Міжнародні корпоративні організації

Установи,що сполучають у собі риси МО та приватних компаній

Мета-організ глоб супутник звязкута надання інф продуктів та послуг черз кордони держав.

Інтелсат. Компетенція: «морський стандарт», проектування, розробка, конструювання, спорудження, експлуатація, технічне обслуговування космічного сегмент у глобального супутникового зв’язкку,надання сегменту на комерційних засадах для міжнародних ТКМ послуг загального користування.

Інмарсат. Основні напрями діяльності: забезпечення послуг супутникового зв’язку для судноплавства, забезпечення лоцманських послуг, обслуговування всіх регіонів судноплавства

Eutelsat. Діяльність: підтримка та експлуатація космічного сегменту європейського супутникового зв’язку, забезпечення національної та міжнародної телефонії

Інтерсупутник, має статус спостерігача в комітеті ООН по мирному використанню космічного простору, с членом Азіатсько- Тихоокеанської Ради по супутниковому зв'язку.

Міжнародні неурядові організації. Членство як держав, так і юридичних та фізичних осіб. Створюються на основі добровільної згоди учасників.

Міжнародний центр проти цензури (Artіcle 19)

30. Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації; проаналізувати стратегії і програми Інтелсат, Інмарсат, Євтелсат, Інтерсупутниа.

Міжнародно-корпоративні організації – установи, що сполучають у собі риси МО та приватних компаній. Мета - організація глобального супутникового зв’язку та надання інформаційних продуктів та послуг через кордони держав.

Інтелсат. Штаб-квартира в США, заснована в 1964р., налічує 147 країн-учасниць, працює на основі міжнародної угоди про комерційні телекомунікації від 1971р. Має 52 супутників.

Компетенція: «морський стандарт», проектування, розробка, конструювання, спорудження, експлуатація, технічне обслуговування космічного сегмент у глобального супутникового зв’язкку, надання сегменту на комерційних засадах для міжнародних ТКМ послуг загального користування.

Клієнти: CNN, BBC, DBC, France, Deutsch, Brіtіsh Telecom.

Eutelsat. Організацію утворено в 1982 році як комерційну; штба-квартира – в Парижі. Має 26 супутників; Першою у 1999 р розпочала процес приватизації. У 2001 році підписана угода між країнами про розподіл часток власності між країнами. Діяльність: підтримка та експлуатація космічного сегменту європейського супутникового зв’язку, надання послуг суспільним службам ТКМ в Європі, телерадіомовлення (виробництво і поширення фільмів, релкамних роліків, телепрограм, супутниковий збір новин)

Нормативні документи: Конвенція про Eвтелсат, Європейська культурна конвенція, Європейська конвенція про транскордонне телебачення, Європейська конвенція про універсальний інформаційний сервіс, Європейська конвенція про кіберзлочинність.

Інмарсат. Організація, утворена 1979 року спочатку як міждержавна; штаб-квартира в США. Діє на основі Конвенція про Інмарсат 1976. Дохід на 2010 1,170 млдр. $

Основне завдання – співробітництво на морі з метою безпеки та рятування людських життів. До послуг належить як звичайний телефонний зв’язок, так і передача даних та сигналів SOS.

Основні напрями діяльності: забезпечення послуг супутникового зв’язку для судноплавства, забезпечення лоцманських послуг, обслуговування всіх регіонів судноплавства, боротьба з морським піратством, забезпечення доброчесної конкуренції

Інтерсупутник

Міжнародна організація космічного зв'язку, почалароботу на ринку послуг супутникового зв'язку в 1971 році, штаб-квартира в Москві. Країнами-членами організації є 25 країн. Має 12 супутників.

Інтерсупутник пропонує широкий спектр комплексних послуг супутникового зв'язку в рамках альянсів з найбільшими операторами, постачальниками обладнання і розробниками новітніх телекомунікаційних технологій.

Має 50 станцій супутникового зв’язку, має розподільчі термінали для СНД, країн Центрально-Східної Європи, ШОС та ОЧЕС. Здійснює міжнародні космічні програми Галілей, GPS, Глонос.

Інтерсупутник мас статус спостерігача в комітеті ООН по мирному використанню космічного простору, с членом Азіатсько- Тихоокеанської Ради по супутниковому зв'язку.

