ТОП 10:

УКРАЇНА У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ.



В умо­вах назрівання ДСВ фашис Нім і СРСР, виходячи із міжнародної ситуації, яка склалася на той час, прагнучи реалізувати свої геополіт плани, вдаються до спроби налагодити відносини. 23 серпня 1939 р. між СРСР і Нім було підписано договір про ненапад терміном на 10 років (пакт Молотова-Ріббентропа). Крім договору було підписано таємний протокол, який передбачав розмежування сфер впливу цих держав в окремих регіонах Європи. Низка положень стосувалася ук­р земель. Зокрема, передбачалося, що в разі розмежування Польщі, кордон між СРСР і Нім проходитиме по лінії рік Нарева, Вісли і Сяну, тобто зхукр землі мали бути приєднаними до СРСР.

Пакт Молотова-Ріббентропа і таємні протоколи до нього фактично розв'язали Гітлеру руки для поч війни. 1 вересня 1939 р. нім війська перейшли кор­дони Польщі і це стало початком ДСВ. 17 вересня 1939 р. частини Червоної Армії під коман­дуванням С.Тимошенка перейшли рад-польс кордон і зайняли Зх Укр. 28 вересня 1939 р. було підписано рад-нім договір про дружбу і кордон. За домовленістю, кордон прой­шов по "лінії Керзона". Тобто, Лемківщина, Посяння, Підляшшя і Холмщина (територія 16 тис. км2 і 1,2 млн населення) потрапляли під нім окупацію. Очевид­но, Сталін не наполягав на приєднанні цих етнічних укр земель, вважаючи важливішим встанов­лення контролю над Литвою.

22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Зх Укр. Народні збори ухвалили рішення про возз'єднання зх.укр земель із Рад Укр у складі СРСР. ВРади СРСР (1 листопада) іУРСР (14 листопада) затвер­дили це рішення.

26 червня 1940 р. рад уряд звернувся до уря­ду Румунії із заявою про повернення Рад Со­юзу Бессарабії і Пн. Буковини. 28 червня 1940 р. румун уряд дав на це свою згоду. 2 серпня 1940 р. ВР СРСР ухвалила рішення включити Пн Буковину і Пд Бессарабію до складу УРСР.

Т ч, на 1941 р. терит Рад Ук­р збільшилася до 565 тис. км2, а її населення зрос­ло на 8809 тис. осіб.

Об'єднання укр етн терит у межах однієї д-ви стало важливою подією. Хоча слід за­значити, що це об'єднання відбулося внаслідок свавільного розмежування Європи на сфери впливу між СРСР і фашистською Нім..

На включених до складу УРСР зхукр землях було започатковано ряд перетворень у соц-екон, с-но-політ та к-ній сферах, які мали на меті перенести сюди соціалістич­ний устрій. Ці перетворення ще називають "радянізацією", оскільки вони базувалися на загальносо­юзній моделі рад с-тва. Зміни, які відбу­валися у процесі "радянізації", мали суперечливий х-р: з одного боку, було багато позитивного (вилу­чення землі у польських землевласників і передача її укр селянам, націоналіз промисл підприємств, розбудова і українізація с-ми освіти, значне поліпшення мед обслуговування, ліквідація безробіття), з іншого - насильницька колек­тивізація, репресії проти багатьох нац-к-них діячів та церкви, ліквідація укр політ партій та традиційних нац-к-них інституцій і т.д. Рад влада втілювала у життя свою політику жорстокими командно-адмін методами, не враховуючи місцевих особливостей, вдаючись до насилля і репресій. Так, із Зх Укр до віддалених районів Рад Союзу (Сибір, Казахстан) було депортовано близько 900 тис. осіб.

Отже, входження зхукр земель до скла­ду УРСР мало важливе значення, адже вперше українці об'єдналися у межах однієї держави. Проте поряд із по­зитивними наслідками цього об'єднання на зхук­раі землі був поширений сталінський тоталітар­ний режим із усіма його с-ними деформаціями.

