Практична робота 12. Загальні принципи надання першої долікарської допомоги постраждалим

 

засвоїти практичні методи надання першої допомоги потерпілим

 

Найперше завдання при ліквідації наслідків дії небезпечних і шкідливих факторів на людину – надання першої долікарської допомоги постраждалим.

Перша долікарська допомога	це ряд термінових лікувально-профілактичних заходів, які необхідно провести при травмах, нещасних випадках, раптових захворюваннях.

За формою прояву травми можна класифікувати таким чином (рис. 12.1).

Рис. 12.1. Класифікація травм за формою прояву

Розглянемо види першої долікарської допомоги при деяких видах травм.

 

Перша допомога при кровотечах

Кровотеча	це витікання крові з судин, що наступає найчастіше в результаті їхнього ушкодження.

При кровотечах головна небезпека пов’язана із втратою крові й вини­кненням у зв’язку із цим гострого недостатнього кровопостачання до тканин.

Капілярна кровотеча	виникає при поверхневих ранах; кров з рани витікає по краплях.

При капілярній кровотечі втрата крові порівняно невелика. Таку кровотечу можна швидко зупинити, наклавши на ділянку, що кровоточить, чисту марлю, поверх марлі – шар вати і перев’язати рану. Якщо під рукою немає ні марлі, ні бинта, то місце, що кровоточить, можна перев’язати чистою носовою хусткою.

Венозна кровотеча	відбувається при глибоких ранах, наприклад різаних, колотих; при такій кровотечі спостерігається рясне витікання крові темно-червоного кольору.

Венозна кровотеча найкраще зупиняється пов’язкою, що давить. На ділянку, що кровоточить, накладають чисту марлю, поверх неї – розгорнутий бинт або складену в кілька разів марлю, в крайньому випадку – складена чиста носова хустка. Таким чином здійснюється тиск на відкриті ділянки ушкоджених судин, що дозволяє здавити їх, і кровотеча припиняється. Якщо при наданні допомоги немає під рукою пов’язки, що давить, а в потерпілого сильна кровотеча з ушкодженої вени, місце, яке кровоточить, треба відразу пригорнути пальцями.

Артеріальна кровотеча	виникає при глибоких рубаних, колотих ранах; артеріальна кров яскраво-червоного кольору, б’є струменем з ушкоджених артерій, у яких вона перебуває під тиском.

Артеріальна кровотеча є найнебезпечнішою із всіх видів кровотеч, тому що при ній може швидко наступити повне знекровлювання потерпілого. Артеріальну кровотечу, як і венозну, можна зупинити за допомогою пов’язки, що давить. При кровотечі з великої артерії варто негайно зупинити приплив крові до ушкодженої ділянки, придавивши артерію пальцем вище місця поранення. Однак ця міра є тимчасовою: артерію притискають пальцем доти, поки не підготують і не накладуть пов’язку, що давить.

Після перев’язки судин, що кровоточать, постраждалого варто напоїти яким-небудь безалкогольним напоєм і якомога швидше доставити в лікувальну установу.

Внутрішньочеревна кровотеча	у більшості випадків виникає при розриві печінки й селезінки.

У цьому випадку потерпілого укладають у напівсидячому положенні із зігнутими в колінах ногами, на область живота кладуть холодний компрес. Не можна давати пити і їсти. Необхідно забезпечити негайне транспортування хворого в лікарню.

Кровотеча у плевральну порожнину	у більшості випадків виникає при ураженнях грудної клітини.

При кровотечі в плевральну порожнину дихання ускладнене, при значній кровотечі потерпілий задихається. Його укладають у напівсидячому положенні із зігнутими нижніми кінцівками, на грудну клітку кладуть холодний компрес. Хворий потребує термінової госпіталізації.

 

Перша допомога при переломах

Перелом	це порушення цілості кісток. Кістка хоча і є найбільш твердою із всіх тканин організму, але її міцність також має певні межі.
Закритий перелом	таке ушкодження кістки, при якому не відбувається порушення цілості шкіри.

Типовою ознакою закритого перелому є пухлина, а в деяких випадках – зміна зовнішнього вигляду ушкодженої ділянки тіла, зокрема скривлення, особливо характерне для важких переломів кінцівок.

