Максимальна тривалість транспортування бетонної суміші, хв.

 

Марка суміші по	Вид дорожнього	Швидкість транспортування,	Максимальна тривалість транспортування, хв
зручно-вкладнос-ті	покриття	км/год.	Автобе-тонозмі-шувачем	авто-бетоно-возом	авто-самоски-дом
П1	Жорстке
П2	(асфальтобетонне,
П3, П4	цементнобетонне)
П1	М’яке (грунтове,		Не
П2	поліпшене)		рекоме-
			ндується
П3, П4

 

Спосіб доставки бетонних сумішей і розчинів від бетонорозчинних заводів чи установок до місця вкладення та вибір потрібних машин і обладнання залежать від відстані транспортування, характеру споруд, що зводяться, загального об’єму бетонної суміші, або розчину і висоти підйому. Бетонні і розчинні суміші у внутрішньозабудовних умовах на незначні відстані транспортують за допомогою поворотних бадей, стрічкових конвейєрів, бетоно- та розчинонасосів і бетононагнітачів.

На відстань понад 0,5...1,0 км бетонну суміш поставляють автобетоновозами, автобетонозмішувачами, спеціально обладнаними самосвалами та в неповоротних баддях, встановлених у кузовах вантажних автомобілів.

Найпростіше перевозити бетону суміш у неповоротних баддях на автомобілях із кузовом. Баддя місткістю 1,2 м³ складається з корпуса у вигляді циліндричного або призматичного бункера, нижня частина якого оснащена засувом із приводом. Засув відкривають вручну маховиком через ланцюгову (чи іншу) передачу і два зубчастих сектори, розміщених по бокових сторонах. Для прискорення видачі бетонної суміші на одній із торцевих стінок бадді закріплено віброзбуджувач. Зустрічаються бадді і інших конструкцій місткістю 0,5...4,0 м³ з електромеханічним та іншими приводами засува.

Неповоротні бадді можна завантажувати бетонною сумішшю як на бетонному заводі так і на будівельному об’єкті з автобетонозмішувачів, автобетоновозів, перевантажувальних бункерів, а також автосамосвалами з естакад.

Бадді з бетонною сумішшю подають на місце укладки кранами і розвантажують на вагу, відкриваючи засув. Вміст баддей залежить від вантажопідйомності автотранспорту та вантажопідйомних засобів - кранів. При великій відстані перевезення в бадді відбувається розшарування суміші.

Застосовувати автосамосвали загального призначення для перевезення бетонної суміші дозволено лише на відстані 10...15 км (залежно від шляхових умов). Внаслідок прямокутної форми та порівняно малого кута нахилу кузова автосамосвала бетонна суміш, ущільнена при перевезенні, розвантажується повільно і не повністю. Щоб прискорити розвантаження та очищення кузова від залишків суміші, застосовують ручну працю. Через нещільно закритий задній борт в дорозі втрачається понад 5 % бетонної суміш та її розчинної частини. Внаслідок інтенсивного випаровування вологи з відкритої поверхні суміші в кузові значно змінюється рухомість бетонної суміші.

Для доставки готової суміші від заводу до об’єкту на відстань до 30 км використовують автобетоновози. Вони дозволяють усунути перелічені недоліки автосамосвалів при перевезенні бетонної суміші. Об’єм суміші, що перевозиться складає, 1,6 та 4 м³ для автобетоновоза на базі автомобілів відповідно ЗіЛ та КамАЗ. При незадовільному стані доріг, що обмежує швидкість пересування, зменшується величина відстані доставки суміші.

Доставка бетонної суміші автобетоновозом включає такі технологічні операції: завантаження готової суміші на заводі; закривання кузова кришкою, власне транспортування, розвантаження суміші шляхом перекидання кузова, очищення його внутрішньої поверхні, повернення кузова у початкове положення для поїздки за новою порцією суміші.

Автобетоновози виготовляються зі збуджувачем для перемішування суміші в дорозі і без збуджувача - для перевезення малопластичних сумішей.

