ТЕМА 8 Патентне виробництво промислових зразків

    8.1. Стадії обробки заявки на промисловий зразок. Характеристика технологічного процесу його патентування.

    Патентне виробництво промислових зразків проходить ті ж самі стадії технологічного процесу, які властиві для патентування винаходів (корисних моделей), але має свої відмінні особливості.

    Цей технологічний процес включає ряд стадій обробки заявки,  а саме:

- прийом та попередній розгляд заявки;

- реєстрація заявки та первісних патентних документів, введення бібліографічних даних, сканування та оцифровуваня матеріалів заявки з метою створення електронних форм документів (бібліографічних даних та фотографій, креслень, схем, малюнків) та внесення їх до БД «Промислові зразки зареєстровані в Україні;

- формування інтерактивної інформаційно-довідкової системи «Стан діловодства за заявками на промислові зразки»;

- здійснення процедури встановлення дати подання заявки (дати пріоритету);

- формальна експертиза заявки;

- державна реєстрація охоронних документів (патентів), підготовка до видачі  та видача його особі, яка має право одержати цей документ;

- підготовка та публікація в офіційному бюлетені інформації про видачу охоронного документа на промисловий зразок та бібліографічних даних з його зображенням;

- здійснення процедури з підтримки дії охоронних документів (патентів) на промислові зразки та внесення можливих змін до Державного реєстру охоронних документів (зміна імені або найменування, адреси власника охоронного документа, інформація про передачу прав власності або видачу ліцензії на використання);

- формування фондів національної патентної документації.

    Процедури документування, експертизи мають свої особливості, які розглянемо нижче.

    Особа, яка бажає одержати патент та має на це право, подає до патентного відомства заявку. За доручення заявника заявка може бути подана через представника у справах інтелектуальної власності або іншою довіреною особою.

    Заявка повинна стосуватися одного промислового зразка та може містити його варіанти (з дотриманням вимоги єдності).

    Заявка складається українською мовою і повинна містити:

- заявку про видачу патенту;

- комплект фотографій з зображенням виробу (його макету, малюнок), який дає повне уявлення про зовнішній вигляд виробу;

- опис промислового зразку;

- креслення, схеми, карту (якщо необхідно).

    У заявці про видачу патенту необхідно вказати заявника (заявників) та його адресу, а також автора (авторів) промислового зразка.

    В бланку заявки розділи над словом «ЗАЯВА» призначені для патентного відомства і заявником не заповнюються.

    Датою подання заявки являється дата одержання матеріалів патентним відомством в повному обсязі. При відсутності деяких документів Укрпатент повідомляє про це заявника та пропонує впродовж двох місяців дослати документи, яких не достає. Якщо у зазначений термін заявник не відповість, то заявка вважається недійсною, про що заявнику надсилається повідомлення. Рішення про встановлення дати подання заявки висилається заявнику після сплати збору.

    У випадку порушення вказаних вимог рішення не висилається, а заявка вважається відхиленою. Якщо впродовж 4 місяців від дати садження заявнику рішення про видачу патенту до Укрпатенту не надійшов документ про сплату збору, публікація не проводиться, а заявка вважається відхиленою. Водночас з публікацією інформації про видачу патенту Укрпатент здійснює реєстрацію в Реєстрі відповідної інформації.

    Видача патенту здійснюється у місячний строк після реєстрації.

    Обов’язковою умовою до промислового зразка є вимога єдності промислового зразка, яке полягає у тому, що якщо промисловий зразок складається з набору (комплекту) виробів, які виконують функції, відмінні одна від однієї, але підпорядковані загальному призначенню, яке вирішує набір (комплект) в цілому, то з точки зору художнього конструювання всі вироби набору (комплекту) повинні мати спільність композиційного та стилістичного рішення, наприклад чайний або столовий сервіз, набір інструментів, меблевий гарнітур.

    Наказом №110 від 18.02.2002 р. «Про затвердження Правил складання та подання заявки на промисловий зразок» МОН України викладені основні вимоги до оформлення первісних патентних документів на промислові зразки – заявки (в якій містяться основні бібліографічні дані), опису, комплекту зображень виробу, креслень, схем, картам.

    При поданні заявки на зразки легкої промисловості з плоскою композицією (наприклад, килими, тканини) креслення та схеми не додаються, але додаються зразки в 1 прим.

