Метод Delfi – дозволяє повною мірою організувати статистичне оброблення думок експертів, фахівців і досягти більш-менш узгодженої їх думки.

Метод Delfi – дозволяє повною мірою організувати статистичне оброблення думок експертів, фахівців і досягти більш-менш узгодженої їх думки.

Метод екстраполяції передбачає дослідження закономірностей і тенденцій економічних явищ на основі статистичних даних.

Тренд – зміна часового ряду, яка визначає загальне спрямування розвитку економічного показника, тобто основну його тенденцію.

Метод найменших квадратів застосовується для відшукування залежностей між двома або кількома прогнозованими величинами за їхнім значенням. Його суть полягає у мінімізації суми квадратних відхилень між спостережуваними величинами і розрахунковими величинами, обчисленими за підібраними рівнями.

Метод експоненціального згладжування дає можливість отримати оцінки параметрів тренду, які характеризують не середній рівень процесу, а тенденцію, яка склалася на момент останнього спостереження.

Метод ковзних середніх дає можливість вирівняти динамічний ряд шляхом його поділу на рівні частини з обов’язковим співставленням в кожній з них сум модельних значень

До комбінованого можна віднести:

· сценарний метод

· метод генерації ідей

Найпоширенішими методами бюджетного прогнозування є екстраполяція, моделювання, експертні оцінки.

Класифікація макроекономічних прогнозів:

1. проблемно-цільовий критерій:

· пошукові

· нормативні

2. за періодом упорядження:

· короткострокові

· середньострокові

· довгострокові

· далекоглядні

3. за характером об’єкта прогнозування:

· пасивні прогнози

· активні прогнози

· варіантні прогнози

· інваріантні прогнози

4. за масштабністю:

· глобальні

· локальні

· структурні

· комплексні

· прості

· складні

5. за способом подання інформації:

· точкові

· інтервальні

Методи планування – конкретні способи і прийоми розрахунку показників.

Методи бюджетного планування:

1.метод коефіцієнтів

2.нормативний

3.балансовий

4.предметно-цільовий (з 2002 р. оголошено основним методом при складанні бюджетів всіх рівнів для розрахунку показників)

Огляд основних нормативно-правових актів з питань бюджетного планування і прогнозування

Назва документу	Основний зміст
Розпорядження КМУ від 14.09.02 р. № 538-р “Про схвалення концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі”	Визначає місце, роль та мету застосування середньострокового бюджетного планування програмно-цільового методу у бюджетному процесі
Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23.03.00 р. № 1602-ІІІ	Визначає правові, економічні, організаційні засади формування цілісної системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку. Встановлює загальний порядок розроблення, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів, а також права та відповідальність учасників державного прогнозування
Постанова КМУ від 29.12.00 р. № 1932 “Про затвердження порядку розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів та нормативів відрахувань від загальних державних податків і зборів на 2001 р.”	Визначає порядок розрахунку прогнозних обсягів доходів та видатків бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, бюджетів районів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансферів (дотацій вирівнювання, субвенцій та коштів, що передаються до бюджету вищого рівня)
Постанова ВРУ “Про основні напрямки бюджетної політики на 2003р.”	Визначає уточнення прогнозних макропоказників соціально-економічного розвитку України з урахуванням тенденцій останніх років, фактичного стану економіки і Програми діяльності КМУ як одну із пропозицій ВРУ до основних напрямків бюджетної політики. Також визначається як недосконале, планування бюджетів у 2002 р. та попередніх роках, рекомендується уточнити доходну частину бюджету відповідно до визначених прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку
Постанова КМУ від 25.10.02 р. № 1586 “Про прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 роки”	Визначає основні напрямки, мету, цілі, складові елементи, завдання прогнозування економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 р.

 

БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ

1.Взаємозалежність бюджету і макроекономічних показників.

2.Характеристика програмно-цільового методу формування бюджету.

3.Бюджетні запити.

4.Система бюджетного контролю в бюджетному процесі

Бюджетні запити

Бюджетний запит – документ, підготовлений РБК, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

У типових формах бюджетного запиту містяться такі дані:

1.Назва бюджетної установи та програмна інформація про те хто і за які види діяльності відповідає.