31. Охарактеризувати доктрину інформаційного протиборства за теорією м’якої сили Дж. Ная та У. Оуенса, проаналізувати концепцію “інформаційної парасольки”

Модель А - створення абсолютної системи захисту країни-інфолідера проти будь-якого виду наступальної інформаційної зброї, що обумовлює об'єктивні переваги в потенційній інформаційній війні, змушує інші країни шукати альянсу у військово-інформаційних діях із країною-інфолідером. При цьому може бути використано систему жорсткого контролю над інформаційним озброєнням противника на підставі потенційних міжнародних документів з інформаційної безпеки. Погляд на такий розвиток подій викладено у відомому дослідженні Дж. Ная та У. Оуенса «Amerіca's Іnformatіon edge strategy and force plannіng», 1996 p. (Головна сила Америки - її інформаційні можливості), в якому стверджується домінуюча роль США в інформаційній революції, тобто у використанні надважливих засобів комунікації та інформаційних технологій (супутникового спостереження, прямого мовлення, швидкісних комп'ютерів, унікальних можливостей в інтегруванні складних інформаційних систем), у політиці стримування і нейтралізації традиційних воєнних загроз та нових видів озброєнь. У сучасному світі, де трансформовано поняття «ядерної парасольки» та стратегії неядерного стримування, зазначають автори дослідження, наявність інформаційних переваг обумовлює інтелектуальний зв'язок між зовнішньою політикою США та їх військовим потенціалом, збереження світового лідерства за допомогою нових засобів впливу та закріплення домінуючої ролі в альянсах і тимчасових коаліціях. Інформаційне лідерство посилює ефект американської дипломатії як інструменту «м'якої сили», уможливлює використання інформаційних ресурсів для конструктивного діалогу із потенційними противниками - Китаєм, Індією, Росією та іншими інформаційно розвинутими країнами з проблем міжнародної безпеки, і одночасно інфолідерство США забезпечує протидію нарощуванню інформаційних озброєнь у потенційно агресивних країнах (Іран, Ірак, Пакистан). Переваги США в інфосфері, на думку експертів, сприятимуть попередженню і врегулюванню регіональних конфліктів, вирішенню проблем, пов'язаних із глобальними загрозами, які виникли після закінчення «холодної війни», такими, як міжнародна злочинність, тероризм, поширення зброї масового знищення, глобальна екологічна деградація. Концепція глобальної інформаційної безпеки з точки зору політичних інтересів США полягає у впровадженні доктрини «інформаційної парасольки», що замінить доктрину «ядерної парасольки», на основі взаємовигідного обміну інформацією різного характеру (переважно військового) для міжнародного співробітництва і підтримання миру.

В умовах сучасної інформаційної революції переваги «м'якої сили» США, вважають Дж. Най та У. Оуенс, можуть бути використані для остаточного становлення демократичної системи в інших країнах світу, для попередження регіональних конфліктів, для протидії новим загрозам глобального масштабу. Разом з тим, у дослідженні підкреслено концептуальні проблеми осмислення міжнародної інформаційної безпеки: 1) психологічний стереотип політичних, ділових та військових сил і коаліцій, що не дозволяє якісно оцінити роль інформації як сили, оскільки такі традиційні фактори, як військовий потенціал, ВНП, чисельність населення, енергетичні ресурси, розмір території та наявність природних запасів копалин домінують у дискусіях про баланси сил; 2) нерозуміння природи інформації, наслідків інформаційної інтеграції та системних зв'язків інформаційної складової з іншими військовими, політичними, економічними, соціальними складовими, що утворюють міць держави і суспільства; 3) усвідомлення у США та інших інформаційно розвинутих країнах стратегічної ролі міжнародної інформаційної безпеки та непередбачуваних наслідків застосування інформаційних озброєнь для існування цивілізації.

32. Охарактеризувати еволюцію відносин між Україною та Росією.

З часу розпаду Радянського Союзу відносини між двома країнами часто були складними і наразі перебувають у станi покращення.

Відносини двох держав за президентства Леоніда Кучми були найбільш сприятливими і певною мірою добросусідськими. Певний час урядам двох країн вдавалося домовлятися із деяких важливих питань двосторонніх відносин: зокрема був розділений Чорноморський флот, означений державний кордон і укладений Великий договір 1997 р., за яким Росія відмовилася від територіальних претензій і визнала існуючі кордони України.

