Підготовка мікроскопу до роботи.

1) Встановити мікроскоп у зручне положення перед собою так, щоб справа можна було покласти зошит. Переміщувати мікроскоп не рекомендується, оскільки його треба буде настроювати знову.

2) Чистим фільтрувальним папером протерти лінзи окуляра, об’єктива, конденсор і дзеркало.

3) Повернути окуляр до себе і поворотом револьверу встановити об’єктив з 10-кратним (найменшим) збільшенням.

4) Перевірити, чи відкрита діафрагма. За допомогою спеціального важеля відрегулювати діаметр отвору діафрагми (оптимальний діаметр – 1см).

5) Використовуючи спеціальний гвинт підняти конденсор до рівня отвору в предметному столику.

6) Обертаючи мікрогвинт, встановити тубус у такому положенні, щоб відстань до фронтальної (зовнішньої) лінзи об’єктива до предметного столика була не більше 1 см.

7) Розмістити препарат на столику мікроскопу і притиснути предметне скло затискачами.

8) Повільно обертаючи макрогвинт, домогтися різкого зображення об’єкту.

Підготовку мікроскопу до роботи треба робити тільки при малому збільшенні. Якщо треба вивчати об’єкт при великому збільшенні, то ту частину препарату, що вивчається необхідно розмістити точно у центрі поля зору і повертаючи револьвер до клацання, встановити об’єктив із 40-кратним збільшенням і, обертаючи мікрогвинт, домогтися різкого збільшення. Щоб забрати препарат, який вивчається при великому збільшенні, треба спочатку обережно підняти макрогвинтом тубус і тільки після цього прибрати препарат з предметного столика.

Треба ретельно зберігати лінзи від ушкоджень, тому що найменші подряпини виводять їх з ладу. При забрудненні їх протирають м’якою, чистою бавовняною тканиною, змоченою бензином або сумішшю етилового спирту і ефіру (1:1). Не можна протирати лінзи водою, тому що це призводить до корозії оправи, псуванню окулярів та об’єктивів.

Вивчення препаратів під мікроскопом.

Препарати, в залежності від об’єкту дослідження, розглядають під мікроскопом при різних збільшеннях. Спостереження замальовують в зошит, залишаючи місце для описання дослідженого.

Лабораторна робота №4

ПРИГОТУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ, ДОСЛІДЖЕННЯ БУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕУКАРІОТИЧНИХ КЛІТИН

Мета роботи: ознайомитись з методами приготування препаратів тканин і клітин шкірки луски цибулі ріпчастої, листка елодеї та стебла кали. Вивчити будову різних рослинних клітин під мікроскопом. Дослідити рух цитоплазми в рослинній клітині.

 

Короткі теоретичні відомості.

Клітини шкірки цибулі, листка елодеї та стебла кали відносяться до рослинних клітин. Рослинні клітини зазвичай мають правильну форму (вони можуть бути квадратними, прямокутними, подовженими та багатокутними). Їх прозорі оболонки щільно притискаються одна до одної. Під мікроскопом в клітинах не видно цитоплазми і вакуолей, тому що цитоплазма безбарвна. Вакуоль можна спостерігати якщо використовувати сорти цибулі з антоціановим забарвленням.

Ядро – світло-сіре округле тільце з одним ядерцем. В цитоплазмі також розташовані багаточисельні зелені тільця – хлоропласти, які мають форму двояко випуклої лінзи, повернутої до клітинної оболонки своєю фронтальною стороною.

В клітинах листків елодеї під мікроскопом помітний струйчастий рух її рідкої частини – цитоплазми, в якій рухаються малі та великі органели. Додавання катіонів К⁺, які знижують в’язкість цитоплазми, підсилює інтенсивність руху цитоплазми. При слабкому нагріванні (до +30^оС) та додаванні розведеного етанолу рух прискорюється до моменту загибелі клітини.

Матеріали й реактиви

Забарвлена луска цибулі ріпчастої, 1% розчин йоду в KJ або 5% спиртовий розчин йоду, 0,2М розчин KNO₃ , розбавлений етанол, імерсійна олія.

Обладнання

Мікроскоп, предметні та покривні скельця, піпетки, препарувальні голки, пінцети, леза.

Хід роботи

Будову клітини луски цибулі, елодеї та стебла кали потрібно розглядати на тимчасовому препараті під мікроскопом.