2.Коди бюджетної класифікації, що відповідають конкретній установі та програмі.

3.Суми фактичних видатків минулого року та затверджені обсяги в поточному році.

4.Граничні обсяги видатків на поточний рік.

5.Сума запиту на відповідну програму на бюджетний рік.

6.Сума додатково необхідних коштів.

7.Прогноз видатків на 2 наступних роки.

8.Характеристика мережі штатів і контингентів.

Форми бюджетних запитів 2002 р.

1.загальна (2002 – 1)

2.індивідуальна (2002 – 2)

3.додаткова (2002 – 3)

Принципи, що забезпечують ефективний аналіз бюджетних запитів:

1.Здатність синтезувати окремі деталі в загальному питанні на які необхідно звернути увагу вищих посадових осіб, що приймають відповідні рішення (Синтезу).

2.Оптимальності – оптимальний вибір між пропозиціями, що потребують бюджетних коштів.

3.Обґрунтованості – ухвалення обґрунтованості рішень на підставі бюджетного аналізу.

Бюджетний аналіз (вибір програми, що є зараз, потрібен в наступному бюджетному році) – це важливий компонент формування бюджету під час якого всі учасники процесу визначають програми, які мають впроваджуватись, нові програми, які слід запропонувати до виконання і такі, виконання яких варто припинити.

Приклад програмного бюджету

 

Бюджетний аналіз – це процес під час якого бюджетний аналітик:

· по-перше – перевіряє бюджетні запити головних розпорядників і програми

· по-друге – визначає проблеми, які потребують розв’язання.

· по-третє – аналізує альтернативні можливості та програмні наслідки.

· по-четверте – надає рекомендації стосовно обсягу видатків, змісту програми чи її структури.

· по-п’яте – аналізує і визначає основні параметри бюджету.

Кінцевим результатом аналізу бюджетного запиту є ряд рекомендацій стосовно обсягу видатків на виконання програми.

ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

1.Загальні риси прогнозування і планування в ЗК

2.Особливості бюджетного планування і прогнозування в окремих ЗК

Загальні риси прогнозування і планування в ЗК

Всі основні розробки в галузі прогнозування і планування в З розпочалися в останній чверті!(ст. У 30-х роках починає застосовуватись планування на макрорівні.

Прогнози складалися за допомогою моделі “витрати – випуск” лінійного програмування, моделей системного аналізу та на основі експертних оцінок.

Перші плани на макрорівні охоплювали фінансово-бюджетну і ГКП і сприяли складанню національних бюджетів.

Вони відрізнялися від державних бюджетів тим, що враховували доходи не тільки держави, а й в цілому країни.

1. На першому етапі (60 р.р.) нац. ек. плани складалися МФ.

2. 60 р.р. створювалися спеціальні планові органи

у Франції – генеральний комісаріат з планування

в Японії – ек. консультативна Рада

в Нідерландах – центральне планове бюро

в Канаді – економічна рада

3. В середині 70-х р. починають створюватись макроекономічні моделі за допомогою яких прогнозується розвиток економіки ряду країн регіону і всього світу. Вперше вони стали розроблятися в США.

Прогнозування в США здійснюється на основі останніх досліджень економічної науки, математичних методів і ЕО техніки.

Прогнозні розробки здійснюють державні структури різного рівня, науково-дослідницькі організації, комерційні прогнозні фірми та інші корпорації.

Прогнозується світова економіка в цілому, окремих країн, провідних галузей, окремих фірм, товарних ринків.

Щороку проводиться міжнародний симпозіум з прогнозування.

Напрямки прогнозних досліджень:

1.Прогнозування в системі державного регулювання

2.Внутрішньофірмове прогнозування

3.Комерційне прогнозування

Головні прогнозні розрахунки, які стосуються бюджетів здійснюються в адміністративно-бюджетному управлінні.

В Японії розробляються п’ятирічні плани, тобто це програми, що мають індикативний характер.

У Франції система прогнозування і планування пройшла три етапи:

1.повоєнний період 1945-1960 характерне директивне планування на зразок СРСР

2.кінець 60-х р. здійснено перехід до індикативного планування

3.початок 90-х р. пов’язаний з розвитком стратегічного планування.

