарифній ставці (посадовому окладу) і фактично відпрацьованому часу за період з останньої інвентаризації до дня виявлення шкоди. При встановленні безпосереднього винуватця — члена бригади, що заподіяв шкоду, обов'язок його відшкодування покладається на цього конкретного працівника, тобто у такому випадку відшкодування провадиться за правилами індивідуальної матеріальної відповідальності.

Списання майна - процедура вилучення шляхом ліквідації (знищення) майна з активу, здійснюється шляхом складання акту на списання. Списується, як правило майно, що непідлягає надалі використанню (знищене, пошкоджене) та/або майно яке є втраченим з різних причин. Ознайомтесь з бланком акту на списання.

Після виконаних завдань студент повинен:

Знати:

- Матеріально відповідальні посади на поверсі

- Структуру та зміст договору про матеріальну відповідальність

- Структуру акту на списання

Уміти:

- Забезпечувати збереженість майна на поверхах готелю

Список літератури

1. Байлик С.И. Гостинечное хазяйство.Оснащение. Евроремонт. Эксплуатация. – К.: Дакор., К.: Вира-Р., 2003.-334с.

1. Ляпина И.Ю. Организация и технология гостинечного обслуживания: Учеб.для нач.проф.образования/Под ред.канд.пед.наук А.Ю.Лапина.-М.:ПрофОбрИздат, 2001.-208с.

 

Інструкційну карту

розглянуто і схвалено

предметною цикловою комісією

спецдисциплін „Організація

обслуговування в готелях

і туристичних комплексах

та фізичного виховання”

протокол №__від________2009р.

Голова циклової комісії

________Завозіна Л. Б.

Інструкційна картка № 36