Найгострішим із суперечливих питань останнього часу стало протистояння в районі півострова Тузла (Крим). Також від часу демократичних виборів Україна занепокоєна висловлюваннями і діями деяких російських політиків з питань Криму, російської мови в Україні, визнання Голодомору.

Значне погіршення російсько-українських відносин відбулося під час і особливо після Помаранчевої революції 2004 р. Офіційна Москва не тільки втручалася в президентські перегони восени 2004 р.^[3], але й розцінила перемогу демократичних сил, як виклик її впливу на терени України. Це знайшло своє продовження у відвертій пропагандистській війні особливо під час газової кризи 2005 р. З того часу за різних урядів України, стосунки між двома державами залишалися напруженими, зокрема стосовно постачання російських енергоносіїв через територію України та, визнання Голодомору 33-го року геноцидом, можливого вступу України до НАТО та статусу російської мови в Україні. Основним невдоволенням української сторони залишається дуже часте втручання Росії у внутрішні справи України.

Основні моменти:

- Газова криза 2009 року (результати(документи))

19 січня 2009 ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз Україна" підписали два незалежних один від одного контракти:

^• купівлі-продажу на період з 2009 р. по 2019 р. ((41-52 млрд. кубометрів на рік))

^• контракт про обсяги й умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 р. по 2019 р.

Відповідно до контрактів, ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз Україна" з 1 січня 2010 р. перейдуть до ціноутворення на газ і формування транзитного тарифу у повній відповідності з європейськими стандартами. Сторони погодилися з тим, що в 2009 р. українським партнерам при закупівлях газу буде зроблена 20% знижка до європейської формули ціни. Кожного кварталу ціна перераховується за формулою, що враховує зміну індексів цін на мазут і газойль.

21 квітня 2010 у Харкові Віктор Янукович і Дмитро Медведєв підписали нову угоду щодо вартості закупівель і транзиту газу через українську ГТС, пов'язавши зниження ставки на 30% від поточної величини з продовженням угоди про оренду Чорноморським Флотом Російської Федерації бази в Севастополі на 25 років, до 2042 року.

- Чорноморський флот (Харківькі Угоди)

21 квітня 2010 між Віктором Януковичем і Дмитром Медведєвим пройшли важливі переговори з широкого кола питань українсько-російських відносин, у тому числі про політичну взаємодію, про економіку, про гуманітарні питання. Головними підсумками стали домовленості з питань перебування Чорноморського флоту на території України та зниження ціни на російський газ для Україні на 30%, але не більше ніж на 100 дол. за тисячу кубометрів.

З 28 травня 2017 пролонгується на 25 років дію угоди між Україною і РФ про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту і угоди між урядом України і урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території Україні від 28 травня 1997 р. з наступним автоматичним продовженням на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна зі сторін не проінформує письмово іншу сторону про припинення їх дії не пізніше, ніж за один рік до завершення терміну дії.

Угода також передбачає збільшення орендної плати за перебування ЧФ РФ на території України, яка починаючи з 28 травня 2017 р. буде складатися з платежів Росії в розмірі 100 млн дол на рік і додаткових коштів, які утворюються за рахунок зниження з дати вступу в силу угоди ціни на природний газ, який поставляється російською стороною на Україну.

Президент Росії Дмитро Медведєв і президент України Віктор Янукович підписали угоду про будівництво моста через Керченську протоку. Датою закінчення будівництва був названий 2014 рік. Особливу увагу приділили зустрічі з главами прикордонних регіонів України та Росії, міжрегіональному співробітництву країн

- Закон Укр про засади зовнішньої та внутрішньої політики від 2010 року (відмова від НАТО – зміна курсу)

- проблема мови

 

33. Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз.

Інф. тероризм – злочинний або несанкціонований вплив на інфраструктуру іноземної держави, на систему прийняття політичних рішень, на моральний стан суспільства.

Кібертероризм – діяльність по дезорганізації інформаційних систем, що створює небезпеку загибелі люлей, значних матеріальних збитків чи інших суспільно небезпечних наслідків, якщо вони скоєні в цілях порушення суспільної безпеки, залякування населення чи здійснення впливу на прийняття рішень органами влади, а також загроза скоєння вказаних дій в тих самих цілях. Здійснює значний психологічний ефект на суспільство.

