Практична робота 9. Ергономічна оцінка робочого місця

 

ознайомитися з принципами і методами ергономічної оцінки робочого місця.

 

У міру переходу до автоматизації виробництва зростає роль людини як суб’єкта праці й керування. Людина несе відповідальність за ефективну роботу всієї технічної системи і допущена нею помилка може призвести в деяких випадках до дуже тяжких наслідків. При цьому максимальної ефективності при використанні технічних пристроїв можна досягти лише при дотриманні оптимальних співвідношень між технічними характеристиками машин і психофізіологічними можливостями людини. Вирішенням цих питань займається ергономіка.

Ергономіка	(грецьк. ergon – робота + nomus – закон) – наука, що займається комплексним вивченням і проектуванням трудової діяльності з метою оптимізації знарядь, умов і процесу праці, а також професійної майстерності працівника [5].

Особлива увага в ергономіці приділяється розробці та аналізу робочих місць, бо саме від якості їх улаштування залежить безпечність, надійність і ефективність роботи людини. Найчастіше для оцінки робочого місця використовують показник ергономічності.

Ергономічність	сукупність властивостей системи, які забезпечують можливість динамічної взаємодії людини з технічними засобами з метою виконання поставленої мети в заданих умовах роботи.

Таким чином, показник ергономічності враховує анатомічні, біомеханічні, фізіологічні і психологічні можливості й закономірності діяльності людини.

Ергономічність у кількісному вигляді визначає ступінь відмінності між тим, що реалізується, і потенційно можливим рівнями ефективності (якості) улаштування робочого місця. Наприклад, значення показника ергономічності робочого місця, який дорівнює 0,8, означає, що через недоліки в урахуванні можливостей людини 20 % потенційно можливої ефективності не можуть бути реалізовані людиною в процесі діяльності на такому
робочому місці.

Як правило, ергономічна оцінка системи проводиться за такою узагальненою схемою (табл. 9.1).

 

Таблиця 9.1
Схема ергономічної оцінки робочого місця ­
№ п/п	Характеристика
1	2
Основні дані
1	Опис характеру діяльності працівника
2	Характер дій працівника: особливості прийому і обробки інформації, виконання керуючих дій, послідовність і тривалість операцій
Характеристика засобів відображення інформації (ЗВІ)
	I. Засоби зорової інформації
1	Форма інформаційних моделей (сферична, прямокутна, кут нахилу до зорової осі оператора)
2	Відстань від працівника до панелі
3	Поле зору працівника (кутові розміри), кількість умовних одиниць огляду
4	Раціональність розташування індикаторів на панелях (дотримання принципів функціональної значущості, частоти і послідовності використання), відповідність зонам видимості
5	Тип індикаторів і відповідність їх характеру читання
6	Форма й кутові розміри шкал
7	Контрастність шкал, рівень
8	Кількість відміток на шкалах
9	Розміри відміток і позначень шкал, відповідність їх розміру шкал й дистанції прочитання
10	Форма, розміри і забарвлення стрілок
11	Розміщення колірних індикаторів
12	Освітлення індикаторів: загальне, місцеве (тип, обґрунтованість)
13	Розміщення покажчиків, їх характер (написи, символічні позначення), спосіб виконання
	II. Засоби звукової інформації
1	Типи індикатора (сирена, дзвін, зумер), гучність
2	Для селекторного зв'язку: кількість джерел, розбірливість мови
Характеристика органів керування (ОК)
1	Тип ОК (ручні, ножні), обґрунтованість вибору
2	Відповідність руху ОК переміщенням стрілок індикаторів
3	Відповідність ОК характеру дій працівника (точність, швидкість, тривалість)
4	Опір ОК і відповідність оптимальним величинам
5	Наявність фіксації ОК у певних положеннях
6	Зручність захоплення і фіксації ОК кистю, стопою
7	Помітність ОК (способи кодування)
8	Наявність покажчиків, їх характер, спосіб виконання
9	Розташування ОК: відповідність принципам функціонального зв'язку, частоти і послідовності використання
Закінчення табл. 9.1
1	2
Характеристика робочого місця оператора
1	Поза працівника, її обґрунтованість
2	Положення корпусу працівника при роботі (пряме, похиле – кут нахилу)
3	Наявність крісла і відповідність його розмірів антропометричним даним
4	Можливість регулювання параметрів крісла
5	Наявність простору для ніг і відповідність його антропометричним даним
6	Розміри робочих зон рук (по фронту, в глибину, висоту), відповідність їх рекомендованим розмірам
7	Розміри робочих зон ніг, відповідність їх рекомендованим розмірам
Характеристика виробничого середовища
1	Шкідливі чинники, що виникають при роботі, їх інтенсивність
2	Засоби захисту працівника від дії шкідливих виробничих чинників, їх ефективність
4	Освітленість місця роботи працівника
5	Естетичне оформлення (фарбування, форми та інше) об’єкта дослідження
6	Естетичне оформлення виробничого приміщення
7	Оцінка розмірів кабіни (при її наявності) згідно з антропометричними даними, можливість огляду з робочого місця працівника
Характеристика режиму роботи працівника
1	Фізична напруга в роботі (постійно, періодично), оцінка її тяжкості (легка, середньої тяжкості, важка)
2	Монотонність у роботі (категорія)
3	Психічна напруга (постійно, періодично)
4	Емоційна напруга
5	Регламентовані перерви для відпочинку, їх обґрунтованість

 

Для того щоб виконати оцінку робочого місця за цією схемою, необхідно знати нормативні значення наведених характеристик. У табл. 9.2 наведені нормативні значення окремих характеристик робочого місця, які використовуватимуться в рамках пропонованої роботи.

