Тема 32. Договір про спільну діяльність

Загальні положення про спільну діяльність. Поняття, загальна характеристика та форма договору про спільну діяльність.

Просте товариство. Поняття, вклади учасників, спільне майно, витрати та збитки учасників, припинення договору простого товариства, відповідальність учасників.

 

Тема 33. Недоговірні зобов’язання

Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу. Поняття, сторони, підстави виникнення, предмет, права та обов’язки сторін.

Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу. Поняття, сторони, підстави виникнення, предмет, права та обов’язки сторін.

Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення. Поняття, сторони, підстави виникнення, предмет, права та обов’язки сторін.

Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи: поняття, сторони, підстави виникнення, предмет, права та обов’язки сторін. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з рятуванням майна іншої особи: поняття, сторони, підстави виникнення, предмет, права та обов’язки.

Створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Зобов’язання, що виникають в разі створення загрози життю, здоров’ю, майну осіб: поняття, сторони, підстави виникнення, предмет, права та обов’язки сторін.

Деліктні зобов’язання. Поняття і система деліктних зобов’язань. Суб’єкти і зміст деліктних зобов’язань. Класифікація деліктних зобов’язань.

Правові умови виникнення деліктних зобов’язань. Необхідні та факультативні умови виникнення деліктних зобов’язань.

Загальні положення про порядок та об’єм відшкодування заподіяної шкоди. Врахування вини потерпілого та майнового стану заподіювача шкоди в деліктних зобов’язаннях.

Відшкодування шкоди, завданою особою у разі здійснення нею права на самозахист. Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності.

Відшкодування моральної шкоди. Поняття, порядок та обсяг відшкодування моральної шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної найманим працівником установи, підприємства, організації під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

Відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, або органами місцевого самоврядування або їхніми посадовими особами.

Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Відшкодування шкоди, завданої злочином.

Відшкодування шкоди, завданої особами, що не досягли повноліття.

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Відшкодування ядерної небезпеки.

Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційні зобов’язання). Поняття, сторони, підстави виникнення, предмет, права та обов’язки.

Розділ VI. СПАДКОВЕ ПРАВО

Тема 34. Загальні положення про спадкування

Поняття спадкування, підстави спадкування. Відкриття спадщини, місце і час відкриття спадщини.

Спадкова маса. Права та обов’язки, які входять до складу спадщини, права та обов’язки померлого, які не успадковуються.

Суб’єкти спадкових правовідносин. Спадкоємці. Право на спадкування. Визначення кола спадкоємців, підстави усунення від спадкування. Роль ОВС при усуненні неналежних спадкоємців від спадкування.

Об’єкти спадкового правонаступництва. Спадкування права на земельну ділянку; спадкування частки у праві спільної власності; спадкування права на вклад у банку; спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки.

Спадкування за заповітом. Поняття заповіту. Право на заповіт, право на зміну та скасування заповіту. Суб’єкти спадкування за заповітом. Загальні вимоги до форми заповіту. Секретний заповіт. Спадкування подружжя. Недійсність заповіту.

Посвідчення заповіту. Посвідчення заповіту нотаріусами, іншими посадовими особами. Посвідчення заповіту при свідках.

Зміст заповіту. Заповіт з умовою. Тлумачення заповіту.

Види заповідальних розпоряджень. Призначення і підпризначення спадкоємців, заповідальний відказ, покладення.

Право на обов’язкову частку у спадщині.

Спадкування за законом. Підстави спадкування за законом. Черговість спадкування за законом. Зміна черговості закликання до спадкування. Спадкування за правом представлення. Частка спадкоємців за законом у спадковому майні.

Право на прийняття спадщини. Строки для прийняття спадщини. Наслідки спливу строку для прийняття спадщини. Право на відмову від прийняття спадщини. Правові наслідки відмови від прийняття спадщини. Перехід права на прийняття спадщини.

Дії, які свідчать про прийняття спадщини. Подання заяви на прийняття спадщини. Прийняття спадщини особою, яка постійно проживала зі спадкодавцем. Прийняття спадщини малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена.

Виконання заповіту. Призначення виконавця заповіту. Повноваження виконавця заповіту. Контроль за виконанням заповіту. Строк чинності повноважень виконавця заповіту. Право виконавця заповіту на відмову від здійснення своїх повноважень.

Оформлення права на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину. Строк видачі свідоцтва про право на спадщину. Державна реєстрація права на спадщину. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та його анулювання. Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Спадковий договір. Спадковий договір, його поняття. Сторони спадкового договору. Форма спадкового договору. Обов’язки набувача у спадковому договорі. Особливості спадкового договору з участю подружжя. Забезпечення виконання спадкового договору. Розірвання спадкового договору.

 

Нормативні акти. Судова практика. Рекомендована література.

 

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996, N 30 (23.07.96), ст. 141.

1. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

2. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003, N 21-22 (30.05.2003), ст. 144.

3. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2002, N 21-22 (31.05.2002), ст. 135.

4. Житловий кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР, 1983, додаток до N 28, ст. 573.

5. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2002, N 3-4 (25.01.2002), ст. 27.

6. Кодекс торгівельного мореплавства // Відомості Верховної Ради України, 1995, N 52 (26.12.95), ст. 349.

7. Повітряний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 1993, N 25 (22.06.93), ст. 274.

8. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» // Відомості Верховної Ради України, 1991, N 38 (17.09.91), ст. 508.

9. Закон України «Про приватизаційні папери» // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 24 (16.06.92), ст. 352.

10. Закон України «Про банки та банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України, 2001, N 5-6 (09.02.2001), ст. 30.

11. Закон України «Про захист прав споживачів» // Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, N 30 (23.07.91), ст. 379.

12. Закон України «Про заставу» // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 47 (24.11.92), ст. 642.

13. Закон України "Про приватизацію державного майна" // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 24 (16.06.92), ст. 348.

14. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 36 (08.09.92), ст. 524.

15. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України, 1991, N 49 (03.12.91), ст. 682.

16. Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 20 (19.05.92), ст. 272.

17. Закон України «Про споживчу кооперацію» // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 30 (28.07.92), ст. 414.

18. Закон України «Про інвестиційну діяльність» // Відомості Верховної Ради України, 1991, N 47 (19.11.91), ст. 646.

19. Закон України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» // Відомості Верховної Ради України, 1994, N 14 (05.04.94), ст. 78.

20. Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" // Відомості Верховної Ради України, 2004, N 11 (12.03.2004), ст. 140.

21. Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» // Відомості Верховної Ради України, 1995, N 1 (03.01.95), ст. 1.

22. Правила побутового обслуговування населення. Затв. постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил побутового обслуговування населення» від 16.05.94 р. // Урядовий кур'єр, 1994, 06, 04.06.94 N 86.

23. Про судову практику у справах про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним. Постанова пленуму Верховного Суду Української РСР від 28 березня 1972 р. із змінами від 29 листопада 1974 р. // Зб. постанов Пленуму Верховного Суду Української РСР (1962¾1984 р.р.). - К., 1985. - Ст.114.

24. Про судову практику по справах про визнання угод недійсними. Постанова №3 Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. №8. С.83¾86 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. - К., 1977.

25. Порядок заняття торговельною діяльністюі правила торговельного обслуговування населення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. №108 // Урядовий кур'єр, 1995, 02, 21.02.95 N 28.

26. Правила биржевой торговли. Сборник нормативных актов о предпринимательской деятельности на Украине // Биржевое законодательство с комментарием и образцами документов. - X., 1993.

27. Положення «Про порядок здійснення консорціумного кредитування», затверджене Постановою Правління НБУ від 21 лютого 1996 р. №37 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України, 2001.

28. Статут автомобільного транспорту УРСР. Затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 27 червня 1969 р. // ЗП УРСР. - 1969. - №27. - Ст.88.

29. Азимов Ч.Н. Залоговое право. - Х., 1993.

30. Андреев В.К. Представительство в гражданском праве. - Калинин, 1976.

31. Барінов Н.А. Права громадян по договору побутового замовлення та їх захист. - М., 1973.

32. Богданов Е.В. Договор в сфере предпринимательства. - Х.: Консум, 1997.

33. Брагінський М.І. Загальне вчення про господарські договори (на рос. мові). - Мінськ, 1967.

34. Верькина Т.И. Страхование домашнего имущества. - М., 1989.

35. Граве К.А., Лунц Л.А. Страхование. - М., 1960.

36. Гражданское право Украины. Часть 1 / Под ред. А.А.Пушкина, В.М.Самойленко. Х.: «Основа», 1996.

37. Гражданское право. Т. 2 / Под ред. проф. Е.А.Суханова. - М., 1993.

38. Грибанов В.П. Межі здійснення і захисту цивільних прав (на рос. мові). - М., 1972.

39. Донцов С.І. Способи забезпечення виконання зобов’язань // Радянська юстиція. - 1973. - №8. С.17-19.

40. Загальна теорія цивільного права / За ред. О.А.Підопригори. - К., 1991.

41. Загальні положення про підряд // Російська юстиція. - 1997. - № 1, 9.

42. Загорулько А.И. Обязательства по возмещению вреда, причиненного субъектами гражданского права. - Х., 1996.

43. Зобов’язальне право / За Під ред. О.В.Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

44. Кабалкин А.Ю. Гражданско-правовой договор в сфере обслуживания. - М., 1980. - Гл.ІІІ.

45. Кройтор В.А. Защита прав граждан и организаций. - Х., 1995.

46. Кройтор В.А. Защита прав потребителя. Харьков: АО «Бизнес Информ», 1996. - С.278¾284.

47. Луць В.В. Строки в цивільних правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу. - Львів, 1992.

48. Невзгодіна О.Л. Представництво по радянському цивільному праву (на рос. мові). - Томськ, 1980.

49. Новицький І.Б., Лунц Л.А. Загальне вчення про зобов’язання. - М., 1950. - С.401-411.