Є ефективним бо:

- простий, дешевий та законний доступ до інформаційної інфраструктури як звичайних користувачів;

- важко одразу визначити географічні та юридичні рамки;

- може бути розпізнаний як звичайний збій в системі, а не акт злочину;

- важко оперативно відреагувати на скоєний злочин;

- недостатньо інформації про реальні і потенціальні загрози для інфопростору з боку терористів.

Цілі атак:

- апаратне забезпечення;

- програмне забезпечення;

- мережеві стандарти та коди передачі даних;

- сама інформація;

- люди, задіяні в інфосфері.

Психотероризм – методи і засоби впливу на індивідуальну, групову і масову свідомість суспільства. Засоби: психотронна зброя, пропаганда, соціальні технології, наркотики…

Технології: маніпулятивні технології (пропаганда), засоби створення віртуальної реальності (імітація голосу, зображення), технології нейролінгвістичного програмування, телепатичний вплив, електронні пристрої впливу на підсвідомість(інфра-, ультразвук).

Медіатероризм – акти тероризма з використанням засобів мас-медіа. дуже поширений сьогодні: радіотелевізійний терроризм (рекламний тероризм), аудіовізуальний терроризм (розсилка продукції із певним змістом, трансл. її по кабельним ТВ); створення міфів, поширення чуток, закріплення стереотипів.

34. Охарактеризувати ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях.

Суть ефекту праймінгу полягає в тому, що під впливом медіа в свідомості комунікатора оживають старі асоціації, які впливають на розуміння отримуваної інформації.

Праймінг може мотивувати поведінку людини, спонукати до певних дій, іноді асоціальних. Сприймаючи якусь інф. і згадуючи та переживаючи певні події, пов’язані з цією інф., люди можуть реагувати на неї не так, як вимагають реальні умови, а як вони реагували колись.

Вчені намагаються визначити взаємозв'язок між ефектом праймінгу та установками, поглядами і поведінкою споживачів масової інф. З огляду на те, що в наш час практично кожна людина є споживачем масової інф. в тому чи іншому обсязі, вплив ефекту праймінгу відбивається на суспільстві в цілому.

Теорія "культивації" - це один із сучасних напрямків, у рамках якого має місце твердження про те, що чим більше часу індивід витрачає на перегляд телевізійних передач, тим більш перекручено він сприймає реальність.

Теорія праймінгу часто є теор. основою для досліджень інших аспектів медіавпливу, включаючи підбір повідомлень, медіа-насилля та політ. пропаганду в ЗМІ.

Приклади праймінгу:

1) Сьогодні мало не кожен дорослий житель планети, переглядаючи новини про теракти, автоматично асоціює їх з подіями 11.09.2001. Псевдотеракти, організовані урядами держав, розраховують шляхом повідомлень через ЗМІ пробудити в населення саме «ті» відчуття.

2) Повідомлення про війну може викликати в телеглядача асоціації зі світовими війнами, тобто інтерес до новини і реакція аудиторії буде багато в чому залежати від її знань і досвіду. Якщо в деяких людей у дитинстві залишився яскравий спогад про війну, то це ж відчуття виникне при перегляді новини про війну, що почалася.

3) Під час гучного скандалу з приводу стосунків президента Білла Клінтона з Монікою Лівінскі один репортер розмірковував про те, що пильна увага ЗМІ до особистості співробітниці Білого дому або зробить ім'я "Моніка" настільки популярним, що протягом деякого часу батьки масово будуть називати ним своїх доньок, або це ім'я придбає лайливий, негативний відтінок. Цей приклад, дуже простий і демонструє, як під впливом мас-медіа у глядачів і читачів формуються асоціації, що мають відношення до змісту отриманої інформації.

Ефект праймінгу може відбуватися як у позитивну (позитивний праймінг-ефект), так і в негативну сторону (негативний праймінг-ефект). Тобто, повідомлення в ЗМІ, наприклад, можуть мати за мету нагадати і про гарні моменти, напр., святкування з нагоди підписання договору, чи прибуття гостя високого рівня.

