Проведення шкірно-алергійної проби та оцінювання її результатів.

Шкірно-алергічні проби - це діагностичний метод виявлення специфічної сенсибілізації організму шляхом введення через шкіру алергену і оцінки величини та характеру розвинувся при цьому набряку або запальної реакції.

Розрізняють наступні види шкірно-алергічних проб:

·    Аплікаційні шкірно-алергічні проби (нашкірні, эпикутанные, patch-тести) - їх застосовують при шкірних алергічних захворюваннях на ділянках шкіри, не порушених пошкодженням. Алергенами найчастіше служать різні хімічні речовини, в тому числі і ліки. Їх застосовують у чистому вигляді або в розчинах у концентраціях, що не викликають подразнення шкіри у здорових людей. Техніка постановки шкірно-алергічні проби варіює. Зазвичай змочують розчином алергену шматочок марлі розміром близько 1 см кв. і накладають його на шкіру передпліччя, живота або спини. Потім прикривають целофаном і закріплюють лейкопластирем. Результати оцінюють через 20 хвилин, 5-6 год і 1-2 доби.

·    Скарификационные шкірно-алергічні проби - при цьому типі шкірно-алергічних проб на шкіру передпліччя наносять у вигляді крапель різні алергени на відстані 2-2,5 см і через кожну краплю окремим для кожного алергену скарифікатором або кінцем голки виробляють пошкодження епідермісу таким чином, щоб не пошкодити кровоносних судин. Варіантом цього виду шкірно-алергічних проб є проба уколом (prick-тест) - проколювання ін'єкційною голкою тільки епідермісу. Скарификационные шкірно-алергічні проби знаходять застосування тоді, коли припускають наявність реагинового типу алергічної реакції (при захворюванні на поліноз, атопічною формою бронхіальної астми або риніту, набряку Квінке, кропивниці). Вони можуть виявити тільки реагінових тип алергії. Їх оцінку проводять через 12-18 хвилин.

Внутрішньошкірні проби - при цьому типі шкірно-алергічних проб алерген вводиться внутрішньошкірно. Ці проби більш чутливі, ніж скарификационные, але і менш специфічні. При їх постановці можливі ускладнення у вигляді органних і загальних алергічних реакцій. Застосовуються для виявлення сенсибілізації до алергенів бактеріального та грибкового походження, а також для визначення ступеня чутливості до алергенів неінфекційної природи. Алергени перетинчастокрилих комах часто не дають позитивних скаріфікаціонних проб, тому їх також вводять ·    внутрішньошкірно, а реакція виявляється у вигляді системних проявів. Тест з цими алергенами можна віднести до провокаційних тестів.

·    Реакція Прауснитца-Кюстнера - реакція пасивної сенсибілізації шкіри. Її застосовували для діагностики реагинового типу алергічних реакцій, наприклад при лікарської, харчової алергії та ін, а також для вивчення властивостей реагинов і визначення їх титру. Принцип реакції полягає у внутрішньошкірному введенні здорового реципієнту сироватки крові від хворого і подальше введення в ці місця досліджуваних алергенів. При наявності в сироватці крові відповідних антитіл у реципієнта в місцях її введення розвивається шкірна реакція негайного типу. В даний час цією реакцією користуються рідко у зв'язку з небезпекою перенесення з сироваткою крові прихованої інфекції (вірус гепатиту та ін), а також появою лабораторних методів визначення реагінів.

Інтенсивність шкірно-алергічних проб оцінюють або плюсами (від 0 до чотирьох плюсів), або по діаметрі папули або запального вогнища. Враховуючи можливість розвитку серйозних ускладнень аж до анафілактичного шоку при недотриманні техніки постановки шкірно-алергічних проб, а також складність інтерпретації отриманих результатів, проведення шкірно-алергічних проб можливо тільки в алергологічних кабінетах спеціально навченим персоналом під наглядом лікаря-алерголога.

 

Клінічна задача № 7.

 

Екзаменаційний білет № 26

 

1. Приклади циклічного й ациклічного перебігу інфекційних хвороб. Зв`язок періодів хвороби з її діагностикою й лікуванням. Поняття про ауто- й суперінфекції.

