характерные особенности постиндустриального общества.

Тенденции в сфере производства и потребления. Характерные черты постиндустриальной эпохи XXI века: неопределённость, нестабильность, вихреобразность, высокий уровень сложности. Совершенствование управления рекламной деятельностью должно быть построено на стратегических подходах к ведению бизнеса, на инновационном характере управленческих процессов и маркетинговой концепции управления производством рекламного продукта. Постиндустриальное общество —общество, в экономике которого преобладает инновационный сектор экономики с высокопроизводительной промышленностью, индустрией знаний, с высокой долей в ВВП высококачественных и инновационных услуг. Главным интенсивным фактором развития постиндустриального общества является человеческий капитал —профессионалы, высокообразованные люди, наука и знания во всех видах экономической инновационной деятельности. Главные отличительные черты постиндустриального общества от индустриального: 1) очень высокая производительность труда) высокое качество жизни) преобладающий сектор инновационной экономики с высокими технологиями и венчурным бизнесом.) высокая стоимость и производительность высококачественного национального человеческого капитала, генерирующего избыток инноваций, вызывающих конкуренцию между собой. Характерные черты постиндустриального общества Сфера общественной жизни Характерные черты Экономическая 1.Высокий уровень использования информации для развития экономики. 2.Господство сферы услуг. 3.Индивидуализация производства и потребления. 4.Автоматизация и роботизация всех сфер производства и управления. 5.Осуществление сотрудничества с природой. 6.Развитие ресурсосберегающих, экологически чистых технологий. Политическая 1.Сильное гражданское общество, где господствует право и закон. 2.Политический плюрализм (множество политических партий). 3.Возникновение новой формы демократии –«демократия консенсуса», основанной на взаимных уступках. Социальная 1.Стирание классовых различий. 2.Рост численности среднего класса. 3.Дифференциация уровня знаний. Духовная 1.Особая роль науки и образования. 2.Развитие индивидуализированного сознания. 3.Непрерывное образование.

Культура і природа

Кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру, здійснюючи за її допомогою зв'язок з навколишньою природою та іншими народами.У своїй багатогранних проявах культура так чи інакше торкається природи, її відображення, її розуміння.Серед ранніх форм релігії існував атотемізм (від слова "ототем", що означає "його рід") - фатальна віра в надприродний зв'язок між людськими родами і тваринами. Вони були типовими для первіснообщинного ладу і входили до складу тієї культури, яка відповідала даній стадії розвитку.У Стародавньому Єгипті, як і в усьому стародавньому світі, обожнювали сили природи. Після розливу Нілу зміна засухи розквітом рослинності сприймалася як воскресіння бога рослинного світу Осіріса.У античні часи погляд на людину як на унікальне явище природи, повага до особистості громадянина поліса зумовили таку характерну рису античної культури, як антропоморфізм, - перенесення властивих людині рис на природу і навіть на богів. Останніх греки, а пізніше і римляни уявляли у вигляді людей - безсмертних, прекрасних і вічно молодих. Одвічне прагнення до гармонійного розвитку людини, єдність фізичної і духовної краси знаходилися в центрі античної філософії, мистецтва, міфології. Все це зумовило непересічне значення античної доби для людства, його культурного поступу.Значною є роль релігії в розвитку мистецтва, науки, моралі слов'ян. У східнослов'янській релігії яскраво відбиті дві риси, найбільш характерні для землеробських племен раннього середньовіччя: обожнювання сил природи в різноманітних формах та культ роду.У язичницьких віруваннях своєрідно поєднувалися народна фантазія та знання людини про світ, віковий досвід поколінь, що закарбувався у правилах етики, естетики, моралі. У народній поетичній творчості вищі сили - боги - мали людську подобу, але були наділені надлюдськими силою і вмінням, можливостями й розумом. Поряд з позитивними живуть герої негативні. Вони доповнюють перших, відтіняючи їхні найкращі риси.