Характеристика програмно-цільового методу формування бюджету

Програмно-цільовий метод бюджетування – управління бюджетом з орієнтацією на те, щоб витрачання бюджетних коштів вело до досягнення соціально-значущіх результатів.

Ключовим важелем цього методу є здійснення контролю за результатами економічної і соціальної ефективності діяльності розпорядженням бюджетних коштів.

Ознаки програмно-цільового методу:

· зосередженість на результатах, які бажано отримати

· можливість оцінки наслідків бюджетних рішень у процесі їх прийняття

· посилення відповідальності за витрачання бюджетних коштів

· забезпеченість прозорості бюджетного процесу.

Основні відмінності між постатейним підходом формування бюджету та програмно-цільовим методом:

Постатейний (традиційний)	Програмно-цільовий
Бюджет затверджується у розрізі бюджетних функцій	Бюджет затверджується за програмами і підпрограмами
П-п формування бюджету (утримання бюджетних організацій)	Зосередженість на результатах
Планування бюджету лише на наступний бюджетний рік	Стратегічний підхід та планування бюджету на кілька років
Відсутність належного обґрунтування видатків бюджету при його підготовці, аналізі і прийнятті відповідних рішень	Якісно новий підхід до обґрунтування бюджету при його складанні
Нівелювання відповідності при витрачанні коштів	Посилення відповідальності при виконанні програми
Непрозорість витрачання бюджетних коштів	Прозорість витрачання бюджетних коштів

Кожна програма передбачає формулювання чіткої мети, завдань, конкретних заходів з їх здійснення (напрямів діяльності) та показників результативності.

Мета виконання програми – відображення кінцевого результату на досягнення якого спрямована бюджетна програма.

Завдання програми – конкретні цілі або результати, яких треба досягти внаслідок виконання бюджетної програми протягом відповідного бюджетного періоду і які можна оцінити за допомогою показників результативності.

Завдання програми повинні мати такі характеристики:

1.Орієнтованість на результат

2.Вираження результатів у кількісних вимірах

3.Визначеність термінів виконання завдань

4.Конкретність та реалістичність

Приклад: правильно сформулювати завдання програми “Постачання питної води населенню” Завдання: до початку 2006 р. завершити будівництво 35 комун. с-м.

Напрями діяльності – конкретні види дій у межах програми, спрямовані на виконання завдань програми.

Приклад: проведення хімічних аналізів якості води і спорудження та ремонт водоочисних споруд.

Показник результативності – статистичний індикатор, який показує успішність виконання програми.

Значення використання показників результативності видатків бюджету для планування бюджетних програм:

1.Дозволяють чітко бачити віддачу від використання бюджетних коштів та економічність (співвідношення результатів та витрат)

2.Дозволяють підтвердити необхідність програм та їх відповідність поставленій меті

3.Надають можливість порівнювати успішність виконання аналітичних програм.

Приклад: Освітні програми.

4.Дозволяють відбирати найефективніші бюджетні програми при розподілі обмежених бюджетних ресурсів.

Типи показників результативності бюджетних програм:

1. Показники затрат або вхідних ресурсів. Визначають об’єкти та структуру ресурсів, що забезпечують виконання бюджетної програми.

Приклад: кількість штатних одиниць, кількість установ, кількість обладнання.

2. Показники обсягу робіт. Показують обсяг робіт, який має бути виконаний у процесі реалізації програми.

Приклад: кількість хворих, яких планується обслуговувати або довжина шляху з твердим покриттям, який планується збудувати.

3. Показники продукту або обсяг виконаних робіт. Використовуються для оцінки досягнення поставлених цілей.

Приклад: кількість підготовлених спеціалістів, кількість вилікуваних хворих, кількість відвідувачів музеїв, бібліотек.

4. Показники ефективності (рентабельності). Визначаються як відношення кількості вироблених товарів, виконаних робіт, наданих послуг до їх вартості в людському або грошовому вимірі.

Приклад: кількість студентів на 1 викладача, вартість підготовки 1 студента.

5. Показники якості або отримані ефекти від виконання програми. Відображають ступінь якості послуг, робіт, товарів.

Приклад: зниження захворюваності на туберкульоз на 2% в порівнянні з минулим періодом.

Використання програмно-цільового методу передбачає складання програмного бюджету.

Складовими елементами структури програмного бюджету є:

· функція

· підфункція

· програма

· підпрограма

· проект

Функція – широка програмна класифікація напрямів діяльності уряду на загальному державному рівні, які мають спільні процеси або поняття.

Підфункція – складова загальної державної функції, яка описує сукупність програм.

Програма – систематизована сукупність напрямів діяльності, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонується і здійснюється розпорядником бюджетних коштів відповідно до наданих йому функцій.

Підпрограма – складова програми спрямована на виконання частини програми.

Проект – сукупність напрямів діяльності в підпрограмі, має початок і кінець, може включати стратегії та вимірюється за допомогою детальних показників результативності.

Програмно-цільовий метод формування бюджету сприяє застосуванню перспективного бюджетування (складання видатків на кілька років).

Стратегічне планування та аналіз програм є фундаментом для складання бюджетних запитів.

Бюджетні запити

Бюджетний запит – документ, підготовлений РБК, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

У типових формах бюджетного запиту містяться такі дані:

1.Назва бюджетної установи та програмна інформація про те хто і за які види діяльності відповідає.

2.Коди бюджетної класифікації, що відповідають конкретній установі та програмі.

3.Суми фактичних видатків минулого року та затверджені обсяги в поточному році.

4.Граничні обсяги видатків на поточний рік.

5.Сума запиту на відповідну програму на бюджетний рік.

6.Сума додатково необхідних коштів.

7.Прогноз видатків на 2 наступних роки.

8.Характеристика мережі штатів і контингентів.

Форми бюджетних запитів 2002 р.

1.загальна (2002 – 1)

2.індивідуальна (2002 – 2)

3.додаткова (2002 – 3)

Принципи, що забезпечують ефективний аналіз бюджетних запитів:

1.Здатність синтезувати окремі деталі в загальному питанні на які необхідно звернути увагу вищих посадових осіб, що приймають відповідні рішення (Синтезу).

2.Оптимальності – оптимальний вибір між пропозиціями, що потребують бюджетних коштів.

3.Обґрунтованості – ухвалення обґрунтованості рішень на підставі бюджетного аналізу.

Бюджетний аналіз (вибір програми, що є зараз, потрібен в наступному бюджетному році) – це важливий компонент формування бюджету під час якого всі учасники процесу визначають програми, які мають впроваджуватись, нові програми, які слід запропонувати до виконання і такі, виконання яких варто припинити.

Приклад програмного бюджету

 

Бюджетний аналіз – це процес під час якого бюджетний аналітик:

· по-перше – перевіряє бюджетні запити головних розпорядників і програми

· по-друге – визначає проблеми, які потребують розв’язання.

· по-третє – аналізує альтернативні можливості та програмні наслідки.

· по-четверте – надає рекомендації стосовно обсягу видатків, змісту програми чи її структури.

· по-п’яте – аналізує і визначає основні параметри бюджету.

Кінцевим результатом аналізу бюджетного запиту є ряд рекомендацій стосовно обсягу видатків на виконання програми.