Приготування тимчасових препаратів

 

На чисте предметне скельце по центру капнути краплину дистильованої води. Із зовнішньої сторони луски цибулі зняти пінцетом шматочок луски і зрізати лезом тоненький шар. Покласти зрізаний шматочок в краплину води і обережно розрівняти препарувальною голкою.

Крапнути краплину розчину йоду, розмішати голкою. Взяти покривне скельце, піднести його до краплі і обережно покласти зверху. Вода розтечеться та оточить препарат.

Розглядання препаратів здійснюється при збільшеннях 10х та 40х.

Дослідження руху цитоплазми в клітині

 

Для спостереження руху цитоплазми готують препарат елодеї: листочки з верхньої частини водорості, витримані в теплій воді та при інтенсивному освітленні протягом 2-х годин, занурюють у краплину теплої води (до +30^оС) та накривають покривним скельцем.

При малому збільшенні мікроскопу у нижній частині листка ближче до центральної жилки вибрати клітини, в яких спостерігається найбільш інтенсивний рух цитоплазми і вивчити це явище при більшому збільшенні.

Скло з препаратом підігрівають в термостаті до температури приблизно +30-35 ^оС, додати KNO₃ , розведений спирт.

Отриманий препарат замалювати, вказавши органоїди.Записати результати спостережень за рухом цитоплазми в клітинах елодеї. Зробити висновки.

Лабораторна робота №5

ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛАСТИД В РОСЛИННИХ КЛІТИНАХ ПІД МІКРОСКОПОМ

Мета роботи: Дослідити під мікроскопом пластиди: хлорофіли елодеї або кали, хромопласти горобини, томатів, коренеплоду моркви.

 

Короткі теоретичні відомості.

Пластиди - специфічні органоїди, характерні тільки для рослинних клітин. В них відбуваються процеси первинного або вторинного синтезу органічних речовин, а також накопичення продуктів життєдіяльності рослин. Пластиди відрізняються за субмікроскопічною будовою, що віддзеркалюється на їх формі та наявності або відсутності пігментів, які обумовлюють їх забарвлення.

Хлоропласти – пластиди, що забарвлені в зелений колір завдяки високому вмісту в них зелених пігментів – хлорофілів. Вони мають складну субмікроскопічну будову (ламелярну структуру), і тому їх форма постійна: звичайно еліптична або округла.

Хромопласти – пластиди, які мають оранжеві пігменти - каротиноїди. На відміну від хлоропластів хромопласти позбавлені складної субмікроскопічної структури, тому їх форма не постійна і залежить від того, в якому вигляді накопичуються в них каротиноїди. Якщо каротиноїди накопичуються в вигляді емульсій (томати, горобина), тобто в рідкому стані, то хромопласти мають відносно правильну форму: еліптичну, округлу, паличкоподібну, серпоподібну. В клітинах моркви каротиноїди відкладаються в вигляді кристалів, оболонка хромопласту покриває такий кристал і в одній клітині видно хромопласти різноманітної форми: зірчасті, хрестоподібні, голкоподібні і т.д. Хромопласти відрізняються не тільки формою, але і розмірами.

Матеріали й реактиви

Плоди горобини, томату, коренеплоди моркви, листок кали або елодеї.

Обладнання

Мікроскоп, предметні та покривні скельця, піпетки, препарувальні голки, пінцети, леза.

Хід роботи

Для вивчення хлоропластів готують тимчасовий препарат з листка кали або елодеї. Для цього на чисте предметне скельце по центру капають краплину води. З листка кали або елодеї зрізають лезом тоненький шар і зрізаний шматочок кладуть в краплину води і акуратно розправляють препарувальною голкою. Накривають покривним скельцем.

Для вивчення хромопластів треба приготувати препарати з м’якоті плодів горобини та томата. Для цього знімають шматочок м’якоті під оболонкою плода препарувальною голкою. Потім кладуть отриманий шматочок в краплину води на предметне скельце і розрівнюють препарувальною голкою до тонкого шару.

Препарат з коренеплоду моркви готується зшкрябуванням периферійних, найбільш забарвлених частин лезом.

Отримані препарати розглядають в мікроскоп при збільшеннях 10х та 40х. Препарати замальовують. Порівнюють хлоропласти і хромопласти, виявляють схожість та різницю між ними.