 

    8.2. Вимоги до оформлення опису промислового зразка. Структура опису (розділи).

    Оскільки промисловий зразок, це наслідок художньо-конструкторського рішення, візуально відображений у зовнішньому вигляді виробу, то план побудови переліку суттєвих ознак повинен слідувати типовій логіці художньо-конструкторського проектування будь-якого виробу, зовнішній вигляд якого заявляється до охорони. Новий та оригінальний зовнішній вигляд відомого виробу забезпечується методами художнього конструювання за рахунок проектних рішень, що змінюють:

- композицію (склад та взаємне роз положення основних формоутворюючих елементів);

- форму цих елементів (для об’ємних зразків);

- їх конфігурацію (для плоских промислових зразків);

- пластику (подробиці форми).

    Цей план виявляє всю морфологію (побудову) промислового зразка, всі особливості естетичного змісту художньо-конструкторського рішення, яке є об’єктом домагань.

    Опис промислового зразку складається за розробленою структурою та використанням стандартних слів, що ділять текст опису на розумові відрізки (синтагм маркерів), з використанням професійної термінології, відповідної прийнятій у нормативних документах  словесній характеристики з відповідним набором творчих прийомів художнього конструювання, стосовно промислових зразків. Структура викладення опису наступна:

1. Найменування промислового зразку (по центру аркуша);

2. Прізвище та ініціали автора (ів) (праворуч)

3. Міжнародна класифікація промислових зразків (МКПЗ) – клас (праворуч)

4. Призначення та галузь застосування. Починається словами «Заявляється зовнішній вигляд виробу, призначеного для…».

5. Порівняння промислового зразка, який заявляється з прототипом, найближчим аналогом (наводять відмінність зразка від найближчого аналога з посиланням на фотографію цього аналога, якщо така є в матеріалах заявника).

6. Перелік фотографій, креслень, схем.

7. Сутність та суттєві ознаки виробу, яке заявляється (опис всіх ознак, які формують зоровий образ виробу).

8. Обґрунтування естетичних та ергономічних особливостей рішення, як заявляється.

9. Придатність промислового зразка для використання у промисловості (інформація відносно технології та можливості багаторазового відтворення).

10. Підпис

    Починається опис з назви промислового зразка. У відповідності з Правилами назва промислового зразка служить для позначення того предмету, в якому втілений промисловий зразок, а його репродукція вказана в заявці. Назва повинна бути максимально наближеною до рубрик Міжнародної класифікації промислових зразків, тобто стислою та точною, відповідною певній рубриці. При необхідності відповідність класифікації об’єкта уточнюється експертом при експертизі.

    Назва вказується в однині, крім  випадків, коли використаний термін не має однини, наприклад; «окуляри», «ножиці», «щипці» та інше. Якщо виріб маловідомий, тоді разом із позначенням назви вказують галузь застосування, наприклад, «Еквалайзер для апаратури, яка створює звук». Якщо є варіанти, то в лапках вказують їх кількість, наприклад, «Парасолька (три варіанти)»

    З 1 січня 2004 р. діє 8-а редакція МКПО (загальна кількість держав учасниць Локарнської угоди складає 42), яка складається з: 32 класів та 223 підкласів, що застосовуються на різних видах товарів; абеткового переліку товарів з позначкою класів та підкласів (містить біля 66000 найменувань для різних видів товарів); пояснювальних приміток, які використовують при побудові класифікаційних індексів промислового зразка, що заявляється.

    Опис промислового зразка служить для тлумачення його зображення. Він повинне відноситися до зовнішнього вигляду виробу, не до способу його устрою або дії. В опису не припускається речень про можливі модифікації або трансформації заявленого зразка, якщо такі не зображені на фотографіях, малюнках або інших репродукціях. Ця вимога є загальною, як для заявника, так і для експертів.

    Перший розділ опису повинен містити призначення та галузь застосування промислового зразка, вказувати переважну область його використання та починатися зі слів «Заявляється художньо-конструкторське рішення (назва виробу), призначене для…».