 

2. Ботулізм. Етіологія. Стійкість збудника у навколишньому середовищі. Епідеміологія. Ранні клінічні ознаки захворювання. Особливості клінічного перебігу. Симптоми ураження ЦНС та органів травлення. Лабораторна діагностика. Диференціальна діагностика. Принципи лікування. Специфічна терапія. Симптоматичне лікуванння. Значення догляду за хворими. Профілактика: роль санітарного нагляду і санітарної освіти. Складання плану бесіди з профілактики ботулізму.

Это пищевое отравление (токсикоинфекция), возникающая под действием специфического нейротоксина, характеризуется нарушением ЦНС, интоксикацией. Этиология:

Возбудитель Clostridium botulini анаэроб грамм (+),

·    Вегетативные формы палочки (4-9дл, 0,6-0,9 мкм) подвижный, оптимум роста 25-35⁰.

·    Споровые формы, 7 типов:А,В,С,D,E,F,G. Споры очень устойчивые формы в окружающей среде, они сохраняются в почве длительное десятилетие, температура 100⁰-5 часов, погибают при автоклавировании- 120⁰, 4% НСІ через 1 час. Вегетативные формы: 100⁰ гибель моментальная. При прорастании спор образуются экзотоксины в 375 раз активнее токсина гремучей змеи, 100⁰   инактивация 5-10 минут (потому при сомнительных продуктах (если нет бомбажа) прокипятить 15 минут).

Источник:

Животные и человек в кишечнике, которых содержатся споры, попадают в почву, водоемы. Споры прорастают только в анаэробных условиях (трупах).

Продукты которые могут послужить заражением:

Колбаса, ветчина, копченое мясо, соленая рыба (красная), продукты домашнего консервирования (мясо, овощи, фрукты, грибы). Поэтому после отлова рыбы надо сразу удалить кишечник (чтобы споры не прорастали).

Иммунитет:

Формируется, при беременности, токсин ребенка не заражает.

Алкоголь инактивирует токсин (на споры не действует), экзотоксин всасывается в ротовой полости).

Вспышка 80-90 годов:

1. Рыба соленая вяленая 30%

2. Грибы 21%

3. Овощи 19%

4. Мясо 2,8%

Патогенез:

Токсин попадает через рот (раневую поверхность, аэрогенно) в ротовую полость – всасывается экзотоксин (возбудитель не обязателен), в крови связывается с J глобулином. Проникает через гематоэнцефалический барьер в ЦНС, поражает мотонейроны передних рогов спинного мозга, продолговатый мозг, ЧМН – III, IX, X пары, нарушает их функции: нервной системы, ц. дыхания, ц, с.с.с.,периферической дыхательной мускулатуры.

Клиника: инкубационный период от нескольких часов до 6-10 дней, чем короче инкубационный период тяжелее клиника. Нарастают S к 5 до 7 дней (это критический период – шанс выздоровления).

1) S диспепсический (рвота, понос, боли в эпигастрии, метеоризм).

2) S неврологический (1 место глазные симптомы, частое обращение к окулисту – при тяжелых формах).

1. Офтольмоплегический- паралич III пар ч.м.н.: туман, сетка, двоение – диплопия, нарушение аккомодации (паралич ресничных мышц). нечеткость изображения в близи, четкость в дали, анизокория (форма зрачков разная), стробизм – косоглазие, птоз – опущение века, мидриаз – расширение зрачка.

2. Фагоназоглоссоневрологический паралич IX пар ч.м.н. сухость слизистых, носа, затруднено глотание, появление густой тягучей слизи, поперхивание (паралич мягкого неба, свисает язычек) пища выливается через нос, слизь затекает в дыхательные пути.(пневмония).

3. Фоноларингоневрологический  – появляется осиплость, гнусоватость, дизартрия до афонии.

4. Расстройство дыхания – чувство давление за грудиной, ”комок” в горле, затруднен вход и выход, пауза при разговоре – чувство нехватки воздуха, тахипное 40-50, дыхание поверхностное, нарушение дыхательной мускулатурой, отсутствие (диафрагмального дыхания), ограничена подвижность межреберных мышц, исчезновение кашлевого рефлекса – пневмония – асфиксия, остановка дыхания, смерть.