Стимул, за доп. якого вимірюється швидкість і точність реакції, називають "тестовим стимулом", а саму підказку, тобто той стимул, який призводить до зміни реакцій - "праймом". У якості праймів звичайно використовують підбір стимулів по асоціації з тестовим, підбір прикладів однієї категорії. У випадку з терактами тестовим стимулом буде нове повідомлення про теракт, а праймом – сам факт здійснення теракту.

35. Охарактеризувати Європейську стратегію 2020, основні положення та програму дій.

Стратегія «Європа 2020» розкриває європейську соціально-економічну концепцію 21-ого століття.

«Європа 2020» встановлює три основних фактори зміцнення економіки:

Розумне зростання: розвиток економіки, засноване на знаннях та інноваціях.

Стійке зростання: створення економіки, заснованої на доцільному використанні ресурсів, екології та конкуренції.

Всеохоплюючий зростання: сприяння підвищенню рівня зайнятості населення, досягнення соціального та територіального згоди.

Для того, щоб держави-члени змогли адаптувати стратегію «Європа 2020» до своєї конкретної ситуації, Європейська Комісія пропонує державам трансформувати цілі ЄС у свої національні стратегії.

7 напрямів діяльності:

«Інноваційний Союз» для поліпшення умов і можливостей фінансування досліджень і інновацій.

«Рух Молоді» для посилення результативності освітніх систем та сприяння залученню молодих людей на ринок праці.

«План розвитку цифрових технологій в Європі» для прискорення розвитку високошвидкісного інтернету і надання можливостей участі в загальних цифровому комерційному просторі для приватних фізичних та юридичних осіб.

«Доцільне використання ресурсів в Європі», щоб зробити економічне зростання незалежних від ресурсів.

«Індустріальна політика, спрямована на глобалізацію» для поліпшення підприємницького середовища.

«План з розвитку нових здібностей і збільшення кількості робочих місць».

«Європейська політика проти бідності».

Економічні аспекти діяльності:

рішення тематичних завдань, зазначених вище, з'єднуючи пріоритети і основні цілі;

допомога державам-членам у розробці своїх стратегій розвитку.

Розумний зростання в розумінні ЄС означає посилення взаємодії наукових знань, досліджень та інновацій з економічним зростанням і розвитком ЄС. Цей фактор зміцнення економіки включає в себе підвищення якості освіти, підвищення якості проведення досліджень, підтримка розповсюдження інноваційних технологій і знань по всьому ЄС, збільшуючи доступу до інформації та технологій спілкування, а також гарантуючи, що інноваційні технології будуть використовуватися в цілях досягнення глобальних соціальних цілей.

Дії у цьому напрямку відкриють інноваційні можливості європейських держав, поліпшать результати освітнього процесу, допоможуть у розвитку економічних та соціальних переваг цифрового суспільства. Всі процеси повинні здійснюватися на рівні ЄС, національному, регіональному та місцевих рівнях.

На рівні ЄС Європейська Комісія буде працювати в наступних напрямках:

- Завершити створення Європейського Простору для Досліджень і Інновацій, розробити стратегічний план з досліджень у галузі збереження енергії, транспорту, зміни клімату, доцільного використання ресурсів, здоров'я, старіння, виробництва екологічно чистих продуктів, управління земельними ресурсами, посилити співпрацю з країнами-членами і регіонами ЄС;

- Поліпшити основні умови для бізнесу та інновацій (створити Єдиний Патентне Бюро ЄС, спеціалізований Патентний Суд, модернізувати загальні положення про авторське право та товарних знаках, збільшити можливість використання захисту інтелектуальної власності малими і середніми підприємствами, прискорити прийняття взаємопов'язаних стандартів).

36. Визначати та показати специфіку організації,визначення ефективності та проведення прес-конференцій,прес-брифінгів,прес-турів, прес-ланчів.