    Розділ «Характеристика аналогів та прототипу» включає посилання на особливості художньо-конструкторського рішення аналогів та тенденції розвитку тієї області художнього конструювання, до якої вони відносяться. Аналогами промислового зразка є художньо-конструкторські рішення, що належать до зовнішнього вигляду виробу, як правило, того ж функціонального призначення, що і заявлений зразок, та схожі з ним за суттєвими ознаками, що формують зоровий образ художньо-конструкторського рішення виробу, відомі з відомостей, що стали загальнодоступні до дати його пріоритету. Потім наводиться опис прототипу, тобто найбільш близького з аналогів, східного з заявленим зразком за максимальною кількістю суттєвих ознак, які формують зоровий образ виробу, та посилання на його суттєві ознаки. Після опису кожного аналогу та прототипу наводяться бібліографічні дані джерел інформації, посилання на фотографії прототипу.

    За наявністю в заявці варіантів промислового зразка у випадку, якщо один з аналогів не є найближчим водночас для всіх варіантів, можливе посилання на прототипи для кожного з них.

    У розділі «Перелік фотографій, креслень та схем» перелічуються представлені в заявці фотографії, креслення, схеми та інш. матеріали, що ілюструють промислові зразки, у відповідності з їх нумерацією та наводиться стислий опис того, що зображено на кожній з них. Розділ починається синтагм маркером «Заявлене художньо-конструкторське рішення представлене на фотографіях».

    Розділ «Сутність та особливість зовнішнього вигляду заявленого художньо-конструкторського рішення виробу з позицій художнього конструювання» включає опис суттєвих ознак, що формують зоровий образ виробу та дозволяє візуально   відрізнити його від прототипу, опис варіантів художньо-конструкторського рішення виробу, якщо вони є, з позначенням в чому полягають їх розрізнювальні ознаки, а також опис відповідності художньо-конструкторського рішення виробу вимогам ергономіки, якщо це потрібно для відповідного вигляду виробу.

    При порівнянні заявленого зразку з прототипом повинні бути наведені розрізнення та переваги відносно покращення споживчих властивостей, якості виробу та інші переваги.

    Для розкриття сутності промислового зразка наводиться словесний опис сукупності його суттєвих ознак, які відображено на фотографіях, з посиланням на них (а також на креслення загального вигляду виробу, ергономічну схему, конфекційну карту, якщо вона є).

    В розділі «Обґрунтування естетичних та ергономічних особливостей» необхідно розкрити, якими основними показниками характеризується рішення, а саме:

- художня та інформаційна чіткість (оригінальність, відповідність стилю та моді і т.і.);

- раціональність форми (функціонально - конструктивна пристосованість, доцільність);

- цілісність композиції (оригінальність об’ємно-просторової структури, тектонічність, пластичність, графічне зображення форми та елементів, кольорове рішення);

- відповідність вимогам ергономіки (урахування гігієнічних, антропологічних, фізичних та психологічних особливостей людини);

- показники, які характеризують якість кінцевої обробки зовнішньої поверхні виробу (відсутність на поверхні дефектів, чіткість виконаних граней, ребер, якісне виконання декоративного оформлення і т.і.)

     Естетичні (ергономічні) особливості можуть висловлюватися, наприклад у тому, що:

- забезпечена підпорядкованості частин завдяки об’єднанню всіх ознак навколо головного,  що сприяє послідовності сприяння елементів композиції (для об’єкта, що має велику відстань);

- забезпечена повна досяжність зони регулювання механізмів (для встановленого на об’єкті обладнання);

- створений образ, що висловлює силу та потужність (для вантажнопід’ємних  устроїв;

- зоровий образ відображає невиробничий, побутовий характер пристрою;

- в зоровій характеристиці пристрою прихована його сугубо спеціальне призначення з метою психологічної компенсації фізичної неповноцінності людини (для пристроїв, що обслуговують інвалідів);

- сформований образ виробу атракціоно-ігрового  типу, виявляючи спортивний характер пристрою.

    Для виробів легкої промисловості з плоскою композицією необхідно розкрити їх особливості (структуру, побудову, фактуру, властивості тканин і т.і.)

    До суттєвих ознак промислового зразка відносяться:

- склад та кількість основних формоутворюючих композиційних елементів виробу, яки використані у зразку (архітектоніка образу);

- взаємне розміщення цих елементів (композиція зразка);

- їх форма та пластичні характеристики;

- фактурне та кольоровографічне рішення зразка;

- ознаки «тактильного» (дотиковий) відчуття матеріалу, що характерно для оздоблювальних матеріалів та покриття основних формоутворюючих елементів – м’який, пружній, пористий, гладкий, губчастий, трикотажний, латексний і т.і.

