Цілі розробки стандартів обслуговування

Для забезпечення високої якості технічного обслуговування фірми розробляються спеціальні стандарти або правила обслуговування, які передбачають систематичне навчання і тренування зайнятого в сервісі персоналу, забезпечують ідентичний рівень обслуговування у всій сервісній мережі і є безумовними для виконання.

Таким чином, під стандартами обслуговування розуміють правила роботи співробітників сервісного комплексу (сервіс центру). Іншими словами, стандарти обслуговування - це організаційно-інструктивні, певною мірою методичні документи, які розроблюються спільно системотехниками, спеціалістами сервісу та економістами фірми. У них відбиті вимоги до цілей, організації, технології та забезпеченню окремих видів сервісних робіт, виконання яких гарантує високу міру задоволення покупця. У документа багатоцільове призначення, оскільки він одночасно виступає і як робоча інструкція, і як контрольно-оцінюючий матеріал, і навіть як міні-підручник для починаючих робітників. Система таких стандартів і формує основу якісного сервісу [21].

Наприклад, компанія Xerox установила стандарт обслуговування, за яким вона "зобов'язується усунути несправності в копіювальному апараті в будь-якій точці континентальної частини США через 3 години після одержання заявки", для чого створений особливий підрозділ, що забезпечує виконання цієї гарантії.

Під час освоєння стандартів обслуговування персонал знайомиться із станом справ підприємства, його продукцією, престижними покупцями, описом найбільш раціональних прийомів діяльності. Основна частина навчання присвячується правилам і способам ведення сервісного обслуговування, умінню створювати сприятливий психологічний клімат спілкування між співробітником-продавцем послуги і покупцем-відвідувачем сервісного пункту. Докладно розглядаються типові помилки і даються рекомендації щодо їх уникнення. За можливості заняття проводяться методом ділової гри.

Головним завданням забезпечення якості послуги є задоволення або перевищення очікувань споживачів. У споживачів виробляються очікування послуги, які базуються на попередньому досвіді, на ціні, яку вони сплачували, і на інших чинниках. У цьому випадку задоволення потреб залежить від різниці між послугою, яку споживачі очікують одержати, і послугою, яку вони дійсно одержали.

Оцінка якості послуг повинна здійснюватися за критеріями, які використовуються споживачами для їхніх цілей. Коли покупець оцінює якість послуг, він порівнює деякі фактичні значення параметрів оцінки якості з очікуваними значеннями цих параметрів, і якщо ці очікування збігаються, тоді якість послуг вважається їм задовільною.

Найбільш важливими компонентами оцінки якості послуг є такі:

- відчутність - фізичне середовище, в якому надаються послуги (інтер'єр сервісної фірми, устаткування, зовнішній вигляд персоналу та ін.;

- надійність - послідовність виконання (наприклад, "точно у строк", коли доставка товару здійснюється у зазначений час і місце, за умови надійності інформаційних і фінансових процедур);

- відповідальність - бажання персоналу сервісної фірми допомогти покупцю, гарантії виконання послуг;

- закінченість - володіння необхідними знаннями і навичками, компетентність персоналу;

- доступність - легкість установлення контактів із сервісною фірмою, зручний для покупця час надання сервісних послуг;

- безпека - відсутність ризику і недовіри з боку покупця (наприклад, забезпечення цілісності вантажу при фізичному розподілі);

- ввічливість - коректність, люб'язність персоналу;

- комунікабельність - спроможність персоналу розмовляти на мові, зрозумілій покупцю;

- порозуміння з покупцем - щирий інтерес до покупця, спроможність персоналу ввійти в роль покупця і знання його потреб.

Очікування споживачів при оцінці якості послуг базуються на основі таких стрижневих чинників:

- мовних комунікацій (чуток), тобто тієї інформації про послуги, про яку покупці дізнаються від інших покупців;

- особистих потреб. Цей чинник стосується особистості покупця, його запитів, уявлення про якість послуг і пов'язаний із його характером, політичними, релігійними, суспільними та іншими поглядами;

- минулого досвіду, тобто, можливо, такого роду послуги вже надавалися в минулому;

- зовнішніх повідомлень (комунікацій) - інформації, яка одержується від постачальників послуг по радіо, телебаченню, із преси (реклама в ЗМІ).

Таким чином, у споживачів формуються очікування послуги, які базуються на минулому досвіді, на ціні, що вони сплачували, і на інших чинниках. Тут можна зіткнутися з проблемою співвідношення між очікуваннями і результатом, тому що кожний позитивний досвід створює очікування ще кращої якості обслуговування в майбутньому.

Якість послуг повинна оцінюватися на основі вхідних і вихідних даних. Чудова конструкція, якісні матеріали, точне складання і контроль якості - це вхідні параметри, що використовуються для підвищення якості кінцевого продукту, що є набором вигод, які товар або послуга можуть дати споживачу. Проте більшість споживачів не знають про якість вхідних даних, тобто як вони розглядаються з інженерної або виробничої точок зору. Споживачі судять про якість з вихідних даних. Вихідні дані - це вигоди, отримані покупцем від наданої послуги. Різницю між цими двома значеннями називають розбіжністю, і за нею оцінюють міру задоволеності покупця якістю послуги.

Розвиток іміджу якості потребує, щоб усі вхідні параметри були дуже високого стандарту.

Модель якості обслуговування подана графічно на рис. 15.1 [21].

Верхня частина моделі описує чинники, що визначають очікування і попит на послугу. Нижня частина моделі показує, як організації створюють послуги.

Ця модель якості послуги використовує аналіз розбіжностей, що можуть виникнути в процесі надання послуг.

Завдання організації, що надає послуги, полягає в тому, щоб ідентифікувати і зменшити розбіжності, що були виявлені дослідником і визначені як значні перешкоди до надання якісної послуги.

Розбіжність 1: Уявлення керівництва про очікування споживача помилкові.

Ця розбіжність виявляє проблему сегментації за вигодами - припущення керівництва про споживацькі очікування некоректні.

Розбіжність 2: Робочі специфікації послуги не відповідають уявленню керівництва про бажані вигоди і очікування цільових споживачів.

Ця розбіжність виявляє проблему позиціонування наданої послуги. Неправильно побудована матриця специфікації послуг.

Розбіжність 3: Надана послуга не відповідає робочим специфікаціям, запропонованим керівництвом.

Сценарій виконання послуги і контроль за нею неправильні загалом.

Розбіжність 4: Обіцянки не відповідають дійсності.

Обране позиціонування послуги не відповідає реальній послузі.

Розбіжність 5: Сприйняття наданої споживачам послуги не відповідає очікуванням споживача.

Рис. 15.1. Модель якості обслуговування

 

Запропонована послуга не може задовольнити очікування.

Оскільки послуга є послідовністю різноманітних видів діяльності (виробничий сценарій), розбіжності 2 і 3 можуть бути зменшені в результаті вивчення співвідношення між реальними робочими характеристиками по кожному виду діяльності і рейтингами якості обслуговування у споживача загалом.