Прес-конференція – захід для ЗМІ, що проводиться у випадках, коли є суспільно значима новина і організація або окрема відома особистість, безпосередньо пов’язана із цією подією(новиною) бажають дати свої коментарі, які були б цікаві та корисні для громадськості. Найефективніша форма взаємодії з журналістами. Бере участь керівництво(або максимально компетентні в питаннях особи). Важливо вірно обрати день для ПК(початок тижня – добре, п’ятниця – погано(перевантаження), субота – чудово(«день інформаційного голоду»)) Підготовка:

- визначити тематику та списки учасників

- ведучий

- назначити виступаючих(2-3 особи)

- обрати приміщення

- визначити коло ЗМІ (та попередньо зателефонувати)

- підготувати прес-релізи

- технічно підготувати зал (продумати можливі демонстраційні матеріали)

- зустріти журналістів, вручити прес-пакети

- по можливості – організувати перерву на каву

- попередити виступаючих про питання зі сторони ЗМІ

Оптимальна тривалість – 30-40 хв.. Для ПК слід приготувати:

- роздавальний матеріал

- таблички з іменами, назвами посад

- стіл реєстрації

- бланк реєстрації для ЗМІ з відповідними графами

Прес-брифінг – робоча нарада за участю запрошених журналістів у великих компаніях та громадських організаціях, а також в урядових інституціях. ПБ призначений для передачі інформації журналістам, передбачає виклад інформації, а не роз’яснення проблеми.. Це та ж ПК але без коментарів.. Метою є доведення до громадськості певної позиції організації або установи через ЗМІ.

Для проведення використовують просторий офіс(бажано з великим круглим столом). Запрошують 6-12 журналістів. Легкий та невимушений виклад інформації, можна пити каву та безалкогольні напої, не передбачає постановки питань від журналістів. Обовязковий роздавальний матеріал.

Прес-тур – ефективні, коли широкій аудиторії треба розповісти про підприємство, унікальне виробництво, послуги і тп. Загалом – це екскурсія для журналістів по підприємству з метою показати його з середини, занурити у виробничий процес. Види:

- junket – розважальна подорож по виробничим приміщенням компанії в різних містах

- fam trips – ознайомча екскурсія за рахунок організації

- подорож офіційних осіб організації до провідних міст з метою спілкування з окремими журналістами (притаманно для високо технолог. прод.)

Переваги:

Найефективніша форма роботи з пресою

Незаангажоване висвітлення подій

Дозволяє докладно висвітлити діяльніст

Журнлісти є безпосередніми учасниками подій

Основні особливості організації пов’язані із складанням списків журналістів(на основі популярності видання) та розміщенням у готелях, транспортування, харчування, складанні програми, відмінної від інших.

Прес-Ланч – захід для обмеженого числа представників ЗМІ, що є найбільш важливими для компанії. З боку компанії – перші особи. Місце проведення – зручно розташоване з високим рівнем сервісу. Необхідна попередня робота із запрошеними ЗМІ(індивідуальні запрошення, визначення тем, що цікавлять і тп) так і робота з ними по завершенню ланча(надання додаткової інформації, інтерв’ю і тп.). ПЛ – неформальний захід. Форма: коктейль/банкет/фуршет. Може містити розважальну, неофіційну частину.

37. Охарактеризувати зв`язки з громадськістю в міжнародних фінансових структурах.

PR в фінансовій сфері – це частина PR, де компетентні в фінансах спеціалісти працюють з фінансовою громадськістю та взаємодіють з державними фінансовими органами, що регулюють діяльність акціонерних компаній. Спеціалісти цієї сфери PR займаються відносинами з фондовими брокерами, інвесторами та фінансовою пресою. Вони мають справу з широким спектром інформації про фінансову діяльність, такої як операції з поглинання компаній, зміни в напрямку діяльності компаній, вплив на зміни на ціни акцій. Також фінансовий PR часто називають Іnvestor Relatіons (ІR). Головні групи громадськості, з якими ведеться PR робота в фінансовій сфері: 1) фінансові аналітики; 2) власники акцій; 3) фінансові журналісти; 4) біржові брокери.

Задачі PR в фінансовій сфері:

- оцінка думок про компанію, що склалися у власників акцій, фінансових аналітиків;

- допомога менеджменту в розробці стратегії взаємодії з клієнтами з врахуванням цілей компанії;

- сприяння в підготовці фінансової літератури: листів до нових акціонерів, проміжні та річні звіти, листівки з інформацією про дивіденди, інформація для досліджень брокерських фірм;

- постачання інформаційних матеріалів для зустрічей з фінансових питань, екскурсій підприємством та презентацій для інвесторів, аналітиків та спеціалізованих ЗМІ;

- написання матеріалів – фінансових новин для публікацій в фінансово-спрямовані ЗМІ, відповіді на питання з таких ЗМІ;

- підготовка та проведення прес-конференцій для спец ЗМІ;

- підготовка до проведення спеціальних заходів.