Радянсько-німецька війна 1941-1945 рр. Загарбання Ук­раїни німецькими окупантами. 22 червня 1941 р. фа­ши Нім без оголошення війни напала на СРСР. Три групи нім армій "Північ", "Центр" і "Південь" одночасно розпочали наступ відповідно у напрямках Ленінграда, Москви та Києва. Хоча на ук­р напрямку Червона Армія не поступалася противнику у живій силі та техніці, а навпаки, за окре­мими компонентами мала перевагу, проте вона не змог­ла зупинити фашистів. Долаючи героїчний опір ра­д воїнів у прикордонних боях, не зважаючи на втрати у ході запеклої танкової битви у районі Луцьк-Рівне-Дубно-Броди (23 - 29 червня 1941 р.), ворог стрімко просувався вглиб Укр. На інших напрям­ках нім армія також швидко заглиблювалася на терит СРСР.

Раптовий напад Нім спричинив шок у сталінського парт-держ кер-ва. У перші дні війни воно не виявило належної оператив­ності, не змогло чітко зорієнтуватися у ситуації. Лише З липня Сталін виступив по радіо, закликавши народ дати відсіч агресору. Він назвав війну проти фаш Нім та її союзників священною, Великою Вітчизняною. Перед нашою д-вою, народом поста­ло життєво важливе завдання — мобілізувати всі сили і ресурси на боротьбу з ворогом. З перших днів війни в Укр розпочалася активна мобілізація: 2,5 млн. гро­мадян Укр було мобілізовано у діючу армію, 1,5 млн. добровільно вступили до лав народного опол­чення, понад 2 млн. було залучено до будівництва обо­ронних споруд. На п'ятий день війни в УРСР було ство­рено комісію з евакуації. З Укр в рад тил евакуювали 3,5 млн. чол., промислове обладнання 550 великих промислових підприємств, понад 6 млн. голів великої рогатої худоби, значну кількість с/г техн.

За три тижні війни на головних напрямках окупан­ти просунулись углиб СРСР на 400-600 км. За цей час було повністю розгромлено 28 рад дивізій, 72 дивізії втратили понад 50% особового складу. Головни­ми причинами невдач Червоної Армії на початковому етапі війни були непідготовленість СРСР до війни відсутність допомоги іноземних держав, стратегічні і тактичні прорахунки рад військового коман­дування, недостатнє забезпечення армії кваліфікова­ним командним складом, адже у роки масових репресій було знищено багато військових командирів та спеціалістів різних рангів і т.д.

Найбільшими оборонними операціями Червоної Армії на території Укр були оборона Києва (липень-вересень 1941 р.), де ворог втратив понад 100 тис. війська, оборона м.Одеси, яка тривала 73 дні (4 серпня-16 жовтня 1941 р.), сковуючи 18 ворожих дивізій. З 30 жовтня 1941 р. по 4 липня 1942 р. тривала героїчна оборона Севастополя. За 8 місяців ворог втратив тут майже 300 тис. осіб. Навесні 1942 р. військове коман­дування Червоної Армії робить ряд невдалих спроб перейти у контрнаступ. Рад війська зазнали поразки у Криму, катастрофою завершився початий у травні 1942 р. контрнаступ на Харківському напрямку (у полон потрапило 240 тис. червоноармійців). На­прик червня 1942 р. фаш війська розпоча­ли широкомасшт наступ. 22 липня 1942 р. після захоплення німцями м.Свердловська Ворошиловградської обл вся тер УРСР потрапила під гітлерівську окупацію.