    Для характеристики художньо-конструкторських рішень виробів, які мають складну композицію, в основу яких полягає розвинута об’ємно-просторова структура (станок, машина, мотоцикл і т.і.) використовують, зокрема, наступні суттєві ознаки:

- наявність композиційних елементів;

- взаємне розташування елементів.

    В опису заявленого художньо-конструкторського рішення приладів, станків, устаткування і т.і. необхідно стисло охарактеризувати роботу конструкції, взаємодію композиційних та функціональних елементів, вузлів та деталей.

    Для характеристики художньо-конструкторського рішення виробів з моноблочною композицією (телевізор, радіоприймач, прилад, шухлядка і т.і.), а також рішень, побудованих на співвідношенні елементарних геометричних об’ємів (меблевий секційний блок і т.і.), використовуються, зокрема, наступні ознаки:

- склад та розміщення композиційних елементів;

- пластичне, графічне, кольорове та фактурне рішення цих елементів, які знаходяться, як правило, на фронтальній поверхні виробу.

    Вказати на збігання зовнішнього вигляду виробу та його елементів з зовнішнім виглядом відомого виробу іншого призначення.

    Для характеристики художньо-конструкторських рішень, що мають плоску композицію (тканини, хустинки, косинки і т.і.) використовують, зокрема, наступні ознаки:

- лінійно-графічне співвідношення елементів орнаменту;

- колористичне рішення;

- характер фактури (переплетення ниток тканини).

    В опису виробу текстильної промисловості (тканин, килимів і т.і.) необхідно вказувати їх артикули та номери малюнків.

    Для характеристики художньо-конструкторського рішення одягу використовують, зокрема, наступні ознаки:

- форму, яка є об’ємної характеристикою моделі;

- пропозиції, які визначають співвідношення частин між собою;

- силует, який є плоскою характеристикою моделі;

- ритм, який визначає спів розмірне чергування будь-яких елементів;

- деталі, тобто елементи, що накладаються на поверхню одягу на будь-якому його ділянку, їх форма;

- оздоблення, тобто елемент, який не має функціонального призначення з точки зору утилітарного застосування виробу, який грає декоративну роль в рішенні моделі, використання якого може являтися одночасно технологічним прийомом (наприклад, обробка краю одягу, укріплення, що з’єдную деталі шву і т.і.);

- фурнітура (ґудзики, крючки і т.і.), яка входить до структури виробу, що створює з’єднання та роз’єднання його окремих частин, а також відігрує:

- роль декоративного елементу;

- матеріалу.

    Для характеристики художньо-конструкторських рішень взуття використовують, зокрема, наступні ознаки:

- формоутворюючі елементи колодки, тобто верху та низу взуття (союзки, берци, задник, голінище, підошва і т.і.):

- форма цих елементів;

- їх взаємне розташування;

- матеріал;

- деталі оздоблення;

- фурнітура;

- колір.

    Для характеристики художньо-конструкторських рішень комплектів (наборів) виробів крім ознак, що використовують для характеристики художньо-конструкторських рішень відповідних виробів, використовують, зокрема, ознаки, які відображають:

- характер взаємодії частин;

- підпорядкованість елементів;

- пропорційний ряд як самих елементів, які створені на основі використання цих елементів, так и самого комплекту (набору) в цілому.

    При характеристиці художньо-конструкторського рішення виробу, зовнішній вигляд яких визначається двома станами – закритим (складеним) та відкритим (наприклад, шафа, холодильник, пристрої у закритому корпусі, телефонні будки і т.і.), ознаки можуть бути елементами проробки як зовнішнього вигляду, так і внутрішнього об’єму виробу.

     При описуванні комплекту (набору) вказуються весь склад виробів, які входять до нього, та виконують функції, що реалізують загальне призначення. Художньо-конструкторське рішення всіх елементів комплекту  (набору) виробу повинно бути виконано з використанням єдиного образного, наприклад, пластичного або стилістичного, принципу формоутворення.