На місце закритого перелому накладається компрес із препаратом оцтовокислого алюмінію. Потім переламану кінцівку або ж частину тіла іммобілізують. Після ретельної іммобілізації переламаної ділянки тіла постраждалого варто доставити в лікувальну установу.

Відкритий перелом	таке ушкодження кістки, при якому вона виступає на поверхню шкірного покрову.

При відкритому переломі уламки кісток не можна заштовхувати в рану. Відкритий перелом спочатку обробляють за принципом обробки ран, а потім уже як закритий перелом.

 

Перша допомога при опіках.

Опік	ушкодження тканин організму, викликане впливом високої тем­ператури, деяких хімічних речовин або радіаційних променів.
Термічний опік	виникає під впливом високих температур.
Променевий опік	виникає під впливом сонячних, рентгенівських та інших випромінювань.

Обробка обпалених поверхонь тіла повинна проводитися в чистих умовах. До обпалених місць не можна доторкатися руками, не слід проколювати міхури, відривати прилиплі до місць опіку частини одягу. Обпалені місця потрібно прикрити чистою марлею, при великих опіках з цією метою використовують чисті пропрасовані простирадла. У виняткових випадках замість марлі можна використати чисті носові хустки. Постраждалого варто укутати в ковдру, але не перегрівати його, напоїти його великою кількістю рідини – чаєм, мінеральною водою, після чого негайно транспортувати в лікарню. Обпалену поверхню забороняється змазувати мазями і засипати порошками.

Хімічний опік	виникає під впливом лугу, кислоти та інших речовин.

Характер надання першої допомоги при хімічних опіках залежить від того, якою речовиною вони викликаються.

При опіках розчином кислоти уражену поверхню потрібно промити великою кількістю води, краще тримати це місце під струменем води протягом 10 – 15 хвилин, потім змити слабким розчином лугу (одна ложка питної соди на склянку води).

Опік, викликаний розчином лугу, промивають великою кількістю води протягом 10 – 15 хвилин, уражену поверхню змочують слабким розчином (1 – 2 %) оцтової або лимонної кислоти.

 

Перша допомога при отруєннях.

Отруєння	група захворювань, які обумовлені впливом на організм отрути різного походження.

Отруйними можуть бути: гази, хімічні речовини, продукти харчування, наркотичні засоби, лікарські препарати.

Симптомами отруєння газами є головні болі, слабість, запаморочення, шум у вухах, нудота й блювота, втрата свідомості. У цьому випадку потерпілого потрібно винести на свіже повітря і негайно почати проводити заходи щодо оживлення (прийоми штучного дихання, непрямий масаж серця та інше).

При отруєнні харчовими продуктами варто негайно викликати блювоту, напоїти отруєного молоком, дати йому активоване вугілля (карболен) і відразу ж викликати швидку допомогу.

Отруєного алкоголем варто винести на свіже повітря, викликати в нього блювоту, при припиненні дихальної діяльності треба зробити штучне дихання. Якщо свідомість збережена, корисно дати випити чорної кави.

У випадку отруєння лікарськими препаратами, якщо потерпілий у свідомості, у нього викликають блювоту. В разі порушення дихання і серцевої діяльності необхідно зробити штучне дихання. Слід відзначити, що при наданні першої допомоги велику роль відіграє швидкість доставки потерпілого в лікувальну установу.

 

розробити стратегію надання першої долікарської допомоги постраждалому.

 

Інструкція. Кожне завдання описує ситуацію одержання людиною травми. Потрібно класифікувати травму за формою прояву і в залежності від цього розробити стратегію надання першої долікарської допомоги. Варіант завдання (табл. 12.1) видає викладач.