Автобетоновоз (рис. 8.5,а) складається з виготовленого в формі гондоли кузова 3 без прямокутних пазух із крутопохиленою задньою стінкою, яка встановлена на шасі автомобіля 1. Надрамник 9 зварної конструкції служить фундаментом для шарнірно пов’язаного з ним кузова 3 та опорною частиною (у вигляді шарової опори 8) для телескопічного гідроциліндра 7 підійманні кузова. Гідроциліндр 7 з’єднаний трубопроводом із шестеренним насосом, який приходить у рух від коробки передач автомобіля.

Рис. 8.5. Машини для транспортування бетонних сумішей і розчинів:

а- автобетоновоз: 1- шасі автомобіля; 2- пневмоциліндр; 3- кузов; 4,6 кришки; 5- механізм повернення; 7- телескопічний гідроциліндр; 8- шарова опора; 9- надрамник; б-авторозчиновоз: 1- розвантажувальний пристрій; 2- рукоять; 3- засув; 4- паливний бак; 5- привод; 6- коробка відбору потужності; 7- кришки; 8- лопаті; 9- цистерна; 10 платформа; 11- гвинт.

 

Для обмеження кута підіймання кузова гідропривід оснащений механічно поєднаним із гідроциліндром 7 гідроклапаном керування, який спрацьовує при досягненні граничного кута повороту гідроциліндра (кузова). Увімкнення гідропривоводу, керування підійманням кузова і пневмоциліндром 2 виконують з кабіни автомобіля.

Кришку 4 над завантажувальною горловиною відкривають і закривають пневмоциліндром 2, який приводиться в рух стиснутим повітрям, що забирається за допомогою пневморозподільника від гальмівної пневматичної системи автомобіля. Кришка 6 над розвантажувальним отвором шарнірами з’єднана з кузовом. Вона складається з горизонтальної і похилої, шарнірно з’єднаних між собою, частин. У відведеному вбік від кузова стані кришка фіксується. Її відкривають і закривають за допомогою важільно-пружинних механізмів. Механізм повернення 5 містить у собі канат і пружину, які запобігають перекиданню кузова, і повертають його після розвантаження в транспортне положення.

Днище і бічні стінки кузова подвійні з теплоізоляційною перегородкою. Решта частина кузова покрита утепленою крівлею. Між подвійними стінками кузова можуть циркулювати вихлопні гази автомобіля, рівномірно прогріваючи суміш узимку.

Закритий кузов захищає суміш від атмосферних опадів, несприятливої температури довколишнього повітря, сонячної радіації і запобігає випаровування вологи з бетонної суміші. Передня частина кузова опирається на гумовий буфер, який пом’якшує удари, поштовхи і вібрацію, що сприяють розшаровуванню бетонної суміші при транспортуванні. Збільшена товщина шару суміші також зменшує негативний вплив цих факторів на структуру суміші.

Перекидання суміші під кутом 80...85° забезпечує швидке і повне розвантаження всього об’єму суміші. Для усунення ручної праці при розвантаженні кузов оснащено пневматичним віброзбуджувачем із частотою коливань 3,5...4,5 Гц, які приходять у рух від гальмівної системи автомобіля. Віброзбуджувач вмикається автоматично за допомогою безконтактного кінцевого вимикача КВД-255 після досягнення кузовом заданого кута підйому. Подальше підіймання кузова відбувається після початку розвантаження суміші. Внаслідок того, що стійкість автобетоновоза знижується при розвантаженні кузова, ця операція недопустима на нерівних майданчиках та м’яких грунтах, особливо при транспортуванні жорсткої бетонної суміші. Тому заборонено підіймання кузова на максимальну висоту із затверділою бетонною сумішшю.

Для транспортування розчинів рухомістю 5...13 см зі збуджуванням при транспортуванні та їх порційної механічної видачі споживачеві на будівельному об’єкті у прийомні місткості розчинонасосів, пневмонагнітачів, баддей служать авторозчиновози (рис. 8.5,б).