    При розкритті сутності промислового зразка не допускається вираження ознаки у вигляді альтернативних понять, що характеризують різні форми його реалізації. Якщо різні форми реалізації ознак в сукупності з іншими ознаками визначають зовнішній вигляд виробу з одними й тими ж естетичними та (або) ергономічними особливостями, то описуються варіанти промислового зразка, кожному з яких властива ознака, яка характеризує тільки одну з вказаних форм реалізації.

    За наявністю в заявці варіантів промислового зразка у випадку, коли найбільш близький для всіх варіантів є один і той же аналог і варіанти розрізнюються тільки розрізнювальними від цього аналогу ознаками, повністю описуються сукупність суттєвих ознак одного з варіантів, розкриття сутності кожного з останніх здійснюється шляхом описування їх відмінностей від варіанта, описаного повністю. В інших випадках сутність кожного заявленого варіанту промислового зразка розкривається повністю у відповідності з викладеним. Послідовність викладення сукупності суттєвих ознак повинна слідкувати логіці складання зразка: композиція, фактура, кольорова графіка. При цьому слід дотримуватися традиційної форми описування суттєвих ознак, що нагадує формулу зображення: спочатку тотожні ознаки, а потім – розрізнювальні.

    При описувані суттєвих ознак допускається використання слів «широкий», «вузький», «короткий» і т.і., як загальноприйнятих понять певного роду об’єктів. Наприклад, широкий пояс, коротка спідниця, низьке сидіння.

    При описувані ознак можна використовувати геометричні поняття, а також образні порівняння. Наприклад, традиційна форма крил, циліндрична форма корпусу, рама V- образного бокового силуету.

    Можна використовувати також абсолютні розміри (наприклад, при описувані ергономічних особливостей), якщо це не обмежує права заявника.

    При описувані суттєвих ознак не слід використовувати марки та умовні скорочення, які не мають широкого використання, за винятком випадків, коли таке скорочення несе в собі інформацію, наприклад, про матеріал і т.і.

    При описувані ознак використовують узагальнюючі поняття. Однак доводити таке узагальнення до такого ступеню, коли виріб втрачає необхідну конкретність та замість чіткого визначення ознаки з’являється невизначеність, не слід. Наприклад, зразок, який відрізняється формою корпусу, іншою конфігурацією деталей краю, пластичною проробкою всіх елементів структури. Такі ознаки необхідно конкретизувати. При цьому над залишкова деталізація може обмежити обсяг правової охорони та права заявника.

    В цьому ж розділі опису можуть бути вказані достоїнства виробу, обумовлені розрізнювальними особливостями його зовнішнього вигляду.

    Заключний розділ повинен починатися з назви виробу та містити відомості про технології та можливості виготовлення виробу в промислових умовах за економічно доцільними витратами на виробництво даного виду виробу.

    У випадку наявності у заявленому художньо-конструкторському рішенні виробу винаходу в тесті опису повинно бути вказано на це з приведенням або номера патенту, або номеру заявки на винахід.

 

    8.3. Вимоги до оформлення суттєвих ознак промислового зразка і додаткових матеріалів до заявки.

    Суттєві ознаки промислового зразка представляють собою мовний портрет естетичних (ергономічних) особливостей виробу, зображених у репродукціях промислового зразка. Перелік суттєвих ознак є вербальною       (словесною) формою ідентифікації візуальної естетичної сутності, зовнішнього оформлення виробу, його художньо-конструкторського рішення.

    Юридичне тлумачення словесного переліку суттєвих ознак заклечається в тому, що патентна форма охорони зразка вимагає об’єктивних знань в тому, як складений зразок. В переліку простіше вказати ту естетичну цінність, яка є інтелектуальною власністю власника промислового зразка, заради якої запрошується патент. Крім того, перелічення суттєвих ознак захищає зразок не тільки від копіювання, але і від імітації можливими конкурентами. В цьому полягає привабливість патентної форми охорони за правами авторського права. Перелік суттєвих ознак дає адекватне уявлення для заявника та експертизи про сутність зразка, що охороняється, про об’єкт домагань власника, та якщо зображення зразка визначає обсяг охорони, то словесний перелік суттєвих озна к, залучених заявником у сукупності до заявці, конкретизує межі цієї охорони.

    Суттєві ознаки слід описувати окремими словосполученнями, відокремлені одна від однієї крапкою з комою, використовуючи при цьому дієприкметник, а не дієслово. Ознаки повинні відображати об’єкт в статистичному стані.