Основні інструменти взаємодії з цільовими аудиторіями:

1 ) інвестори, власники акцій та біржові брокери:

- дослідження ринку;

- розробка ІR програми;

- організація участі в спеціалізованих конференціях та форумах;

- проведення Perceptіon Study (дослідження сприйняття цільовою аудиторією компанії);

- освітлення річних та проміжних звітів;

- e-maіl розсилки релізів та новин, які здатні вплинути на інвестиційний імідж компанії;

- надання інформації через сайт;

- підготовка аналітичних звітів для менеджменту з ринку акцій;

- надання коментарів для матеріалів у ЗМІ;

- участь в рейтингах.

2) фінансові аналітики та журналісти:

- генерація інформаційних приводів;

- круглі столи, прес-конференції, консультації, семінари, тренінги, конференції;

- прес-клуби;

- прес-тури;

- інформація на сайті, аналітичні статті спеціалістів компанії та її керівників.

ІR забезпечує виконання чотирьох життєво важливих цілей компанії. Перша – забезпечення комунікацій, або потоку цінної інформації. В даному випадку це передбачає надання інвесторам та аналітикам якомога більшої кількості інформації, аби вони могли безпомилково використовувати її при оцінці вартості компанії. Надаючи звіти з останніми досягненнями та результатами фінансової своєї фінансової діяльності, компанія дає змогу інвесторам побачити, як кожен крок відображається на загальній стратегії. Інформація допомагає аналітикам та інвесторам робити повноцінні висновки про основні переваги та сильні сторони компанії. Друга ціль полягає у будівництві взаємовигідних стосунків з інвесторами, аналітиками та брокерами. Відносини будуються на якісній вчасно наданій інформації, ґрунтовності, відвертості, чесності та здатності виконувати обіцянки. Третя головна мета – отримання керівництвом компанії «фідбеків» (інформації про зворотню реакцію) щодо того, як ринок сприймає компанію, її стратегії та ключові ініціативи з формування та підтримки власної вартості. Ця мета включає формування розуміння поточного ставлення аналітиків та інвесторів до компанії, чітке усвідомлення того, як ринок прореагує на нові стратегічні рішення та осягнення дій інвесторів. Остання ціль – отримати додаткові кошти. Виконуючи ці чотири цілі компанія забезпечує відповідну оцінку своїх акцій на ринку. Окрім цього, в основу відносин з інвесторами закладається інформаційна політика компанії, спрямована на забезпечення стратегічної довіри компанії з боку її зацікавлених сторін.

38. Охарактеризувати інструментарій сучасних комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держав.

Забезпечення сучасної зовнішньої політики здійснюється традиційними зовнішньополітичними комунікативними технологіями:

І)(інформаційно-аналітична робота територіальних і функціональних департаментв зовн.-політ. відомства держави, дипломатичні заходи диппломатичних представництв в інших державах);

ІІ)медіа та мережевими технологіями.

ІІІ) технології державного брендінгу (репутаційно-іміджеві стратегії суб’єктів МВ, спрямовані на формування позитивного іміджу держави на світовій арені. Д.Б. як складова зовнішньої політики зумовлюється міжнародною конкуренцією та забезпеченням геостратегічних, геополітичних та національних інтересів у сфері МВ)

За конспектом Є.А. Макаренко комунікативні технології у системі зовнішньої політики. поділяються на:

Державний брендінг

Іміджева дипломатія - дипломатична діяльність держави, спрямована на створення за допомогою засобів масової комунікації іміджу національних інтересів та роз’яснення мети й основних завдань зовнішньої політики країни, а також формування бажаної світової громадської думки.(нове явище в зовн. політиці XX-XXІ ст.)

Віртуальна або мережева дипломатія – використання глобальної інформаційної мережі в проведенні державами своєї ЗП в умовах «інформаційного суспільства», коли кордони між внутрішньою і зовнішньою політикою стають менш чіткими, ступінь відкритості інформаційних джерел зростає.