Технологічне обладнання машин виконане у вигляді облицьованої теплоізольованим матеріалом цистерни 9 (корисний вміст 1,6 м³) зі двостулковими відкидними кришками 7, оснащеної лопатями 8 з приводом 5, коробки відбору потужності 6, шиберного засува 3 та платформи 10. У одному зі сферичних днищ розташоване розвантажувальний пристрій 1, на фланці якого закріплено засув 3.

Робота авторозчиновоза відбувається таким чином. Перед виїздом на завантаження відкривають крани кришки цистерни: частково (дві середні кришки) або повністю. Цистерну завантажують розчином. При транспортуванні періодично вмикають збуджувач, інтервали між ввімкненням і тривалістю останніх залежать від типу і рухомості розчину, ступеня заповнення цистерни та температури оточуючого повітря. Збуджувач повинен обертатися за годинниковою стрілкою (з боку привода). Увімкнення (вимкнення) збуджувача здійснюють гідророзподільником (при ввімкненій коробці відбору потужності) або увімкненням (вимкненням) коробки відбору потужності, при цьому ручку гідророзподільника встановлюють у положенні «Збуджування».

На місці видачі розчину відкривають поворотний лоток, встановлюють за допомогою гвинта 11 необхідний кут нахилу лотка, відкривають засув 3. Засувом керують за допомогою трипозиційного гідророзподільника переміщення рукояті 2.

При розвантаженні витікання розчину залежить від його рухомості та ступеня заповнення цистерни і регулюється нахилом лотка, ступенем відкривання засува, увімкненням збуджувача, який повинен обертатися проти годинникової стрілки (з боку привода). При цьому рукоять гідророзподільника встановлюється у положенні «Розвантаження».

При нейтральному положенні цієї рукояті збуджувач не обертається. Після розвантаження необхідної порції розчину засув закривають, розвантажувальний пристрій встановлюють у транспортне положення.

Для транспортування рухомих готових бетонних сумішей від бетонних заводів і бетонозмішувальних установок, приготування бетонних сумішей при транспортуванні чи на будівельному майданчику та видачі споживачеві використовують автобетонозмішувачі - мобільні змішувачі. Вони незамінні для доставки сумішей при тривалому транспортуванні, яке перевищує час тужавіння цементу, або необхідності доставки високоподвижної суміші чи поступової подачі її під час спільної роботи з бетононасосами. Порівняно з автобетоновозами автобетонозмішувачі ефективніші, але дорожчі. У нашій країні розроблено конструкції цих машин на базі шасі автомобілів КрАЗ-258б1 та КамАЗ-5511 типу СБ-159 і СБ-92-1а відповідно з об’ємом готового замісу 4 і 5 м³. Вони працюють при позитивних температурах. Змішувальний барабан встановлено під кутом 15° до горизонту і обладнано стопорним пристроєм.

Уніфікований змішувальний барабан грушоподібної форми автобетонозмішувачів виготовлений у вигляді усічених конусів, обернутих один до одного основами і з’єднаних циліндричною вставкою. Всередині змішувального барабана встановлено дві гвинтові лопаті, які забезпечують перемішування бетонної суміші при обертанні барабана за годинниковою стрілкою (якщо дивиться за ходом машини) і розвантаження бетонної суміші при обертанні в зворотньому напрямку. Змішувальний барабан має два оглядових люки, через які можна здійснити аварійне розвантаження. При транспортуванні бетонної суміші без збуджування барабан фіксують стопором, який розміщений на задньому стояку між опорними роликами.

Прийомний лоток охоплює вихідний отвір змішувального барабана і спрямовує бетонну суміш на розвантажувальний лоток.

Технологічне обладнання автобетонозмішувачів (рис. 8.6) змонтовано на рамі 7. У машин типу СБ-159 воно містить змішувальний барабан 4, встановлений правим кінцем на опорних роликах, а лівим - на центральній цапфі. Барабан 4 обладнаний завантажувальною воронкою 5 та розвантажувальним лотком 6. Обертання барабанові надає привод, який складається з ДВЗ 11, редуктора 10 та ланцюгової передачі 9. Вода з бака 3 відцентровим насосом подається в барабан 4 трубопроводами через турбінний дозатор 8. Роботу машини регулюють за допомогою органів керування та блоку контрольно- вимірювальних приладів.