    Перелічення суттєвих ознак здійснюється в обмежувальній та розрізнювальній  частинах

    До обмежувальної частини суттєвих ознак включають ознаки, які є як у заявленого художньо-конструкторського рішення, так і у найближчого аналога. Ці ознаки являються співпадаючими (подібними, загальними) та відомими.

    Перелічення суттєвих ознак в опису промислового зразка починається з його назви (родинного поняття), що відображає призначення зразка. Назва, включена до сукупності ознак як суттєва ознака, не повинна містити імені автора або спеціальну назву, запропоноване заявником. Якщо заявлене художньо-конструкторське рішення та найближчий аналог відрізняються призначенням або належністю до тієї чи іншої області застосування, тоді в назві слід уточнити область застосування промислового зразку, використовуючи слова «переважно», «віддається перевага».

    Наприклад. Заявлено художньо-конструкторське рішення «Крісло для стоматологічного кабінету», а в якості найближчого аналогу був промисловий зразок «Крісло для перукарні» В цьому випадку назва, включена до переліку суттєвих ознак, слід формулювати так: «Крісло переважно для стоматологічного кабінету».

     В розрізнювальній частині сукупність суттєвих ознак описується виконання (рішення) тільки тих елементів, які описані в обмежувальній частині, але іншим способом. Якщо заявлене художньо-конструкторське рішення містить нові елементи, які відсутні в найближчому аналогу, то в розрізнювальній частині вказують на наявність цього елементу. Наприклад, зразок, що відрізняється «Наявністю коміру».

    Перелічення суттєвих ознак промислового зразка здійснюється без розділення на обмежувальну та розрізнювальні частини якщо  воно характеризує промисловий зразок, що не має аналогу.

    При описуванні художньо-конструкторського рішення комплекту (набору) в перелічені суттєвих ознак вказують ознаки, що характеризують комплект (набір) як єдине ціле, та ознаки, що характеризують поодинокі вироби, які входять до комплекту (набору).

    Наприклад. «Комплект для вина»:

    Що характеризується:

- набірним складом з підносу та декількох чарок;

- загальною схемою формоутворюючих елементів набору - круглий підніс та стопки продовгуватої конусообразної форми з круглою основою;

- пластичним вимальовуванням силуетних форм набору, побудованих на плавних радіусних обвідках та лінійних спряженнях;

- виконанням виробів з срібла з чорнінням та додатковим гравіруванням малюнка з позолоченням;

- декоративним оформленням виробів комплекту візерунком чорненого та гравірованого малюнку в національних традиціях Кубачай;

- виконанням підносу з вузькими відігнутими краями;

- оформлення підносу малюнком центрального багатопелюсткового медальйону в поєднанні з концентричними поясками;

- оформлення чарок орнаментом із медальйонів з рослинно-квітковою тематикою, який сполучається з візерунковими та гладкими ободками.

    Відрізняється  виконанням низки елементів:

- пропорційним співвідношенням висоти чарок і верхнього та нижнього діаметрів чаши чарки;

- пропорційним співвідношенням наповненості орнаментом візерунку та гладкого фону підносу та чарок;

- оформленням країв чарок та підносу вхильообразними поясками.

    Якщо творча новизна зразка пов’язана з ергономічними перетвореннями, то заявнику надається можливість включати до матеріалів заявки в якості додатку так звану ергономічну схему. Вона пояснює експертизі (схема не публікується в офіційному бюлетені), що в заявленому зразку є естетично суттєвим поряд з зручністю та безпеки використання цього предмету. Ергономічна схема служить для експертизи компактним документом, якщо відображає оформлене у вигляді графічного малюнку взаємодію системи: людина – предмет діяльності – середа. Ергономічна схема повинна виявляти раціональні функції, способи їх реалізації (маніпуляції оператора), просторову організацію елементів керування (композицією) та геометричні параметри (конфігурація) робочого місця.