Напрями стратегічного розвитку розробляються у вигляді цільових державних програм і супроводжуються комплексом різних фінансових пільг, що стимулюють їх реалізацію (приклад: заохочення у створенні малих підприємств)

Країни з перехідною економікою (СНД, Китай, Угорщина, Румунія) – розробляється багатоваріантний прогноз, індикативні плани та виробляється стратегія розвитку.

Впроваджується методика МВФ з прогнозування макроекономічних показників і відбувається перехід до системи національних рахунків.

У Китаї особливу увагу розробці прогнозів почали приділяти наприкінці 80-х р. 19 ст.

При академії суспільних наук Китаю було створено спеціалізовану проблемну групу аналізу і прогнозу ек. стану. Працівники цієї групи у співробітництві з американськими вченими розробили макроекономічну модель Китаю. Було здійснено прогноз ек. розвитку до 2010 р.

Особливості бюджетного планування і прогнозування в окремих ЗК

Бюджетний рік у Великобританії починається 1 квітня і закінчуються 31 березня.

При розроблені проекту бюджету кабінет ураховує 18 ключових положень, 11 з яких за останні роки не змінювалися.

До основних положень належать: зростання ВНП, рівень безробіття, ціни на акції, норми процентних ставок, ціна на основні продукти, зокреми на нафту, рівень податкових ставок.

Починаючи з 2000/2001 бюджетного року розпис доходів і видатків здійснюється згідно з націон. рахунками на основі Європейської системи рахунків 1995 р. (ESA 95).

Уперше за 1999/2000 бюджетний рік бюджет був зведений з профіцитом у 3,5 млрд.ф.ст., тоді як 1998/1999 бюджетний рік завершився з дефіцитом у 3 млрд.ф.ст.

Бюджет планується із залишків коштів на кінець бюджетного року, враховуються надходження поточного року і планується залишок на кінець звітного року. Планування здійснюється на п’ятирічний період у цінах поточного року з відповідним щорічним коригуванням.

Планові доходи і видатки ДБ Великобританії на 2000/2001 – 2004/2005 бюджетні роки (млрд.ф.ст.)

Показники	Бюджетні роки
00/01	01/02	02/03	03/04	04/05
Доходи
Податки
Знецінення
Активне сальдо

За такий досить тривалий період часу – 5 років – можливі помилки в прогнозних розрахунках, але за останні 5 років середня абсолютна помилка не перевищувала 1% від ВНП або “+” чи “-“ 9 млрд.ф.ст.

Сучасний бюджетний устрій ФРН має 3 рівні – федеративний, земельний і общинний.

У Німеччині значна увага приділяється фінансовому плануванню, у т.ч. бюджетному. Фінансове планування обов’язково здійснює не лише федерація, а й землі. Широко застосовуватись воно почало з 1967 р. Основою його є середньострокове планування до 5 років. При цьому виді планування можливо враховувати зміни в бюджетній політиці.

Перший рік – це поточний бюджет, другий рік, рік на який формується бюджет, і наступні 3 роки – перспективний бюджет.

Планування в Німеччині є ковзним. Це означає, що фінансове планування складається кожний рік наново, і при цьому період планування зміщується на один рік уперед. У такий спосіб забезпечується набагато більша порівняно з постійним планом актуальність: ковзний план у змозі більш гнучко реагувати на зміну ек. і соц. умов.

Основа фінансового планування – це планування витрат. Досить чітко плануються витрати, пов’язані з управлінською діяльністю, витрати на інфраструктуру. На основі чітких нормативів передбачається дохідна частина. Збалансування досягається на основі прогнозу макроекономічних показників. На перші 2 фінансові роки складається макроекономічний прогноз з урахуванням змін господарської кон’юнктури, а на подальші три – такі зміни не враховуються. Зважаючи на досить низький рівень інфляції, планування проводиться в цінах поточного року.

У фінансовому плані, що публікується, витрати згруповані в 40 блоків за функціональними ознаками. Для внутрішнього користування в державних органах існують близько 1500 дохідних і 8000 витратних статей бюджету.