Нім окупац режим ліквідував попе­редній адмін-терит поділ, на­томість розділивши Укр на окремі частини: "Рейхскомісаріат Укр","ДистриктГаличина","Трансністрія" і прифронтова зона, яка мала окрему адміністрацію. Для управління цими територіями було створене спеціальне міністерство на чолі з А.Розенбергом і роз­галужений адмінапарат із чіткою структурою. Оку­паційна влада мала на меті: 1) максимально підпоряд­кувати екон потенціал Укр потребам рей­ху. Для цього найбільші підприємства були поділені між промисловими магнатами Нім. На селі збере­глася, по суті, колгоспна с-ма, лише назву "колгосп" змінили на "общинне господарство", де існували май­же кріпосницькі порядки. На селянські двори накла­далося більше десяти різних податків. Укр землі мали стати нім колонією, надійним сировин­ним і продовольчим резервом; 2) забезпечити вивезен­ня з Укр матеріальних, нац-к-них цінностей тощо. Для цього було створено "Централь­не торговельне бюро сходу". З Укр до березня 1944 р. було вивезено 1418 тис. вагонів сільгосппродукції, вивозилися промислове устаткування, сировина для підприємств. Предметом пограбування став навіть чорнозем. З укр музеїв було вивезено понад 40 тис. цінних експонатів; 3) забезпечити людськими ресур­сами потреби рейху. Уже 5 серпня 1941 р. А.Розенберг підписав наказ про введення трудової повинності на окупованих територіях. Спочатку вона поширювала­ся на людей віком від 18 до 45 років, потім - від 14 до 65 років. Після провалу гітлер плану блиска­вичної війни гітлерівці почали примусове вивезення населення з окупов територій на роботу до Нім. Із 2,8 млн. людей, вивезених із СРСР, 2,4 млн. становили вихідці з Укр.; 4) придушити опір місце­вого населення. Це досягалося шляхом репресій та кри­вавого терору. За час окупації в Укр. було знищено дощенту 250 населених пунктів, населення республіки скоротилося на 13,6 - 14,5 млн осіб. На території УРСР було створено 180 концентраційних таборів і 50 гет­то. Особливих переслідувань зазнали представники так званих неповноцінних націй - цигани, євреї. Відомі масові знищення євреїв у Києві (Бабин Яр), у Харкові, Бердичеві та інших містах. В Укр загинуло понад 1 млн. євреїв. Масове винищення цивільного населен­ня здійснювалося ще й для того, щоб вивільнити "життєвий простір" для нім колоністів.

Т.ч., нім окупац режим в Ук­р мав вирішити як військово-стратег завд, пов'язані із веденням війни (забезпечення рейху про­довольством, сировиною, матеріальними та людськи­ми ресурсами), так і остаточно придушити опір місце­вого населення, вивільнити "життєвий простір" для нім колонізації.

Рух Опору в Укр. В Укр під час ДСВ можна виокремити дві основні течії руху Опо­ру: комуністичну (рад підпільні організації та партизанські загони) і націоналістичну (націоналістич­не підпілля ОУН, "Поліська Січ" Т.Бульби-Боровця).

Рад підпільний та партизанський рух коор­динувався Цн штабом партизанс руху (УШПР), створ у червні 1942 р. на чолі із Т.Строкачем. На терит Укр діяли партизанські з'єднання під командуванням С.Ковпака, О.Сабурова, О.Федорова, М.Наумова та ін. На 1 січня 1944 р. ці з'єднання налічували 58,5 тис. осіб. Усього у період 1941-1945 рр. в партиз загонах воювали 180 тис. осіб. У ході бойових операцій майже третина з них загинули. Особливо активізувався рад парти­з рух у 1943 р. Цього року партизани пустили під укіс близько 3,7 тис. ешелонів, підірвали 1469 залізничних мостів. Разом із регулярними частинами вони брали участь у звільненні багатьох населених пунктів. Отже, рад партиз рух зробив вагомий внесок у перемогу над окупантами.

До укр нац руху Опору можна віднести «Поліську Січ», створену ще в серпні 1941 р. під проводом Т.Бульби-Боровця. Він сам іменував свої підрозділи УПА. Ці за­гони воювали проти підрозділів Червоної Армії, які за­лишалися в нім тилу, проти рад парти­занів, а згодом і проти німців. «Поліська Січ» налічува­ла 2-3 тис. бійців і діяла на Волині і на Поліссі. Спо­чатку вона не мала зв'язку з ОУН. Пізніше, восени 1942 р., сформувалися військові підрозділи під проводом ОУН, які отримали назву (УПА). Днем її створення вважається 14 жовтня 1942 р. Очолив УПА Р.Шухевич (Тарас Чупринка). УПА (ОУН) була найбільш організованою і численною силою у нац русі Опору. За різними даними, у ній налічувалося від ЗО тис. до 100 тис. осіб. За зонами дії УПА поділялася на три групи: УПА-Північ (Волинь і Полісся), УПА- Захід (Галичина, Буковина, Закарпат­тя і Закерзоння) і УПА-Південь (Поділля). УПА вела військові дії проти німців та їх союзників, польс воєнізованих формувань, проти рад парти­занів, а згодом проти Червоної Армії. За статистикою, лише у жовтні-листопаді 1943 р. вона провела 47 боїв проти німців і 54 бої проти рад партизан. Хоча слід зауважити, що в окремих моментах УПА діяла спільно з рад партизанами проти нім окупантів. Останній бій проти німців УПА провела 1 вересня 1944 р. у районі м.Коломиї. Після цього вона спрямовує основний удар проти рад партизан та Червоної Армії.