    ДО додаткових документів відноситься конфекційна карта - вигляд зображеної інформації, - що дає експертизі достовірне зорове уявлення про декоративні властивості використаних матеріалів (тобто зразки текстильних, трикотажних та шкіряних матеріалів,  фурнітури, оздоблення і т.і.). Зразки декоративних килимів, тканин представляють у розмірі  рапорту малюнку. Карта стає актуальним документом у складі заявки на зразок, оригінальна новизна якого суттєвим образом пов’язана з естетикою кольоровофактурних сполучень застосованих матеріалів (у тканинах, одязі, предметах прикрас житлового та адміністративного інтер’єру).

 

    8.4. Вимога до оформлення креслень та схем.

    Оскільки патент на зразок відноситься тільки до зовнішнього вигляду виробу, основним документом заявки є зображення промислового зразка на фотографіях. Замість фотографій малюнків, згідно з правилами, може бути представлена інша репродукція. Можливе зображення зразка на технічному малюнку (креслення), який виконується у відповідності з правилами, встановленими для технічних конструкцій, та вміщує достатню кількість видів для повного розкриття зовнішнього вигляду виробу, в якому втілений зразок.

    Дозволяється додаткове розкриття сутності побудови об’єкту охорони для ілюстрації його застосування разом з іншими елементами, таких що фактично не є частиною зразка. Такі зображення повинні бути показані пунктирною лінією, яка означає, що ця частина зовнішнього вигляду не є сутністю зразка.

    Практично для всіх видів предметів, в яких використовуються зразки, необхідно як мінімум два види, що зображають предмет в трьох вимірах. У більшості випадків достатньо одного перспективного зображення. Правила передбачають, що предмет повинен бути зображений так, як його бачить споживач, спостерігач, а ні його внутрішня улаштування. При зображені об’ємних предметів необхідно чітко виявляти плоскі, вгнуті, випуклі, підняті та опущенні поверхні. Експертизою не приймаються додаткові або зображення, що заміняють, які містять нові відомості про форму та конфігурацію об’єкта заявки.

    Фотографія є документом, що містить основну інформацію про заявлене художньо-конструкторське рішення виробу та дозволяє визначити обсяг прав автора, тому фотографії повинні давати повне, детальне уявлення про зовнішній вигляд виробу. Зображення на фотографії повинно бути чітким та зрозумілим, окремі деталі виробу або макет _ добре проглядатися не тільки з  освітлених, але й з боку затінку. Фотографії всіх видів повинні бути виконані на тонкому глянцевому папері та на містити видової ретуші.

    Вимоги до оформлення фотографій промислового зразка:

1. Чітке, у всіх ракурсах, на тонкому глянцевому папері, без ретуші;

2. На нейтральному фоні, без по сторонніх предметів;

3. Словесні та графічні позначення можуть бути присутні, якщо вони зареєстровані як товарний знак

4. Чорно-біле фото загального виду виробу або макету в ракурсі S спереду, вигляд праворуч, ліворуч, позаду, та необхідності спереду та зверху.

5. Загальний вигляд плоского зразку повинен бути виконаний у масштабі

6. Кожний варіант виробу, який заявляється, слід подавати окремим комплектом фотографій

7. Для зразків, які можуть трансформуватися (розкриватися, розкладатися і т.п.), таких як холодильники, пилососи, кухонні комбайни, іграшки-конструктори додаються фотографії у трансформованому вигляді.

8. Якщо кольорове рішення виробу є одним з його суттєвих ознак, до комплекту слід додати кольорову фотографію або слайд загального вигляду в одному примірнику.

9. Замість фотографії самого зображення можуть бути представлені фотографії його макету або малюнку

10. Розмір фотографії 18х24 см., а для невеликих виробів або макетів (ручні годинники, запальничка та ін..) – 13х18 або 9х12 см.

11. Рішення виробів одягу фотографуються на манекені (загальний вигляд, спереду, позаду); взуття, головного убору, шкіряної галантереї – у вигляді окремих фотографій натуральних зразків (загальний вигляд, спереду, збоку, позаду, додатково, наприклад, для взуття, зверху та знизу).

12. Фотографії нумеруються в такому порядку: загальний вигляд, інший вигляд, кольорова фотографія, фотографія найближчого аналогу (прототипу).

    На зворотному боці кожного примірника фотографії загального вигляду послідовно зверху вниз вказують номер фотографії, найменування промислового зразка, підпис заявника або довіреної особи, засвідчується печаткою (для юридичної особи).

