Під банківським кредитом розуміються кошти, що надаються банком у борг клієнтові для цільового використання на встановлений термін під певний відсоток.

Тема 6. МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЗАЛУЧЕННЯМ ПОЗИКОВОГО КАПІТАЛУ З РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ

 

План

1. Управління залученням банківського кредиту

2. Управління фінансовим лізингом

3. Управління облігаційною позикою

4. Управління залученням товарного (комерційного) кредиту

5. Управління внутрішньою кредиторською заборгованістю (рахунками нарахувань)

 

Управління залученням банківського кредиту

У складі фінансового кредиту, залученого підприємствами для розширення господарської діяльності, пріоритетна роль належить банківському кредиту. Цей кредит має широку цільову спрямованість і залучається в найрізноманітніших видах. В останні роки в кредитуванні підприємств беруть участь не тільки вітчизняні, але й закордонні банки (особливо в кредитуванні спільних підприємств за участю іноземного капіталу).

Прогнозування середньої суми й розміру приросту внутрішньої кредиторської заборгованості по підприємству в цілому.

Середня сума внутрішньої кредиторської заборгованості по підприємству в цілому визначається шляхом підсумовування прогнозованого середнього його розміру по окремих видах цієї заборгованості:

де — прогнозована середня сума внутрішньої кредиторської заборгованості по підприємству в цілому;

— прогнозована середня сума внутрішньої кредиторської заборгованості по конкретних її видах.

Приріст внутрішньої кредиторської заборгованості в майбутньому періоді по підприємству в цілому визначається за наступною формулою:

,

де — прогнозований приріст середньої суми внутрішньої кредиторської заборгованості по підприємству в цілому в майбутньому періоді;

— прогнозована середня сума внутрішньої кредиторської заборгованості по підприємству в цілому;

— середня сума внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства в аналогічному попередньому періоді.

6. Оцінювання ефекту приросту внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства в майбутньому періоді. Цей ефект полягає в скороченні потреби підприємства в залученні кредиту й видатків, пов'язаних з його обслуговуванням. Розрахунок цього ефекту здійснюється за такою формулою:

Е_вкз = ,

де Е_вкз — ефект від приросту середньої суми внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства в майбутньому періоді;

— прогнозований приріст середньої суми внутрішньої кредиторської заборгованості по підприємству в цілому;

ПК_б — середньорічна ставка відсотка за короткостроковий кредит, залучений підприємством.

7. Забезпечення контролю за своєчасністю нарахування й виплати коштів у розрізі окремих видів внутрішньої кредиторської заборгованості. Нарахування цих коштів контролює бухгалтерія за результатами здійснення окремих господарських операцій підприємства. Виплата цих коштів включаються в розроблюваний платіжний календар і контролюється в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства.

З урахуванням прогнозованого приросту внутрішньої кредиторської заборгованості на підприємстві формується загальна структура позикових коштів, залучених з різних джерел.

 

 

Тема 6. МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЗАЛУЧЕННЯМ ПОЗИКОВОГО КАПІТАЛУ З РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ

 

План

1. Управління залученням банківського кредиту

2. Управління фінансовим лізингом

3. Управління облігаційною позикою

4. Управління залученням товарного (комерційного) кредиту

5. Управління внутрішньою кредиторською заборгованістю (рахунками нарахувань)

 

Управління залученням банківського кредиту

У складі фінансового кредиту, залученого підприємствами для розширення господарської діяльності, пріоритетна роль належить банківському кредиту. Цей кредит має широку цільову спрямованість і залучається в найрізноманітніших видах. В останні роки в кредитуванні підприємств беруть участь не тільки вітчизняні, але й закордонні банки (особливо в кредитуванні спільних підприємств за участю іноземного капіталу).

Під банківським кредитом розуміються кошти, що надаються банком у борг клієнтові для цільового використання на встановлений термін під певний відсоток.

Банківський кредит надається підприємствам на сучасному етапі в таких видах (рис. 1).

1. Бланковий (незабезпечений) кредит під здійснення окремих господарських операцій. Як правило, він надається комерційним банком, що здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства. Хоча формально він носить незабезпечений характер, але фактично забезпечується розміром дебіторської заборгованості підприємства і його коштів на розрахунковому й іншому рахунках у цьому ж банку. Крім того, цей вид кредиту є звичайно «самознищуваним», тому що здійснена при його посередництві господарська операція генерує при її завершенні грошовий потік, достатній для його повного погашення. Цей вид кредиту надається, як правило, тільки на короткостроковий період.

 

 

Рис. 1. Основні види банківських кредитів, що надаються підприємству

2. Контокорентний кредит («овердрафт»). Цей вид кредиту надається банком звичайно під забезпечення, але ця вимога не є обов'язковою. При наданні цього кредиту банк відкриває підприємству контокорентний рахунок, на якому враховуються як кредитні, так і розрахункові його операції. Контокорентний рахунок використовується як джерело кредиту в обсязі, що не перевищує встановлене в кредитному договорі максимальне негативне сальдо (контокорентний ліміт). За негативним залишком контокорентного рахунку підприємство сплачує банку встановлений кредитний відсоток; при цьому договором може бути визначено, що при позитивному залишку цього рахунку банк нараховує підприємству депозитний відсоток. Сальдування надходжень і виплат за контокорентним рахунком підприємства відбувається через установлені договором проміжки часу з розрахунками кредитних платежів.