Отже, народний рух Опору в Україні був розколо­тий на дві частини, що значно послаблювало його. Проте і комун течія, і націоналіс завдали значних втрат окупантам і наблизили перемогу над фаш Нім.

Визволення України. Сталінградська битва (17 липня 1942 р. - 2 лютого 1943 р.) стала початком корінного перелому у ДСВ. Після контрнаступу рад військ у ході цієї битви було звільнено пер­ший укр населений пункт - село Півнівку на Луганщині (18 грудня 1942 р.). У ході успішного насту­пу до лютого 1943 р. було звільнено частину Донбасу і Харківщини, проте у березні фашисти здійснили контрнаступ і повернули частину території, знову зай­няли Харків.

Після перемоги Червоної Армії на Курській дузі влітку 1943 р. ворог остаточно втратив ініціативу. Роз­виваючи успіх, рад війська визволили Лівобе­режну Укр, вийшли до Дніпра. З вересня до почат­ку листопада точилися битви за Дніпро, у результаті яких рад підрозділи зайняли вигідні плацдарми. З листопада 1943 р. розпочалася Київська операція, в ході якої рад війська форсували Дніпро і 6 лис­топада 1943 р. визволили Київ.

Визволивши Київ, Червона Армія провела ряд успішних операцій: Корсунь-Шевченківську (24 січня - 17 лютого 1944 р.), Кримську (8 квітня - 29 серпня 1944 р.), Східно-Карпатську (8 вересня - 28 жовтня 1944 р.). У ході цих операцій Укр було повністю звільнено від нім-фаш окупантів шляхом неймовірних зусиль армії і тилу, ціною величезних людських втрат. Так, лише у боях за визволення Зх Укр загинуло 527 тис. воїнів.

На звільнених укр територіях відразу роз­починалася відбудова, насамперед народного госпо­дарства, відновлювалися с-ми освіти, охорони здо­ров'я. До закінчення війни основними проблемами відбудови були нестача коштів, брак робочої сили, техніки і т.д. Поряд з відбудовчими процесами на виз­волених терит знову почав утверджуватись сталінський тоталітарний режим. Першими його мас­штабними виявами була депортація населення як одна з форм масових політичних репресій проти цілих на­родів. Так, за постановами ДКО СРСР, схваленими у травні-червні 1944 р., з Криму були депортовані кримські татари з сім'ями, греки, болгари, вірмени Усього з Криму депортували 191 тис. татар, 16 тис греків, 12,5 тис. болгар, 10 тис. вірмен.

ДСВ завершилися перемогою СРСР його союзників над фаш Нім і країнами гітлер блоку. Укр народ та­кож доклав чимало зусиль для цієї перемоги. У лавах Червоної Армії воювали 6 млн. українців. Кожен дру­гий загинув на фронті. 2072 українці удостоєні звання Героя Рад Союзу; українцям вручено 2,5 млн. орденів і медалей із загальної кількості 7 млн. На пере­могу працювали вся економіка і всі людські резерви України. Населення України, як на фронті, так і в тилу, виявило масовий бойовий і трудовий героїзм. За пере­могу Україна заплатила велику ціну. За час війни та окупації фашисти зруйнували і спалили 714 міст та се­лищ, понад 28 тис. сіл, вивели з ладу понад 16 тис

27.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.228.109 (0.008 с.)