50. Осокин Н.Н. Ответственность за нарушение обязательств по договорам контрактации. - М., 1988.

51. Радянське цивільне право. Т.1 (на рос. мові) / За ред. проф. В.П.Маслова і О.А.Пушкіна. - К., 1993.

52. Радянське цивільне право. Т.1. (на рос. мові) / За ред. О.А. Красавчикова. - М., 1985.

53. Самойленко В., Кройтор В. Юридический справочник владельца автомобиля. Харьков: АО «Бизнес Информ», 1996. - С.3-36.

54. Свердлик Г.Д. Принципи радянського цивільного права (на рос. мові). - Красноярськ, 1985.

55. Советское семейное право / Под ред. Маслова В.Ф., Пушкина А.А. - К., 1982.

56. Тархов В.А. Цивільне право. Загальна частина (на рос. мові). – Чебоксари, 1997.

57. Цивільне право / За ред. О.А.Підопригори і Д.В.Бобрової. – К., 1995.

58. Цивільне право. Загальна частина / За ред. О.А.Підопригори, Д.В.Бобрової. - К.: Вентурі, 1995. С.146-151.

59. Шевченко Я.Н. Основи сімейного законодавства. - К., 1982.

60. Яковлєв В.Ф. Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин (на рос. мові). -Свердловськ, 1972.

61. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. - 560 с.

62. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг ред. Я.М. Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 520 с.

63. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг ред. Я.М. Шевченко. – Т.2. Особлива частина. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 408 с.

64. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін., За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – 2-е вид., допов і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн. 1. – 736 с.

65. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін., За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – 2-е вид., допов і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн. 2. – 640 с.

66. Цивільне право України: Курс лекцій: У 6-ти томах. Т.1. Книга 1/Р.Б. Шишка, В.А. Кройтор, Я.О. Чапічадзе, М.О Самойлов; За ред. Р.Б. Шишки та В.А. Кройтора. – Харків: Еспада, 2004. – 176 с.

Завдання до практичних (семінарських) занять.

І практичне, і семінарське заняття проводяться з академічною групою під безпосереднім керівництвом викладача (аудиторно).

Семінарське заняття має за мету закріплення відповідних положень цивілістичної думки, які витікають з певних доктринальних викладок, нормативних актів та інших джерел. Найближча мета такого заняття – привити навик осмисленого відтворення студентами цивільно-правових, більшою мірою, теоретичних формул. Для цього викладачем проводиться опитування студентів та організовується обговорення проблемних питань, у тому числі й дискусійних.

Специфіка заочного навчання не дозволяє опрацьовувати за допомогою семінарських занять всі теми курсу цивільного права, а тому на розгляд виносяться найбільш важливі та складні для самостійного вивчення питання. Саме з цього виходили укладачі даного матеріалу, коли формували тематику семінарських (практичних) занять. Звичайно ж, це не значить, що до інших тем, тобто не винесених на розгляд аудиторних занять, не слід готуватись. Сесія в житті студента-заочника є підсумком самостійно виконаної навчальної роботи, а тому презумується, що такий студент підготував весь обсяг питань даної учбової дисципліни, які є предметом розгляду поточної сесії. На це слід звернути особливу увагу.

Що стосується курсу цивільного права, то вимоги щодо обсягу питань, які належить готувати до тієї чи іншої сесії, наводяться в Частині 1 даного посібника: “Загальні методичні рекомендації”. Повторно ми до них звертатись не будемо.

Отже, семінарське заняття має визначати рівень підготовленості студента з приводу знання певних теоретичних положень. Але це не може бути кінцевою метою учбового процесу. Рівень “твердо знаю” має перерости в рівень “вмію застосувати” теоретичні знання. Це вже є завданням практичного заняття. Зрозуміло, що до такого заняття є сенс переходити тільки за умови освоєння рівня “твердо знаю”.

Таким чином, практичні заняття мають за мету привити навички юридичної кваліфікації певної життєвої ситуації, найчастіше такої, з якої між двома чи декількома суб’єктами виник правовий спір. Для цього в завданнях (вони наводяться нижче) моделюється відповідна правова колізія, яку, спираючись на теоретичні знання та вимоги чинного законодавства, слід вирішити.

Знову ж таки, за браком часу, що відводиться на аудиторну роботу зі студентами-заочниками, викладачі не проводять окремо семінарське і окремо практичне заняття. Це двоєдиний процес, де перша частина заняття, зазвичай, присвячується розбору теоретичних питань, а друга – вирішенню практичних завдань. І до тієї і до іншої частини заняття студенти обов’язково повинні бути готові. Тобто практичні завдання мають бути письмо вирішені заздалегідь, а теоретичні питання – підготовлені усно. Це обов’язкова вимога кафедри. Номери практичних завдань та коло теоретичних питань, які слід буде підготувати вдома оголошуються викладачем, як правило, на лекції, яка проводиться перед такими семінарськими (практичними) заняттями.

Приклад рішення практичного завдання наводиться в частині 5 даного посібника – “Методичні рекомендації та завдання до написання контрольних робіт”.

 

Частина перша1