Богословське осмислення подружжя



Подружжя середовище преображення

Індивідуалізм нашого часу часто створю великі труднощі в подружжі. Тому потрібно дуже часто відкритись на іншого, присмирити себе за прикладом кенозису Христа, щоб внести мир і спокій у подружжя. Не випадково одним із центральних місць шлюбу є співання серії тропарів «святії мученики..». Церква підкреслює, що подружжя є певним середовищем мучеництва, в якому ми маємо дорости до правдивого свідчення любові один до одного і тим самим переображити як себе самих так і відносини, так і атмосферу, в якій живемо.

Повнота життя

Людина може увійти до структури цього світу тільки через свою сім'ю.

Ні чоловік, ні тим більше жінка не володіють в шлюбі ніякою владою один над одним. Насильство над волею іншого, хоч би здійснене в ім'я любові, вбиває саму любов. І тоді виникає питання: чи треба підкорятися такому насильству, раз в нім криється небезпека для найдорожчого? Бесчисленна кількість нещасних подруж спостерігається саме від того, що кожна сторона рахує своєю власністю того, кого любить. Звідси майже всі проблеми в шлюбі. Але найбільша мудрість його прихована в тому, щоб дати повну свободу тому, кого лю-бишь: наш земний брак - подібність шлюбі небесного (Христа з Церквою), а там - повна свобода.

Про жінку сказано - "немічна судина". Ця "не-мощь" поміщена головним чином в підвладності жінки природним стихіям - в ній самій і поза нею. Через це - слабкий самоконтроль, безответ-ственность, пристрасність, сліпота в думках. Майже жодна жінка не вільна від цього, вона - раба своїх пристрастей, своїх антипатій, своє "хоче". Тільки у християнстві жінка може стати рівною чоловікові, підпорядкувавши вищому початку свій темпера-мент, набуваючи розсудливості, терпіння, правиль-ное думки і мудрості, тому що в цих услови-ях можлива її дійсна дружба з чоловіком.

Як сумно і неповно існування дівчини і яка повнота існування у жінки. Ніякий любовний роман не може замінити шлюбі. У лю-бовном романі люди є в пишноті, в рас-цвете, але це не вони самі, а їх примарна, приук-рашенная дійсність, де життя кожного з двох - неодмінно поза, хоч би простима і безневинна.

Тільки брак може дарувати людині повноту пізнання іншої людини - це диво відчувати, ося-зать бачити іншу особу так само неповторно і єдино, як і пізнання Бога. З цієї причини можна сказати, що до шлюбі чоловік як би сколь-зит над життям, спостерігаючи її з боку, і лише в шлюбі занурюється в саме життя, входивши в неї через іншу особу. Це насолоду дійсним позна-нием і дійсним життям народжує те відчуття завершеної повноти і задоволеності, яке де-лает нас багатше і мудріше.

Сімейні проблеми

Філософія сімейних сварок: найчастіше вони - ре-зультат докорів дружини в адресу чоловіка, може бути і заслужених (гордість). Але їх необхідне выслу-шать хоч би для того, щоб виявити первопри-чину цих сварок, які часто походять від стра-стного бажання дружини бачити свого чоловіка краще, ніж він є насправді, а також від її ідеалістичної настроєності. У таких випадках дружина починає сты-дить свого чоловіка, а він у свою чергу дорікає їй. Одружений чоловік особливо схильний до того, щоб спиратися на емпіричні факти. Дружина прагне відхилити від цього свого чоловіка, вона чекає від нього більшого.

У цьому сенсі сімейні розбрати, як це ні стран-но, є доказом того, що вже дає брак (а не тільки того, що очікується в майбутньому): і в тій новій людській істоті, в яку злилися двоє, дружина грає роль совісті.

От чому сварки між близькими людьми навіть корисні - тому що у вогні сварки згорає все «сміття» образ, непорозумінь, що накопичилися іноді за довгий час. І після взаємного пояснення і испо-веди наступає відчуття повної ясності і спокою - все з'ясовано, нічого не обтяжує. Тоді высвобож-даются саме здібності душі і, входивши в обще-ние один з одним, домовляються до дивовижних речей, досягається повна одностайність, однодумність.

 

 


[1] Зізіулас Й., «О Крещении и Миропомазании» // Соборность, Москва 1999.

[2] Там же.

[3] Там же

[4] Зізіулас Й., «О Крещении и Миропомазании» // Соборность, Москва 1999.

[5] Там же

[6] Зізіулас Й., «О Крещении и Миропомазании» // Соборность, Москва 1999.

[7] Тайна, яку звершуємо

[8] Там же

[9] Зізіулас Й., «О Крещении и Миропомазании» // Соборность, Москва 1999.

[10] Тайна, яку звершуємо

[11] Пор. John Zizioulas. Being as communion. Studies in Personhood and the Church.- St.Vladimir’s Seminary Press, Crestwood, 1997. – С. 112

[12] Див. Там же. – С. 110

[13] Прот. Н. Афанасьев. Трапеза Господня. - Рига, 1991. – С. 71

[14] Пор. John Zizioulas. Being as communion. Studies in Personhood and the Church.- St.Vladimir’s Seminary Press, Crestwood, 1997. – С. 110

[15] Пор. Там же. – С. 110 – 111

[16] Пор. John Zizioulas. Being as communion. Studies in Personhood and the Church.- St.Vladimir’s Seminary Press, Crestwood, 1997. – С. 111

[17] Там же. – С. 111

[18] А.Фокин. Преложение Святых Даров в таинстве Евхаристии по учению святителя Иоанна Златоуста // Патристика. Новые переводы, статьи. – Нижний Новгород, 2001. – С. 358

