Позичковий відсоток як ціна позичкового капіталу

Позичковий процент або процент за кредит (interest rate) – це вказана в процентах від суми кредиту плата, яку отримує кредитор від позичальника за надані в позику гроші чи матеріальні цінності у розрахунку на певний період (місяць, квартал, рік).

З погляду теорії грошей, процентна ставка – це ціна грошей як засобу заощадження. Стародавні релігійні тексти свідчать про те, що процентні ставки використовувалися шумерами та єгиптянами ще в 1500 р. до н.е.

У сучасній економіці позичковий процент виконує наступні основні функції:

1. Функція стимулювання/пригнічення економічної активності в країні, адже високий позичковий процент робить неможливою реалізацію певних бізнес-проектів; у свою чергу, зниження процента сприяє зростанню економічної активності, збільшуючи привабливість проектів із позиковим фінансуванням.

2. Функція розподілу прибутку, яка полягає в розподіленні прибутку, отриманого позичальником із використанням позичених коштів, на дві частини – позичковий процент і підприємницький дохід.

3. Функція збереження позичкового капіталу, яка полягає в тому, що з допомогою процента кредитору забезпечується повер­нення вартості, як мінімум, рівноцінної тій, що була надана в кредит.

4. Функція забезпечення врівноваження попиту й пропозиції кредиту, що сприяє раціональному поєднанню власних і позичених коштів.

 

Величина позичкового проценту характеризується його нормою у вигляді процентної ставки. Норма проценту визначається за формулою:

 

 

Слід розрізняти ринкову норму проценту, яка безпосередньо формується на монетарному ринку, і середню норму проценту за певний період.

До макроекономічних чинників впливу на розмір процентної ставки відносяться:

- приховані витрати – можливості, від яких відмовляється кредитор, надаючи кредит;

- співвідношення попиту та пропозиції на кредитному ринку;

- рівень стабільності грошового ринку;

- рівень облікової ставки Центрального банку.

Мікроекономічними чинниками впливу на розмір процента є:

- мета кредиту – процентні ставки за позики на поточне фінансування виробничих потреб є, як правило, найнижчими через короткий термін їх використання; кредити торгово-посередницьким фірмам є найдорожчими через спекулятивний характер та підвищений ризик операцій таких фірм;

- розмір кредиту – як правило, розмір процентної ставки за великі кредити буває нижчим, ніж за дрібні, через менші відносні витрати банків на оформлення таких угод та більшу надійність великих позичальників;

- рівень ризику – надаючи позики, комерційні банки мають справу з двома основними видами ризику – кредитним і процентним. Розрізняють номінальну та реальну ставки проценту.

Номінальна процентна ставка (nominal interest rate) – це ставка, призначена кредиторами за кредитними операціями.

Реальна процентна ставка (real interest rate) відображає реальну купівельну спроможність доходу, отриманого у вигляді процента.

Взаємозв’язок реальної та номінальної ставки в загальному випадку називається ефектом Фішера (Fisher’s effect) та описується наступною формулою: i = r + π,

де i – номінальна, або ринкова, ставка процента; r – реальна ставка процента; π – темп інфляції.

За способом установлення процентні ставки поділяються на:

1. Постійні, або фіксовані (fixed interest rate), які не змінюються протягом усього періоду кредитування;

2. Змінні, або плаваючі (floating / variable / adjustable interest rate), які змінюються в процесі кредитування – використовуються для запобігання витратам і зменшення ризику, наприклад, у період інфляції.

 

Контрольні питання та завдання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте сутність кредиту та назвіть передумови його виникнення.

2. Обґрунтуйте необхідність розвитку і роль кредитних відносин у ринковій економіці.

3. Порівняйте альтернативні теорії кредиту.

4. Що є спільного між кредитом і грошима і які сутнісні відмінності існують між ними?

5. Назвіть основні ознаки кредитних відносин і охарактеризуйте їх суб’єкти та об’єкти.

6. Сформулюйте основні закономірності руху кредиту на мікро- й макрорівні.

7. Поясніть, у чому полягають розбіжності у тлумаченні форм і видів кредиту, які мають місце в науково-навчальній літературі.

8. За якими критеріями правомірно виділяти форми й види кредиту?

9. Поясніть, у якому випадку використовується товарна, грошова, змішана форми кредиту. Наведіть відповідні приклади.

10.  Яка кредитна угода оформляється векселем?

11. Сформулюйте особливості і мету споживчого кредиту.

12. За якими критеріями класифікується банківський кредит?

13.  Проаналізуйте такі методи банківського кредитування, як кредитна лінія, контокорент, овердрафт, поновлювальний (револьверний) кредит.

14.  Дайте оцінку твердженню «кредит – форма руху позичкового капіталу».

15.  Визначте суть поняття «позичковий процент» та сформулюйте фактори, які впливають на його розмір.

16.  Проаналізуйте види кредиту, що використовуються в сучасній економіці України.

 

 

Тема 5. Кредитна та банківська системи

План

1. Кредитна система і її інституційна модель.

2. Банківська система, її сутність та функції.

3. Банки як основні суб’єкти фінансового посередництва.