    На зворотному боці фотографії іншого вигляду послідовно зверху донизу вказують номер фотографії, найменування промислового зразка, пояснення - «вигляд збоку», «вигляд спереду», «вигляд позаду», «вигляд зверху». Комплект фотографій подається в окремому конверті

    До оформлення реквізитів та їх розташування на фотографіях зображення промислового зразка пред’являються такі вимоги:

1. найменування (зверху праворуч)

2. нумерація (фиг.1, фиг.2 і т.д.)

3. формат А4

4. оригінал – чорна туш на кальці або папері (в т.ч. машина графіка на комп’ютері)

5. проставляють габаритні розміри виробу, розміри основних композиційних та функціональних елементів, вузлів (деталей)

6. креслення крою одягу М 1:5 (взуття М 1:2)

7. без сторонніх написів, типу «відкрите», «закрите» і т.п.

8. підпис (праворуч знизу)

    Якщо виріб відноситься до декоративних металів, тканин тощо, необхідно додати зразок виробу в розмірі малюка в 1 прим.

    Вироби або макети повинні бути сфотографовані повністю при рівномірному освітленні на нейтральному фоні без сторонніх предметів. Не приймаються на експертизу фотографії, виконанні з ескізів, малюнків або макетів білого кольору, які не дають уявлення про кольоровофактурне рішення виробу. На виробі або макеті словесні та графічні позначення розміщуються тільки в тих випадках, якщо вони зареєстровані як товарні знаки або якщо це дозволяється відповідними стандартами. При цьому заявка повинна містити чорно-біле фото загального вигляду виробу або макету в ракурсі ¾ спереду виду зліва, справа, а при необхідності – спереду, зверху та знизу.

    Фотографії виробів одягу та взуття повинні бути представлені на манекенах. Вироби з плоскою композицією повинні бути представлені на фотографіях у розгорнутому вигляді та давати повне, а не фрагментарне уявлення композиції заявленого рішення.

    Художньо-конструкторське рішення комплекту (набору) виробів повинно бути представлене на фотографіях загального вигляду повністю, тобто всіх виробів, які входять до комплекту, а кожний з них представляється на окремих фотографіях.

    Кожний варіант виробу повинен бути представлений окремим комплектом фотографій. Допускається подання заявки на варіант промислового зразка раніше зареєстрованого. При цьому крім фотографій нового варіанту необхідно додати дві фотографії раніше зареєстрованого промислового зразка у том ж ракурсі та масштабі, я якому представлено новий варіант.

    Для виробів або макетів, що закриваються або складаються, чи іншим способом трансформується, наприклад холодильників, телефонних будок, іграшок-конструкторів і т.п., додаткового  додаються фотографії виробів або макетів у відкритому вигляді, фотографії зібраних фігур.

    У тих випадках, коли кольорове рішення виробу або макету є одним з суттєвих ознак виробу, то повинна бути додана одна кольорова фотографія загального вигляду виробу або макету, чи його слайд.

    Як правило, всі фотографії виконують розміром 18х24 см. Для невеликих за габаритами виробів або макетів, наприклад наручних годинників, можуть бути представлені фотографії розміром 13х18 або 9х12 см.

    Креслення загального вигляду або принципова компонувальна схема, які визначають загальний вигляд виробу, повинні бути узгоджені з текстом опису та давати чітке уявлення про заявлене художньо-конструкторське рішення виробу (габарити, склад елементів та зв'язок між ними). креслення або схема нумеруються як фігури (фиг.1, фиг.2 і т.д.). Формат креслення або схеми повинен бути розміром 210х297 мм і виконується стійким чорним кольором на гладкому білому папері. Другі примірники представляють у вигляді ксерокопій. На креслені або схемі повинні бути вказані габаритні розміри, а також розміри його основних композиційних та функціональних вузлів, деталей, елементів та не мати сторонніх написів, за виключенням необхідних пояснень типу «відкрито», «закрито» і т.п.

    Автор має право вимагати, щоб його згадували як такого в будь-якій публікації патентного відомства, зокрема, у відомостях про заявку або патент.

    Заявка повинна розкривати сутність промислового зразка.

 

    8.5. попередній розгляд заявки

    Заявка на промисловий зразок підлягає реєстрації в Укрпатенті, де їй присвоюється номер та проставляється дата надходження заявки. Датою подання заявки є дата одержання патентни