1. Растройство гемодинамики – бледность, бради-тахикардия, тоны приглушены, экстрасистолия, цианоз, повышение АД, ЭКГ – токсическая миокардиодистрофия, остановка сердца – смерть. X пара ч.м.н.

2. S общий мионевроплегии – первые дни головная боль, слабость, головокружение, поражение мышц шеи, туловища, конечностей. Больной не может держать голову (падает на грудь), не может двигаться. Сознание, чувствительность сохранены формы:

·    Легкая – медленное развитие, S диспепсии, глазные.

·    Средняя – все S кроме, дыхательных но слабо выражены.

·    Тяжелая - все плюс дыхательная недостаточность.

·    Стертая – нечеткость зрения, удовлетворительное состояние, самовыздоровление.

Реконвалесценция 2-3 месяца. Летальность 25%.

Осложнение: миозиты, невриты, пневмония, миокардиты, миопия (близорукость), сывороточная болезнь.

Диагностика:

1. Выделение токсинов или возбудителя из крови или рвотных масс, промывных вод, продукты хранить на холоде, при комнатной температуре токсин разрушается, не добавлять консерванты.

а) реакция нейтрализации (кровь центрифугируется + цитрат Na 1мл 4% + 9мл крови).

б) бак посев на среды (ср. Гиблера, растет медленно) анаэроб.

2. Биологический метод – (белые мыши через сутки погибают).

Дифференциальный DS.:

1. Сальмонелез

2.Отравление бледной поганкой(г/э с кровью, глазные симптомы позж

2. Отравление мухомором (саливация, потовыделение, бред, опьянен.

3. Отравление беленой – гиперемия, сухость, галлюцинации, судороги, без глазных симптомов)

4. Клещевой энцефалит – температура, спутанное сознание, менингиальные знаки.

5. Бешенство – возбуждение, потливость, галлюцинации, гидрофобия, судороги.

6. Отравление метелиновым спиртом – гиперемия лица, цианоз, амавроз (слепота), без глазных симптомов.

Лечение:

1. Госпитализация – промывание желудка 8-10л. Независимо от срока поступления, энтеросорбенты: Сорбекс, Карболайн 2,4 – 14г/сут. 0,3*3раза.

2. В/в поливалентной сыворотки, нужно немедленно связать токсин А,Е по 10тыс. МЕ, В – 5тыс.МЕ, в/в, в/м по Безредко.

1) Легкая форма 1 раз в сутки

2) Средняя форма 1-2 раза в течении 2 дней

3) Тяжелая форма 4 раза в сутки 4-5 дней

3. Анатоксин 0,5 мл каждого по 100 ЕД трехкратное с интервалом 5 дней, места отдаленные от в/в сыворотки.

4. Иммуноглобулины АЕ -130 МЕ, В-60 МЕ.

5. Симптоматическое лечение (глюкоза, гемодез, АТФ, ККБ, витамины, реосорбилакс).

1. Антибиотики (левомицетин) по показаниям, осложнения.

2. Стрихнин 1,0*2 раза, 10-14 дней, улучшает зрение, слух, проводимость, возбуждение центров, Прозерин ненужно.

3. Гипербарическая оксигенация (О₂ обеспечивает ткани при гипоксии восстанавливает неврологические нарушения).

Профилактика:

1. Предохранение продуктов от загрязнения спорами (перед консервацией промывание от земли, очистка рыбы).

2. Термическая обработка сомнительных продуктов, 100⁰ 10-15 мин., автоклавирование (гибель спор), (перед употреблением продуктов тепловая обработка окорока 45 мин.).

3. Правила хранения консервированных продуктов (холод +4⁰)

4. Нельзя употреблять банки с бомбажем.

5. Реже пользоваться продуктами домашнего консервирования (особенно при их хранении при + температуре), лучше маринованные соленые продукты, соль 18%, сахар 50%, уксус 80% 2ст. ложки – 1 л. воды.

6. Вакцинация для работников лаборатории.

7. При употреблении сомнительных продуктов: в/в сыворотки 1-3 тыс. МЕ.