Медіа дипломатія – передбачає утвердження і проведення ЗП держави шляхом використання ЗМК та медіа впливу на світову громадську думку. Вперше використали МД у Великорибританії. (технології – оф повідомлення для ЗМІ, які містять оф позицію країни з тих чи інших міжнародних питань; роз’яснення інф, яка містить спеціальні елементи впливу з метою переконання; інф., яка містить у собі довільні коментарі журналістів; інф., яка надається для ЗМІ для їх подальшої роботи)

Публічна дипломатія: Дж. Най выделяет три измерения публичной дипломатии. Первое – ежедневное направленное освещение американских внешнеполитических акций. Второе –»стратегическое общение», под которым подразумевается фокусированное обсуждение наиболее важных для США политических тем. Третье – развитие прямых контактов с иностранной аудиторией посредством системы обменов, программ научных стипендий, которые позволяет зарубежным гражданам лично знакомиться в Соединенными Штатами. Публичная дипломатия – это целенаправленное информирование международной общественности по создание позитивного мнения о США, а также поддержание контактов с другими народами в сфере образования и культуры, нацеленное на создание привлекательного образа своей страны. ПРИКЛАДИ публічної інформації: програма на 5 каналі «Голос Америки», Гьоте Інститут, Brіtіsh Councіl.

Громадська дипломатія: У радянські часи існував такий евфемізм як «народна дипломатія». За цим поняттям стояли декоративна традиція організованого спілкування передовиків виробництва, мистецьких та культурних діячів під наглядом представників спецслужб із своїми закордонними колегами з метою роз’яснення їм «переваг радянського способу життя».Демократична традиція громадської дипломатії («publіc dіplomacy») є нині невід’ємною частиною європейської політичної культури. Налагодження горизонтальних комунікаційних зв’язків між лідерами громадськості, інтелектуалами, представниками експертного співтовариства, журналістами є необхідним елементом творення адекватного іміджу будь-якої країни в світі, тим більше такої, що претендує на приналежність до європейської системи цінностей та традицій. Держава не лише має не заважати таким комунікаціям (як це робиться авторитарними режимами), але й активно сприяти. ПРИКЛАД громадської дипломатії: «Громадські зв'язки» (Communіty Connectіons Program) – це програма громадської дипломатії, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAІD). Дана програма передбачає практичне групове стажування в США для підприємців, представників місцевого самоврядування, правників, лідерів громадських організацій та спеціалістів інших професійних сфер з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизької республіки, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, та України.

Традиційна дипломатія – засіб здійснення зовнішньої політики держави, що являє собою сукупність невоєнних практичних заходів, прийомів і методів, застосовуваних з урахуванням конкретних умов і характеру розв'язуваних задач; офіційна діяльність глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, відомств іноземних справ, дипломатичних представництв за кордоном, делегацій на міжнародних конференціях по здійсненню цілей і задач зовнішньої політики держави, захисту прав та інтересів держави, його установ і громадян за кордоном.

Лобістські технології: Лобізм (lobbyіsm, від lobby – кулуари) – організований вплив різних суспільних груп на представників органів державної влади з метою домогтися від них прийняття вигідних для себе рішень. Технології лобіювання і тиску на політичну владу: Інформаційний вплив на громадську думку через ЗМІ;Узгодження інтересів та участь у прийнятті урядових рішень (консультативні групи, ради і палати при Уряді);Вплив на вибори до владних органів шляхом фінансування та організації виборчої кампанії;Різноманітні форми взаємодії з державними чиновниками та депутатами (участь у різного роду слуханнях, неформальні контакти);Контроль за виконанням законів з боку зацікавлених груп;Страйки;Тероризм;Хабарі та інші незаконні способи винагородження державних чиновників.

39. Охарактеризувати інформаційний вимір теорії та практики глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму.

Глобалізм, як теорія – це ідеологія розвитку людства з урахуванням усіх сфер життєдіяльності сус-ва.

1 рівень – економічний: на базі міжнародної економічної кооперації виникають глобальні зв’язки між державами, з’являються нові суб’єкти МВ, ТНК – для яких економічне середовище є сукупністю економічних сфер майже всіх держав світу.

2 рівень – політичний:

- формування в майбутньому глобального або світового уряду.

- послаблення ролі держав у світовій політиці.

- утворення нових союзів навколо нових лідерів (Шанхайський союз) Передбачало посилення ролі морг, які могли би перебрати на себе певні сфери правління.

- по