Речі, визначені індивідуальними або родовими ознаками.

Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй власти­вими ознаками, що відрізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (ст. 184 ЦК). Речі, наділені індивідуальними ознаками, є незамінними. Вони мають влас­тивості, зовнішні риси, які дозволяють виділити їх серед подібних речей.

До речей, наділених індивідуальними ознаками, належать як речі неповторні та уні­кальні, що існують в єдиному примірнику, так і ті, що набрали статусу індивідуально визна­чених у процесі вибору їх серед інших товарів або через приналежність їм особливих ознак.

Річ, визначена родовими ознаками, відповідно ч. 2 ст. 184 ЦК, є такою, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Речі споживні та неспоживні.

Споживними речами є такі, які через одноразове їх використання знищуються або припиняють існувати у первісному вигляді. Отже, їх існування припиняється взагалі або вони трансформуються в іншу річ. Прикладом таких речей можуть бути пальне, сировина, продук­ти харчування тощо(ст. 185 ЦК).

Неспоживними є речі, призначені для неодноразового використання, які зберігають при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу. Існування таких речей не припи­няється і, не зважаючи на те, що вони піддягають зносу або амортизації, вони зберігають свої корисні властивості. Такими є будівлі, обладнання, транспортні засоби, одяг тощо,

Головна річ і приналежність.

Кожна з цих речей має своє призначення, оскільки голо­вна річ має самостійне значення, може бути використана за призначенням без допомоги приналежності, а приналежність залежить від головної речі, не може існувати самостійно, тобто, не може бути використана самостійно за загальним призначенням, і тому має до­поміжну функцію (наприклад, скрипка та футляр).

Складові частини речі. Згідно зі ст. 187 ЦК складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене без її пошкодження або істотного знецінення (наприклад, замок та ключ до нього, автомобіль з вбудованим кондиціонером тощо).

Складні речі. Складною річчю є така, що складається з кількох речей, які в суку­пності представляють собою єдиний об'єкт і використовуються за одним призначенням (наприклад, столовий сервіз) (ст. 188 ЦК).

Продукція, плоди та доходи.

Продукцією вважається майно, отримане в результаті переробки речі (наприклад, сировини) або іншого її використання за призначенням. Зокрема, це виготовлені товари, збудовані споруди та будинки тощо.

Плоди - це речі, що є результатом органічного розвитку інших речей (тварин і ро­слин). Наприклад, плоди дерев, приплід тварин та птахів, продукти харчування, що від них отримуються.

Доходи - це грошові та інші матеріальні надходження, які приносить майно яке знаходиться в експлуатації та цивільному обігу.

Майно. Згідно зі ст. 190 ЦК майном як особливим об'єктом вважається річ, сукуп­ність речей, а також майнові права та обов'язки.

Підприємство як єдиний майновий комплекс. Особливим різновидом об'єкта, на який поширюється режим нерухомості (ст. 191 ЦК) визнається підприємство.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, враховуючи, земельні ділянки, будівлі, споруди, устатку­вання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги.

Гроші, валютні цінності та цінні папери як об'єкти цивільного права.

Цінні папери. Цінним папером відповідно до ст. 194 ЦК є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або матове право і визначає

взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), та власником і передбачає виконання зобов 'язань у відповідності з умовами його випуску, а також можливість пе­редачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Роботи і послуги як об'єкти цивільних прав. Об'єктами цивільних прав є також роботи і послуги.

Роботи - це правомірні дії суб'єктів правовідносин, в результаті яких створю­ється нова річ або змінюються (відновлюються, покращуються) фізичні характеристи­ки існуючих речей, тобто, наслідком виконання робіт є певний матеріальний результат.

Послуги - це правомірні дії суб 'єктів правовідносин, в результаті яких задоволь­няються певні потреби інших осіб. Виконання послуг також має прикінцевий результат, але, як правило, він не має чіткого уречевленого характеру, крім того, такий результат може бути навіть не наявним.

Нематеріальні блага як об'єкти цивільних прав. До нематеріальних благ як об'єктів цивільного права відносяться особисті немайнові блага, результати інтелектуа­льної, творчої діяльності, інформація.

17. Поняття, ознаки та загальна характеристика юридичних осіб

Юридична особа - це організація, створена і зареєстрована у встановленому за­коном порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Вона створюється шляхом об'єднання осіб та (або) майна.

Правоздатність і дієздатність юридичної особи виникає в момент її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа наділена певними засобами індивідуалізації. Це насамперед стосу­ється найменування юридичної особи. Кожна юридична особа повинна мати своє наймену­вання, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування устано­ви має містити інформацію про характер її діяльності,

Юридична особа може мати, крім повного найменування, скорочене. Скорочене найменування є довільним. Воно, як правило, походить від повного найменування, але й може утворюватися в інший спосіб.

Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фі­рмове) найменування.

Засобом індивідуалізації є місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до ст. 93 ЦК місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташу­вання офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (це пе­реважно перебуває керівництво) та здійснення управління і обліку.

Види юридичних осіб

Відповідно до законодавства юридичні особи можна поділити на види за певними критеріями:

1) залежно від порядку створення на:

- юридичні особи приватного права - створюються за ініціативою фізичних осіб на підставі правочину з метою участі в різного роду правовідносинах та діють на підставі установчих документів і підлягають державній реєстрації;

- юридичні особи публічного права - створюються розпорядчим актом органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

2) заявлено від форми створення юридичної особи на:

-товариство - це організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непід-приємницькі;

— установа — це організація, створена однією або кількома особами (засновника­ми), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом;

- інші форми встановлені законом;

3) залежно від мети діяльності на:

- підприємницькі товариства - товариства, які здійснюють підприємницьку діяль­ність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (під­приємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповіда­льністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи;

- непідприємницькі товариства - є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом;

4) залежно від форм власності на:

- приватні - основане на власності фізичної особи;

- колективні - основане на власності трудового колективу підприємства;

- державні - основане на державній власності, в тому числі казенне підприємство;

- комунальні - основані на власності відповідних територіальних громад або на
власності відповідних органів місцевого самоврядування;

-змішані або спільні підприємства - основані на базі об'єднання майна різних власників (на власності юридичних осіб, фізичних осіб, держав);

5) залежно від суб 'єктивного складу та територіальної належності на:

- юридичні особи створені та зареєстровані на території України (українські);

- юридичні особи створені та зареєстровані на території іноземної держави (іно­
земні);

- підприємства з часткою іноземного капіталу:

а) підприємства з іноземними інвестиціями (іноземні інвестиції становлять не ме­нше 10% в статутному капіталі);

6) всі інші види юридичних осіб (підприємств) з часткою іноземного капіталу;

- міжнародні організації та об'єднання;

б)залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні на:

- унітарні - створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї"), за­тверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним при­значається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприєм­ства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника;

- корпоративні - утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на ос­нові корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засно­вників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є коо­перативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товарис­тва, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб;

Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції зарік юридичні особи (підприємства) поділяються на:

- малі підприємства - підприємства (незалежно від форми власності), в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не пере­вищує сімдесяти мільйонів гривень;

- середні підприємства - підприємства, які не визнаються ні великими ні малими відносяться до середніх;

- великі підприємства - визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує двісті пятдесят осіб, а обсяг валового дохо­ ду від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму сто мільйонів гривень.