Ознаки кредитних відносин та принципи кредитування

Кредитні відносини мають низку характерних ознак, які формують їх як окрему самостійну економічну категорію – кредит:

- учасники кредитних відносин повинні бути юридично й економічно самостійними;

- кредитні відносини є добровільними та рівноправними;

- кредитні відносини не змінюють власника цінностей, з приводу яких вони виникають, що вимагає особливо чіткого та дієвого правового їх оформлення;

- кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у зв`язку з рухом вартості (грошей чи матеріальних цінностей);

- вартість переміщується на зворотних засадах, тобто після певного періоду ці кошти повертаються назад до їх власника;

- нееквівалентність кредитних відносин, що зумовлює їх платність, тобто позичальник повертає власникові більшу суму, ніж сам одержує від нього.

- кредитні відносини на мікроекономічному рівні є перервними, тобто після повернення одержаної в борг вартості та сплати процента вони перериваються, проте на макроекономічному рівні кредитні відносини підтримуються безперервно як безперервний рух вартості в процесі суспільного відтворення.

- здатність забезпечувати зростання вільної вартості, тобто її капіталізацію. Відтак формується особлива самостійна форма капіталу – позичковий капітал.

Основними, найбільш визнаними є такі принципи кредитування (рис. 4.2):

1. Цільове призначення позики.

2. Строковість передачі коштів кредитором позичальнику.

3. Платність користування позиченими коштами.

4. Забезпеченість позики.

5. Поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі.

 

Рис. 4.2. Принципи кредитування

 

Забезпеченням позики може бути майно (нерухоме, рухоме, цінні папери, валютні цінності), що приймається у заставу, а також зобов'язання третьої особи погасити борг кредитору (гарантії, поручительства). Розмір майнового забезпечення звичайно встановлюється на рівні, що перевищує розмір позики, на випадок зниження ринкової ціни застави.

Платність користування позичкою полягає у тому, що позичальник повертає кредитору не тільки основну суму боргу, а й сплачує додаткові кошти у формі процента. Для встановлення такого принципу є вагомі економічні підстави, адже коли кредитор передає свої вільні кошти в позику, то зазнає при цьому подвійних втрат:

1) втрачає частину доходу, яка припадає на вилучену ним з обігу частину коштів, що стає джерелом кредиту;

2) втрачає ті переваги та зручності, які властиві утриманню вивільнених з обігу коштів у ліквідній формі. Більше того, втрати переваг та зручностей запасів ліквідності супроводжуються появою кредитного ризику, пов'язаного з наданням позики, та можливих збитків від позики.

Платність позики має важливе значення і для позичальника – вона стимулює його до більш виваженого рішення щодо доцільності одержання позики, сурового дотримання інших принципів кредитування, ефективного використання позичених коштів тощо.

Усі принципи кредитування тісно пов'язані між собою, оскільки випливають з сутності кредиту, і тільки в комплексі можуть забезпечити її реалізацію. Тому для ефективного кредитування дотримання всіх його принципів є обов'язковим.

 

Функції та роль кредиту

Функції кредиту показані на рис. 4.3.

 

Рис. 4.3. Функції кредиту

 

У ринковій економіці роль кредиту проявляється:

1) в оптимізації пропорцій суспільного відтворення

2) у забезпеченні науково-технічного прогресу;

3) в обслуговуванні інноваційного процесу;

4) виступає джерелом фінансування капітальних вкладень.

5) сприяє економи витрат обігу;

 

Форми та види кредиту

Форма кредиту – це найбільш загальний вигляд, якого кредит може набувати в процесі руху і який не розкриває його внутрішньої сутності та структури; визначається залежно від об’єктів кредитних відносин.

Таких форм може бути три – товарна, грошова та змішана (товарно-грошова), що є рівноправними і рівнозначними проявами єдиної форми кредиту – вартісної.

У товарній формі кредит надається у разі продажу товарів з відстрочкою платежу (комерційний кредит), при оренді майна (у тому числі лізинг), наданні речей чи приладів у прокат, погашенні міждержавних боргів поставками товарів тощо.

У грошовій формі надають свої позики банки, міжнародні фінансово-кредитні установи, уряди та ін. Широко використовує її населення.

У змішаній форми позики надаються здебільшого грошима, а погашаються частково товарами, а частково – грошима, що властиво для слаборозвинених країн.

Види кредиту

1. Залежно від суб’єктів:

- комерційний кредит – кредит, що надається продавцями покупцям у вигляді відстрочення платежу за продані товари, надані послуги;

- банківський кредит – це кредит, одним із суб’єктів якого є банк;

- державний кредит – це кредит, одним із учасників якого є держава;

- особистий (споживчий) кредит – це кредит, одним із суб’єктів якого є фізична особа;

- міжнародний кредит – це переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу.

2. За терміном користування кредиту виділяють:

- короткострокові (до 1 року);

- середньострокові (до 5 років);

- довгострокові (понад 5 років).

3. За галузевою спрямованістю:

- кредити в промисловість;

- кредити в сільське господарство;

- кредити в торгівлю;

- кредити в будівництво, особливо в житлове будівництво;

- кредити в інші галузі.

4. Залежно від цільового призначення:

- кредит на формування виробничих запасів (сировини, матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, тари тощо);

- кредит у витрати виробництва (сезонні витрати в сільському господарстві, на виготовлення торфу, на лісозаготівлі, на ремонтні роботи;

- на виготовлення продукції з тривалим циклом виробництва – житлових будинків, літаків, кораблів тощо);

- кредит на створення запасів готової продукції (залишки на складах виробничих підприємств, запаси на складах торговельних організацій);

- кредити, пов'язані з виникненням тимчасових розривів у платежах, коли економічні суб'єкти повинні здійснювати платежі, а призначені для цього кошти не надійшли чи їх надійшло недостатньо.

5. За характером забезпечення кредиту виділяють:

- забезпечений заставою (ломбардний) кредит – забезпеченням може бути нерухоме (іпотечні кредити) та рухоме майно, цінні папери, страховий поліс, переуступка на користь кредитора дебіторської заборгованості позичальника тощо;

- незабезпечений (бланковий) кредит – такі кредити надають переважно досить надійним постійним клієнтам, а також в обмежених нормативними актами розмірах інсайдерам – особам, тісно пов'язаним з кредитором певними інтересами;

- гарантований.

6. За способом повернення кредиту:

- одноразовим платежем;

- поступовим поверненням кредиту рівномірними внесками;

- поступовим поверненням кредиту періодичними внесками.

7. За способом установлення строку користування кредитними коштами:

- строковий – кредит, наданий на обумовлений в договорі строк з чітко визначеним порядком використання і фіксованим терміном (термінами) погашення;

- до запитання – кредити, що видаються на невизначений термін і погашаються в міру появи для цього можливостей у позичальника або на першу вимогу кредитора;

- прострочений – кредит, термін повернення якого, встановлений у договорі, закінчився, а борг іще не повернуто кредитору;

- відстрочений або пролонгований – це кредит, стосовно якого на прохання позичальника кредитор прийняв рішення про пролонгацію – перенесення на пізніший строк повернення боргу.

8.За характером і способом оплати процентів:

- з фіксованою ставкою проценту;

- з «плаваючою» ставкою проценту;

- дисконтні позики (з виплатою процентів у момент надання позики).