Для зіставлення федерального, земельного й общинних бюджетів існує єдина бюджетна класифікація.

Погодження бюджетних планів усіх рівнів здійснюється радою з фінансового планування. Ця рада є координуючим структурним органом на рівні міністерств як федерації і земель з участю представників общин.

Метод Delfi – дозволяє повною мірою організувати статистичне оброблення думок експертів, фахівців і досягти більш-менш узгодженої їх думки.

Метод екстраполяції передбачає дослідження закономірностей і тенденцій економічних явищ на основі статистичних даних.

Тренд – зміна часового ряду, яка визначає загальне спрямування розвитку економічного показника, тобто основну його тенденцію.

Метод найменших квадратів застосовується для відшукування залежностей між двома або кількома прогнозованими величинами за їхнім значенням. Його суть полягає у мінімізації суми квадратних відхилень між спостережуваними величинами і розрахунковими величинами, обчисленими за підібраними рівнями.

Метод експоненціального згладжування дає можливість отримати оцінки параметрів тренду, які характеризують не середній рівень процесу, а тенденцію, яка склалася на момент останнього спостереження.

Метод ковзних середніх дає можливість вирівняти динамічний ряд шляхом його поділу на рівні частини з обов’язковим співставленням в кожній з них сум модельних значень

До комбінованого можна віднести:

· сценарний метод

· метод генерації ідей

Найпоширенішими методами бюджетного прогнозування є екстраполяція, моделювання, експертні оцінки.

Класифікація макроекономічних прогнозів:

1. проблемно-цільовий критерій:

· пошукові

· нормативні

2. за періодом упорядження:

· короткострокові

· середньострокові

· довгострокові

· далекоглядні

3. за характером об’єкта прогнозування:

· пасивні прогнози

· активні прогнози

· варіантні прогнози

· інваріантні прогнози

4. за масштабністю:

· глобальні

· локальні

· структурні

· комплексні

· прості

· складні

5. за способом подання інформації:

· точкові

· інтервальні

Методи планування – конкретні способи і прийоми розрахунку показників.

Методи бюджетного планування:

1.метод коефіцієнтів

2.нормативний

3.балансовий

4.предметно-цільовий (з 2002 р. оголошено основним методом при складанні бюджетів всіх рівнів для розрахунку показників)

Огляд основних нормативно-правових актів з питань бюджетного планування і прогнозування

Назва документу	Основний зміст
Розпорядження КМУ від 14.09.02 р. № 538-р “Про схвалення концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі”	Визначає місце, роль та мету застосування середньострокового бюджетного планування програмно-цільового методу у бюджетному процесі
Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23.03.00 р. № 1602-ІІІ	Визначає правові, економічні, організаційні засади формування цілісної системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку. Встановлює загальний порядок розроблення, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів, а також права та відповідальність учасників державного прогнозування
Постанова КМУ від 29.12.00 р. № 1932 “Про затвердження порядку розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів та нормативів відрахувань від загальних державних податків і зборів на 2001 р.”	Визначає порядок розрахунку прогнозних обсягів доходів та видатків бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, бюджетів районів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансферів (дотацій вирівнювання, субвенцій та коштів, що передаються до бюджету вищого рівня)
Постанова ВРУ “Про основні напрямки бюджетної політики на 2003р.”	Визначає уточнення прогнозних макропоказників соціально-економічного розвитку України з урахуванням тенденцій останніх років, фактичного стану економіки і Програми діяльності КМУ як одну із пропозицій ВРУ до основних напрямків бюджетної політики. Також визначається як недосконале, планування бюджетів у 2002 р. та попередніх роках, рекомендується уточнити доходну частину бюджету відповідно до визначених прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку
Постанова КМУ від 25.10.02 р. № 1586 “Про прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 роки”	Визначає основні напрямки, мету, цілі, складові елементи, завдання прогнозування економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 р.

 

БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ

1.Взаємозалежність бюджету і макроекономічних показників.

2.Характеристика програмно-цільового методу формування бюджету.

3.Бюджетні запити.

4.Система бюджетного контролю в бюджетному процесі