Соціодинаміка і прогрес культури



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Соціодинаміка і прогрес культури



Під соціодинамікою культури розуміють ті зміни, які відбуваються в культурі і людині під впливом зовнішніх і внутрішніх сил. Зміни - невід'ємна властивість культури. Термін "динаміка" близький за значенням термін "розвиток". Розвиток культури - це поступальний рух культури, переходи від одного стану до іншого, виникнення якісно нових форм культури.Динаміка включає в себе як висхідну прогресивну лінію (прогрес - спрямованість розвитку від нижчого до вищого, від простого до складного, від менш досконалого до більш досконалого), так і регресивну (регрес - перехід від вищого до нижчого, моменти застою, повернення до віджилим структур і форм). Для аналізу соціокультурних змін дослідники виділяють три типи шкал часу:o микромасштабные шкали часу (1-25 років) застосовуються при аналізі процесів, що відбуваються в життєдіяльності груп та окремих індивідів;o середньомасштабні шкали часу використовуються при розгляді таких важливих чинників соціокультурної динаміки, як економічні підйоми і спади (48-55 років), процес зміни поколінь (25-30 років);o макромасштабные шкали часу (100 і більш років) застосовуються при дослідженні традицій, процесів зміни династій, суспільних формацій, змін мови і т. п. 1Оскільки зміни в культурі протікають як у формі активізації, так і у формі уповільнення процесів, прийнято розрізняти ритм і темп соціокультурних змін.Сучасний культуролог Ю. М. Лотман у книзі "Культура і вибух" виділяє два шляхи змін у культурі: поступові, або передбачувані, зміни і "вибухові непередбачувані" процеси змін культури, коли кожен "момент вибуху" має певний набір рівноймовірно можливостей переходу культури в інший стан, з яких реалізується тільки одна з можливостей. Нерідко ці процеси взаємодіють один з одним: так, наприклад, за думки Ю. М. Лотмана, процес виникнення великих наукових ідей та відкриттів подібний до вибуху, а їх технічна реалізація підкоряється законам поступової динаміки. Нове в техніці завжди обумовлено і стимулюється практичними потребами і внаслідок цього він передбачуваний, тобто виступає реалізацією очікуваного". Нове ж в науці або мистецтві завжди є "здійснення несподіваного". Таким чином, динамічні процеси в культурі будуються як своєрідні коливання маятника між станом вибуху і станами поступових змін процесів.

Субкультура і контркультура

Наукове осмислення субкультур та контркультур у сучасній культурології почалося в 60-х роках XX ст. До цього проблеми субкультур досліджувалися, як правило, в рамках концепції соціалізації відповідними науковими галузями – соціологією, соціальною психологією та культурантропологією (у колишньому СРСР – етнографією). Зважаючи на те, що культура – це концентрований та упорядкований досвід діяльності конкретно-історичної, соціальної, етнічної спільноти людей в обмеженому часом і місцем просторі, об´єднаних спільними інтересами, потребами, цінностями, нормами й стереотипами, було введено поняття “субкультура”.Кожне суспільство має певну сукупність культурних зразків, які приймаються та усвідомлюються всіма його членами. Цю сукупність прийнято називати домінуючою культурою (або всезагальною), яка функціонує на суспільному рівні. Суб´єктом культури на цьому рівні виступає суспільство як виразник певно визначених культурних цінностей. Разом з тим суспільство включає деякі групи людей, які розвивають певні культурні комплекси, що не сприймаються всіма членами цього суспільства. Ці культурні комплекси відображають груповий рівень функціонування культури, а особа, носій специфічних уявлень, свого “особистого” культурного досвіду, – особистісний рівень.Кожна з груп людей розвиває свої способи поведінки, які відрізняють її від усього іншого суспільства, створює власну культуру. Деякі соціальні інститути прагнуть впровадити поведінкові зразки та цінності, які відрізняються від подібних зразків та цінностей інших інститутів. Такі вирази, як “культура виробництва”, “культура навчання”, “культура управління”, “армійське життя”, “богема”, “життя в комуналці” тощо, відображають картину культурних особливостей та зразків різних типів соціального життя.Як правило, субкультури функціонують саме на груповому рівні. У будь-якому соціумі існують соціальні групи (колективи), що мають орієнтацію на культурні цінності, норми та традиції, які відрізняються від загальноприйнятих норм і традицій переважної більшості населення. Тому культурні зразки, які тісно пов´язані із загальною домінуючою культурою і разом з тим відрізняються від неї своїми специфічними рисами, називаються субкультурами.Поняття “субкультура” не тотожне поняттю “соціальна група”, а відображує лише частковий вияв останнього. Соціальна група визначається фундаментальними ознаками соціального розмежування – відношенням до власності, влади, місцем у системі суспільного розподілу праці тощо. Члени соціальної групи не завжди обов´язково пов´язані прямими контактами, проте їм притаманні такі аспекти життєдіяльності, як уклад, рівень, якість життя, тобто те, що зараз усе частіше називають “стилем життя”.



Последнее изменение этой страницы: 2021-04-04; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.227.117 (0.013 с.)