 

Таблиця 9.2
Нормативні значення окремих характеристик робочого місця
1	2
№ п/п	Характеристика
Характеристики пульта
1	Загальна висота пульта при робочому положенні "сидячи" – 1650 мм, "стоячи" – не більше 1800 мм; висота стільниці пульту при робочому положенні "сидячи" – від 530 до 760 мм, "стоячи" – близько 1100 мм
2	Ширина пульта (обслуговується тільки в робочому положенні "сидячи") – від 380 до 660 мм; відстань від рівня сидіння крісла оператора до нижнього краю стільниці пульта (обслуговується тільки в робочих положеннях "сидячи" і "сидячи або стоя­чи") – від 150 до 250 мм; висота розміщення ОК для робочого положення "стоячи" – від 1000 до 1600 мм, "сидячи" – від 530 до 1040 мм
Закінчення табл. 9.2
1	2
3	Висота розміщення ЗВІ для робочого положення "стоячи" – від 1100 до 1800 мм, "сидячи" – від 850 до 1650 мм
4	Розміри вільного місця для ніг працівника: висота – не менше 600 мм, ширина – не менше 500 мм, глибина – не менше 400 мм
Характеристики робочого крісла
1	Форма сидіння – квадратна
2	Форма спинки – прямокутна увігнута
3	Радіус вигину спинки – від 300 до 400 мм
4	Розмір сидіння – 400x400 мм
5	Розмір спинки – приблизно 300х120 мм
6	Кут нахилу сидіння назад – 5 – 6°
7	Кут нахилу спинки – від 5 до 10°
8	Висота підлокітника – має знаходитися на одному рівні з поверхнею столу
Характеристики зорового аналізатора
1	Освітленість на робочому місці працівника – 400 лк
2	Яскравість свічення індикатора на чорно-білій електронно-променевій трубці (ЕПТ) – не менше 0,5 кд/м^2, мінімальна яскравість свічення індикатора на кольоровій ЕПТ – 17, оптимальна – 170 кд/м^2; контраст прямий оптимальний – 80 – 90 %, допустимий – 60–90 %, контраст зворотний для самосвітних індикаторів – не менше 20 %
3	Розміри знаків на екрані залежно від складності – від 15 до 40'
4	Частота кадрів для інтегральних візуальних індикаторів – не менше 50 Гц; ширина лінії на екрані індикаторної ЕПТ знакографічного дисплея – не менше 1 мм при дистанції спостереження 0,3 – 0,7м.
Характеристики слухового аналізатора
1	Частота для аварійних немовних повідомлень – 800 – 5000 Гц, застережень – 200 – 800, повідомлень – 200 – 400 Гц, відповідно гранично допустимий рівень звукового тиску сигналів – 120, 115 і 110 дБ
2	Тривалість окремих сигналів і інтервалів між ними – не менше 0,2 сек, тривалість інтенсивних сигналів – не більше 10 сек
Характеристики органів керування
1		Опір ОК: кнопки натискання – 0,3 кг; головки, що обертаються – 2,5 кг; тумблер – 1,3 кг; важіль з кулястою ручкою – 2,5 кг

 

 

провести ергономічну оцінку робочого місця працівника, представленого на рис. 9.1.

 

Інструкція. Використовуючи схему "ергономічної оцінки робочого місця", а також дані з табл. 9.2, дати якісний опис робочого місця, тобто вибрати відповідні йому характеристики. Кожну з вибраних характеристик описати кількісно за допомогою двох параметрів α та β:

 

α – оцінка показника, вимірюється в балах від 0 до 5. Параметр α надається характеристиці на основі того, що 0 – самий негативний варіант, 5 – найбажаніший (наприклад, характеристика – освітленість, якщо для оцінюваної системи освітленість дуже низька, то надається α = 0, погана – α = 2, задовільна – α = 3, хороша – α = 4, відмінна – α = 5);

 

β – питома вага показника, встановлюється залежно від значущості даного показника для оцінюваної системи і приймається у відсотках. Параметр β надається так, щоб сумарна питома вага всіх вибраних показників дорівнювала 100 %. При цьому найбільший відсоток призначається тому показнику, який є найбільше важливим для даного виду діяльності (наприклад, для якісного виконання роботи працівником важливим показником є розміри робочої зони, а менше важливим – використання кругових концентричних шкал, у такому разі β₁ = 10 %, а β₂ = 1 % відповідно).

 

На підставі проведеного аналізу дати загальну ергономічну оцінку робочого місця за наступною формулою:

 

γ = .

(9.1)

 

Значення γ має знаходитися в межах [0...5].

У разі, якщо одержана ергономічна оцінка γ має низьке значення, запропонувати шляхи оптимізації системи так, щоб поліпшити ергономічні показники й тим самим отримати вищу ергономічну оцінку.

 

Рис. 9.1. Робоче місце

 

1. Дайте визначення поняттю "ергономіка".

2. Розкрийте суть поняття "ергономічність".

3. У чому полягає ергономічна оцінка робочого місця працівника?

4. За допомогою яких параметрів оцінюють характеристики, вибрані для ергономічної оцінки робочого місця?

5. Які особливості улаштування робочого місця становлять найбільший інтерес при ергономічній оцінці?

7. Обґрунтуйте необхідність ергономічної оцінки робочого місця.

8. Хто повинен проводити ергономічну оцінку робочого місця?