Вкажіть, яку функцію (іменного чи дієслівного додатку) виконує відносний займенник dont y даних нижче реченнях. Перекладіть українською мовою та вкажіть функцію відповідного українського займенника.

1. Cette facétie dont l'idée lui était venue dans la nuit le transportait d'une joie enfantine.

2. Le film dont vous parlez est très intéressant.

3. Ce fut une semaine maussade dans un Paris dont un orage chaque soir vers six heures transformait les rues en rivière.

4. Voici quelques instruments dont se sert cet ouvrier.

5. Un homme dont le col était relevé, se détacha d'un platane; elle reconnut son père.

Диференціюйте омонімічні форми відносного займенника та сполучника. Обґрунтуйте свою відповідь.

1. Cet après-midi j'ai senti qu'on écoutait à ma porte, qu'on essayait de surprendre mes mystères.

2. Il s'agissait d'une visite amicale et de choses importantes que j'avais à dire à Didier.

3. Mon ami à qui j'écris cette lettre habite a Lviv.

4. Маis, ma pauvre Margot, est-ce que tu te rends compte de l'imprudence que tu as commise?

5. Je dois partir au Sud mais j'espère que dans une mois je reviendrai a Dnipropétrovsk.

5. Перекладіть французькою мовою:

1. Некто Н. позвонил мне вчера по телефону.

2. Мой друг, о котором мы говорили, уже ушел.

3. О чем разговор?

4. Что-то вдруг остановило его.

5. Кого ты видел?

6. Фильм, о котором мы говорили, интересный.

7. Если кто-нибудь из вас уже готов отвечать, пожалуйста!

8. Что ты делаешь?

9. Вот работа, которой я отдаю все свое время.

10. У меня нет никаких сомнений, что работа может быть выполнена.

11. Кому ты отдал эту картину?

12. У нас нет ничего, с чем можно было бы поработать.

6. Перекладіть французькою мовою:

1. Ви вже прочитали цю статтю? — Ні, ще не прочитав, я її прочитаю завтра.

2. Те, що ви мені радите, мені подобається, я про це подумаю.

3. Я знаю, кому ми надіслали наш каталог.

4. Все, що ви пропонуєте, нам підходить.

5. Якщо хтось до мене прийде, попросіть його трошки почекати на мене.

6. Вам треба перекласти два текста: цей текст на сьогодні, а той — на завтра.

7. Саме ви повинні допомогти мені в цій справі.

8. Я хотів би знати, що ви будете робиш ми час канікул.

9. Принесіть мені, будь ласка, ваш переклад і його.

10. Якщо ви мені дасте цей французький журнал, я вам його поверну дуже швидко.

11. Ми чекаємона наших друзів, але ніхто ще не прийшов.

12. Ось наш викладач, а ось ваш.

13. Дім мого брата більше, ніж дім моєї сестри.

14. Скільки дітей у вашою брата? - У нього їх двоє.

 

Дієслово

Категорія часу

Категорія часу є однією з базових характеристик дієслова, що характеризується максимумом категорій у порівнянні з іншими частинами мови: йому притаманні категорії особи, числа, часу, відміни, виду, стану і, частково, роду (остання з категорій реалізується в особових формах).

Граматична категорія часу має своєю функцією локалізацію дії на часовій вісі. Вона віддзеркалює найзагальніші часові значення: відношення дії до моменту мовлення та іншої дії. Час іде за напрямом від минулого до майбутнього, крапкою відліку, що їх розділяє, є теперішнє, таким чином, складаються три часових плани: минуле, теперішнє, майбутнє.

Граматичний час відрізняється від фізичного. Реального теперішнього часу не існує: це лише крапка зустрічі минулого та майбутнього. Однак, граматичний теперішній час охоплює відрізок, що вміщує в собі частину минулого і майбутнього.

В усіх мовах, де є категорія часу, основним її значенням є відношення моменту дії до моменту мовлення.

Більшість мов має три часи: теперішній, минулий та майбутній. Це абсолютні часи. Окрім них у деяких мовах є спеціальні “відносні” часи, що позначують дію відносно до моменту мовлення (передминулий час, передмайбутній, майбутній у минулому і т.д.).

І дійсно, в український мові окрім трьох часів дієслова (теперішній минулий і майбутній), виділяють також давноминулий час, що походить від застарілої східнослов’янської форми плюсквамперфекта (есмь былъ ходилъ) та вживається для вираження дії, що передує іншій дії в минулому. В сучасній українській літературній мові давноминулий, або передминулий час формується шляхом поєднання допоміжного дієслова “бути” в минулому часі с формою минулого часу дієслова, що відмінюється (був пішов, була пішла). Але необхідно зазначити, що ця форма мало поширена.

Що стосується російської мови, тут форми часу тісно пов’язані з категорією виду. Дієслова недоконаного виду мають три часові форми (читал, читаю, буду читать), дієслова доконаного виду їх мають дві (прочитал, прочитаю).

У французькій мові визначення системи часів ставить ще більш складні питання. Маємо три категорії: минуле, теперішнє, майбутнє. Дієслівні форми розподілено тут нерівномірно: маємо один теперішній час (présent), три майбутніх (future simple, antérieur, immédiat) та ряд минулих (passé composé, imparfait, passé immédiat, simple, antérieur, passé et futur immédiat dans le passé, futur et passé anterieur dans le passé). Теперішній час у французькій мові займає центральне місце в системі часів дієслова; це неозначена морфологічно та функціонально форма: у разі нейтралізації вона замінює інші форми.