Рис. 8.6. Автобетонозмішувач:

1- шасі; 2- паливний бак; 3- бак для води; 4- барабан; 5- завантажувальна воронка; 6- розвантажувальний лоток; 7- рама; 8- дозатор; 9- ланцюгова передача; 10- редуктор; 11- двигун.

 

Повний цикл роботи автобетонозмішувача складається з таких операцій: завантаження змішувача готовою або сухою сумішшю, подачі води в бак; подачі в змішувач необхідної порції води, перемішування або збудження бетонної суміші при русі автобетонозмішувача чи після прибуття його на будівельний об’єкт; розвантаження суміші; промивання змішувача і розвантажувальних лотків; повернення машини до місця завантаження.

Дозовані компоненти бетонної суміші завантажують у барабан при його обертанні двома способами: одночасному завантаженні усіх компонентів, включаючи воду (якщо перемішування триває не більше 30 хв. При транспортуванні), і із подачею води в барабан уже на об’єкті (при транспортуванні сухої суміші на значні відстані).

Бак для води заправляють до моменту зливу води через контрольну трубу. Воду при подачі її до змішувального барабана дозують за показником рівня та водоміром. Дози пропускають через розбризкувач, оснащений шарніром для зміни напряму струменя. Для подачі води використовують надлишкове стиснуте повітря гальмівної системи базового автошасі або відцентрового насоса.

Перемішувати суміш доцільно при частоті обертання 0,17 с^-1, а збуджувати готову суміш і розвантажувати її рекомендується при 0,13 с^-1. Тривалість перемішування, яка залежить від марки і складу бетонної суміші, що готується, дорівнює 15...20 хв. Збуджування і перемішування суміші при транспортуванні можна здійснювати лише на прямих ділянках дороги з твердим покриттям.

Щоб запобігти вихлюпуванню бетонної суміші зі змішувача під час подолання значних підйомів і спусків, для транспортування завантажують тверду або малорухому суміш, яку доводять до необхідної консистенції безпосередньо перед розвантаженням.

Перед розвантаженням поворотний лоток встановлюють на кут, достатній для вільного виходу бетонної суміші. Щоб поліпшити ковзання бетонної суміші, крайні лопаті та люк змочують водою.

Кут нахилу розвантажувального лотка змінюють обертанням гвинта відхиляючого пристрою. Передня частина розвантажувального лотка оснащена шарніром для складання лотка в транспортне положення. До заднього стояка рами лоток кріплять на осі, яка забезпечує його поворот у горизонтальній площині та відвід у бік при розвантаженні бетонної суміші на значно вищу позначку (близько 2 м). Розвантажувальний лоток можна нарощувати додатковим лотком, закріпленим на крилі автобетонозмішувача. Після закінчення розвантаження у змішувальний барабан, обминаючи водомір, заливають воду для промивання, яку згодом видаляють зворотнім обертанням барабана змішувача.

Значну частину бетонної і розчинної суміші подають до місць бетонування й укладання, розміщених у зоні роботи крана, у поворотних баддях. У такому випадку готову суміш доставляють автобетоновозами, авторозчиновозами, автосамосвалами і розвантажують у перевантажувальний ківш - поворотну баддю, яку потім краном подають до місця укладання суміші. Поворотна баддя складається з корпуса, засува та привода. Для прискорення видачі суміші на одній із торцевих сторін закріплено віброзбуджувач ІВ-999 або ІВ-104.

Для подачі бетонної суміші рухомістю до 10 см використовують стрічкові конвейєри (пересувні довжиною 5...15 м та ланкові стаціонарні - при більшій відстані транспортування) з гладкою або рифленою стрічкою. Остання дозволяє збільшити висоту подачі суміші. Щоб запобігти розшаруванню суміші при перевантаженні її з однієї секції конвейєра на іншу і при розвантаженні суміш повинна подати вертикально у воронку, або хобот, що звужуються донизу. Кут нахилу гладкої стрічки конвейєра не повинен перевищувати для бетонної суміші рухомістю до 4 см при підійманні - 18°, при опусканні - 12°, а при рухомості суміші 4...6 см - відповідно 15° і 10°.