3. Сезонний кредит із щомісячною амортизацією боргу. Цей вид кредиту надається звичайно на формування змінної частини оборотних активів на період їхнього зростання у зв'язку із сезонними потребами підприємства. Його особливість полягає в тому, що поряд із щомісячним обслуговуванням цього кредиту (щомісячною виплатою відсотка по ньому) кредитним договором передбачається й щомісячна амортизація (погашення) основної суми боргу. Графік такої амортизації боргу за розмірами пов'язаний з обсягом зниження сезонної потреби підприємства в коштах. Перевага цього виду кредиту полягає в ефективному використанні отриманих фінансових ресурсів у розмірах, обумовлених реальними потребами підприємства.

4. Відкриття кредитної лінії. Через те, що потреба в короткостроковому банківському кредиті не завжди може бути передбачена із прив'язкою до конкретних термінів його використання, договір про нього підприємство може оформити з банком попередньо у формі відкриття кредитної лінії. У цьому договорі обумовлюються строки, умови й гранична сума надання банківського кредиту, коли в ньому виникає реальна потреба. Як правило, банк установлює розмір комісійної винагороди (комісійний відсоток) за свої фінансові зобов'язання з надання кредиту в обсязі не використовуваного ліміту кредитної лінії. Для підприємства перевага даного виду кредиту полягає в тому, що воно використовує позикові кошти виключно відповідно до своїх реальних потреб в них. Звичайно кредитна лінія відкривається на термін до одного року. Особливістю цього виду банківського кредиту є те, що він не носить характер безумовного контрактного зобов'язання й може бути анульований банком при погіршенні фінансового стану підприємства-клієнта.

5. Револьверний (автоматично поновлюваний) кредит. Він характеризує один із видів банківського кредиту, що надається на певний період, протягом якого дозволяється як поетапна «вибірка» кредитних коштів, так і поетапне часткове або повне погашення зобов'язань по ньому (амортизація суми основного боргу). Внесені в рахунок погашення зобов'язань кошти можуть знову запозичитися підприємством протягом періоду дії кредитного договору (у межах установленого кредитного ліміту). Виплата непогашеної суми основного боргу й відсотків, що залишилася, по ньому провадиться після закінчення терміну дії кредитного договору. Перевагою цього виду кредиту в порівнянні з відкриттям кредитної лінії є мінімальні обмеження, що накладаються банком, хоча рівень процентної ставки по ньому звичайно вище.

6. Онкольний кредит. Особливістю цього виду кредиту є те, що він надається позичальникові без зазначення терміну його використання (у рамках короткотермінового кредитування) із зобов'язанням останнього погасити його на першу вимогу кредитора. При погашенні цього кредиту звичайно надається пільговий період (за діючою практикою - до трьох днів).

7. Ломбардний кредит. Такий кредит може бути отриманий підприємством під заставу високоліквідних активів (векселів, державних короткострокових облігацій і т.п.), які на період кредитування передаються банку. Розмір кредиту в цьому випадку відповідає певній (але не всій) частині вартості переданих у заставу активів. Як правило, цей вид кредиту носить короткостроковий характер.

8. Іпотечний кредит. Такий кредит може бути отриманий від банків, що спеціалізуються на видачі довгострокових позик під заставу основних коштів або майнового комплексу підприємств у цілому («іпотечних банків»).

Підприємство, що передає в заставу своє майно, зобов'язано застрахувати його в повному обсязі на користь банку. При цьому закладене в банку майно продовжує використовуватися підприємством. В умовах різкого скорочення видачі підприємствам незабезпечених банківських позик іпотечний кредит стає основною формою довгострокового банківського кредитування.

9. Роловерний кредит. Він являє собою один з видів довгострокового кредиту з періодичною процентною ставкою, що переглядається (тобто з перманентним «перекредитуванням» у зв'язку зі зміною кон'юнктури
фінансового ринку). У європейській практиці надання роловерних кредитів перегляд процентної ставки здійснюється один раз у квартал або півріччя (в умовах високої інфляції й частої зміни дисконтної ставки центрального банку періодичність перегляду процентних ставок за кредит може бути більш частою).

10. Консорціумний (консорціальний) кредит. Кредитна політика банку, система встановлених нормативів кредитування або високий рівень ризику іноді не дають змогу йому повною мірою задовольнити високу потребу підприємства-клієнта в кредиті. У цьому випадку банк, що обслуговує підприємство, може залучити до кредитування свого клієнта інші банки (союз банків для здійснення таких кредитних операцій зветься «консорціум»). Після укладання з підприємством-клієнтом кредитного договору банк акумулює кошти інших банків і передає їх позичальникові, відповідно розподіляючи суму відсотків при обслуговуванні боргу. За організацію консорціумного кредиту ведучий (обслуговуючого клієнта) банк одержує певну комісійну винагороду.

Різноманіття видів і умов залучення банківського кредиту визначають необхідність ефективного управління цим процесом на підприємствах з високим обсягом потреби в цьому виді позикових фінансових коштів. У цьому випадку цілі й політика залучення позикового капіталу конкретизуються з урахуванням особливостей банківського кредитування, виділяючись при необхідності в самостійний вид фінансової політики підприємства.