[19] Пор. Прийдіте поклонімся. Молитовник. - Рим, 1991. – С. 435

[20] Пор. Ioannis Zizioulas. Eucaristia e regno di Dio. - Edizioni Qiqajon, Comunita di Bose, 1996. – С. 52

[21] Там же. – С. 51

[22] Пор. Прийдіте поклонімся. Молитовник. - Рим, 1991. – С. 436 - 437

[23] Ioannis Zizioulas. Eucaristia e regno di Dio. - Edizioni Qiqajon, Comunita di Bose, 1996. – С. 75

[24] Н. Кавасила. Изяснение Божественной Литургии. http:// www. wco.ru/biblio

[25] Кондак П’ятидесятниці // Прийдіте поклонімся. Молитовник. - Рим, 1991. – С. 703

[26] св. Иоанн Дамаскин. Точное изложение православной веры. - С.-Петербург, 1894. р.в. Москва – Ростов-на-Дону, 1992. – С. 297

[27] Прийдіте поклонімся. Молитовник. - Рим, 1991. – С. 456

[28] Пор. Там же. – С. 427

[29] Див. Hans-Joachim Schulz. The Byzantine Liturgy. Symbolic Structure and Faith Expression. – New York, 1986. – С. 13

[30] Див. Enrico Mazza. Mystagogy. The Theology of Liturgy in the Patristic Age. – New York, 1989. - С. 70

[31] С.Булгаков. Евхаристический догмат // Путь №21. – Париж, 1930. – С. 18

[32] Ioannis Zizioulas. Eucaristia e regno di Dio. - Edizioni Qiqajon, Comunita di Bose, 1996. – С. 73

[33] Paul Evdokimov. Prawoslawie. – Warszawa, 1986. – С. 317

[34] Там же. – С. 317

[35] Пор. Ioannis Zizioulas. Eucaristia e regno di Dio. - Edizioni Qiqajon, Comunita di Bose, 1996. – С. 75

[36] Прийдіте поклонімся. Молитовник. - Рим, 1991. – С. 427

[37] Див. Иоанн Мейендорф. Византийское богословие. Исторические направления и вероучения. – Москва, 2001. – С. 357

[38] Там же. – С. 358

[39] Див. Прот. Александр Шмеман. За жизнь мира. – Religious Books for Russia, New York, 1983. – С. 7

[40] Пор. Paul Evdokimov. Prawoslawie. – Warszawa, 1986. – С. 321

[41] Оливье Клеман. Истоки, Богословие отцов древній Церкви. – Москва, 1994. – С. 107

[42] Николай Кавасила. Семь слов о жизни во Христе. – Москва, 1874. р.в. – С. 83

[43] Пор. Paul Evdokimov. Prawoslawie. – Warszawa, 1986. – С. 321

[44] Катехизм Католицької Церкви (далі ККЦ) 1501.

[45] Див. Бенедетто Теста, О Таинствах Церкви. Москва „Христианская библиотека”, 2000. – С. 247

[46] Пор. Св. Іполит Римський, Апостольське передання, V, 2, в: P.F. Palmer, Sacraments and Forgiveness. History and Doctrinal Development of Penance, Extreme Unction and Indulgences, Wensmister, MD: The Newman Press, 1961 (далі - Palmer, Sacraments). – С. 277

[47] Тертуліан, Ad Scapulam 4,5 в: Corpus Christianorum series latina, Tourinai: Brepols, 1954 (далі - CCL). – 2, 1130

* Містечко біля Рима

[48] Див. Папа Інокентій І, Послання Декентію Губбійському (416), в: Християнское вероучение. Догматические тексты учительства Церкви ІІІ – Х вв., СПб.: Из-во св. Петра, 2002. (далі – ХВ) – С. 875-876

[49] Пор. Бенедетто Теста, О Таинствах Церкви. Москва „Христианская библиотека”, 2000. – С. 247

[50] Див. св. Кирило Олександрійський, Про поклоніння у Дусі та істині, 5 в: Palmer, Sacraments. – С. 281-282

[51] Віктор Антіохійський, Коментар на Євангеліє від Марка 6:13, в: Palmer, Sacraments. – С. 282

[52] св. Цезарій Арльській, Проповідь 279, 5 в: Palmer, Sacraments. – С. 285

[53] св. Беда Високоповажний, На послання Якова, 5 в: Palmer, Sacraments. – С. 286-287

* Місто на Півночі Німеччини

[55] Див. Карл Великий, Аахенський Капітулярій (801), в: Palmer, Sacraments. – С. 293-295

[56] Каролінгський обряд омазання, в: Palmer, Sacraments. – С. 293-295

[57] Гуго Сен-Вікторській, Про Таїнства 2,15 в: Palmer, Sacraments. – С. 297

[58] Вільям Оверський, Opera Omnia, 1,2,3, в: Palmer, Sacraments. – С. 298

[59] Св. Бонавентура, Про сентенції,4 dist. 23, a. 1, q.1, в: Palmer, Sacraments. – С. 300

[60] Див. Пол Хаффнер, Тайна Таинств, М.: ББИ св. ап. Андрея, 2007. – 137

[61] Св. Тома Aквінський, Summa Theologiae, Supplement, q. 30, a.1

[62] Див. ККЦ 1525.

[63] Див. Флорентійський собор, Декрет для вірмен, в: ХВ, 1324

[64] Див. Тридентський собор, 14 сесія, Декрет про Таїнство єлеопомазання, в: ХВ, 879-881

[65] Див. Декрет Lamentabili Священної Канцелярії, в: ХВ, 886









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь - 54.158.21.176