Бачимо, що на відміну від української та російської мов, французька має більш розвинену систему часових форм. Крім абсолютних часів, у французькій мові існують відносні часи, що утворюють категорію часової співвіднесеності. Вона виражає порядкові відносини між діями і включає три субкатегорії: одночасність, передування, слідування. Форми, що виражають це значення, мають назву відносні часи.

Час дії може бути визначений у такий спосіб:

минулийтеперішній майбутній

С А В

— — —

D

—

слідування по відношенню до минулого

Часова співвіднесеність з моментом мовлення (А) виражається абсолютними часами, з іншими моментами (B,C,D) – відносними часами:

Часовий план	Часова співвіднесеність
передування	одночасність	слідування
Майбутнє (В)	Futur anterieur	_____	_____
Минуле (С)	Plus-que-parfait Passé antérieur Passé immédiat dans le passé	Imparfait	Conditionnel présent Futur immédiat dans le passé
Слідування в минулому (D)	Conditionnel passé	______	______

Наприклад: Rambert dit (минуле) qu’il avait encore reflechi (передування), qu’il continuait à croire ce qu’il croyait (одночасність), mais que s’il partait, il aurait honte (слідування).

З таблиці можна зробити такі висновки:

а) найбільша кількість форм існує для плану минулого і для передування. Одночасність і слідування виражаються спеціальними формами лише в плані минулого; в плані майбутнього futur simple означає і одночасність, і слідування;

б) існують спеціальні форми (складні часи) виключно для позначення передування; для вираження одночасності і слідування використовуються у другорядних функціях інші форми (imparfait, conditionnel);

в) категорія часової співвіднесеності охоплює не лише складні дієслівні форми, але і більш широке коло форм.

В російській мові не існує спеціальних дієслівних часів для вираження часової співвіднесеності. Проте значення одночасності можна виразити теперішнім часом, а передування – минулим. Наприклад: Он сказал, что читает эту книгу. Он сказал, что читал (прочел) эту книгу. Передування в плані минулого часто виражається минулим часом недоконаного способу, який є функціонально рівноважним французькому рlus-que-parfait:

Il m’a dit qu’un de ses amis (il lui avait parlé de moi) m’ invitait à passer la journée de dimanche dans son cabannon, près d’Alger.

Он сказал, что один его приятель, которому он про меня рассказывал, приглашает меня в воскресенье за город, у него там домишко, возле Алжира.

Після дієслів сприйняття у російській мові допускається більш вільний вибір часу:

Il lui sembla qu’elle marchait plus vite que d’habitude.

Ему показалось, она идет (или шла) быстрее обычного.

В українській мові, як було зазначено вище, відносний час представлено передминулим часом, мало поширеним в сучасній мові.

Отже, основні типологічні розбіжності між французькою мовою з одного боку та російською й українською з іншого, торкаються саме категорії часової співвіднесеності: у французькій мові вказані значення виражаються морфологічно, тобто спеціальними часовими формами, тоді як російській й українській мовах – синтагматично, шляхом інтерпретації належних в тексті часових форм. Саме це складає основну базу інтерференції з переходом від російської-української мов до французької, “неприйняття” спеціальних форм вираження часової співвіднесеності носіями російської й української мов, що призводить до спроби виразити ці значення синтагматично.

Часові форми можуть бути протиставлені також і за іншими основами:

а) актуальність/неактуальність (passé composé/passé simplé);

б) часовий інтервал (passé composé/passé immediat);

в) доконаність/лінійність (passé simplé/imparfait).

 

Вправи

1. Вкажіть абсолютні й відносні часи:

1. Il comprenait que sa conduite avec la fille etait grossière.

2. Dès le debut de la classe je me suis appercu que Meaulnes n’était pas rentré après la récréation de midi.

3. Elle avait trouve un éditeur, elle cherchait un traducteur anglais.

4. Quand l’équipe eut terminé son travail, Sabas se dirigea vers le porche.

5. Mais dès qu’il aura levé la tête, la nouvelle courra par toute la classe.

2. Вкажіть абсолютне й відносне вживання форми imparfait у реченнях:

1. A l’aube, Simon se levait, allumait sa lampe à pétrole et passait dans la cuisine.

2. Un samedi du mois de mai, elle se reposait lorsqu’elle vit entrer dans le salon de coiffure un petit homme…

3. Il pensait qu’on le regardait comme un animal curieux. Il se croyait offensé dans les façons d’agir les plus simples: si l’on riait dans un coin du salon, il se disait que c’était de lui.

4. La bonne Louisa ne pouvait rien imaginer de plus beau pour son garçon que les soirees au chateu, dans une societé magnifique.

3. Вкажіть абсолютне й відносне вживання часових форм української мови:

1. Хто пустив поголоску, звідки вона узялась, ніхто добре не знав.

2. Микола пригадав собі той дивний вечір, пригадав той сон, що колись снився йому, як він спав під грушею.

3. Батькові Степанко розповів, як вони бігли в лузі з купання додому і побачили невисоко вгорі голуба.

4. Визначте ознаки, за якими протиставляються часові форми:

1) il montra / il montrait

2) il est arrivé / il vient d’arrivé

3) il vint /il est venu

4) il dessinait / il a dessiné

5) он читает / он читал

6) он уезжает / он уедет

7) він робив / він зробив

8) він пише / він писатиме

5. Перекладіть на французьку мову та вкажіть випадки можливої інтерференції часових форм:

1. Она говорит, что видела его.

2. Он жил в городе, в который переехал несколько лет тому назад.

3. Мы считали, что работа будет интересной.

4. Все говорили, что довольны лекцией.

5. Мы их ждали у дома.

6. Мы их ждали все утро.

7. Мне сказали, что он регулярно занимается плаванием.

8. Я буду работать в саду.