 

Таблиця 12.1
Варіанти завдань
№ п/п	Опис ситуації
1	Закритий перелом руки в результаті падіння з висоти
2	У результаті поранення руки у постраждалого сильна венозна кровотеча
3	Термічний опік обох ніг. Постраждалий втратив свідомість
4	Отруєння чадним газом. Дихальна діяльність у постраждалого пригноблена
5	Травма спини в результаті падіння з висоти
6	Харчове отруєння. У постраждалого біль у шлунку і підвищення температури
7	Артеріальна кровотеча. Постраждалий втратив свідомість
8	Отруєння лікарськими препаратами. Постраждалий втратив свідомість
9	Сильне алкогольне отруєння. Відкритий перелом руки
10	Внутрішньочеревна кровотеча. Закритий перелом ноги

 

1. Дайте визначення поняттю "перша долікарська допомога".

2. Класифікуйте травми за формою прояву.

 

3. Опишіть порядок надання першої долікарської допомоги постраждалому при кровотечах.

4. Опишіть порядок надання першої долікарської допомоги постраждалому при опіках.

5. Опишіть порядок надання першої долікарської допомоги постраждалому при переломах.

6. Опишіть порядок надання першої долікарської допомоги постраждалому при отруєннях.

Використана література

 

1. Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1998. – № 19. – С. 3–6.

2. Закон України "Про охорону здоров’я" // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – С. 7–12.

3. Закон України "Про захист прав споживачів" // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – С. 10–14.

4. Браун Д. Анализ и разработка систем обеспечения техники безопасности / Д. Браун. – М.: Машиностроение, 1979. – 364 с.

5. Зинченко В. П. Введение в эргономику / В. П. Зинченко. – М.: Сов. Радио, 1974. – 352 с.

6. Колосов Ю. В. Физиологические основы охраны труда / Ю. В. Колосов, С. В. Красильщикова. – СПб.: СПбГУИТМО, 2006. – 56 с.

7. Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини / В. М. Лапін. – К.: Знання, 2007. – 332 с.

8. Мигаль Г. В. Безопасность жизнедеятельности / Г. В. Мигаль,
О. Б. Кивиренко. – Харьков: ХАИ, 2002. – 44 с.

9. Наказ МОЗ України "Про затвердження Санітарних правил і норм по застосуванню харчових добавок", № 222. – 1996. – 126 с.

10. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності (психофізіологічні аспекти). Практичні заняття / І. П. Пістун. – Львів: Афіша, 2000. – 240 с.

11. Повякель Н. И. Практическая психология в системах "человек-техника" / Н. И. Повякель. – К.: МАУП, 2003. – 296 с.

12. Столяренко Л. Д. Основы психологии / Л. Д. Столяренко. – Ростов-н/Д: Феникс, 1997. – 736 с.

13. Стресс: тонкости, хитрости и секреты / под ред. Ю. В. Татуры. – М.: Бук-пресс, 2006. – 384 с.

14. Тимош І. М. Основи фізіології та психології праці / І. М. Тимош. – Тернопіль: Економічна думка, 1999. – 168 с.

15. Физиология человека / под ред. В. М. Покровского, Г.Ф. Коротько. – М.: Медицина, 2003. – 656 с.

16. Хенли Э. Дж. Надёжность технических систем и оценка риска
/ Э. Дж. Хенли. – М.: Машиностроение, 1984. – 528 с.

17. Щекин В. Г. Основы психологических знаний / В. Г. Щекин. – К.: МАУП, 2001. – 128 с.

Зміст

 

Вступ                                                                                                              3

Практична робота 1. Законодавство України з

безпеки життєдіяльності людини                                                             4

Практична робота 2. Рівень індивідуальної безпеки

людини                                                                                                         12

Практична робота 3. Психічні процеси і властивості

особистості                                                                                                 25

Практична робота 4. Здоров’я і механізми його підтримки               46

Практична робота 5. Вплив факторів соціального

середовища на людину                                                                            57

Практична робота 6. Вплив факторів техногенного

середовища на людину                                                                            70

Практична робота 7. Стани втоми і стресу                                           75

Практична робота 8. Аналіз ризику виникнення небезпеки              86

Практична робота 9. Ергономічна оцінка робочого місця                  95

Практична робота 10. Працездатність людини                                  101

Практична робота 11. Професійний відбір і професійна

орієнтація                                                                                                   109

Практична робота 12. Загальні принципи надання

першої долікарської допомоги постраждалим                                    117

Використана література                                                                         122

 

навчальне видання

 

 

Методичні рекомендації