При зведенні монолітних споруд подача бетонної суміші трубами порівняно з подачею її стрічковими конвейєрами та кранами в баддях дозволяє скоротити працевитрати і кількість робітників у 2,0...3,5 раз, підвищити продуктивність праці, зменшити втрати суміші і собівартість подачі, працювати в тісних умовах та важкодоступних місцях, де інші способи подачі не можуть бути використані. Однак при цьому способі вимагається ретельно підбирати матеріали для приготування зручноперекачуваної суміші, важко очищувати бетонопривод та насосну установку від залишків суміші по закінченню роботи або при тривалих перервах у ній, слід утеплювати взимку бетонопровод і насосну установку.

Бетонну суміш внаслідок її тужавіння і можливого закупорювання бетонопроводу подають бетононасосами та пневмонагнітачами у всі види конструкцій витратою не менше 2 м³/год і при перервах у роботі не більше 10...15 хв.

Бетонну суміш вважають зручноперекачуваною, якщо вона перекачується по трубах на значну відстань без порушень однорідності та утворення пробок і видається з вихідного отвору у вигляді окремих порцій при кожному русі поршня бетононасоса. За зручноперекачуваністю найпридатніші суміші з осадкою конуса 5...12 см та В/Ц= 0,55...0,65. Тверді і малорухомі бетонні суміші непридатні для подачі їх по трубах внаслідок утворення пробок у бетонопроводах, а суміш з великим вмістом води - внаслідок розшарування через погану зв’язність і неоднорідність.

Зв’язність і зручноперекачуваність бетонної суміші багато в чому залежить від властивостей застосованого цементу. Найпридатніші пластифіковані та пуцоланові цементи високої марки, які складаються з надзвичайно дрібних часток. Бетонні суміші, приготовані з цих цементів, мають стійкість проти розшарування і більшу в’язкість. Бетонні суміші, приготовані на швидкотужавіючих цементах, можна подавати по трубах на відстань до 100 м.

Найбільший розмір заповнювачів бетонних сумішей, що подаються трубами, не повинен перевищувати 1/3 внутрішнього діаметра бетонопроводу. При використанні округленого гравію без гострих кутів і граней по трубах можна передавати бетонну суміш з більшим заповнювачем. Не рекомендується перекачувати суміш, у якій кількість лещатних зерен великого заповнювача більше 5 % за масою. Бетонні суміші з великим пористим заповнювачем що інтенсивно вбирає вологу, потребують спеціальної технології транспортування по трубах.

Пиловидні часточки дрібного заповнювача у кількості 32...45 % разом із цементом сприяють утворенню пристінного шару, який відіграє роль мастильного матеріалу. Якщо їх недостатньо, то в перекачувану по трубах бетонну суміш додають камя’не борошно. Для зменшення опору перекачуванню сумішей використовують пластифіковані добавки, наприклад, СДБ у кількості 0,1...0,2 % маси цементу в переліку на суху речовину, або суперпластифікатор типу С-3.

Бетонопроводи, зібрані з окремих труб, повинні бути міцними, повітро- та водонепроникнені, забезпечувати швидкість і легкість монтажу і демонтажу. Чим менший діаметр бетонопроводу, тим легше переносити його з місця на місце, однак вимагається більший тиск для перекачування суміші і вища швидкість її переміщення.

Останнє викликає прискорене зношування бетонопроводу. При збільшенні діаметра та зменшеній подачі тиску і зношуваність відповідно зменшується.

При розрахунку приведеної довжини бетонопроводу беруть, що висота підіймання бетонної суміші на 1 м по вертикалі еквівалентна горизонтальному її переміщенню на 8 м, а затрати при повороті на 90° - горизонтальний ділянці довжиною 12 м. Основні характеристики бетонопроводів наведені в таблиці 8.2.